Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

СТОРІНКА 42

Вправа 2  Слова, у яких корені звучать однаково, але мають різні значення, — не є спільнокореневими. У спільнокореневих словах позначили корінь.

, , . «Зайве» слово річ (бо річ – це предмет, а річка – це водний потік).

, , . «Зайве» слово сирий (бо сирий – це вологий, а сирок – молочний продукт).

, , . «Зайве» слово милий (бо милий – це почуття, а мило – предмет).

 

Вправа 3 

Загадка	Відгадка
Ми при-бу-ли в мі-сто, я-ке но-сить ім'-я ав-то-ра каз-ки про фар-бо-ва-но-го Ли-са. Ві-дга-дай на-зву цьо-го мі-ста.	Івано-Франківськ

Вправа 4, 5  

^{Мі-сто І-ва-но-Фран-ківськ — на-зва-не на честь І-ва-на Фран-ка. Та-ку на-зву во-но о-дер-жа-ло май-же сім-де-сят ро-ків то-му. До то-го три-ста ро-ків мі-сто на-зи-ва-лось Ста-ні-сла-вів.}

Обчислили, скільки років воно існує: 300 + 70 = 370

— Чи пам'ятаєш, де народився Іван Франко?

— Письменник народився у селі Нагуєвичі.

— Які твори для дітей написав?

— Збірку казок «Коли ще звірі говорили», поему «Лис Микита», оповідання «Грицева шкільна наука».

— Які твори Івана Франка ти читав/читала?

— Я читала казки «Лисичка і Журавель», «Мурко і Бурко» зі збірки «Коли ще звірі говорили».

 

Вправа 6  Позначили корінь у першому й останньому словах

 Івано-Франківськ має чудове озеро. Посеред нього — мальовничий острів. До острова веде пішо­хідний .

Слова місто і місток не є спорідненими, бо вони мають різне значення: місто – це населений пункт, місток – це споруда для переправи.

Місто – місцевий, містяни, містечко, міський, приміський.

Місток – міст, місточок, мостовий, підмостки

 

СТОРІНКА 43

Вправа 7 Розглянь світлину із зображенням міського озера та напиши про нього текст...

 

Вправа 8  Поділ слів на склади

^{Лі-том ла-стів-ка лі-та-є, ла-стів'-ят ма-лих нав-ча-є: — Не лі-нуй-тесь, ла-стів'-я-та, вчіть-ся лі-те-чком лі-та-ти. Бо як лі-то ві-длі-ту-є, ми за мо-ре по-ман-дру-єм.}

Позначили корінь:, , , .

Спільнокореневі слова: літає, політ, літак, літальний, літачок, приліт, злет.

Спільнокореневі слова: літечком, літо, відлітує, літній, по-літньому.

 

Вправа 9 

У споріднених словах позначили корінь: , , , 

У споріднених словах позначили корінь: , , , 

Багатозначне слово потрапило у дві групи: ніс (переміщував, навантаживши на себе), ніс (орган нюху).

У новому ранці я ніс підручники. Василько всюди пхав свій ніс. Зі супермаркету тато ніс овочі та фрукти. У нашої Галинки кирпатий ніс.

 

Вправа 1  Будова слова

^{Ми-шка в нір-ку, в зо-ло-ту ко-мір-ку.}

^{А ле-да-що ко-тик ми-шки не впій-ма-є,}

^{бо про-вор-ну ми-шку не на-здо-же-не.}

Мишк[а], мишк[и], мишк[у].

 

СТОРІНКА 44

Вправа 2  

^{Дру-зі при-бу-ли в мі-сто Чер-нів-ці. У мі-сті во-ни по-ба-чи-ли ба-га-то ста-ро-ви-нних бу-дин-ків. Ву-ли-ці і пло-щі мі-ста при-кра-ша-є бе-зліч я-скра-вих тро-янд. Гу-ля-ти мі-стом бу-ло ду-же при-єм-но.}

Міст[о], міст[і], міст[а], міст[ом].

 

Вправа 3 

^{У-лю-бле-ним мі-сцем го-стей та ме-шкан-ців і ме-шка-нок Чер-нів-­ців є Те-а-траль-на пло-ща. На пло-­щі роз-та-шо-ва-ний Чер-ні-ве-цький те-атр. Із Те-а-траль-но-ї пло-щі ви- дні-ю-ться два ці-ка-ві бу-дин-ки. Во-ни схо-жі, як дві кра-плі во-ди. За це їх на-зи-ва-ють бли-зня-та-ми.}

Сполучення слів: театральн[а] площ[а], цікав[і] будинк[и], крапл[і] вод[и].

 

Вправа 4, 5

^{Є в Чер-нів-цях бу-ди-нок, схо-жий на ко-ра-бель. І-сну-є ле-ген-да, що йо-го по-бу-ду-вав ба-га-тий тор-го-вець сво-є-му бра-то-ві.}

Брат був моряком і дуже сумував за мор[ем]. Тому будинок спорудили подібно до корабл[я]. З високою башт[ою] у вигляді щогли. Відкритим майданчик[ом] на другому поверсі, схожим на палуб[у].

— У якому місті побували друзі?

— У Чернівцях.

— Що вони там побачили?

— Два будинки, які називають близнятами, будинок, схожий на корабель, безліч троянд.

— Яке враження справило місто Чернівці на друзів?

— Приємне та зацікавлене.

 

СТОРІНКА 45

Вправа 6  Напиши, яке місце у твоєму місті або селі тобі подобається най­більше...

 

Вправа 7

Подорожувати країн[ою], жити в країн[і], любити країн[у], виїхати з країн[и]

Мрію подорожувати країною, у якій народився. Хочу добре жити в країні Україні. Любити країну – значить захищати її від ворога. Люди намагаються виїхати з країни на заробітки.

 

Вправа 1, 2  

^{У сло-ві я — на-при-кін-ці, як той мі-зин-чик на ру-ці. А в ре-че-нні сло-ва зв'я-жу, бо я там зв'я-зко-вим слу-жу.}

Закінчення служать для зв'язку слів у реченні, за його допомогою утворюються різні форми того самого слова.

 

Вправа 2  Слова у реченні поєднуються за допомогою закінчень та службових частин мови.

До Чернівц[ів] приїжджає багато турист[ів].

Місто приваблює люд[ей] своєю крас[ою].

У чернівці[ях] багато вузеньких вулиць[].

На пішохідній вулиц[і] різні крамниц[і] зі сувенір[ами].

 

СТОРІНКА 46

Вправа 3

^{Ґа-джи-ка вра-зи-ла кра-са і ве-лич Чер-ні-ве-цько-го у-ні-вер-си-те-ту. Зов-ні це су-во-рі кам'-я-ні сті-ни, струн-­кі ве-жі. На да-хах че-ре-пи-ця з ко-льо-ро-вим ор-на-мен-­том.}

Усередині споруди розкішні зали, оздоблені ко­льоровим мармур[ом], китайським шовк[ом], великими дзеркал[ами], коштовним паркет[ом].

 

Вправа 4

Зайшли в парк[]. Милувалися парк[ом]. Відпочивали у парк[у].

Відмінки	Питання	Іменник
Н.в. Р.в. Д.в. З.в. Ор.в. М.в. Кл.в.	Що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що? (орудую) чим? (на, у) чому? агов	парк[] парк[у] парк[у], парк[ові] парк[] парк[ом] (у) парк[у] парк[у]

Вправа 5 

^{По-бли-зу Чер-ні-ве-цько-го у-ні-вер-си-те-ту роз-та-шо-ва-­ний чу-до-вий парк. У парку ба-га-то ек-зо-ти-чних де-рев, є ба-сей-ни і фон-тан. Чер-нів-ча-ни лю-блять від-по-чи-­ва-ти тут у віль-ний час.}

Відмінки	Питання	Іменники
Н.в. Р.в. Д.в. З.в. Ор.в. М.в. Кл.в.	Що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що? (орудую) чим? (на, у) чому? агов	дерев[а] дерев[] дерев[ам] дерев[а] дерев[ами] (на) дерев[ах] дерев[а]	фонтан[] фонтан[а] фонтан[у], фонтан[ові] фонтан[] фонтан[ом] (у) фонтан[і] фонтан[е]	час[] час[у] час[у], час[ові] час[] час[ом] (у) час[і] час[е]

СТОРІНКА 47

Вправа 6  Напиши чи хотілося б тобі побувати в Чернівцях та що там побачити

   Я хотіла би побувати у Чернівцях. О 12 годині прийшла би на площу біля ратуші. Адже кожного дня у цей час на її вежу піднімається трубач. Він у колоритному буковинському одязі. Чудово відтворює мелодію безсмертної пісні "Марічка".

   Також старовинне місто багате на архітектурні пам'ятки.

 

Вправа 7

У Чернівцях багато великих і малих площ[]. На головній площ[і] розташована ратуша. Це будинок, у якому колись була міська влада. Опівдні на верши­ну ратуші піднімається трубач у гуцульському одяз[і]. Він вико­нує гімн Чернівецького кра[ю].

 

Вправа 1, 2

^{Жи-ття лю-ди-ни по-ви-нне по-чи-на-ти-ся з мрі-ї. Мрі-я до-по-ма-га-є лю-ди-ні пе-ре-бо-рю-ва-ти тру-дно-щі, до-би-ва-­ти-ся сво-їх ці-лей. Лю-ди-на за-гар-то-ву-є-ться на шля-ху до здій-сне-ння мрі-ї.}

Позначили закінчення: людин[и], людин[і], людин[а].

 

Вправа 3   Частина слова без закінчення називається основою:

людини, людині, людина.

 

СТОРІНКА 48

Вправа 4

Хто автор тексту про мрію? Автор тексту про мрію – Леонід Каденюк.

Чи знаєте ви, хто такий Леонід Каденюк? Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України.

Чи відомо вам, де народився цей чоловік? Цей чоловік народився у Чернівецькій області.

 

Вправа 5, 6 

^{Ле-о-нід Ка-де-нюк на-ро-див-ся в се-лі Клі-шків-ці Чер-ні-вець-ко-ї о-бла-сті. Із са-мо-го ди-тин-ства він хо-тів ста-ти ко-смо-нав-том. Для до-ся-гне-ння сво-є-ї мрі-ї Ле-о-нід Ка-де-нюк на-по-ле-гли-во пра-цю­-вав. І мрі-я здій-сни-ла-ся. Ле-о-нід Ка-де-нюк став пер-шим у-кра-їн­-ським ко-смо-нав-том.}

У словах позначили закінчення й основу слова.

Сел[і], област[і], дитинств[і], мрі[ї], мрі[я], космонавт[ом].

 

Вправа 7  Пригадайте, яких ще космонавтів ви знаєте:

Павло Попович, Анатолій Левченко, Юрій Гагарін, Ніл Армстронг.

 

Вправа 8 Позначили основу слова

Ракета, команда, робота.

Космос, космосу, космосом.

 

Вправа 9  Напиши, яка в тебе є мрія…

Незвичайна мрія...

 

Вправа 10 Позначили закінчення й основу слова

Чернівецьк[у] область[] називають Буковин[ою]. Ця назв[а] походить з давніх час[ів]. Колись цей чудов[ий] край був покритий буковими ліс[ами]. Слов[о] Буковин[а] означає земл[я] бук[ів].

 

СТОРІНКА 49

Вправа 1  

^{На-ші пред-ки бу-ду-ва-ли зам-ки, щоб бо-ро-ни-ти рід-ну зем-лю. На го-рі во-ни ста-ви-ли мі-цні бу-дів-лі, о-то-чу-ва-­ли їх ви-со-ким кам'-я-ним му-ром. На му-рах бу-ли сто-ро-жо-ві ве-жі. У му-рах бу-ли бій-ни-ці, че-рез я-кі лю-ди ві-дби-ва-ли на-пад чу-жин-ців.}

^{До-бре ві-до-мі зам-ки у Луць-ку, Хо-ти-ні, Кам'-ян-ці-По-діль-сько-му, О-стро-зі... У зам-ках, я-кі збе-ре-гли-ся, те-пер му-зе-ї. Зам-ки тре-ба бе-рег-ти. Це на-ша і-сто-рі-я.}

Предки (люди, котрі жили раніше), за́мки (укріплені житла, оточені муром із вежами), му́ром (висока кам’яна або цегляна стіна довкола будівлі), вежа (висока споруда круглої форми як складова фортеці), бійниця (отвір для стрільби в оборонній споруді).

 

Вправа 2 Позначили закінчення (воно змінює форму слова):

замк[и], замк[ів], замк[ами], у замк[ах].

 

Вправа 3  Змінити форму слова — означає змінити його закін­чення (один – багато):

дорог[а] – дорог[и], веж[а] – веж[і], бійниц[я] – бійниц[і], мур[] – мур[и].

 

Вправа 4 

Позначили корінь у спільнокореневих (споріднених) словах: , , .

 

СТОРІНКА 50

Вправа 5 

Оборона — оборону — оборонний.

Ворог — ворога — ворожий.

Перемога — перемогу — переможний.

Слово	Змінили форму	Підібрали спільнокореневе
(Що?) оборона	(бачу що?) оборону	(який?) оборонний
(Хто?) ворог	(бачу кого?) ворога	(який?) ворожий
(Що?) перемога	(бачу що?) перемогу	(який?) переможний

 

Вправа 6, 7

Заголовок: «Хотинський замок».

^{На не-при-сту-пно-му бе-ре-зі рі-чки Дні-стер ви-со-чі-є Хо-тин-ський за-мок. Він ма-є ду-же дав-ню і-сто-рі-ю. Близь-ко ти-ся-чі ро-ків то-му на цьо-­му мі-сці Ки-їв-ський князь Во-ло-ди-мир збу-ду-вав де-ре-в'я-ну фор-те-цю. По-тім князь Да-ни-ло Га-лиць-кий ви-рі-шив збу-ду-ва-ти кам'-я-ний за-­мок. Пі-зні-ше спо-ру-да ба-га-то ра-зів до-бу-до-ву-ва-лась.}

Неприступний берег – недоступний, урвище.

Де розташований Хотинський замок? Хотинський замок розташований на неприступному березі річки Дністер.

З чого він був збудований спочатку? Спочатку він був збудований із дерева.

Хто зробив його кам'яним? Князь Данило Галицький зробив його кам’яним.

4. Чи хотілося б тобі побувати в замку? Чому? Звичайно, мені хотілося би побувати в замку. Зможу відвідати музей, більше дізнатися про історичне місце.

 

Вправа 8  У реченні підкреслили спільнокореневі слова

Хотинський замок розташований у місті Хотин.

Вставили різні форми слова Хотин у словосполучення та позначили корінь.

Відвідали Хотин, побували в Хотинськ[ому] замкові, повернулися з Хотин[у].

Відмінки	Питання	Іменник
Н.в. Р.в. Д.в. З.в. Ор.в. М.в. Кл.в.	Що? (нема) чого? (даю) чому? (бачу) що? (орудую) чим? (на, у) чому? агов	Хотин[] Хотин[у] Хотин[у] Хотин[] Хоти[ом] (у) Хотин[і], Хотин[у] Хотин[е]

Інші завдання дивись тут...