§ 34 Зв'язок прикметників з іменниками.
Вправа 336. По стовбурах товстих дерев постукує мороз, падає легкий сріблястий іній. У темному високому небі висипала сила-силенна яскравих зимових зірок. Тихо, ані шелесне в зимовому лісі, та на заметених снігом лісових галявинах.
336.2. При зміні прикметників орієнтуємося на зв’язані з ними іменники.
Вправа 337. Слово срібний вжито в переносному значенні.
337.2 Дерева (які?) срібні, гілля (яке?) срібне, сріблом (яким?) пухнастим, у небі (якому?) синьому, хмарки (які?) срібні, в наметах (яких?) срібних, стежки (які?) срібні, ліс (який?) срібний-пресрібний, білочці (якій?) срібній, горіх (який?) срібний.
Вправа 338.
М'яч (який?) великий, круглий, красивий, новий, міцний, жовтий, шкіряний, легкий, гумовий.
Яблуко (яке?) велике, зелене, смачне, маленьке, червоне, жовте, соковите, пахуче, солодке, кисле, рум'яне.
Мама (яка?) ласкава, добра, рідна, дорога, люба, ніжна, чуйна, лагідна, справедлива, любляча, турботлива.
Хвилинка спілкування. Ти любиш працювати з комп'ютером?
Вправа 339. Відгадки: льон, півень.
339.2. Ознаки, які допомогли знайти відгадки: високих (ніжках), (квіточки) блакитні, (оченьки) привітні; попелясто-зозулястий, горластий, поважною (ходою), червоною (бородою).
Вправа 340. Загадка про місяць чи сонце, вживаючи прикметники.
Вправа 341. Текст.
341.2. Частини (якої?) центральної, рів (який?) глибокий, ворота (які?) Золоті, міст (який?) дерев'яний, сокирами (якими?) бойовими, пам'яток (яких?) стародавніх, найцікавіших.
341.3. Звуковий розбір слова пам'ять – звуків 6 [п а м й а т'], букв 6 («пе», «а», «ем», «я», «те», «знак м’якшення»).
Споріднене слово пам'яток, пам’ятний, напам'ять, пам’ятає.
Вправа 342. Іменники з прийменниками замінили відповідними прикметниками.
Будинок із цегли — будинок (який?) цегляний; тканина із шерсті — тканина (яка?) шерстяна; паркан із дерева — паркан (який?) дерев'яний; змій із паперу — змій (який?) паперовий; ніж із металу — ніж (який?) металічний; сережка із золота — сережка (яка?) золота; чашка із фарфору — чашка (яка?) фарфорова.
342.2. Прикметники виступають тільки другорядними членами речення.
Оленка живе у цегляному будинку на п’ятому поверсі.
______====……………………………………………………………..
З грубої шерстяної тканини пошили спідницю для бабусі. Хлопці стояли за дерев'яним парканом. Високо у небо злетів паперовий змій Андрійка. Гострий металічний ніж лежав на кухонному столі. Мама купила Софійці золоті сережки. Софійка помила свою фарфорову чашку.
Вправа 343.
343.2. Полохливий, як заєць. Сильний, як лев. Хитрий, як лисиця. Злий, як вовк. Вайлуватий, як ведмідь.
343.3. Малий, як комаха. Мудрий, як змія. Надоїдливий, як муха. Працьовитий, як бджола. Вірний, як собака. Роботящий, як віл. Співучий, як соловей.
Вправа 344. Заголовок: «Паросток».
344.2. Паростка (якого?) тендітного. Пагінчик (який?) блідий, тоненький. Зі землі (якої?) благодатної, весняної. Полону (якого?) крижаного.
344.3. Тендітний – делікатний (про пагінець), благодатна – щедра (про землю), крижаний – льодовий (про полон).
Вправа 345. Картина про грозу: чорна буря, в чорному вбранні, чорні хмари. Картина після грози: квітки голівки підняли, сонце, тепле і ласкаве.
345.2. Картина осіннього вітру: «тут як зірвуться листочки із дубка, із вербички, із берези, із кленка – хто червоний, хто жовтавий, хто рудий, а хто трішечки зелений – молодий».
Картина природи в листопаді: «Короткі дні в листопаді. Вранці стеляться над землею білі тумани, а хмари так низенько спускаються, що обгортають собою землю, наче білою й сірою ковдрами».
Вправа 346. Сонячн[ий] ранок, веснян[ий] вітер, незабутн[я] прогулянка. Галаслив[і] пташки, весел[і] струмки, ранн[і] квіти.
346.2. Іменники першого стовпчика вжиті в однині, іменники і прикметники другого стовпчика вжиті у множині. Число прикметника залежить від числа, зв’язаного з ним іменника.
Вправа 348. Заголовок: «Березень».
348.2. Вітер (який?) тепл[ий], волог[ий]. Гіллям (яким?) гол[им]. У саду (якому?) шкільн[ому]. Дощ (який?) рясн[ий]. Туман (який?) густ[ий] сив[ий].
Вправа 349. Зелена береза, молоде листя, яскраво-зелені листочки, довгі жовті сережки.
349.3. Слова, вжиті в переносному значенні.
Весна набирала сили (весняні перетворення в природі).
Не в повний лист (не всі).
Вигулькнули листочки (з бруньок розпускається листя).
Сріблясті котики (бруньки берези, з яких розвиваються квітки, зібрані в суцвіття)
Вправа 350. Спостереження за змінами в природі біля дому.
Вправа 351. Пісня (я к а?) народн[а] — у пісні (якій?) народн[ій]; порада (я к а?) добр[а] — пораду (я к у?) добр[у]; лис (який?) хитр[ий] — лисові (якому?) хитр[ому]; час (який?) обідн[ій] — у час (який?) обідн[ій]; небо (я к е?) син[є] — на небі (яком у?) синь[ому]; листя (яке?) кленов[е] — під листям (яким?) кленов[им].
351.2. Прикметник відповідно змінює закінчення (відмінювання прикметників), якщо змінюється іменник, з яким він зв'язаний.
Вправа 352. Син[ім] джерельцем, син[іх] снігів, син[ій] струмочок, синь[ою] піснею, синь[ою] стрічкою, проліски син[і].
352.2. Джерельцем [дж е р е л' ц е м], задзюркотів [з а дз' у р к о т' і в].
352.3. Синьою [с и н' о й ю], звукова схема [— •́ | = • | = •].
Вправа 353. Однина: рання весна, теплий вітер, весняний день, чисте небо. Множина: сині хмари, рясні дощі, холодні ночі, весняні квіти.
Вправа 354. Собака — вірний друг людини. Посуха — запеклий ворог урожаю. 3. Троянди мають приємний запах.
354.2. Кожна група прикметників у довідці є синонімами.
Вправа 355. Загадка про весну.
355.2. Весна (яка?) сонячна, запашна, тепла, рання, пізня, квіткова.