Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас 

Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)" 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 39 Змінювання прикметників за числами

Сторінка 126

Вправа 1

Один (однина)

Багато (множина)

веснян[ий] день

веснян[і] дні

веснян[а] пісня

веснян[і] пісні

веснян[е] пальто

веснян[і] пальта

• Спільне: словосполучення іменника з прикметником.

Відмінне: виділені прикметники мають різні закінчення, бо пов’язані іменники стоять у однині або множині.

 

Вправа 2

Однина

Множина

вечірній дощ

вечірня година

вечірнє місто

вечірні дощі

вечірні години

вечірні міста

Вправа 3

Однина

Множина

[і]

чоловічий рід

[ий], [ій]

жіночий рід

[а], [я]

середній рід

[е], [є]

сонячний ранок

весняна погода

блакитне небо

чисті озера,

веселі струмки

лісові доріжки

Тала вода напуває чисті озера. Довкола дзюрчать веселі струмки. Позбулися снігу лісові доріжки.

• Форми слова: чистий, чиста, чисті.

Спільнокореневі слова: чистий, чистота, чисто, чистити.

 

Сторінка 127

Вправа 4

1) сріблясті котики   2) довгасті, жовті сережки

• Прикметники: повний (од.), ясно-зелені (мн.), сріблясті (мн.), довгастими (одн.), жовти­ми (мн.)

 

Вправа 5

Заголовок: «Березень»

• У прикметниках позначили закінчення та визначили число:

березень (який) пустотлив[ий] (одн.),

вітер (який?) тепл[ий] (одн.),

гіллям (яким?) гол[им] (мн.),

у саду (якому?) шкільн[ому] (одн.),

дощ (який?) рясн[ий] (одн.),

землі (якої?) волог[ої] (одн.),

туман (який?) густ[ий], сив[ий] (одн.)

 

§ 40 Узгодження прикметника з іменником у різних формах

Сторінка 128

Вправа 1 Відмінювання прикметника

Океан (який?) глибокий — океаном (яким?) глибоким

Море (яке?) син[є] — на морі (якому?) синь[ому]

Річка (яка?) бурхлив[а] — біля річки (якої?) бурхлив[ої]

Озеро (яке?) чист[е] — в озері (якому?) чист[ому]

Водойми (які?) блакитн[і] — водоймами (якими?) блакитн[ими]

• Якщо іменник змінюється за числами, тоді відповідно змінюється зв’язаний із ним прикметник.

 

Хвилинка спілкування

— Прикметники омивають континенти й відмежовують їх один від одного. Про що я кажу?

— Про Північний Льодовитий, Тихий, Атлантичний та Індійський. Усі ці прикметники є назвами океанів.

— Прикметники можуть фарбувати море.

— Ти говориш про Чорне море та Біле море.

 

Вправа 2

Заголовок «Дніпро»

Широко розметнувся Дніпро під сонцем. Чиста , свіжа , прохолодна вода плине і плине до моря. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя.

Купаються в ньому птиці, купаються люди. Далекі плавні лежать на воді, роз­пустивши по хвилях своє весняне зелене гілля.

• Визначаємо рід іменника: мій, він, величний Дніпро.

Чому Дніпро називають символом України?

 

Сторінка 129

Вправа 3 Позначили закінчення у прикметниках

Н. в.

Р. в.

Д. в.

Зн. в.

Ор. в.

М. в.

вода (яка?) чист[а], свіж[а], прохолодн[а]

води (якої) чист[ої] , свіж[ої] , прохолодн[ої]

воді (якій?) чист[ій], свіж[ій], прохолодн[ій]

воду (яку?) чист[у], свіж[у], прохолодн[у]

водою (якою?) чист[ою], свіж[ою], прохолодн[ою]

(у) воді (якій?) чист[ій], свіж[ій], прохолодн[ій]

Вправа 4

Краєвиди навколо озера Синевир надзвичайно мальовни­чі та величні. Стрімкі  схили вкриті стрункими ялинами. Посередині озера розмістився невеличкий острівець, немов зіниця блакитного ока. Звідси і народна назва Синевиру — Морське око.

Які краєвиди навколо озера Синевир?

Чим вкриті схили гір?

Що розмістилося посередині озера?

Яка народна назва озера?

• Позначили закінчення прикметників

Глибок[е] гірськ[е] (озеро) — глибок[і] гірськ[і] (озера).

Коштовн[а] природн[а] (скарбниця) — коштовн[і] природн[і] (скарбниці).

Мальовнич[ий] величн[ий] (краєвид) — мальовнич[і] величн[і] (краєвиди).

 

§ 41 Змінювання прикметників за родами

Сторінка 130

Вправа 1

Однина

Множина

[і]

чоловічий рід

[ий], [ій]

жіночий рід

[а], [я]

середній рід

[е], [є]

дерев'ян[ий] стіл

син[ій] диван

дерев'ян[а] шафа

син[я] скатертина

дерев'ян[е] ліжко

син[є] крісло

дерев'ян[і] ліжка

син[і] крісла

Вправа 2

Визначили рід прикметників: новому (ч. р.), просторий (ч. р.), велика (ж. р.), зручний (ч. р.), мен­ша (ж. р.), світла (ж. р.), затишна (ж. р.), однакові.

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

новий будинок

великий перепокій

зручний диван

нова книжка

велика кімната

зручна піжама

нове приміщення

велике місто

зручне крісло

Сторінка 131

Вправа 3

Склали усну розповідь на тему «Моя кімната», використову­ючи іменники з довідки: кімната, двері, вікно, стеля, стіни, коридор, шафа, стіл, стілець, тумбочка, ліжко, підлога…

 

Вправа 4

Висока (ж. р.) береза, високий (ч. р.) клен, високе (с. р.) дерево.

У сполученні слів іменника з прикметником прикметник уживається у відповідній формі роду та часу.

Антоніми-прикметники шукаємо у словничку антонімів: високий — низький.

 

Вправа 5 Підкресли прикметники у вірші «Вже сонечко в море сіда…» Лесі Українки  та визначили форми числа і роду

Вже сонечко в море сіда,

у тихому (одн., с. р) морі темніє.

Прозора (одн., ж. р.), глибока (одн., ж. р.) вода,

немов оксамит, зеленіє.

 

Сторінка 132

Вправа 6

Весняна (яка?) галявина (що?) поросла (що зробила?) барвистими (якими?) квітами (чим?).

• Визначили число і рід прикметників

Ми любимо весну зелену (одн., ж. р.), чудесну (одн., ч. р.),

і грімницю в тучі, і дощик співучий (одн., ч. р.),

і луки широкі (мн.), і ріки глибокі (мн.),

і поле веселе (одн., с. р.), і рідну (одн., ж. р.) оселю,

і цвіт у маю — всю землю свою.

Знову настала чудова весна!

 

Вправа 7 Підкресли прикметники та визначили їх форми числа і роду

Понад водами ідуть білокорі (мн.) берізоньки хороводами.

Бродить березень між березами, білим (одн., ч. р.) поясом підпере­заний.

 

Вправа 8 

Усно опишіть красуню Весну, уживаючи прикметники...

Ве-се-ла, гар-на й ку-че-ря-ва, ма-лень-ка дів-чин-ка Ве-сна бі-жить, смі-єт-ься, сі-є тра-ви, і пі-сня ллє-ться го-ло-сна. І луг зе-ле-ний за-цві-та-є, і сві-жим ли-стям гай шу-мить. А дів-чин-ка ма-ла зро-ста-є не що-го-ди-ни, а що-мить. 

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

луг зелен[ий]

 

весел[а] дівчинка

гарн[а] дівчинка

кучеряв[а] дівчинка

маленьк[а] дівчинка

пісня голосн[а]

дівчинка мал[а]

свіж[им] листям (свіж[е] листя)

Сторінка 133

Вправа 9

У затінку, під валунцем, загледів Мишко кущик пізніх пролісків. Ніжні синьоокі первістки весни заховались у холодку від сонця.

Хотів Мишко зірвати хоч одну квітку, та не піднялася рука. Такі вони чисті були й тендітні!

Обкопав хлопчик землю, обережно витяг пролісок із цибулькою. «Дома посаджу», — подумав він і обліпив білі корінчики землею.

План.

1. Первістки весни.

2. Не піднялася рука.

3. Дома посаджу.

 

Хвилинка спілкування

У нашій школі проводили захід «Захисти первоцвіти». Тепер я знаю...

 

Вправа 10

Первоцвіти: пролісок, підсніжник, фіалка, шафран, примулки, нарциси.

Твір-есе «Чим мені подобаються перші весняні квіти?»

Інші завдання дивись тут...

  • Іван
    Мря дитина списує! Видалете сайт! ---> Не дивно, що списує із сайту.
    10 березня 2021 14:56