СТОРІНКА 33.
2. Склади й запиши речення зі словом ключ. З'ясуй, про який ключ ідеться в реченнях твоїх однокласників.
Ключ не підходив до замка (знаряддя для дверей).
Високо у небі летів журавлиний ключ (спосіб перельоту журавлів).
Чоловік ключем вправно закрутив гайку (знаряддя для гайок).
Зі землі бив джерельний ключ (струмок).
Книга – ключ до знань (засіб до чогось).
Слова, близькі за значенням (синоніми).
Вправа 64. З'єднай лініями слова, близькі за значенням, за зразком.
Сміливий – безстрашний
малята – діти
йти – крокувати
дітлахи – дітвора
ходити - марширувати
відважний - хоробрий
Вправа 65.
1. Прочитай невеликий опис. Які синоніми дібрав автор?
Сніжок саме тому, що легкий, майже невагомий, назбирав собі так багато синонімів: він падає, летить, трясе, сипле, кружляє, танцює, мерехтить, мете, роїться, порошить ... (А. Содомора).
2. Продовжи ряд цих синонімів власними.
Сніжок пролітає, несеться, вертиться.
Вправа 66. Побудь у ролі вчителя! 1. Учневі запропонували на місце пропусків у тексті вставити потрібні за змістом слова. Прочитай, що в нього вийшло після виконання завдання.
Найкрасивіша.
Яку пташку з усіх пернатих слід вважати найкрасивішою? Вчені називають рожеву чайку.
СТОРІНКА 34.
Рожева чайка — окраса Арктики. Наче яскрава квітка, ширяє рожева чайка () серед суворої природи Півночі. У незамерзаючих ополонках і розводах Північного Льодовитого океану проводить рожева чайка більшу частину свого життя (За Миколою Трублаїні).
2. Який недолік ти помітив (помітила)? Повтори.
3. Подумай, які слова і в якому реченні доцільно вжити, І щоб уникнути невдалих повторів. Відредагуй текст (усно).
Яку пташку з усіх пернатих слід вважати найкрасивішою? Вчені називають рожеву чайку.
Ця пташка — окраса Арктики. Наче яскрава квітка, ширяє вона серед суворої природи Півночі. У незамерзаючих ополонках і розводах Північного Льодовитого океану проводить рожева чайка більшу частину свого життя.
Вправа 67.
1. Прочитай сталі сполучення слів. Як ти їх розумієш?
Ані пари з вуст, теревені вести, взяти ноги на плечі, тримати язик за зубами, баляси точити, торочити небилиці, набрати в рот води, накивати п'ятами, дати ногам волю.
2. Із пропонованих висловів добери й запиши синонімічні ряди до слів.
Мовчати - ані пари з вуст, тримати язик за зубами, набрати в рот води.
Говорити - теревені вести, баляси точити, торочити небилиці.
3. Які сталі звороти залишилися? Запиши синонім, який можна до них дібрати.
Утікати - взяти ноги на плечі, накивати п'ятами, дати ногам волю.
СТОРІНКА 35.
Робота над синонімами.
Вправа 68. Поясни і запиши за допомогою відповідних синонімів значення таких висловів:
Бити байдики — ледарювати.
Ламати голову — міркувати.
Узяти себе в руки — зосередитись.
Обвести навколо пальця — обманути.
Вправа 69.
1. Намалюй гумористичні малюнки до висловів.
Зарубати на носі; робити з мухи слона, наступив на вухо.
2. Поясни в класі, як ти розумієш ці вислови.
Зарубати на носі - запам'ятати; робити з мухи слона - перебільшувати, наступив на вухо - недочувати.
Антоніми.
Вправа 70. Попрацюйте парами!
1. Прочитайте такі висловлювання. Поясніть, як ви їх розумієте.
1. Маленька праця краща за велике безділля. 2. Високо літає, та низько сідає. 3. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 4. Зароблена копійка краща, ніж украдений мільйон.
2. Знайдіть у цих висловлюваннях антоніми. Підкресліть їх.
Вправа 71.
1. Розв'яжи кросворд на сторінці 36, уписавши відповідні пропущені слова.
1. Слова можуть мати пряме значення і переносне значення.
2. Слова можуть мати одне значення або кілька значень.
3. Слова, близькі за значенням, називаються синоніми.
СТОРІНКА 36.
4. У нашій мові є слова, які звучать і пишуться однаково, але значення мають різне.
5. Слова, протилежні за значенням, називаються антоніми.
2. Прочитай утворене слово і дізнаєшся назву розділу, який щойно вивчили.
Вправа 72.
1. Добери і запиши по два синоніми та антоніми до поданих слів.
Красивий – гарний, вродливий, привабливий; бридкий.
Друг – товариш, приятель, друзяка; ворог.
Сміятися – реготати, хихотати, скалити зуби; плакати.
2. Поцікався, які слова дібрали твої однокласники.
СТОРІНКА 37.
Вправа 73.
1. Прочитай загадку. Доповни її словами з довідки і відгадай.
Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
хоч сама завжди мовчу.
Слова для довідки: мовчу, дорослим, учу, малим.
2. Запиши слово-відгадку книжка.
3. Визнач у цьому слові закінчення. Що треба зробити, щоб знайти закінчення?
Закінчення -а. Щоб знайти закінчення, треба провідміняти слово.
4. Наведи приклади слів, які мають таке саме закінчення. Запиши їх.
Рука, мама, ручка, парта.
Вправа 74.
1. Прочитай прислів'я. Поясни, як ти їх розумієш.
1. Книга мовчки все розкаже.
2. Людина без книги, як криниця без води.
3. Книгу читай — розуму набирай.
2. Яке слово повторюється в цих реченнях? Визнач у ньому закінчення.
3. Склади і запиши речення про книгу. Визнач закінчення в цьому слові.
Книга вчить як на світі жить.
СТОРІНКА 38.
Вправа 75.
1. Пронумеруй рядки так, щоб прочитати вірш Юрія Шкрумеляка.
Пісня про книжку.
1. Ти, кохана книжко 5. Любо нас навчаєш,
3. Про усякі дивні речі 6. як на світі жити,
2. учиш нас, навчаєш. 8. рідний край любити.
4. нам оповідаєш! 7. батька, неньку шанувати,
2. З якою метою автор написав цей вірш?
Автор закликає читати книжки.
3. У виділених словах познач закінчення.
Вправа 76.
1. За допомогою ліній за зразком з'єднай основи слів із їх закінченнями.
Вода Добрий Ліс
Синій пишеш малює
Село киця море
2. Для яких слів не вистачило закінчень? Чому?
Слово ліс, день мають нульові закінчення.
Вправа 77. До поданих частин слів додай необхідні частини так, щоб утворені слова відповідали на питання що? який? що робить? Запиши ці слова, познач у них основу й закінчення.
Тепло, теплий, тепліє.
Зима, зимовий, зимує.
СТОРІНКА 39.
Вправа 78. 1. Із поданих літер утвори й запиши слова
Роук, нигак, трапа, рукач, докаш, зотиш, дайрек.
Крок□, книга, парта, дошка, зошит□ , крейда.
2. Познач закінчення й основу. У яких словах закінчення нульове? Як ти позначиш його?
Нульове закінчення у словах крок□, зошит□.
3. Якою темою об'єднані всі ці слова? Склади й запиши речення про школу. Визнач у слові школа закінчення й основу.
Першого вересня школа знову відкриває свої двері.
Я відвідую школу мистецтв.
Частини основи.
Вправа 79.
1. Прочитай вірш. Як ти розумієш заголовок?
Точна прикметна?
— Скажи мені, Миколо, твій брат□ прийшов зі школи?
— Авжеж.
— Ти точно знаєш? — сусідка знов питає.
— Прийшов, бо наша кішка сховалася під ліжко. (Б. Слюсар)
2. У виділених словах познач закінчення й основу.
СТОРІНКА 40.
Вправа 80. За допомогою стрілок установи відповідність лівої і правої колонок.
Префікс – змінна частина слова.
Корінь – спільна частина основи.
Суфікс – частина основи після кореня.
Префікс – частина основи перед коренем закінчення.
Вправа 81. Заповни схему будови слова: підпиши, з яких частин складається основа.
Слово
основа закінчення
префікс корінь суфікс
Спільнокореневі слова. Корінь слова.
Вправа 82.
1. Прочитай текст. Знайди в ньому спільнокореневі слова. Познач у них корінь.
Лікування.
Хворий прийшов у лікарню до лікаря. Лікар оглянув його і призначив ліки. Через кілька днів лікування хворий одужав.
2. До цього ряду слів добери ще одне спільнокореневе, яке відповідає на питання що робити? Запиши це слово, познач у ньому корінь.
Лікуватися.
Вправа 83.
1. Розгадай ребуси.
Мова Мо в а
Змова Змо в а
СТОРІНКА 41.
2. До першого слова-відгадки добери і запиши спільнокореневі слова.
Мова, мовлення, мовити, мовленнєва, мовний.
Вправа 84. Попрацюйте в групах!
1. Полічіть, скільки спільнокореневих слів ви дібрали всім класом. А тепер звірте зі словами, записаними на першому форзаці вашого підручника «Українська мова».
2. Спробуй пояснити своїм товаришам значення кількох слів, поданих на форзаці підручника.
Розрізнення спільнокореневих слів, синонімів і різних форм слова.
Вправа 85.
1. Прочитай вірш.
Батьківщина.
Україна — рідний край,
рідне поле, зелен-гай,
рідне місто й рідна хата,
рідне небо, рідна мати. (Я. Скидан).
2. Чи є у вірші спільнокореневі слова?
Ні. Є відмінкова зміна слова рідний.
3. Чи можна вважати спільнокореневими (спорідненими) слова Батьківщина, Україна? Чому?
Ні. Бо слова мають різні корені.
4. Знайди у вірші й підкресли різні форми того самого слова. Чому їх не вважають спорідненими словами?
Вправа 86. Добери й запиши спільнокореневі слова до слова рід. Познач у них корінь.
Рід, родина, рідний, народження, родився, роди, рідня.
СТОРІНКА 42.
Розрізнення слів з омонімічними коренями.
Вправа 87.
1. Прочитай вірші Ігоря Січовика.
— Ти, мій вогнику, гори,
доки я зійду з гори.
***
Я тягнув на гору віз,
а з гори мене він віз.
2. У виділених словах познач корені. Які з них є спорідненими?
Слова не є спорідненими, бо мають лексичне значення.
Вправа 88. Закресли «зайве» слово в кожному рядку.
Лис, лисиця, лисий.
Горе, гора, горенько.
Гіркий, гіркота, гірський.
Рана, ранок, ранковий.
Літак, політ, літо.
Вправа 89.
1. Розгадай ребус.
Вітер
Ворон В о рон
Верба В е рба
2. До слів-відгадок добери і запиши спільнокореневі слова. Познач у них корені.
Вітер, вітрить, вітерець, вітряний.
Ворон, вороненя, воронячий.
Верба, вербна, вербичка.
3. Спробуй скласти свої ребуси за зразками вправи 89.
Підказка: у словах-відгадках до твоїх ребусів має бути звук [в]. Наприклад:
Вата (в середині букви а пишемо та)
Воля (в середині букви о пишемо ля)
Весна (в середині букви е пишемо сна)
СТОРІНКА 43.
Чергування голосних звуків [о], [е] з [і] в коренях слів.
Вправа 90. До поданих слів добери споріднені так, щоб у корені звук [о] або [е] змінився на [і]. Запиши слова парами.
Котик — кіт Береза — берізка
Слово — слівце восени — весна
коні — кінь летіти — політ
коза — кізонька дзвенить — дзвін
бджоли — бджілка село — сільський
Вправа 91.
1. Прочитай і відгадай загадки. Запиши відгадки.
Хто на собі ліс носить? Їжак.
Хто з руками, а без ніг біжить день і ніч? Річка.
Хто хвіст залишає, а від ворога втікає? Ящірка.
2. Підкресли слова, у яких голосні в коренях змінюються.
Носить – ніс, ніг – нога, день – дні, ніч – ночі, хвіст – хвостатий.
Чергування приголосних звуків у коренях слів.
Вправа 92.
1. Прочитай вірш Сергія Воскрекасенка.
Онучка.
Бабуся внучці каже; — Не буду мити, —
— Любцю мила, закричала внучка, —
хоч перед їжею і так про мене кажуть:
ти б руки мила. «Білоручка».
2. Підкресли слова, у коренях яких відбувається чергування приголосних звуків.
Внучці – внук, руки – рученька.
СТОРІНКА 44.
3. Напиши, чому дівчинку називали білоручкою.
Дівчинка була ледачою.
Вправа 93. Зміни слово або добери спільнокореневі так, щоб у корені чергувалися приголосні звуки:
[г] — [з'] — [ж]
книга — книзі — книжка
подруга — подрузі — подруга
райдуга — райдузі — райдужний
[к] —>[ц] —>[ч]
рука — (у) руці — ручка
молоко — (у) молоці — молочко
яблуко — (у) яблуці — яблучко
[х] —>[с'] —>[ш]
вухо — (на) вусі — вушко
кожух — (у) кожусі — кожушок
мураха — (на) мурасі — мурашка
Вимова і правопис слів із ненаголошеними [е], [и], які перевіряються наголосом.
Вправа 94. Із ряду споріднених слів вибери і підкресли тільки ті слова, які можуть бути перевірними до поданих слів із ненаголошеними голосними [е], [и].
Земля — земелька, земляний, підземний, заземлення.
Верба — вербиця, вербна, вербовий, верболози.
Вишневий — вишня, вишенька, вишняк.
Синіти — синька, синій, синенький, синяк.
СТОРІНКА 45.
Вправа 95. 1. За допомогою вертикальних ліній розбий ланцюжок на окремі слова. Прочитай, що утворилося.
Коли|листопад|дерева|не|обтрусив,|зима|суворою|буде.
2. Поясни, як ти розумієш цю прикмету.
3. Запиши прикмету, яка утворилася.
Коли листопад дерев не обтрусив, зима суворою буде.
4. Випиши слова з ненаголошеними [е], [и] , добери до них перевірні й запиши.
Листопад – лист, дерева – дерево, зима – зим.
Вправа 96. Запиши три слова з ненаголошеними [е], [и] в корені, Добери до них перевірні. Запиши слова парами.
Село – села, весна – весни, високо – вись.
Ширина – шир, береги – берег, веселий – весело.
Крило – крила, зерно – зерен, синіє - синька.
СТОРІНКА 46.
Закріплення умінь добирати слова для перевірки ненаголошених голосних.
Вправа 97.
1. За допомогою стрілок з'єднай частини прислів'їв.
Без сім'ї нема щастя на землі.
Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти.
Усе купиш , лише тата й мами — ні.
2. Поясни, як ти розумієш утворені прислів'я.
3. Підкресли слова з ненаголошеними голосними [е], [и]. Добери до них перевірні і запиши слова парами.
Земля – землі; дерева – дерево.
Вправа 98. Прочитай текст. Устав пропущені букви, усно добираючи перевірні слова до слів із пропусками.
Лисиця та їжак.
Поверталася лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, блискучими оченятами позирає. Аж назустріч їй їжак.
— Здоров був, друже, — сказала лисиця і підійшла близенько.
— Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжак.
— Як здоров'ячко?
— Та спасибі, добре, — тихенько промимрив їжачок і згорнувся в клубочок.
— Давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємося.
СТОРІНКА 47.
Згорнувся їжак іще тугіше, засопів: — Не можу, — відповідає. — Я ще не вмивався.
Лисиця – лис, блискучим – блиск, близенько – близько, тихенько – тиша.
Написання слів із ненаголошеними голосними [е], [и].
Вправа 99.
1. Розгадай ребус.
ЛИСТОПАД.
Листя – я + о + ПАД
2. Зі словом-відгадкою склади й запиши речення. Підкресли слова з ненаголошеними голосними [е], [и].
Листопад скидає листя з дерев.
Вправа 100. Побудь у ролі вчителя!
1. Учень погано зрозумів матеріал про ненаголошені [е], [и] в коренях слів. Виправ помилки в написаному ним диктанті.
От ми й на пагорбі.
Унизу відкрилася чудова картина. Зліва блищить проти сонця в'юнка річечка. Справа красуються між садами маленькі хатиночки. А навколо височить, пишається гордий, величний сосновий ліс.
Ми довго милувалися красою рідного краю.
2. Поцікався, як виконали завдання інші учні.
СТОРІНКА 48.
Вимова і правопис слів із ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом
Вправа 101.
1. Прочитай слова. Чи можна перевірити наголосом правопис пропущених у них букв?
Апетит, хвилина, черешня, гриміти, директор, криниця, секунда.
2. Перевір написання цих слів за орфографічним словником. Запиши слова в абетковій послідовності, уставляючи замість крапок пропущені букви.
Апетит, гриміти, директор, криниця, секунда, хвилина, черешня.
Вправа 102.
1. Прочитай подані слова з ненаголошеними [е], [и].
Бензин, крило, весло, бетон, зерно, метал, синіє, кипіти.
2. Слід записати ці слова так: на сходинках напиши слова, що не перевіряються наголосом, а під сходинками — слова, що наголосом перевіряються. Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання, дійшовши до фінішу.
Бензин, бетон, метал, кипіти
Крило, весло, зерно, синіє
Вправа 103. Добери з орфографічного словника п'ять слів із ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом. Запиши їх у рядку. Запам'ятай правопис.
Кишеня, лимон, бетон, цитата, президент.
СТОРІНКА 49.
Спостереження за вимовою парних дзвінких і глухих приголосних звуків
Вправа 104.
1. За допомогою ліній з'єднай парні дзвінкі і глухі приголосні.
2. Напиши непарний глухий звук [ф].
Вправа 105. У кожному рядку закресли «зайве» слово. Поясни свій вибір.
Сік, коса, піч, чистий, пух, зуб, скочити, хист.
Зуб, жаба, сич, біда, доба, ґедзь, дзиґа.
Вправа 106.
1. Прочитай. Доповни загадку словами з довідки. Запиши слово-відгадку.
Я вухатий ваш дружок,
в мене сірий кожушок,
Куций хвостик,
Довгі вуса,
я усіх-усіх боюся. Зайчик.
Слова для довідки: кожушок, хвостик, вуса.
2. Випиши із загадки слова, у яких приголосні звуки:
тільки дзвінкі: в, мене, довгі.
тільки глухі: усіх.
3. Випиши слова, які закінчуються дзвінким приголосним.
Вухатий, сірий, куций.
4. Випиши слова, які починаються глухим приголосним.
Сірий, куций, хвостик.
СТОРІНКА 50.
Засвоєння правил вимови дзвінких приголосних у кінці слів і складів.
Вправа 107.
1. За допомогою ліній за зразком з'єднай слова, які різняться лише одним парним приголосним.
Везти – вести, кізка – кіска, казка – каска, пити – бити, жити – шити, гуля – ґуля, гриб – грип, пліт – плід.
2. Випиши ці приголосні звуки парами.
[б - п], [д - т], [ж - ш], [з - с], [г - п], [г - ґ]
3. Знайди слова, у яких приголосні стоять у кінці слів і складів. Прочитай ці слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні звуки.
Вез-ти, вес-ти, кіз-ка, кіс-ка, каз-ка, кас-ка, гриб, грип, пліт – плід.
Вправа 108.
1. Прочитай прислів'я, вимовляючи дзвінкі приголосні в кінці слів і складів дзвінко.
1. Без роботи день роком стає. 2. Важко тому жити, хто не хоче робити. 3. Ледачий плуг ржавіє, ледача людина хворіє. 4. Від слова до діла, як від землі до неба.
2. Поясни, як ти розумієш ці прислів'я.
3. Запиши два прислів'я про працю, які ти знаєш. Підкресли в них букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки, які не мають пари.
Хто не працює, той не їсть.
Губами говори, а руками роби.
Без роботи і день роком стає.
Зробив роботу – і не маєш турботи.
Щоб рибку з'їсти, треба у воду влізти.
Праця людину кормить.
СТОРІНКА 51.
Вправи на закріплення вимови і правопису слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками
Вправа 109. 1. У подані прислів'я встав пропущені букви. За потреби звернись до підказки.
Дружба — найбільший скарб. Дружба та братство дорожче багатства. Друг боягузу гірше ворога.
Підказка: дружити, скарби, дорожити, другові, боягузу.
2. Виразно прочитай прислів'я, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні звуки, уставлені тобою. Поясни, як ти розумієш ці прислів'я.
3. Запиши прислів'я про дружбу. Підкресли в словах букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки.
Вправа 110. Завдання для дівчат. Напиши п'ять слів — назв посуду. Підкресли в цих словах букви, які позначають глухі приголосні звуки. Глухі[п][х][к][т][т'][с][с'][ш][ч][ц][ц'][ф]
Тарілка, чашка, ложка, миска, виделка.
Ніж, чайник, цукерниця, сільниця, стакан.
Завдання для хлопців. Напиши п'ять слів — назв інструментів. Підкресли в цих словах букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки.
Дзвінкі [б][д][д'][з][з'][ж][дж][дз'][дз][г][ґ][в][л][л'][м][н][н'][й][р][р']
Пила, сокира, косарка, ножівка, дрелька.
СТОРІНКА 52.
Явища заміни в коренях слів дзвінких приголосних глухими і навпаки
Вправа 111.
1. Прочитай пораду. Що треба робити, щоб знати, яку букву писати?
Навчись гарно вимовляти
та ще й грамотно писати:
згадка, книжка, кізка,
грядка, ніжка, різка,
плід, глід, гриб, кігті,
віз, ніж, ріж, нігті...
***
Як не знаєш, як писати,
треба слово поміняти:
є чимало книжечок,
в них багато казочок.
Як писати, добре знатимеш
і помилок уникатимеш.
2. Зміни виділені слова так, щоб після дзвінкого приголосного перед глухим чувся голосний. Запиши слова за зразком: Книжка — книжечок, нігті — ніготь.
Згадка — згадок
книжка — книжечок
кізка — кізочок
грядка — грядочок
ніжка — ніжок
різка — різочка
плід — плодів
глід — глоду
гриб — грибок
кігті — кіготь
віз — візок
ніж — ножа
ріж — ріже
нігті — ніготь
Вправа 112. Зі словами книжка, грядка, гриб склади і запиши речення.
Книжка – джерело мудрості.
Наша грядка зазеленіла.
На галявині я побачив їстівний гриб.
СТОРІНКА 53.
Підсумковий урок на закріплення знань про вимову і написання слів із дзвінкими та глухими приголосними
Вправа 113.
1. Прочитай слова, устав пропущені букви.
Мигтить (бо миготіти), легкий (бо легесенький), кігті (бо кіготь), вокзал (перевіряється за словником), просьба (бо просити), нігті (бо ніготь).
2. Орієнтуючись на слово вогкий, упиши ці слова у клітинки кросворда.
В о к з а л
П р о с ь б а
Н і г т і
К і г т і
М и г т и т ь
Л е г к и й
3. Напиши, скільки приголосних у слові, записаному по вертикалі
чотири [в], [г], [к], [й]
4. Запиши, які з них не мають пари [в], [й].
Вправа 114. Прочитай слова. Глухі приголосні звуки [п], [с], [ш], І [х] у цих словах заміни парними дзвінкими. Утворені слова запиши.
Шапка — жабка
сміх — зміг
папка — бабка
суп — зуб
СТОРІНКА 54.
Префікс як значуща частина слова.
Вправа 115.
1. Прочитай текст. Із поданих у дужках префіксів підкресли найбільш доречний у кожному реченні.
Хоробра школярка.
П'ятирічний Петрик (при-, під-, про-)їхав до бабусі в гості. Одного разу він вирішив (по-, до-, на-) бігати по замерзлому Дніпру. Тонка крига (під-, у-, про-) валилася. Хлопчик почав тонути.
На березі гралися дівчата. Світлана (за-, с-, пере-) кинула на ходу пальто і (об-, від-,по-) бігла рятувати малюка. Лід загрозливо тріснув. Але дівчинка не (за-, з-, роз-)губилася. Вона лягла на кригу і повзком (до-, зі-, ви-)бралася до краю ополонки.
Так хоробра школярка врятувала життя хлопчикові (Із газети).
2. Добери й запиши заголовок до тексту.
Вправа 116. Від слова йти утвори нові слова за допомогою різних префіксів. Орієнтуйся на слова правої колонки. Наприклад: прийти додому
Прийти додому
Перейти місток
Зійти з гори
Вийти з кімнати
Зайти в будинок
Підійти до дверей
Вправа 117.
1. Познач префікси у словах. Поясни значення цих слів.
СТОРІНКА 55.
Пречудовий, премудрий, прекрасний, предивний.
Найкрасивіший, найдобріший, найдовший, найкоротший, найсильніший,
найвищий, найгарніший, найрозумніший, найніжніший.
2. Добери і запиши ще по два слова з цими префіксами.
Префікси і прийменники.
Вправа 118. Спиши вірш Леоніда Куліша-Зінькова, розкриваючи дужки. Поясни, як ти розумієш різні значення слова хліб.
Хліб.
Ви(ріс) (у)полі
(на)добрій землі.
Місце (най)краще
знайшов (на)столі.
Виріс у полі
на добрій землі.
Місце найкраще
знайшов на столі.
СТОРІНКА 56.
Вправа 119.
1. Прочитай текст. Які думки він викликав у тебе?
Шануйте хліб.
Здавна люди ставились до хліба шанобливо й бережно. Про хліб навіть подумки ніхто не дозволяв собі сказати: «Поганий хліб».
Так виховували дітей батьки. А ті виростали і передавали батьківську науку своїм дітям (Іван Рябокляч).
2. Поясни правопис виділених слів.
Не треба плутати префікси та прийменники.
3. Які прислів'я про хліб ти знаєш? Запиши одне з них.
Хліб усьому голова.
Вправа 120. Поєднай слова прийменником, який звучить так само, як префікс.
Зразок: Зібрав зі столу, вліз в ополонку.
Насунули на небо; злетіли з куща; добрів до стежки; наступив на грибок; заховатися за будівлею; досягнули до стелі; зібрати зі столів.
Вправа 121.
1. Утвори і запиши сполучення слів з однозвучними префіксами і прийменниками.
Зразок: Зайшов за хату.
Відлетів від мене.
Доплив до буйка.
Узяв у брата.
2. Які сполучення слів утворили твої однокласники?
СТОРІНКА 57.
Правопис префіксів роз-, без-
Вправа 122. До поданих слів допиши префікс роз- або без-.
Безхмарний, розмова, безкоштовний, розкидати, розказати, безшумний, безвідповідальний, розбудити, розкрутити, безстрашний.
Вправа 123.
1. Утвори слова з частин інших слів. Запиши утворені слова.
• Префікс від слова безземельний, корінь від слова крило, закінчення від слова тихий. Безкрилий
• Префікс від слова розносити, корінь від слова відмова, закінчення від слова вода. Розмова
2. Склади подібне завдання, щоб утворити слово безвусий.
• Префікс від слова безвість
• корінь від слова вуса
• закінчення від слова добрий
Вправа 124.
1. Розбий ланцюжок на окремі слова. Прочитай, що утворилося.
Без|відваги|зазнаєш|зневаги.
2. Як ти напишеш без із наступним словом: разом чи окремо? Чому?
Слово без – це прийменник. Прийменники зі словами пишуть окремо.
3. Спиши утворене прислів'я. Поясни, як ти його розумієш.
Без відваги зазнаєш зневаги.
СТОРІНКА 57.
Вимова і правопис слів із префіксами з-, с-
Вправа 125.
1. Утвори нові слова, з'єднавши лінією подані слова з одним із префіксів.
Скинути, змалювати, сховати, знести, зробити, списати, зліпити, спитати, злізти, спекти.
2. Свій вибір обґрунтуй.
Перед буквами к, п, т, х, ф завжди пишеться, префікс с- . У словах префікс з- стоїть перед буквами, які позначають дзвінкі приголосні звуки.
Вправа 126. Від поданих слів утвори слова з префіксами роз-, без-, з- (с-), зі-.
Зійти, роздивитися, зіскочити, розкидати, зігріти, сфотографувати, безплатний, скосити, беззаконний, розв'язати, беззбройний, роздавати, беззахисний, розгребти.
Закріплення правила про вимову і правопис слів із префіксами з-, с-
Вправа 127. Прочитай. Доповни загадку словами з довідки. Відгадай. Познач префікси у словах.
Прийшла кума із довгим віником.
на бесіду із нашим півником.
Схопила півня на обід
і замела мітлою слід.
Слова для довідки: віником, обід, слід, півником.
Відгадка: лисиця.
Вправа 128. На місці пропусків допиши прийменники з (зі), потрібні за змістом.
Збігти з гірки, зійти зі схилу, зібрати зі столу, привезти зі складу, виглянути з вікна, вилити з відра, зірвати з грядки, зіскочити зі сходів, вилетіти з гнізда.
СТОРІНКА 59.
Уживання апострофа після префіксів.
Вправа 129.
1. Від поданих слів за допомогою префіксів утвори нові слова.
2. Випиши тільки ті слова, які пишуться з апострофом.
Роз'яснити, роз'їхатись, роз'єднати, роз'яснити.
З'їзд, з'юрмитись, з'їсти.
Вправа 130. Спиши, розкриваючи дужки. Поясни вживання апострофа.
(Від)єднати, (в)їхати, (з)нести, (під)їзд, (без)зубий, (без)язикий, (над)їсти, (з)явитись, (роз)яснення, (роз)писати, (на)їхати, (при)єднання.
Від'єднати, в'їхати, знести, під'їзд, беззубий, без'язикий, над'їсти, з'явитись, роз'яснення, розписати, наїхати, приєднання.
СТОРІНКА 60.
Закріплення правила вживання апострофа після префіксів
Вправа 131.
1. До поданих слів добери протилежні за значенням (антоніми).
Приїзд — від'їзд
з'їхатись — роз'їхатись
роз'єднання — приєднання
приєднати — роз'єднати
2. Запиши слова, поясни правопис префіксів.
Вправа 132. Попрацюйте в парах!
1. Випишіть тільки ті слова, у яких апостроф стоїть після префіксів. Запишіть через риску слова, поділяючи їх для переносу.
М'ята, в'ється, п'ятий, подвір'я, від'їхати, об'єднати, з'їзд, бур'ян, б'є, п'ють.
Зразок: Під'їзд — під' - їзд.
Від'їхати - від'-їха-ти, об'єднати - об'-єд-на-ти, з'їзд.
СТОРІНКА 61.
2. Яке слово не поділили для переносу? Чому?
Односкладове слово з'їзд не переноситься.
Вправа 133. Випиши з орфографічного словника шість слів з апострофом після префікса. Поділи їх для переносу.
З'їзд, об'-їха-ти, під'-їзд, роз'-ят-ри-ти, від'-їзд, від'-єд-на-ти
Ознайомлення з суфіксом як значущою частиною слова.
Вправа 134.
1. Розгадай ребус.
Грудень.
Груша – ша д олень – ол
2. Запиши слово-відгадку та назви ще трьох місяців із таким суфіксом.
Грудень, січень, березень, квітень.
Грудень, травень, червень, липень.
Грудень, серпень, вересень, жовтень
Вправа 135.
1. Прочитай вірш Ніни Мудрик-Мриц. У виділених словах познач закінчення й основу, а в основі — корінь і суфікс.
Сніг.
Їде, їде хмарка біла, Взявся вітер наш за діло,
вітер тягне саночки пожалів сумних діток
Хмарка сонце заслонила, потрусив він хмарку білу —
і сумують діточки і посипався сніжок.
СТОРІНКА 62.
2. Знайди і підкресли у вірші слова, вжиті в переносному значенні.
Вправа 136. Від поданих слів утвори нові за допомогою суфіксів -к-, -ик-, -ок-. Змінюй, де потрібно, звуки в коренях слів.
Риба — рибка Дощ — дощик
хмара — хмарка ніж — ножик
нога — ніжка брат — братик
гора — гірка кінь — коник
Ліс — лісок
Жук — жучок
зуб — зубок
кожух — кожушок
Закріплення поняття про суфікс та його словотворчу роль.
Вправа 137.
1. Запиши у стовпчик своє ім'я та два імені своїх однокласників.
2. Від записаних імен за допомогою суфіксів утвори зменшувально-пестливі форми.
Зразок: Оля — Олечка, Олюся.
Василь — Василько, Васько.
Іра – Ірочка, Іруся.
Галя – Галинка, Галочка.
Андрій – Андрійко, Андрійчик.
СТОРІНКА 63.
Вправа 138.
1. Подумай, яке завдання треба виконати.
Галч-еня
Вороненя
Білченя
Каченя
Їжач-ок
Борсучок
Гусачок
Бичок
Зайч-ик
Ведмедик
Ослик
Козлик
2. До кожного суфікса добери ще по три слова й запиши.
Порядок розбору слова за будовою
Вправа 139. За допомогою ліній установи відповідність між словами та моделями.
Корінь + закінчення
Спів, співи
Корінь + суфікс + закінчення
Співак, співець, співаночки, співучий
Префікс + корінь + закінчення
Переспіви, приспів.
Префікс + корінь + суфікс + закінчення
Заспіваний, розспівування.
Вправа 140.
1. Розв'яжи мовні приклади. Запиши утворені слова. Розбери їх за будовою.
1) білизна
2) сніг
3) зимовий
2. Склади подібний приклад зі словом морозище.
Мороз - □ + ищ + е
СТОРІНКА 64.
Підсумковий урок.
Вправа 141.
1. Прочитай рядки з колядки «Добрий вечір». Які колядки ти знаєш?
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
2. Прочитай віншування (поздоровлення), якими діти вітають українські родини.
Я — маленька дівонька,
як у полі квітонька,
колядоньку вам співаю,
Христа прославляю.
З Різдвом тут до вас прийшла,
Божу радість принесла.
* * *
Я — маленький хлопчик,
виліз я на стовпчик.
На сопілці граю,
Христа прославляю.
З Різдвом у цій хаті
будьте всі багаті.
Хай Ісусик наш маленький
буде повік вам любенький.
3. Підкресли слова зі зменшувальними суфіксами.