Складання інструкції «Як зробити рамку для фотографії»
Вправа 143. У «Зошиті з розвитку писемного мовлення»
скласти текст-інструкцію про те, як виготовити рамку для фотографії.
Вправа 144. Медаль, черешня, ведмідь, тривога, черевики, театр. Шкільний, золота, чорні, нічна, біла, бурий
• Золота меда́ль, біла чере́шня, бурий ведмі́дь, нічна триво́га, чорні череви́ки, шкільний теа́тр.
• Золота медаль – це відзнака для відмінника. У моє вікно заглядала біла черешня,
Бурий ведмідь мешкає в лісах. Нічна тривога вказувала на небезпеку. Мама купила синові чорні черевики. Вистава шкільного театру мала великий успіх серед учнів.
Вправа 145. Леваду, велосипе́дом, четвер, неділі, понеді́лка, герба́рій, лева́ду, герба́рію, лева́да, зеле́ною (бо зе́лень), мете́лики, очере́т.
Вправа 146. Заголовок тексту: «Непрочитана книжка», «Що ж я мамі скажу?».
Була неді́ля…Та він поспішав — обіцяв допомогти Олегові з матема́тики. У понеді́лок теж часу не мав: по телефо́ну точив теревені. У се́реду вирішив: «Прочитаю не тепер. а в четве́р». У п'я́тницю мав досить мороки: в інтерне́т-мережі шукав друзів.
Непрочитана книжка так і лежала весь ти́ждень…
• Точив теревені – вів пусті балачки; не тепер, а в четвер – будь-коли; мороки – клопоти.
Вправа 147. Лева́да (за словником) була зеле́ною (бо зе́лень), сонячною. Її вкривали ромашки й кульбабки. Над ними літали мете́лики (за словником). Удалині видні́вся (бо ви́дно) очере́т (за словником).
Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками
Вправа 148. Очерет ([о ч е р е т]), горизонт ([г о р и з о н т]), криниця ([к р и н и ц' а]), колектив ([к о л е к т и в]), бензин ([б е н з и н]).
• Приголосні звуки: очерет ([ч], [р], [т]); горизонт ([г], [р], [з], [н], [т]); криниця ([к], [р], [н], [ц']); бензин ([б], [н], [з], [н]).
Слово, в якому всі приголосні звуки дзвінкі: бензин.
• Біля озера теплий вітер колисав очерет. Перед нами відкрився безмежний горизонт. Червона калина похилилась над криницею. Колектив був дружнім та відповідальним. Перед поїздкою тато заправив автомобіль бензином.
Вправа 149 . Дзвінкі приголосні звуки підкреслили рискою, інші звуки – глухі приголосні та голосні звуки.
Зіна — сто; зуб — суп; дітки — тітки; бити — пити; життя — шиття; злива — слива; дзінь-дзінь — цінь-цінь; ґуля — куля; джміль — чисто; гора — хор; дзеркало — цибуля
• Зіна [з' і н а]– сто [с т о], зуб [з у б] – суп [с у п], дітки [д' і т к и] – тітки [т' і т к и], бити [б и т и] – пити [п и т и], життя [ж и т': а] – шиття [ш и т': а], злива [з л и в а] – слива [с л и в а], дзінь [дз' і н'] – цінь [ц' і н'], ґуля [ґ у л' а]– куля [к у л' а], джміль [дж м ´ і л'] – чисто [ч и с т о] , гора [г о р а] – хор [х о р], дзеркало [дз е р к а л о] – цибуля [ц и б у л' а].
Вправа 150. Головні члени речення.
Квочка висиджувала курчат у старому кошику.
______========= ……………………………………..
Слова, у яких усі приголосні звуки дзвінкі: біля [б ´ і л' а], неї [н е й і], годувала [г о д у в а л а], одного [о д н о г о], разу [р а з у], не [н е], без [б е з], взяла [в з' а л а], його [й о г о], за [з а], в [в], неї [н е й і], забирала [з а б и р а л а], до [д о], й [й], вона [в о н а], йому [й о м у], дозволяло [д о з в о л' а л о], зі [з' і], жили [ж и л и].
Слова, у яких усі приголосні звуки глухі: кошику [к о ш и к у], кішка [к ´ і ш к а], от [о т], пити [п и т и], так [т а к].
• Годувала — [г] - [к]; [д] - [т]; [в] - [-],[л] - [-]
одного — [д] - [т]; [н] - [-], [г] - [к]
разу — [р] - [-]; [з] - [с]
Вправа 151. Складіть цікаву історію про життя ваших домашніх тварин.
• Слова, у яких усі приголосні звуки — дзвінкі: одного, разу, зі, було, в, до, гаража, жалібне, воно, з, будівлі, двері, двері, але, знову, вона, марно, незваного, воно, гараж, від, людей, бо, надворі, без, живе, домі, мого.
Вправа 152.
Гнеться груш гінке гілля.
====…………………______
• Слова, що складаються з усіх приголосних дзвінких: грізно [г р' і з н о], грима [г р и м а], грім [г р' і м], горою [г о р о й у], гомін [г о м ´ і н], градобою [г р а д о б о й у], гілля [г і л': а], гиля [г и л' а].
Вправа 153. Білий гриб, повний віз, пухкий сніг, могутній дуб, солодкий апельсин, високий берег, тріскучий мороз, гірка редька.
• Ділимо слова на склади: бі-лий гриб, пов-ний віз, пух-кий сніг, мо-гут-ній дуб, со-лод-кий а-пель-син, ви-со-кий бе-рег, трі-ску-чий мо-роз, гір-ка редь-ка.
Вправа 154. Стежкою [с т е ж к о й у] , вогка [в о г к а], солодкими [с о л о д к и м и], дубки [д у б к и], берізка [б е р' і з к а], доріжка [д о р' і ж к а].
• Поділ на склади: стеж-ко-ю , вог-ка, со-лод-ки-ми, дуб-ки, бе-різ-ка, до-ріж-ка.
Вправа 155. Я залюбки виконав про́сьбу мами. У казках відображена боротьба́ добра зі злом. У нашому місті побудували сучасний вокза́л.
Вправа 156. Легкого (бо легенький) хліба не шукай — не знайдеш. Ложка (бо ложечка) дьогтю (бо дьоготь) зіпсує бочку меду. Легко (бо легенький) сказати, а важко (важити) зробити.
Вправа 157. Зубки (бо зуби), солодка (бо солоденька), галузка (бо галузити), ліжко (бо ліжечко), просьба (бо просити), загадка (бо загадати), обов'язки (бо обов’язок), ніжки (бо ніженька), діжки (бо діжа), гребти (бо загрібати), ріжки (бо ріжок), кізка (бо коза), рибка (бо рибак).
Вправа 159. У мого кошеняти гострі зубки. Солодким яблуком пригостив друга. З освяченими вербовими галузками щасливі діти поверталися додому.
Вранці треба застеляти своє ліжко. Залюбки виконав просьбу свого найкращого друга. Кожна загадка – це перлина мудрості. Людина має не тільки права, а й обов’язки. У Василька змерзли ніжки, він чимдуж біг додому. Міцні діжки зазвичай виготовляють з дуба. Андрійко вперто намагався гребти до берега. На голові у кози знаходяться ріжки. У відомій казці дід впіймав золоту рибку.
Вправа 160. Був би сад, а солов'ї прилетять (для досягнення більшого результату починай з малого, хвала праці); буде й на кропиву мороз (зло можна перемогти); жолудь який малий буває, а з нього великий дуб виростає (хвалять не за початком, а результатом).
• Будова слова: прилет[ять]
У слові прилетять закінчення –ять (змінимо за особами: [він] прилетить, [ти] прилетиш), основа прилет-. Корінь –лет- (підберемо спільнокореневі слова летючий, приліт). Префікс пре-.
• Слово, у якому 5 звуків, 6 букв – жолудь [ж о л у д'].