Інші завдання дивись тут...

 

 Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова та читання 3 клас Захарійчук М.", 2020 року видання

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 319

Бурячок в землі дрімає. Я швиденько виростаю. Свіжий борщик зварять з мене, не червоний, а зелений.

Звуко-буквений аналіз слова-відгадки:

1) щавель

2) ща-вель

3) щаве́ль

4) [ш ч а в е л'],  [— — ● | — ●́ = ]

5) щавель («ща», «а», «ве», «е», «ел» «знак м'якшення»)

6) звуків 6, букв 6

7) буква щ передає два звуки [ш ч], знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук (маємо м’який звук [л'])

Підкреслили головні члени речення

Зв'язок слів у реченні за питаннями

Бурячок в землі дрімає.

(Що?) бурячок (що робить?) дрімає; дрімає (де?) в землі

Я швиденько виростаю.

(Що?) я (що роблю?) виростаю; виростаю (як?) швиденько

Вправа 320 Установили зв'язок слів у реченнях за питаннями

Анна любила книжки.

(Хто?) Анна (що робила?) любила;

любила (що?) книжки.

Вона читала вранці.

(Хто?) вона (що робила?) читала;

читала (коли?) вранці.

У книжках вона знайшла нових друзів.

(Хто?) вона (що зробила?) знайшла;

знайшла (кого?) друзів;

знайшла (де?) у книжках;

друзів (яких?) нових.

Вона берегла ста­рі книжки.

(Хто?) вона (що робила?) берегла;

берегла (що?) книжки;

книжки (які?) старі.

Він — розпорядник фонду книжок. (Присудок відповідає на питання хто він є)

  Дідусь був дуже сумний. (Присудок відповідає на питання який він був)

 

Вправа 321

Схема речення

Підібрали речення

Склали речення

———   ====  ●●●●.  

1) Анна любила книжки.

1) Ластівки полетіли восени.

====  ●●●●  ———. 

2) Любила книжки Анна.

2) Полетіли восени ластівки.

●●●●   ———   ====.

3) Книжки Анна любила.

3) Восени ластівки полетіли.

Читаємо першу схему речення: розповідне неокличне речення має три слова, виражене підметом, присудком, другорядним членом речення.

Читаємо другу схему речення: розповідне неокличне речення має три слова, виражене присудком, другорядним членом речення, підметом.

Читаємо третю схему речення: розповідне неокличне речення має три слова, виражене другорядним членом речення, підметом, присудком.

 

Вправа 322

Анна любила бібліотеку й запах нових книжок.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) Анна (що робила?) любила; любила (що?) бібліотеку, запах; запах (чого?) книжок; книжок (яких?) нових.

Одного разу дівчинка прийшла до бібліотеки і зустріла дідуся Монсена.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) дівчинка (що зробила?) прийшла, зустріла; прийшла (куди?) до бібліотеки; зустріла (кого?) дідуся Монсена.

 

Вправа 323

Словосполучення: подарувати братові, виписати слова, ранець новий.

Схема словосполучення:

подаруватиХ (кому?) —> братові

виписатиХ (що?) —> слова

ранецьХ (який?) —> новий

 

Вправа 324 

Словосполучення: червоний ліхтарик, говорити голосно, шанувати старших, цікава книжка.

Схема словосполучення:

червоний <— (який) ліхтарикХ 

говоритиХ (як?) —> голосно

шануватиХ (кого?) —> стар­ших

цікава <— (яка?) книжкаХ  

 

Вправа 325

Дякувати (кому?) товаришеві (за що?) за допомогу.

Навчатися (чого?) мови (якої?) іноземної.

Вибачати (кому?) мені (за що?) за неуважність.

Дякувати товаришеві за допомогу, навчатися іноземної мови, вибачати мені за неуважність.

 

Вправа 326

Пожовкле листя (де?) на деревах.

Щира бесіда (з ким?) з другом.

Вітатися ґречно (з ким?) зі сусідами.

Пожовкле листя на деревах, щира бесіда з другом, вітатися ґречно зі сусідами.

 

Вправа 327 Привітання до Дня матері…

 

Вправа 328

1) Великий рудий джмелик сів на ромашку.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) джмелик (що зробив?) сів; джмелик (який?) великий рудий; сів (куди?) на ромашку.

Схема речення:

(хто?) джмелик  <——————> (що зробив?) сів

(який?) великий рудий               (куди?) на ромашку

Основа речення (підмет і присудок): джмелик сів.

Словосполучення: великий рудий джмелик, сів на ромашку.

Схема словосполучення:

великий, рудий <— (який?) джмеликХ 

сівХ (куди?) —> на ромашку

 

2) Вона щиро й відкрито всміхнулася.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) вона (що зробила?) всміхнулася; всміхнулася (як?) щиро, відкрито.

Схема речення:

(хто?) вона <—> (що зробила?) всміхнулася

                             (як?) щиро, відкрито

Основа речення: вона всміхнулася.

Словосполучення: всміхнулася щиро, відкрито.

Схема словосполучення:

щиро, відкрито <— (як?) всміхнуласяХ 

 

Вправа 329

Яскравий, червоний тюльпан виріс у квітнику.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) тюльпан (що зробив?) виріс; тюльпан (який?) яскравий, червоний; виріс (де?) у квітнику.

Схема речення:

(Що?) тюльпан <————————> (що зробив?) виріс

(який?) яскравий, червоний             (де?) у квітнику

Підмета стосуються два члени речення, присудка – один член речення.

Основа речення: тюльпан виріс.

Словосполучення: яскравий, червоний тюльпан; виріс у квітнику.

Схема словосполучення:

яскравий, червоний <— (який?) тюльпанХ  

вирісХ (де?) —> у квітнику

 

1) Квіточка довго не розкривалася.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) квіточка (що робила?) не розкривалася; не розкривалася (як?) довго.

Схема речення:

(що?) квіточка <——> (що робила?) не розкривалася

                                    (як?) довго

Підмета не стосується жоден член речення, присудка стосується один член речення.

Основа речення: квіточка не розкривалася.

Словосполучення: не розкривалася довго.

Схема словосполучення:

довго <— (як?) не розкриваласяХ  

 

2) Пригріло тепле, весняне сонеч­ко.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонечко (що зробило?) пригріло; сонечко (яке?) тепле, весняне.

Схема речення:

(що?) сонечко <——————> (що зробило?) пригріло

(яке?) тепле, весняне.

Підмета стосуються два члени речення, присудка – жоден.

Основа речення: сонечко пригріло.

Словосполучення: сонечко тепле, весняне.

Схема словосполучення:

тепле, весняне <— (яке?) сонечкоХ 

 

• Речення, яке складається тільки з головних членів.

Тюльпан розцвів!

(Що?) тюльпан <——> (що зробив?) розцвів.

Основа речення: тюльпан розцвів.

 

Вправа 330

Береза (яка?) білокора; працювати (з ким?) з батьком; на сонечку (якому?) теплому; відвідувати (кого?) бабусю.

Навесні білокора береза розпустила розкішні коси. Працювати з батьком завжди цікаво. Природа оживала на теплому сонечку. Не забувай відвідувати бабусю.

 

Вправа 331

У гаях (яких?) зелених; сестричка (яка?) двоюрідна; у лісі (якому?) темному; відвідувати (що?) театр; прибігти (до чого?) до фінішу; прибігти (до кого?) до бабусі.

• Склали речення зі словосполученнями

У гаях зелених листя шелестить. Сестричка двоюрідна приїхала в гості. У лісі темному ходить хитрий лис. Я люблю відвідувати театр.  Я хотів прибігти до фінішу першим. Після уроків я вирішив прибігти до бабусі.

 

Вправа 332 Діалог за малюнком до казки «Півник і двоє мишенят» («Колосок»)

— Хто є персонажами відомої казки? (Питальне неокличне речення)

— Героями казки є півник і двоє мишенят. (Розповідне неокличне речення)

— Що робить півник? (Питальне неокличне речення)

— Півник важко працює. (Розповідне неокличне речення)

— А що роблять мишенята? (Питальне неокличне речення)

— Мишенята тільки ледарюють! (Розповідне окличне речення)

— Що ми скажемо мишенятам?! (Питальне окличне речення)

— Мишенята, перестаньте ледарювати!  (Спонукальне окличне речення) Починайте нарешті працювати. (Спонукальне неокличне речення)

 

Вправа 333 Схеми словосполучення:

ручку (яку?) —> першу

у стержні (якому?) —> мідному

тростина (яка?) —> тоненька

рідиною (якою?) —> темною

ручкуХ (яку?) —> першу

у стержніХ (якому?) —> мідному

тростинаХ (яка?) —> тоненька

рідиноюХ (якою?) —> темною

1) Рі­дина капала зі стержня.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) рідина (що робила?) капала; капала (з чого?) зі стержня.

Схема речення:

(що?) рідина <——> (що робила?) капала

                                 (з чого?) зі стержня

Підмета не стосується жоден член речення, присудка – один член речення.

Основа речення: рідина капала.

Словосполучення: капала зі стержня.

Схема словосполучення:

капалаХ (з чого?) —> зі стержня

 

2) Вона бруднила руки, одяг і папір.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вона (що робила?) бруднила; бруднила (що?) одяг, папір.

Схема речення:

(що?) вона <——> (що робила?) бруднила

                              (що?) одяг, папір

Підмета не стосується жоден член речення, присудка – два члени речення.

Основа речення: вона бруднила.

Словосполучення: бруднила одяг, папір.

Схема словосполучення:

бруднилаХ (що?) —> одяг, папір

 

Вправа 334  Підкреслили граматичну основу речення

Добра праця ніколи не пропадає.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) праця (що робить?) не пропадає; праця (яка?) добра; не пропадає (коли?) ніколи.

Схема речення:

(що?) праця <————> (що робить?) не пропадає

(яка?) добра                  (коли?) ніколи

Основа речення: праця не пропадає.

Словосполучення: ніколи не пропадає

Схема словосполучення:

ніколи  <— (коли?) не пропадаєХ

Не з дієсловами пишемо окремо: не пропадає.

 

Бджола летить на всякий цвіт.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) бджола (що робить?) летить; летить (на що?) на цвіт; цвіт (який?) всякий.

Схема речення:

(хто?) бджола <———> (що робить?) летить

(який?) всякий               (на що?) на цвіт

Основа речення: бджола летить.

Словосполучення: летить на цвіт, всякий цвіт.

Схема словосполучення:

летитьХ (на що?) —> на цвіт

всякий  <— (який?) цвітХ

 

Праця людину годує.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) праця (що робить?) годує; годує (кого?) людину.

Схема речення:

(що?) праця <———> (що робить?) годує

                                   (кого?) людину

Основа речення: праця годує.

Словосполучення: людину годує.

Схема словосполучення:

людину  <— (кого?) годуєХ

 

Вправа 335 Складне речення з двома граматичними основами, які поєднані сполучником

Очі бачать далеко, а серце чує глибоко.

Зв'язок слів першої граматичної частини складного речення за питаннями:  (Що?) очі (що роблять?) бачать; бачать (як?) далеко.

Схема першої граматичної частини складного речення:

(що?) очі <——> (що роблять?) бачать

                           (як?) далеко

Перша граматична основа: очі бачать.

Словосполучення: бачать далеко.

Схема словосполучення:

бачатьХ (як?) —> далеко

Зв'язок слів другої частини складного речення за питаннями: (що?) серце (що робить?) чує; чує (як?) глибоко.

Схема другої граматичної частини складного речення:

(що?) серце <——> (що робить?) чує

                                (як?) глибоко

Друга граматична основа: серце чує.

Словосполучення: чує глибоко.

Схема словосполучення:

чуєХ (як?) —> глибоко

Вправа 336

Словосполучення

Схема словосполучення

золота береза

золота  <— (яка?) березаХ

чисте повітря

чисте  <— (яке?) повітряХ

вазони на підвіконні

вазониХ (де?) —> на підвіконні

трав’янисті луки

трав’янисті <— (які?) лукиХ

(Що?) береза (яка?) золота;

(що?) повітря (яке?) чисте,

(що?) вазони (де?) на підвіконні,

(що?) луки (які?) трав'янисті.  

 

Вправа 337

Нарешті настала гомінка весна.

У звірів і птахів багато клопотів.

Пташки чепурили свої оселі.

1) Нарешті настала гомінка весна.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) весна (що зробила?) настала; весна (яка?) гомінка; настала (коли?) нарешті.

Схема речення:

(що?) весна <———> (що зробила?) настала

(яка?) гомінка             (коли?) нарешті

Основа речення: настала весна.

Словосполучення: нарешті настала, гомінка весна.

Схема словосполучення:

нарешті  <— (коли?) насталаХ

гомінка  <— (яка?) веснаХ

 

2) У звірів і птахів багато клопотів.

Словосполучення: багато клопотів.

Схема словосполучення:

багато  <— (скільки?) клопотівХ

 

3) Пташки чепурили свої оселі.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) пташки (що зробила?) чепурили; чепурили  (що?) оселі; оселі (чиї?) свої.

Схема речення:

(хто?) пташки <———> (що робили?) чепурили

                                     (що?) оселі  —> (чиї?) свої

Основа речення: пташки чепурили.

Словосполучення: чепурили оселі, свої оселі.

Схема словосполучення:

чепурилиХ (що?) —> оселі

свої  <— (чиї?) оселіХ

 

Вправа 338

1) Ішов весняний теплий дощ.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) дощ (що робив?) ішов; дощ  (який?) весняний, теплий.

Схема речення:

(що?) дощ <—————————> (що робив?) ішов

(який?) весняний, теплий

Основа речення: ішов дощ.

Словосполучення: весняний, теплий дощ.

Схема словосполучення:

весняний, теплий <— (який?) дощХ

 

2) Він освіжив листя яблунь у саду.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) він (що робив?) освіжив; освіжив (де?) у саду; освіжив (що?) листя; листя (чого?) яблунь.

Схема речення:

(що?) він <——> (що зробив?) освіжив

                          (де?) у саду

                           (що?) листя —> (чого?) яблунь

Основа речення: він освіжив.

Словосполучення: освіжив у саду, освіжив листя, листя яблунь.

Схема словосполучення:

освіживХ (де?) —> у саду

освіживХ (що?) —> листя

листяХ (чого?) —> яблунь

 

3) На небі з'явилася барвиста веселка.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) веселка (що зробила?) з’явилася; веселка  (яка?) барвиста; з’явилася (де?) на небі.

Схема речення:

(що?) веселка <————> (що зробила?) з’явилася

(яка?) барвиста                (де?) на небі

Основа речення: з’явилася веселка.

Словосполучення: барвиста веселка, на небі з’явилася.

Схема словосполучення:

барвиста <— (яка?) веселкаХ

з’явилася Х (де?) —> на небі

 

4) Цей місток з'єднав землю з небом.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) місток (що зробив?) з’єднав; місток  (який?) цей; з’єднав (що?) землю, з’єднав (з чим?, як?) з небом.

Схема речення:

(що?) місток <——> (що зробив?) з’єднав

(який?) цей               (що?) землю

                                (з чим?, як?) з небом

Основа речення: місток з’єднав.

Словосполучення: з’єднав землю, з’єднав з небом.

Схема словосполучення:

з’єднав Х (що?) —> землю

з’єднав Х (з чим?, як?) —> з небом

 

Вправа 339 Інструкція виготовлення рамки для світлини…

— Яка чудова рамка! (Розповідне окличне речення) Як ти її зробив? (Питальне неокличне речення)

— Спочатку визначив середину картонного аркуша і накреслив прямокутник розміру світлини. (Розповідне неокличне речення)

— А що ти зробив потім?! (Питальне окличне речення)

— Ножицями вирізав рамку, оздобив мереживом. (Розповідне неокличне речення) До тильної сторони приклав інший аркуш, приклеїв з трьох сторін. (Розповідне неокличне речення) Потім протягнув міцну нитку. (Розповідне неокличне речення)

— Твоя рамка дуже гарна! (Розповідне окличне речення)

— Візьми її. (Спонукальне неокличне речення) Вклади свою улюблену світлину!  (Спонукальне окличне речення)

— Дякую! (Розповідне окличне речення) Витвір своїми руками – це завжди чудовий подарунок! (Розповідне окличне речення)

 

Вправа 340

Пригріло весняне сонечко. На галявині розцвіли квіти. Птахи прилетіли з вирію.

Навесні пригріло тепле сонечко. На вікні розцвіли кімнатні квіти. Навесні прилетіли птахи з далеких країв.

 

Мої навчальні досягнення

1) У тексті йдеться про жабенятко. Події відбуваються на горі. Вони відбуваються вночі.

 

2) Виписали речення зі звертанням.

Мале жабенятко, навіщо ти дзвениш?! Перестань, чуєш, малий! — лунало в тиші.

 

3) Увечері з комина пішов дим. (Розповідне неокличне речення)

    І над подвір’ям помирився блакитний дзвін! (Розповідне окличне речення)

    Що це дзвенить? (Питальне речення)

   Перестань, чуєш, малий! — лунало в тиші. (Спонукальне речення)

 

4) Підкреслили головні члени речення.

На пічку виліз товстий кіт.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) кіт (що зробив?) виліз; кіт (який?) товстий; виліз (куди?) на пічку.

Воно побачило синій дзвіночок.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) воно (що зробило?) побачило; побачило (що?) дзвіночок; дзвіночок (який?) синій.

 

5) На ґанок вийшла старенька бабуся.

Схема речення:

(хто?) бабуся <————> (що зробила?) вийшла

(яка?) старенька                (куди?) на ґанок.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) бабуся (що зробила?) вийшла; бабуся (яка?) старенька; вийшла (куди?) на ґанок.

Інші завдання дивись тут...