© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання. Частина 2. Савченко О., Красуцька І."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 109 Байка
� Байка — це віршовий або прозовий твір з повчальним висновком, вираженим у моралі. Персонажами зазвичай виступають тварини, які наділені людськими рисами. На їхньому прикладі висміюють негативні риси характеру.
Відомі байкарі: Езоп (6-5 століття до нашої ери), Євген Гребінка (17 століття), Леонід Глібов (19 століття), Микита Годованець (20 століття), Ігор Січовик (20-21 століття).
� Коротка біографія Леоніда Глібова…
Сторінка 111 Байка «Зозуля й Півень» Леоніда Глібова
� Уявляєш Зозулю і Півня.
Півень — це свійська тварина. За нею здавна доглядає людина у господарстві. Зранку своїм «Ку-ку-ріку» голосно будить всіх довкола. Напевно, перебільшено сприймаються слова про «недоленьку», «життя безталанне», «чужиноньку», «не хочеться пшениченьки клювати». А ще спів Зозулі поставив вище солов’їного. Тобто Півень лицемірний і несправедливий.
Зозуля — це птах, який живе у лісі, та підкладає яйця в чужі гнізда. Правда зозуля поїдає велику волохату гусінь, чим приносить велику користь. Навесні, крім звичного «куку», зазвичай голосно кричить. Її спів ні в якому разі не прирівняти до солов'їного. Тобто Зозулі подобається, коли їй лестять. Вона також лицемірна.
� Читаючи виразно байку треба передати своє ставлення до персонажів твору:
слова Зозулі й Півня читаємо улесливо з перебільшеним вихвалянням та заграванням; слова Горобця читаємо впевнено, повчально, рішуче.
� На малюнку художниця зобразила епізод з повчанням Горобця.
На ілюстрації бачимо персонажів байки. Горобець не може бути байдужим щодо улесливої розмови Півня та Зозулі. Піднятим крилом він виводить їх на чисту воду – лицемірні взаємні вихваляння називає брехнею.
� Назви птахів написано з великої літери, бо в літературних творах дозволяється такий прийом, він ще називається казкові імена.
� Рядки є мораллю байки:
«За що ж, — хто-небудь попитає, —
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
та потакати добре вміє:
рука, як кажуть, руку миє».
� Слова звучать як прислів'я:
«Рука, як кажуть, руку миє».
� Знайшли в тексті байки рими… Вивчили байку напам'ять…
� Підготували інсценізацію байки…
В інсценізації буде 3 учасники. Слова Півня і Зозулі треба вимовляти улесливо, а Горобця – переконливо.
� На мою думку, байки, написані багато років цікаво читати і сьогодні. А знаєте чому?
Хочу нагадати, що зазвичай цей жанр викриває погані людські риси. Про це не сказано прямо, а найчастіше наводяться приклади на поведінці тварин. Так званий прийом алегорії. У тваринних персонажах бачимо людську поведінку. На жаль, і до сьогодні люди не позбулися поганих рис характеру.
Можна сказати, що байки не втратили своєї актуальності. Ось тому їх цікаво читати і сьогодні.
� Склали байку з подібною мораллю, але на сучасний сюжет.
Якось у нашому дворі пригода дивна сталась.
Зустрілися кішки дві. В одної шерсть була руда і пишна. А друга – сіра, а проте смугаста. І що тут почалося…
— Ти така мужня в темних цих смугах. Куди той тигр годиться? — промовила руда.
— А ти така, як лев. Цареві звірів не дорівнятися до тебе, — смугаста повела.
Цю бесіду послухав трохи наш Бровко. А потім так сказав:
— Та годі вам брехати та одна одну вихваляти. Бо ні до тигра, ні до лева сміливістю не дотягтися вам.
Загавкав голосно. І кішечок як вітром здуло.
Мораль така. Руду смугаста вихваляла, бо та смугастій потакала. Рука, як кажуть, руку мила.
Рука руку миє – взаємна допомога, вигідна обом сторонам, кругова порука, частіше використовується у негативному сенсі.
Сторінка 112 Літературні казки
� Літературна казка відрізняється від народної тим, що має автора.
� Мені подобається читати різні казки: побутові, чарівні, про тварин. Вони всі цікаві, повчальні, навчають розрізняти добро від зла.
Написали міркування про вид казок, які подобається читати…
� Коротка біографія Джозефа Редьярда Кіплінга…
Сторінка 118 Уривок «Мауглі йде до людей» з «Книги Джунглів» Джозефа Редьярда Кіплінга
� Казка про Мауглі мені сподобалася. У ній вразило і схвилювало те, що Мауглі – людина, яка не боїться диких великих звірів-хижаків.
� Мауглі став членом вовчої Зграї, коли немовлям опинився у лісі, де його прихистила вовча зграя. Шер-Хан його ненавидів Мауглі, бо першим знайшов немовля і завжди вважав його своєю здобиччю («то моя здобич із самого початку. Віддайте його мені»).
� Дійові особи в казці: людина Мауглі, пантера Багіра, Самотній Вовк Акела, тигр Шер-Хан, вовченята, вовки зграї. Персонажів я би розподілив на дві групи: позитивні (людина Мауглі, пантера Багіра, Самотній Вовк Акела, вовченята, Мати Вовчиця і Батько Вовк) і негативні (тигр Шер-Хан, шакали).
� Найперше, що побачив Мауглі біля Скелі Ради – порожнє місце Ватажка Зграї («Акела, Самотній Вовк, лежав коло своєї скелі, і це свідчило, що місце Ватажка Зграї лишається вільним»). Це свідчило про те, що зграя вирішила обрати нового ватажка, а Самотній Вовк Акела знав про підступність, але не опирався, оскільки дотримувався законів зграї.
� Акелу назвали Мертвим Вовком, бо він постарів і одного разу промахнувся на полюванні, а за законом вовчої зграї він мав померти.
У промові Самотній Вовк захищає Мауглі такими доказами: він жив у вовчій зграї, заганяв для них дичину, не порушував жодного слова їхнього закону, він вовкам брат у всьому, окрім крові, не має перед ними жодної провини.
� Довели, що Мауглі був сильним і кмітливим.
На мою думку, Мауглі був сильним і кмітливим.
По-перше, він не побоявся Шер-Хана і його підлабузників. Сміливо вийшов на двобій з хитрим тигром. Говорить впевнено, щоб звірі відчули його рішучість. По-друге, він здогадався на раду принести вогонь, якого боялися тварини.
Сторінка 124 Казка «Лисичка-комерсантка» Галина Гузовська-Корицька
� На мою думку, у казці з такою назвою піде мова про те, як лисичка вирішила щось продавати (зайнятися комерцією).
� Мені казка сподобалася. Вона відрізняється від казок, які ти читав раніше тим, як люди провчили хитру лисичку, спочатку лисичка обманула лісничиху, а потім обманутою виявилася сама.
� Малюнки ілюструють епізоди.
На першому малюнку бачимо, як лисичка лестить лісничисі, впадає в очі хитрий і лукавий погляд тварини.
«Підійшла поближче до Ярини, глянула на її обличчя хитреньким оком, продовжила:
— А що сік, то цілющий нектар — добре шкіру живить, омолоджує, зморщечки вирівнює, плямочки, такі як у вас, відбілює. Гляньте, яка в мене мордочка гладенька! А тільки тому, що я не один рік суничку споживаю.
Ярина Микитівна, знаючи ціну таким лестощам, запитала:
— Признавайся, Хитренька, що тебе привело до мене?»
На другому малюнку лисичка біжить з півником у руках.
«Спозаранку Руда неслася в село, де мешкали порадники, проникла нишком у курник і поцупила найкращого півня!».
Сторінка 125
� Пояснили значення фразеологізмів:
наговорила сім мішків гречаної вовни — забагато говорила;
зарегочитеся на кутні зуби — плакатимете;
води в рот набрати — мовчати;
не пійматися на гачок — не дати себе обманути;
тримає язик за зубами — мовчить.
� На мою думку, тільки лісничиха зрозуміла Лисичку, бо вона жила у лісі, краще, ніж інші, розуміла диких тварин («вони люди лісу, знають ціну всьому: і пташці, і комашці»).
� У кінці казки йдеться про урок тримати язик за зубами, аби не пійматися на гачок лукавих, щоб не довелося реготати на кутні зуби. Іншими словами – комерція любить комерційну таємницю.
� Запропонували створити обкладинку до цієї казки.
Я намалював би галявину. Спереду на ній багато грибів-лисичок, а подалі – ледь проглядають сунички. Думаю, що такий малюнок був би дотепним. Спочатку хитра лисичка обманула лісничиху, а потім сама піймалась на гачок хитрих людей.
� Придумали свою кінцівку цієї історії.
З тих пір після дощу спішили грибники на лисиччину галявину. Жінки у селі перестали зневажати гриби, у яких стільки сонця. Хоч дехто з людей був хитрим і лукавим, але вдячність мав. Тому й назвали гриби нашої лисички, яка захотіла стати комерсанткою, лисичками.
Сторінка 126 П'єса-казка «Обережно, Незнайомець!» Світлана Конощук (творчий псевдонім — Лана Ра)
� Пригадали особливості побудови п'єси: у формі реплік, слова автора подаються в ремарках, на початку п'єси вказується список дійових осіб, твір поділяють на дії або сцени.
� Конячка Камелія — завжди прийде на допомогу, якщо ви відчуваєте себе самотніми.
Я вважаю, що Конячка Камелія потрібна тим, хто ще не знайшов собі друга, адже із друзями не буде самотньо.
� П’єса справила враження цікаве і повчальне.
� Ця п’єса на тему про безпеку дітей. Дійові особи: друзі-тварини Конячка Камелія, Доросла Конячка Бабуся, Мишеня Горох і Кабанчик Борчик, а також Пес Поліцейський і страшний Незнайомець.
� У п'єсі зачин – конячка Камелія зустрічається з друзями мишкою Горохом і кабанчиком Борчиком; основна частина – поява Незнайомця, викрадення Борчика і Гороха, у лісі Поліцейський рятує друзів Камелії; кінцівка – друзі знову разом.
Цей твір називається п'єса-казка, бо має ознаки п’єси і казки:
1) написаний для постановки на сцені, починається списком дійових осіб, побудований у формі реплік, поділяється на частини – дії;
2) персонажі наділені людськими рисами; казкові імена – Поліцейський, Незнайомець, Горох, Пес, Конячка, Кабанчик; добро перемогло зло – друзі знову разом.
� У дійових осіб різне ставлення до Незнайомця: Конячка Камелія знає правила безпеки, тому поводиться обережно і розважливо, не довіряє Незнайомцю; Кабанчик Борчик не дуже слухняний, тому ігнорує слушні поради; Мишеня Горох через неуважність також потрапляє у халепу.
� Зайняли позицію – чиї вчинки у п’єсі-казці ви схвалюєте, а чиї — ні… Тема і головна думка... Читати (скорочено)...
� Виконавців треба стільки, скільки вказано дійових осіб на початку п’єси.
� Почуття викликає п'єса: захоплення сюжетом, зацікавлення обраною темою; радість, бо друзі знову разом; застереження бути обачним.
� Мені не доводилось потрапляти в подібні ситуації, бо я прислухаюся до слушних порад, поводжуся розсудливо і обережно, не довіряю незнайомим людям.
� Якби зустрілися з авторкою п'єси, то запитали би, які інші дитячі п’єси вона написала чи планує написати.
Сторінка 134 – 135 МЕДIАВІКОНЦЕ: буктрейлер
� На мою думку, якісно створений буктрейлер обов’язково зацікавить і заінтригує читача, буде спонукати його прочитати розрекламовану книжку.
� Створили буктлейлер до своєї улюбленої книжки – роману «Принц і жебрак» Марка Твена…