© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та ЧИТАННЯ 4 клас Вашуленко М., частина 2"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 74
Вірш «Ліс восени» Олександр Олесь
� Поет помітив красу осіннього лісу, його зачарувало золоте листя, «неначе знову ліс цвіте осінніми квітками». Листочки червоного кольору нагадував мак, жовте – нагідки. Кущі здавалися білими від срібної роси.
� Про те, що поету подобається осінній ліс, свідчать рядки, в яких передані емоції: «так любо ще, так мило». Також рядки, про осіннє листя, що повторюються, мають зосередити читача на красі лісу в цю пору.
� У лісі поет почув пісню шпака, скрекіт сороки, шурхіт листя, біг зайця, ледве чутну ходу лиса («шпак доспівує пісні», «якісь брехеньки голосні сорока розпускає», «заєць стрепенувся», «схопивсь, на задні лапки став і вбік кудись метнувся», «ледве чутно ходить лис», «листя золоте тріпоче понад нами»).
� У таких рядках змальовано життя в русі:
|
«і заєць стрепенувся, схопивсь, на задні лапки став і вбік кудись метнувся» |
«Он ледве чутно ходить лис» «Навколо листя золоте тріпоче понад нами» |
� Автор передав полохливість зайця, обережність лиса: заєць стрепенувся, схопивсь на задні лапи, побіг; лис ледве чутно ходить.
|
Порівняння у вірші |
Пояснення |
|
«тріпоче..., неначе знову ліс цвіте осінніми квітками» |
кольорове осіннє листя красиве, як осінні квіти |
|
«наче макові квітки на гілці зайнялися» |
червоне листя нагадує квіти маку |
|
«наче жовті нагідки промінням пройнялися» |
жовте листя нагадує квітки нагідки |
|
«кущ біліє на траві, як шум на синім морі» |
коли море штормове, на хвилях біліє піна |
� Тема, головна думка, художні засоби …
� Створили власний пейзаж осіннього лісу, використовуючи порівняння...
Картина «Осіння стежина» Тараса Приступа
� Художник розповідає про стежину в осінньому лісі.
� Уявивши себе на цій осінній стежині, я почув би шелест листя.
� У цьому пейзажі жовте листя нагадує жовті нагідки, а червоне – макові квітки.
Сторінка 75
Вірш «Здивовані квіти» Ліни Костенко
� Поетеса розповідає про зміну пори року в природі: за літом слідує осінь.
� Поетесі видалися зорі колючими, їх вона порівнює з їжачками. Зорі особливо нагадують наляканих їжачків, бо у такому стані тваринки згортаються в клубок.
� Квітку здивувало, що «тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени». У природі відбуваються відчутні і помітні зміни, пов’язані зі зміною пори року: зорі віщують негоду, сойка стривожилася про запаси, ворон чекає зиму, зів’януть квіти, яких зігрівало літо.
� Я думаю, що зазвичай квіти по-різному відчувають осінь: літні зів’януть, проте незабаром розквітнуть осінні.
� Тема, головна думка, художні засоби…
Вірш «Вже брами літа замикає осінь» Ліни Костенко
� Картини природи: дощ, калюжі, комахи ховаються, чорногуз летить на селом.
� Перших два речення допомагають уявити прихід осені.
� Ліна Костенко у вірші запитує, де поділося літо. Я би сказав, що літо відлетіло на крилах птахів. Поетеса відповідає, що брами літа замикає осінь, яка вступає в свої права.
Сторінка 76
Вірш «Дощик» («Вихопивсь дощик поміж заграв») Андрія Малишка
� Картини постали в уяві, коли слухали вірш: падає дрібний дощик, довкола йому усміхаються рослини.
� Незрозумілі слова у вірші: вихопивсь (вискочив), заграва (відблиск), закресати (виблискувати), понапинав (понатягував), гущі (гущавини), пущі (лісові насадження), значення таких слів шукаємо в тлумачному словнику.
Сторінка 77
� У вірші картина природи наповнена синім кольором: «чоботи сині, синя сорочка, сині мелодії понапинав…, синіми стрілами закресав, сині листочки дрібно писав». Поет обрав такий колір, бо дощ асоціюється з небом, хмарами, водою.
� В автора дощ викликав прихильний і радісний настрій, адже він називає дощик добрим і смішним («ох і смішний же! І добрий-добрий!»), якому вдячно посміхалися темні пущі («посміхнулися темні пущі»), чиєю водою насолоджувалися дуби («навіть дуби із важкої породи чухали голови від насолоди»).
� Багато поезій Андрія Малишка стали піснями...
Сторінка 78
Вірш «Дядько дощ» Дмитра Павличка
� На мою думку, поет описав зливу, адже її найчастіше супроводжують грім, блискавка, сильний вітер.
� Малюнок Анни Загорської до вірша відкриває нового читачам: українці здавна святковий одяг оздоблювали вишивкою.
� Діаграма Вена порівняння вірша «Дядько Дощ» та ілюстрації Анни Загорської до нього.
|
Вірш |
Спільне |
Ілюстрація |
|
Дощ сміється, дудонить. |
Дощ велет, що стоїть над лісом і сягає неба. У нього довгі срібні вуса, їх розвіває вітер. Одягнувся, мов на свято, має шаровари. Сіра шапка на голові, зі шликом червоного кольору. |
Дощ не сміється, задумано мовчить. |
|
Запорізький в нього шик. Козаки одягали червоні шаровари. |
Одяг оздоблений вишивкою, сірі шаровари. |
|
|
Тремтить пшениця руса. |
Не видно пшениці. |
� Діаграма Вена порівняння віршів Андрія Малишка «Дощик» («Вихопивсь дощик поміж заграв») і Дмитра Павличка «Дядько Дощ».
|
Вірш «Дощик» |
Спільне |
Вірш «Дядько Дощ» |
|
«Вихопивсь дощик поміж заграв» |
Зображене явище природи – дощ. Дощ завжди впливає на природу. |
«Дядько Дощ стоїть над лісом неба велетень сяга», «Довжелезні срібні вуса люто вітер розвіва» |
|
«ох і смішний же!» |
«Він сміється» |
|
|
«І добрий-добрий!», «сині листочки дрібно писав» |
«мов залізом, дудонить: — Га-га! Га-га!» |
|
|
«чоботи сині, синя сорочка» |
«запорізький в нього шик: тучі — шапка сивувата, блискавки — червоний шлик» |
|
|
«посміхнулися темні пущі, навіть дуби із важкої породи чухали голови від насолоди» |
«І тремтить пшениця руса, і втіка за горб трава» |
Вірш «Грім» Миколи Вінграновського
� Грім любив гриміти. У вірші грім жив у хмарі, а його звук завжди підказує читачеві, як гроза щедро поливає і квіти, і трави, і яри, і водойми, і сади, і сливи, і грушу.
� Персонажі вірша: грім і груша. Головний герой – грім, адже по його допомогу звертається груша. Так на фоні другорядного персонажа вповні розкривається характер грому.
Сторінка 79
� У словах гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, груша, трусніть найчастіше повторюються приголосні звуки [г],[р],[р'],[т], ними автор хотів, щоб читач за поетичними рядками уявив той грім, про який йдеться.
� У тексті вірша інші слова, які допомагають «почути грім»: гриміти, натрусив, згори, грозою.
Вірш «Летючий корабель» Анатолія Качана
� Тема, головна думка, написали, із чим поет порівнює Землю… до чого нас закликає поет (мета)…
� Поет називає матросами цього корабля підлітків, а ще юнгами, юними охоронцями, адже саме до них він звертається своїм віршем.
� Земля — батьківщина всіх народів, бо всі народи можуть жити тільки на цій планеті.
Сторінка 80
� Населення Землі має бути охоронцями цього корабля, щоб зберегти планету для життя. Забруднене довкілля призводить до хвороб, а також зникнення видів.
� Анатолій Качан бажає Землі щастя в навколосонячній мандрівці, і з ним не можна не погодитись.
Мій внесок у збереження природи…
Вірш «Хто що бачить?» Галини Малик
� Я вважаю, що поетеса так назвала свій вірш тому, що тільки завдяки комам, він перестає бути небилицею, а набуває свого змісту. Вірш закликає вивчати правопис, щоб багато речей не були дивними.
� Поставили коми і вірш набув правильного значення.
ХТО ЩО БАЧИТЬ?
Ось іде дідуган, із пухнастим хвостом
кіт смугастий, рікою пливе під мостом
пароплав з капітаном, з дупла вигляда
дятел в шапці червоній, кричить:
куд-куда наша курка ряба, з'їла сіна стіжок
однорога корова,трусить білий сніжок
чорна хмара-примара, вичищає димар
сажотрус на даху, вчить новенький буквар
першокласник Іван, всі ці бачить дива
той, хто носить зі школи з правопису «два».
Сторінка 81
Вірш «Не поспіхом, наспівуючи Баха» Григорія Фальковича
� Герої вірша слухали і класику, і народну, і сучасну музику.
� Написали, яку музику любиш ти…
Сторінка 82
Сторінка 83
Поема «У сузір’ї Гончих Псів» Анатолія Костецького
� Я прочитав про фантастичну пригоду одного хлопчика під Новий рік.
� Герой-оповідач у творі – хлопчик, який мріє завести собаку.
|
Коли і куди хлопчик здійснив подорож? |
Уночі 31 грудня хлопчик здійснив подорож до сузір’я Гончих Псів. «Вчора, точно серед ночі, в нуль годин і нуль хвилин … І чи правда це, чи сон це був у новорічну ніч» |
|
Як він туди потрапив? |
З ялинки три небачені створіння запропонували здійснити пригоду. І хлопчик погодився. Разом вони полетіли до сузір’я Гончих Псів. |
|
Кого він там побачив? |
На одній з планет він побачив безліч («сто мільйонів») цуценят, яких феї передають тим дітям, які мріють про домашнього улюбленця. |
� Пояснення в тексті про те, чому на планеті було так багато різних цуценят: «феї всього світу вибирають цуценят на дарунки дітям, щоб у новорічну ніч рознести їх...».
� Породи песиків бачив герой твору на планеті: сенбернари, фокстер'єри, колі, пуделі, боксери, лайки, доги.
� Пригода закінчилася тим, що удома під ялинкою хлопчик знайшов цуценя.
� Слова свідчать про те, що головний герой дуже зрадів подарунку: «спалахнуло в домі сонце — стільки радості мені!».
� Опис цуценяти: «волохате, капловухе ще й усе руде».
Сторінка 84
� Найцікавіші епізоди, коли небачені створіння дозволили вибрати цуценя, а потім воно опинилося вдома під новорічною ялинкою.
� Запитання головному герою твору.
Скільки планет у сузір’ї Гончих Псів? Що ще цікавого побачив? Чи сподобалася новорічна мандрівка?
Досліджуємо медіа. Знайшли інформацію про те, що насправді існує сузір'я Гончих Псів. Воно знаходиться в північної півкулі неба, яке розташоване прямо під ручкою Ковша сузір’я Велика Ведмедиця. Спостерігається на всій території України упродовж цілого року. Найкращі умови спостереження у квітні.
Картина «Разом цілий рік» Каті Дудник
� На картині я бачу дівчинку і двох собак. Їх можна назвати друзями, бо вони поруч, з приязними поглядами.
� Друзі знаходяться на річці, вони разом на рибалці.
� На вигляд хлопчикові десять років.
� На мою думку, назва картини означає те, що друзі нерозлучні вже цілий рік.
� Час їхньої дружби цікаво відображений на картині: навколо друзів чотири пори року (зимовий сніг, літнє різнотрав’я, золоті барви осені, ніжні весняні першоцвіти).
Наші літературні проекти
Створили словесний комікс за сюжетом фантастично-новорічної пригоди Анатолія Костецького «У сузір'ї Гончих Псів».
— «Хто ви!»
— «Прилетіли ми до тебе із сузір'я Гончих Псів!..»
— Хочеш з нами прокататись?»
— «Звичайно, хочу!»
— Там я бачив — от вам слово! — сто мільйонів цуценят…
— «Феї всього світу вибирають цуценят на дарунки дітям, щоб у новорічну ніч
рознести їх...»
— «І мені!»
— «Так, Вибирай: стане пес твоїм — і край!»
— «І чи правда це, чи сон це був у новорічну ніч — не замислювався я, бо у мене є щеня!