...

Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА 54. 1. Прочитай текст. Дай йому назву.

    Сьогодні в лісі справжній листопад! Клени обсипаються від найменшого подиху вітерцю. Гаснуть осінні вогневі барви. На восковому листі з'являються брудні плями. Деякі листки, засихаючи, скручуються в дудочку. Коли обережно розгорнути такий листок, всередині (усередині, посередині) в ньому тремтить кришталева росинка (Олесь Донченко).

2. Спиши. У виділених реченнях підкресли головні члени. Поясни, як ти їх визначаєш.

54. ВІДПОВІДЬ.

1. ЗАГОЛОВОК: «Листопад у лісі», «Осінній падолист», «Падолист у лісі».

2. Сьогодні в лісі справжній листопад! Клени (що?) обсипаються (що роблять) від найменшого подиху вітерцю. Гаснуть (що роблять?) осінні вогневі барви (що?). На восковому листі з'являються брудні плями. Деякі листки, засихаючи, скручуються в дудочку. Коли обережно розгорнути такий листок, всередині в ньому тремтить кришталева росинка.

 

ВПРАВА 55. 1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

    Сумував невеличкий гайок. Осінь уже поклала на нього свою важку руку. Жовте листя тихо сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям. Там уже лежав товстий і м'який шар такого листя. Падаючи з дерев, нове листя тихо і якось таємно шелестіло (За Борисом Грінченком).

2. Випиши з кожного речення головні члени (підмет і присудок).

3. Випиши іменники із залежними від них прикметниками. Від іменника до прикметника усно постав питання.

55. ВІДПОВІДЬ.

1. ЗАГОЛОВОК: «Осінь у гайочку», «Осінній гайок»; «Подих осені».

2. Гайок  сумував; осінь поклала; листя осідало, шар лежав, листя шелестіло. 

3. Гайок (який?) невеличкий, руку (яку?) важку, листя (яке?) жовте, накриттям (яким?) пишним золотим, шар (який?) товстий і м'який, листя (яке?) нове.

 

ВПРАВА 56. 1. Прочитай. У кожному реченні знайди його основу (підмет і присудок).

1. Цей дощ мине! По ринвах, по листках збіжить вода блакитна і весела. 2. Вербичка невеличка схилилась над водою. І цілий день милується, і тішиться собою. 3. Довго дзвеніли роси незбиті. 4. У ранковім озері купаються зірки. 5. Під дощ заснули голуби у тихім затінку ліщини (Із творів Ганни Чубач).

2. Назви слова, ужиті в переносному значенні. Добери до них синоніми.

56. ВІДПОВІДЬ.

1. Цей дощ мине! По ринвах, по листках збіжить вода блакитна і весела. Вербичка невеличка схилилась над водою. І цілий день милується, і тішиться собою. Довго дзвеніли роси незбиті. У ранковім озері купаються зірки. Під дощ заснули голуби у тихім затінку ліщини. 

2. Дощ мине; збіжить вода; вода весела; вербичка милується, тішиться собою, купаються зірки, тихий затінок. 

 

ВПРАВА 57. 1. Прочитай вірш. Знайди слова, ужиті в переносному значенні.

Летять листки пожовклі і зів'ялі

летять до ніг і ніжно шелестять. 

Затих гайок. А верби кучеряві 

пташиним співом гомонять.           (Іванна Савицька)

2. Спиши. Підкресли головні члени в усіх реченнях.

3. Побудуй звукові моделі виділених слів.

57. ВІДПОВІДЬ.

1. Летять листки, ніжно шелестять, затих гайок, верби кучеряві, верби співом гомонять.

2. Летять листки пожовклі і зів'ялі,  летять до ніг і ніжно шелестять. Затих гайок. А верби кучеряві пташиним співом гомонять.           

3. Зів'ялі  – букв 6, звуків 7, [з' і в й а л' і]

Кучеряві – букв 6, звуків 5, [к у ч еи р' а в' і]

 

ВПРАВА 58. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте текст. Поміркуйте, що треба зробити зі словами, які подано в дужках.

                           ОСІННІЙ ГОСПОДАР.

   Осінь. Хазяйнує жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади, ліси й парки і (струшувати) додолу (жовтий) листячко.

   Ну, навіщо ж ти, жовтню, роздягаєш дерева? Залишив би їм це вбрання, воно ж (такий) гарне!

   Та не (слухати) жовтень нікого: знай своє діло робить. Припорошив (сріблястий) снігом дахи, укрив памороззю (земля), навіть (маленький) калюжки сховав під (тонкі) скельцями (лід).

2. Спишіть другий абзац, розкриваючи дужки. Знайди й підкресли слова, ужиті в переносному значенні.

58. ВІДПОВІДЬ.

1. Поставити слова у правильній формі.

2. Ну, навіщо ж ти, жовтню, роздягаєш дерева? Залишив би їм це вбрання, воно ж таке гарне!

 

ВПРАВА 59. 1. Прочитай текст.

    Вечоріло. З високих гір підкрадалися сутінки. Луна котилася лісом і лягала на високі трави, завмирала в гущавині.

    Із-за кучерявих хмар виглянув круторогий місяць. Задивився у сріблясту річку і знову заховався за хмару.

2. Випиши словосполучення. За допомогою питань установи зв'язок між словами за зразком. ЗРАЗОК. Підкрадались (звідки?) з гір.

59. ВІДПОВІДЬ.

З гір (яких?) високих; котилася (де?) лісом; лягала (на що?) на трави; трави (які?) високі; завмирала (де?) в гущавині; із-за хмар (яких?) кучерявих; місяць (який?) круторогий; виглянув (де?) із-за хмар; у річку (яку?) сріблясту; задивився (куди?) у річку; заховався (за що?) за хмару; заховався (коли?) знову. 

 

ВПРАВА 60. 1. Прочитай текст. Спиши, уставляючи пропущені букви.

                                  « Л.. ГКОВАЖНІ» РІЧКИ

   А чи бачили ви де-небудь річки, що перетинаються? На з..мній кулі є й такі. Наприклад, біля польського міста Вонгровця дві річки перетинаються під прямим кутом. Кожна з них після цього т..че своїм руслом далі. Справжні д..ва творить пр..рода! (Із журналу «Дванадцять місяців»).

2. У написанні яких слів тобі допомогло правило? Коли довелося звернутися до словника?

3. Установи зв'язки між членами останнього речення. Яке це речення за метою висловлювання та інтонацією?

60. ВІДПОВІДЬ.

1.                              « ЛЕГКОВАЖНІ» (бо легко) РІЧКИ.

   А чи бачили ви де-небудь річки, що перетинаються? На земній (бо у множині землі) кулі є й такі. Наприклад, біля польського міста Вонгровця дві річки перетинаються під прямим кутом. Кожна з них після цього тече (бо у множині течії) своїм руслом далі. Справжні дива (бо диво) творить природа (орфографічний словник)!

2. Справжні дива творить природа! (Що?) природа (що робить?) творить, творить (що?) дива, дива (які?) справжні.

За висловлюванням розповідне речення, за інтонацією – окличне.

 

ВПРАВА 61. Попрацюйте разом! 1. Складіть речення за поданими схемами.

(X т о?) - (що р о б л я т ь?) співають (що?) (яку?)

2. Назвіть члени речення, що залежать від підмета. На які питання вони відповідають?

3. Назвіть члени речення, що залежать від присудка. На які питання вони відповідають?

61. ВІДПОВІДЬ.

1. Учні співають веселу пісню.

2. (Хто?) Учні (що роблять?) співають. 

3. Співають (що?) пісню. Співають (хто?) учні.

 

ВПРАВА 62. Попрацюйте в парах! 1. Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте про бабине літо. Розкажіть одне одному.

  Стоїть жовтогаряча осінь. Вона розкинула над землею блакитні небеса. По садах загуляли молоді падолисти. У повітрі літає срібна павутиння. Настала лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні стоять такі ласкаві, оповиті сріблястим мереживом (За Іваном Цюпою).

2. Спиши. Підкресли головні та другорядні члени речення.

62. ВІДПОВІДЬ.

Під час бабиного літа в природі літає павутина.

 Стоїть (присудок, що робить?) жовтогаряча (означення, яка?) осінь (підмет, що?). Вона (підмет, що?) розкинула (присудок, що зробила?) над землею (обставина, де?) блакитні (означення, які?) небеса (додаток, що?). По садах (обставина, де?) загуляли (присудок, що зробили?) молоді (означення, які?) падолисти (підмет, що?). У повітрі (обставина, де?) літає (присудок, що робить?) срібна (означення, яка?) павутиння (підмет, що?). Настала (присудок, що зробила?) лагідна (означення, яка?) пора (підмет, що?) бабиного (означення, якого?) літа (додаток, чого?). Останні сонячні (означення, які) дні (підмет, що?) стоять (присудок, що роблять?) такі ласкаві , оповиті сріблястим мереживом (означення, які?).

Інші завдання дивись тут... 

 

...