Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА 162. Науковий опис дятла.

   У дятла міцний дзьоб з гострим кіп­цем, що весь час то стирається, то наростає. У чорного дятла форма дзьоба нагадує долоню. Язик у дятла круглий, з ворсинками на кінчику і дуже довгий, укритий слизом. Дятли висовують язик майже на дванадцять сантиметрів.

2. Що ще тобі відомо про дятла.

 

ВПРАВА 163. Підкреслили прикметники-антоніми.

Що це за ягоди, що в жнива гіркі, а в мороз солод­кі? (горобина)

2. З великої хмари малий дощ буває.

Повний колос до землі гнеться, а порожній угору пнеться.

Мудрий не все каже, що знає, а. дурний не все знає, що каже.

 

ВПРАВА 164. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють (бо зе́лень, зеле́ний) розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло у вербах село (бо се́ла) Вербівка. Подекуди з-поміж верб та садків вири­нають  білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

3. У першому реченні головні члени:

… тече …  річка ….

    ===    _____

 

ВПРАВА 165.

Найкращі (які?) пташенята в сонливої (якої?) сови.

Найкращі (які?) травенята в шумливої (якої?) трави.

У вітра — найспритніші (які?) веселі (які?) вихорці.

У сонця — найясніші (які?) гарячі (які?) промінці.              

2. Якісні прикметники: гарний — кращий — найкращий; спритний — спритніший — найспритніший, ясний — ясніший — найясніший; ласкаві — ласкавіші — найласкавіші; мудра — мудріша — наймудріша.

 

ВПРАВА 166Ви для мене — сонцеясне (яке?, одн., с.р.) і небосине (яке?, одн., с.р.), і квітканай­краща (яка?, одн., жін.р.), і порадницянаймудріша (яка?, одн., жін.р.), і другнайнадійніший (який?, одн., чол..рід).

    Хочу, щоб Ваші найласкавіші (які?, мн.) у світі руки вели мене в житті ще багато років. Я люблю Вас,  матусенько. І любитиму завжди.

 

ВПРАВА 167. Частини мови.

Слова (іменник), слова (іменник)... Вони (займенник) в (прийменник) собі (займенник) всі (займенник) різні (прикметник): тривожні (прикметник) й (сполучник) тихі (прикметник), радісні (прикметник) й (сполучник) сумні (прикметник), є (дієслово) терпеливі (прикметник), є (дієслово) жорстокі (прикметник) й  (сполучник) грізні (прикметник), лукаві (прикметник) й (сполучник) чесні (прикметник), мудрі (прикметник) і (сполучник) смішні (прикметник).

2. Прикметники в абетковій послідовності з наголосом: грі́зні, жорсто́кі, лука́ві, му́дрі, ра́дісні, рі́зні, смішні́, сумні́, терпели́ві, ти́хі,  триво́жні, че́сні.

3. Прикметники-антоніми: радісні – сумні, лукаві – чесні.

4. Синоніми до прикметників; різні – неоднакові, несхожі, відмінні; радісні – веселі.

На пилорамі нарізали бруси неоднакової довжини. Відмінні враження були в хлопців. Брати були несхожими на вигляд. Веселі та щасливі поверталися діти з екскурсії в зоопарк.

 

ВПРАВА 168.

Синоніми: отчий – рідний, батьківський.

2. Отчий дім (чол. р.), маленька хата (жін.р.), в високім житі (сер.р.).

Співом голосним (чол. р.), біла хата (жін.р.), в високім житі (сер.р.).

 

ВПРАВА 169.

Квітка — велика, маленька, гарненька, запашна, пахуча, красива, червона.

Пісня — весела, дзвінка, колискова, улюблена, ніжна, мелодійна, чудова, народна, популярна.

Пісні — веселі, сумні, дзвінкі, мелодійні, ніжні, улюблені, чудові, народні, популярні.

Мед — смачний, свіжий, квітковий, гречаний, пахучий, рідкий, цілющий, корисний.

Меду — смачного, свіжого, квіткового, гречаного, пахучого, рідкого, цілющого, корисного.

2. Іменник не зрозумів пропозиції Прикметника, бо кожен іменник в однині належить до певного роду.

 

ВПРАВА 170. Самостійну частину мови, яка називає ознаку предмета, називають прикметником. Він відповідає на питання який? яка? яке? Прикметник найчастіше пов'язаний у реченні з іменником. Прикметник змінюється за числами, відмінками, в однині – за родами. Прикметник залежить від зв’язаного з ним слова. У називному відмінку однини прикметники чоловічого роду мають закінчення –ий, -ій; середнього роду – закінчення –е, -є, жіночого роду – закінчення –а, -я. Із закінчень прикметників можна довідатися про відмінок.

2. Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав.

 

ВПРАВА 171.

Загадка

Відгадка

Тоненьке (одн., сер.р), гостреньке (одн., сер.р), серце гладеньке (одн., сер.р). Хто на його слід погляне, думку його пізнає

Олівець

Круглий (одн., чол.р.), та не мі­сяць, зелений (одн., чол.р.), та не діброва, з хвостиком, та не миша.

Кавун

Гарний (одн., чол.р.) на вроду, їсть масло і п'є воду, ходить він із краю в край, ріже чорний (одн., чол.р.) коровай

Трактор

 

ВПРАВА 172. Тема тексту: розповідь про пристосування тварин до життя в тайзі.

Умов суворих, хутро густе, хутро довге, забарвлення захисне, покриття глибоке, покриття снігове, мороз сильний, шерсть довга, шерсть жорстка, снігу глибокому.

2. Синоніми до прикметників:

суворий – строгий, нещадний;

сильний – могутній, міцний, дужий потужний.

3. Слова зі знаком м'якшення: багатьох, з'являється, зариваються, ночують, днюють, шерсть, провалюватись.

 

ВПРАВА 173. Заголовок тексту: «Володар листяного лісу».

Справжній володар; листяний ліс; могутній, міцний, величний дуб; величезний стовбур; зелене жорстке листя.

2.

Прикметник

Питання

Закінчення

Рід

Число

справжній

який?

-ій

чол.

одн.

листяний

який?

-ій

чол.

одн.

могутній

який?

-ій

чол.

одн.

міцний

який?

-ій

чол.

одн.

величний

який?

-ій

чол.

одн.

величезний

який?

-ій

чол.

одн.

зелене

яке?

сер.

одн.

жорстке

яке?

сер.

одн.

ВПРАВА 174.  Перш[ий] сніг змінив усе на­вкруги. Одяглися в біл[і] обнови дерева та дахи будинків. Висипала на подвір'я радісн[а] дітвора. Адже з перш[им] снігом прийшли до неї й нов[і] розваги.

2. Закінчення різні, бо залежать від відмінка.

 

ВПРАВА 175Відміню­вання прикметників.

4. Порівняння відмінювання прикметників чоловічого і серед­нього роду: однакові закінчення в родовому, давальному, орудному, місцевому.

 

ВПРАВА 176.

прикметники з основою на м'який приголосний

прикметники з основою на твердий приголосний

Давн[ій], літн[ій], дружн[ій], син[є], завтрашн[є], незабутн[я], братн[я]

Цінн[ий], природн[ий], зимов[ий], прозор[ий], минул[е], далек[е], зелен[е], проїзн[ий], українськ[а], лагідн[а], мудр[а]

 

ВПРАВА 177.

Н.в.

могутн[ій]

дуж[ий]

щир[е]

син[я]

Р.в. (нема)

могутнь[ого]

дуж[ого]

щир[ого]

синь[ої]

Д.в.

могутнь[ому]

дуж[ому]

щир[ому]

син[ій]

Зн.в. (бачу)

могутн[ій, могутнь[ого]

дуж[ий], дуж[ого]

щир[е], щир[ого]

син[ю]

Ор.в.

могутн[ім]

дуж[им]

щир[им]

синь[ою]

М.в.

на могутнь[ому]

на дуж[ому]

у щир[ому]

У син[ій]

2. Таблиця відмінкових закінчень прикметників чоло­вічого роду в однині.

Прикметники

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

з основою на твердий приголосний

-ий

-ого

-ому

як Н.в. або Р.в.

-им

-ому

з основою на м'який приголосний

-ій

-ого

-ому

як Н.в. або Р.в.

-ім

-ому

 

ВПРАВА 178. Тема тексту: опис першого зимового ранку.

    Ліс сяє кришталем. Ще вчора поля й вигони були сірими, одноманітними, а сьогодні кожна суха травичка, кожна стеблина прибрана в сріблясте мереживо і біле срібло.

Морозець приємно пощипує, щоки. Ледь-ледь риплять сніжинки під ногами. Легко дихається цього зимового ранку.

2. Головні члени у перших двох реченнях другого абзацу.

Морозець приємно пощипує, щоки.

________...............======…………..

Ледь-ледь риплять сніжинки під ногами.

………………======_______..................

 

ВПРАВА 179. Тема: поетична розповідь про рідний край. Головна думка: уславлення рідного краю.

   У РІДНІМ КРАЇ.

У тихому (у якому? М.в.) тремтінні хмаринка проліта.                  

У сонячнім (у якому? М.в.) промінні купаються жита.      

І ниви золотисті (які? Н.в.) схилили колоски.

У небі урочистім (у якому? М.в.) спів жайвора дзвінкий (який? Н.в.).

У нашім ріднім (у якому? М.в.) краї над красенем Дніпром веселка розквітає на щастя і добро.    

 

ВПРАВА 180. Тема тексту: розповідь про роль пісні в житті людей. Головна думка: Батьківщина — це й наші пісні.

2. Мама співала тобі колискову (Зн.в.) пісню, коли ти був маленьким (Ор.в.) хлопчиком. Під веселі (Зн.в.) марші люблять кро­кувати спортсмени і туристи. З бадьорою (Ор.в.) піснею і дале­ка (Н.в.) дорога здається коротшою (Ор.в.) і цікавішою (Ор.в.).

3. Форми прикметників за зразком: короткий — коротший, дзвінкий — дзвінкіший, веселий — веселіший, бадьорий — бадьорііший.

 

ВПРАВА 181. Тема тексту: розповідь про роль праці в житті людини. Головна думка: «проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу».

Все — із доброго (Р.в.) чи злого (Р.в.) — починається з малого (Р.в.).

Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка.

Хліб — з маленької (Р.в.) зернини, дощ — із чистої (Р.в.) краплини.

Проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу.

3. Прикметники-антоніми: доброго – злого.

 

ВПРАВА 182.

Загадка

Відгадка

У зеленім (М.в) кожушку, у кістяній (М.в.) сорочечці я росту собі в ліску всім зірвати хочеться

волоський горіх

Був він серпиком тоненьким (Ор.в.), згодом — блюдцем став кругленьким (Ор.в.)

місяць

 

ВПРАВА 183.

Називний відмінок

Орудний відмінок

Легк[ий], легк[а], легк[е], легк[і]

Легк[им], легк[ою], легк[им], легк[ими]

Літн[ій], літн[я], літн[є], літн[і]

Літн[ім], літнь[ою], літн[ім], літн[іми]

 

ВПРАВА 184.  Сполучення прикметників з іменниками записали в місцевому відмінку з відповідними прийменниками.

Далекий шлях – по далекому шляху, волога земля – на вологій землі, простора кімната – у просторій кімнаті, швидкий поїзд – у швидкому поїзді, гомінливе місто – у гомінливому місті, безмежний простір – в безмежному просторі, вітальна телеграма – у вітальній телеграмі, всесвітня мережа – у всесвітній мережі, сучасний аеродром – на сучасному аеродромі.

2. Антоніми: далекий – близький, волога – суха, гомінливе – тихе.

3. По далекому шляху їхали чумаки.

На вологій землі зазеленіла молода трава. Наш клас навчається у просторій кімнаті. У швидкому поїзді учні  їхали на екскурсію. Учора учні нашого класу були у великому гомінливому місті. Комета швидко летіла в безмежному просторі. У вітальній телеграмі побачили дату урочистої події. Учні надовго зависають у всесвітній мережі. На сучасному аеродромі тепер сідають міжнародні  лайнери.

 

ХВИЛИНКА СПІЛКУВАННЯ

— А ти знаєш, чому Інтернет називають великою павутиною?

 

ВПРАВА 185. То була тиха ніч-чарівниця, покривал[ом] спокійн[им], широк[им] простелилась вона над далек[им] сел[ом]. Гори спалахнули кривав[им] багрянц[ем]. Хвоя озивалась протяжн[им], густ[им] шепот[ом], од якого віяло смолист[им], терпк[им]  холодк[ом]. Син[ім] вершник[ом] пролітає за вікном пізній вечір.

2. Синонім: кривавий – червоний, багряний.

 

ВПРАВА 186. У тихому (М. в.) небі ще блищали зорі, а на південному (М. в.) сході почало світлішати. Згодом зовсім розвиднілось. Дерева вбрались у казкові (Зн. в.) білі (Зн. в.) шати. А коли зійшло бліде (Н. в.) сонце, іній почав виблискувати дивними (Ор. в.) самоцвітами. На чистому (М. в.) снігу добре було видно сліди зайців і лисиць.

Інші завдання дивись тут...