Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021 

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та ЧИТАННЯ 4 клас Вашуленко М., частина 2"

Сторінка 36

Народна легенда «Як виникли Карпати»

� Головні герої легенди: парубок Карпо та велетень Силун. Велетень був володарем долини, удень він відпочивав, а від зорі до зорі на нього трудилися люди. Карпо також служив Силуну.

� Яке речення підтверджує те, що Силун був велетнем? «Коли він ішов, від його кроків здригалася земля».

� Довели, що Силун не був доброю людиною…

� Чи можна слова Карпа: «За мою роботу, пане, доведеться платити» вважати зухвалістю? Слова Карпа не можна вважати зухвалістю, адже він справедливо попросив винагороду за п’ять років важкої праці.

� Факти та події в легенді свідчать про те, що люди любили Карпа:

• любили його всі слуги за чесність, працьовитість, справедливість;

• гори на честь Карпа назвали Карпати.

� План до легенди…

� Який епізод зображено на ілюстрації?

«Схопив Карпо Силуна, вдарив ним об землю, ще раз і ще раз. Не витримала матінка-земля тих ударів, розкололася. І опинився Силун у підземній печері. Даремно він намагався вибратися на поверхню: земля зімкнулася, і не можна було знайти жодної щілинки».

� На ілюстрації художниця Анна Загорська цікаво зобразила Силуна велетнем-гуцулом. Він одягнений у давній національний стрій мешканців Карпат: вишиту сорочку, сардак, гранатові штани. На голові велетня – кресаня, а на ногах – постоли.

Сторінка 37

Народна легенда Поділля «Любава» (за переказом Василя Лисенка)

� Про що розповідається у творі? У творі розповідається про лікувальний хист дівчини Любави.   

� Природа наділила Любаву вмінням лікувати людей.

� Як ворогам вдалося знайти Любаву? За допомогою хитрості злі татари знайшли дівчину. Вороги переодяглися жебраками, взяли кобзи і розійшлися по Подільській землі, а старий татарин прикинувся, що захворів. Люди, вважали, що то помирає кобзар, вказали дорогу до цілительки: лісом понад Бугом.

� Передала Любава своє вміння лікувати людей (її хист не пропав даремно)…

� Елементи казковості, вимислу, фантазії у творі…

Сторінка 39

Народна легенда «Зозулині черевички»

� Легенда розповідає про цікаву рослину, яка занесена в Червону книгу.

� Де відбувались описані події? Описані події відбувалися на Поліссі. Як вони розпочалися? Вони розпочалися так: одного разу село не прислало князеві, який обложив край непомірними податками, данини, за що той вирішив жорстоко покарати бідних.

� Донька бідної вдовиці зголосилася врятувати односельчан.

� Під час зустрічі з дівчиною князя заворожила врода дівчини.

� Дівчина дала князеві насіння зозулиних черевичок – найкрасивіших орхідей України.

� Квітка особлива квітка тим, що зацвіла через сімнадцять років.

� Напевно, текст від імені головної героїні, він буде більш емоційний, бо їй довелося пережити ті події. 

� План твору…

� Легенда про назву білої лілії…  

� Чому цю квітку так назвали? Квітка дуже нагадує м'який світло-жовтий черевичок із бордовими стрічками. Які назви вона ще має? «Зозулині чобітки», «Півники», «Адамова голова» та інші.

Сторінка 41

Народна легенда «Замкова гора в Мукачеві»

� Легенда про річку Дністер…

� Я прочитала легенду про походження назви міста Мукачеве…

� У легенді розповідається про давноминулий час, бо вживаються застарілі слова, які вийшли зі сучасного вжитку: чужоземний князь, замок, підвладним, вози, запряжені волами.

� Запитання за прочитаним текстом

Коли відбувалися події? Де відбувалися події? Що наказав жителям місцевості чужоземний князь? Чому чужоземний князь наказав будувати фортецю? Яким був князь? Що наказав зробити князь, щоб замок був неприступним? Як робили насип? Чому люди так назвали місто Мукачеве?   

� Нового дізнався про замок, розглядаючи світлину: знаходиться в оточені Карпатських гір, сам замок оточує ще два мури, унизу розкинулось поселення.     

� Літературні проекти

«Чому моє рідне місто має таку назву? Що ми знаємо про походження назв водойм рідного краю? Що ми знаємо про походження назв рослин рідного краю?...

Сторінка 42

Притча «У пригоді» (переказала Олена Пчілка)

� Лев із мишкою зустрівся на полюванні. Лев хотів «її з'їсти, вже й лапою надушив»

� Лев сміявся зі слів мишки, бо вважав, що маленька мишка не здатна допомогти великому звірові («Якась нещасна мишка — мені, цареві над звірями, у пригоді можеш стати? У якій же це пригоді?»).

� Друга зустріч лева і мишки сталася за обставин, коли цар звірів попав у тенета, сітку для ловлі тварин людьми.

� Ця пригода навчила лева бути добрим тому що, добро сторицею повертається…  

� Хто сильніший: той, хто має фізичну силу, чи той, хто має кмітливий розум та мудрість?    На мою думку, сильніший не той, хто має фізичну силу, а той, хто має розум, кмітливість. Сильний може отримати травми, бо він хоче боротися, натомість кмітливий отримує  перемогу, уникаючи їх.  

� Випадок із життя, коли зроблене добро повернуло­ся тому, хто його зробив: одного разу разом з подругою допомогла одинокій сусідці збирати яблука в саду, а потім вона запросила нас в гості і пригощала смачними тістечками з печеними яблуками. 

Сторінка 43

Народна притча «Треба нахилитися»

� Головна думка твору може бути виражена прислів’ям «Треба нахилитися, щоб води напитися».

� Визначили речення – головну думку притчі...

� Уявна картина, яку намалювали б за цим твором: угорі у великому колі блискуча підкова,  унизу сіра звивиста дорога, на якій багато маленьких кіл, у кожному з них червона ягода черешня.  

Сторінка 44

Народна притча «Сила слова»

� У творі йдеться про змагання, яке влаштували жаби.

� Жабенятко-переможець доклав всіх зусиль, щоб не впасти, а будучи глухим не слухало глядачів, які зневірювали інших учасників змагань.

� Головна думка притчі, план, чим корисна?...

� Придумали притчу, схожу на прочитану за головною думкою…

Сторінка 45

Єврейська притча «Цвяхи»

� Герої твору: батько та його син Елай. Оповідь ведеться від імені оповідача.

� Характер був у сина: працьовитий, але сварливий («хлопець був працьо­витим, одначе мав погану вдачу: через дрібницю міг легко втратити спокій, посваритися, наговорити неприємних слів або накричати»)

� Батько порадив Елаю таке: «щойно з кимсь посваришся, вимовиш лихе слово чи про щось погане поду­маєш – одразу ж забивай у дерев'яний паркан цвях», а «виймай їх щоразу, як удасться зберігати терпіння».

� Смисл виділених рядків в тому, щоб уникати гніву, який породжує неприємні слова, бо вони «залишать у душі такі ж рани, як дірки від цвяхів у паркані»…

Сторінка 46

Притча «Справжній друг» Леонарда да Вінчі (переказав Олександр Махов)

� Незрозумілі слова: справжній (дійсний, взірцевий), здобич (жертва полювання), роз’яснення (пояснення), прожиток (засоби для існування), усяк (кожний), терпимим (здатність бути поблажливим), великодушність (благородність, доброзичливість), нужденний (бідний, злиденний).

� Словах притчі, у яких висловлено пораду: «усяк, хто бажає мати вірних друзів, повинен бути добрим і терпимим, проявляти увагу до чужих потреб. Шана і повага добуваються не силою, а великодуш­ністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком».

� У чому головна думка притчі «Справжній друг»…

� Намалювали ілюстрацію до епізодів твору, який найбільше схвилював. Зліва розкритий мішок з цвяхами; посередині паркан зі забитими цвяхами, справа – той же паркан без цвяхів, але з дірками. Напис: «не забивай цвяхи непорозуміння в людську душу».

Інші завдання дивись тут...