Інші завдання дивись тут...

ВПРАВА 46 Часи дієслова 

У самісінькім центрі Європи ми жили (що робили?, мин. час.), живемо (що робимо?, теп.час) й будем жить (що будемо робити?, майб. час).

По світі широкому буде (що робитиме?, майб. час) та пісня літати (що буде робити?, майб. час).

Журавлі пролітали (що робили?, мин. час) над бором, із ріднею прощалися (що робили?, мин. час) хором.

Чи пам'ятатимуть (що робитимуть?, майб. час) дерева, що я під ними ходив (що робив?, мин. час)?

Народ свою минувшину повік не забуде (що зробить?, майб. час).

Ми були (що робили?, мин. час), ми є (що робимо?, теп. час) під небом і ми далі будем (що робитимемо?, майб. час).

 Особова форма дієслова: (ми) жили (мн., І ос.); (я) ходив (одн., І ос.)

 

ЗАВДАННЯ 47  Дві сестри до осені зеленіють, потім одна червоніє, а друга чорніє (порічка й чорна смородина).  Мене просять і чекають, а як прийду — утікають (дощ).  Йде слідом за тобою, утікай — не утечеш, доганяй — не доженеш (тінь).  Стоїть, колихається, головою величається, а торкнешся — ку­сається (будяк). Сіла зграя пташенят на п'ять дротенят. Якщо ти їх упізнаєш, то мелодію зіграєш (ноти).

 

ВПРАВА 48 Дієвідмінювання

Удар забувається (бо забувають), а слово пам'ятається (бо пам'ятають).

Рана загоїться, зле слово — ніколи.

Що вимовиш (бо вимовлять) язиком, того не виб'єш (бо виб’ють) і кілком.

Бурчанням надокучиш (бо надокучать), прикладом научиш.(бо научать).

Лихого язика аршином не зміряєш (бо зміряють).

Як маєш (бо мають) брехати, то краще мовчи.

Менше говори, то більше почуєш (бо почують).

Прислів'я, що стосуються спілкування (Що вимовиш язиком, того не виб'єш і кілком. Менше говори, то більше почуєш).

 

ВПРАВА 49 Не з дієсловом

Не зітхай, а працюй, марно часу не гай!  Не гайся у добрі. Не обізлися в горі. Не по­падайся в сіть брехні.  Я в ніжну душу не впускаю страшну байдужості іржу.

Гаятися — затримуватися, баритися.

 

ВПРАВА 50

Усне мовлення переважає у повсякденному житті.  Писемне мовлення переважає на уроках.

 

ВПРАВА 51

Запитання до тексту: що відбулося?

Дієслова: лежав, дивився, побачив, пливе, виднілася, промайнуло, була, підпливла, зрозумів, вибралася, отетерів, стояв, розітнув, рятуйте, поспішали, біг, кинеться, уклав, розвів, зустрів, сказав, повівся, заскавулів, кинувся, був, втримався, почав, вибирати, збився, заховав, дістав, видобув, розгорнув, заходився, роздивлятися, кинув.

План.

1. Рятуйте!

2. Винахідливість Швайка.

3. Хижак повівся.

4. Смужка у клубочку реп’яхів.

Тема кінофільму «Сторожова застава» за повістю Володими­ра Рутківського: проникнення в минуле і порятунок сторожової застави від половців. Вітчизняний пригодницький фільм-фентезі, знятий на високому рівні.

 

ВПРАВА 52

Заголовок: «Богатир Іванко».

Власна кінцівка про богатиря Іванка.

    Вийшов він сміливо на двобій зі змієм. Переміг лютого ворога. Став справжнім захисником рідної землі.

Тема: казкова розповідь про богатиря Іванка. Головна думка: заклик захищати рідну землю (уславлення захисників рідної землі)

План тексту

1 Жила бабуся-цілителька

2 Бабуся знаходить немовля

3 Чудодійне зілля для Іванка

4 Напад лютого змія

5 Богатирська сила Іванка

6 Захисник рідної землі

 

ВПРАВА 53

Прислівники: удосвіта (коли?), вгорі (де?), мовчки (як?), удвох (як? яким чином?), збоку (де?), тихо (як?).

 

ВПРАВА 54

Створила (як?) мовчки; пролягли (куди?) врізнобіч;  підходить (як?) крадько­ма; вирушає (як?) навшпиньки; гойдалися (коли?) недавно, гойдалися (де?) тут; коле (коли?) тепер.

 

ВПРАВА 55

Угорі (де? прислівник) над нами чисте небо. Богатир сховав скарб у горі (у чому? іменник з прийменником) Кучері.

Дорога йшла з гори на гору (на що? іменник з прийменником ), над самою річкою. Правда як олія, завжди нагору (куди? прислівник) спливає.

 

ВПРАВА 56

На пам'ять (на що?) всі скаржаться, а на розум — ніхто. Напам'ять (як?) знаю, що склерозу не маю. Поглянь на двір (на що?) — знати­меш, який хазяїн. Хвалений борщ надвір (куди?) виливають. Зуби з язиком ворогують, а живуть укупі (як?). Кожна курка у купі (у чому?) своїй господиня.  

Казка про пригоди мандрівника Дієслова та майстра Прислівника

�  Службові частини мови — прийменники (на, з, у) та сполучники (а, що).

 

ВПРАВА 57  

Прийменник і сполучник не належать до самостійних частин мови, бо незмінні частини мови, не відповідають на питання. Проте прийменник і сполучник належать до службових частин мови, бо служать для зв’язку слів у реченні

 

ВПРАВА 58

Думки рухай не язиком, а розумом. Око бачить далеко, але серце чує глибоко. Дім силою будують, але розумом скріплю­ють. Серце співає, а душа радіє. Працюй плечима, а не очима. На словах він Дніпро перепливе, а сам і калюжі не переступить. Очі без душі сліпі, а вуха без серця глухі.

 

ВПРАВА 59

Перелік книжок, важливими для розвитку: довідники, «Кобзар» Тараса Шевченка, поезія, фольклор

Інші завдання дивись тут...