Інші завдання дивись тут...

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6

ВАРІАНТ 1

Вправа 1.

Калина гарна в різні пори року. Нав(и,е)сні вона вбирає(тьс,ц)я в смарагдове*  листя, у якому ро(з,с)кида- ні китиці з білих квітів. Згодом на місці духмяних суцвіть з'явля(тьс,ц)я рум'яні кетяги.

Осінь теж (не)обмине калини. Вона приб(е,и)реже для неї найчарівніші барви.

Навіть з(е,и)ма (не)насміли(тьс,ц)я зірвати її чудове намисто. Об(е,и)режно притрусить його сні(ж,ш)ком, і стане воно цілю(шч,щ)им.

* Смарагдове — яскраво-зелене. (З журналу)

 

Калина гарна в різні пори року. Навесні (бо ве́сни в множині) вона вбирається (дієслова на -ться пишуть з м'яким знаком) в смарагдове*  листя, у якому розкидані (префікс роз-) китиці з білих квітів. Згодом на місці духмяних суцвіть з'являться (дієслова на -ться пишуть з м'яким знаком) рум'яні кетяги.

Осінь теж не обмине калини (не з дієсловом). Вона прибереже (е в сполученні –ере-) для неї найчарівніші барви.

Навіть зима (бо зи́м у множині) не насмілиться (не з дієсловом, дієслова на -ться пишуть з м'яким знаком) зірвати її чудове намисто. Обережно (е в сполученні –ере-) притрусить його сніжком (бо сніжок), і стане воно цілющим (за словником).

 

Вправа 2. Займенники з останнього абзацу.

Її, його, воно.

 

Вправа 3. З останнього абзацу слово, яке відповідає поданій звуковій схемі[= • | = • '| — — • —]

Цілющим.

Міркуємо так.

Шукаємо слова, що мають 3 склади.

При-тру-сить, ці-лю-щим.

Вибираємо слова з наголосом на другий склад.

При-тру'-сить, ці-лю'-щим.

Перевіряємо схему.

Притрусть [п р и т р у с и т'] [— — • | — — •' | — • =]

Цілющим [ц' і л' у ш ч и м]  [= • | = •' | — — • —]

 

Вправа 4. Назва рослини та спільнокореневі до неї слова.

Калина, калиновий, калинонька.

 

Вправа 5. Головні члени речення в останньому реченні з першого абзацу. 

Згодом на місці духмяних суцвіть з'являться рум'яні кетяги .

Міркуємо так.

Згодом на місці духмяних суцвіть з'являться (присудок, дієслово відповідає на питання що зроблять?) рум'яні кетяги (підмет, іменник відповідає на питання що?)

 

Вправа 6. Пригадай, як виглядає калина восени. Напиши про це текст-опис (5-6 речень).

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6

ВАРІАНТ 2

Вправа 1. Спиши текст, розкриваючи дужки.

В(е,и)рба — дуже поширене дер(е,и)во в (У,у)країні. Вона користує(тьс,ц)я в(е,и)ликою популярніс(т,тт)ю в народу. Без неї ми не уявляємо (У,у)країнські  поселе(н,нн)я. Верби над ставом — трад(е,и)ційна прикмета (У,у)країнського с(е,и)ла.

Наші предки помітили, що коріння в(е,и)рби укріплює б(е,и)реги, запобігає зсуву ґрунту на схилах. Тому обсаджували вербами б(е,и)реги річок, дороги.

У давнину (У,у)країнські господарі обгороджували свої двори т(е,и)нами з в(е,и)рболозу. (З журналу)

 

Верба (бо ве́рб у множині) — дуже поширене дерево (бо дере́в у множині) в Україні (власну назву пишуть з великої букви). Вона користується (дієслова на -ться пишуть з м'яким знаком) великою (бо ве́лич) популярністю (відмінювання іменників) в народу. Без неї ми не уявляємо українські (загальна назва)  поселення (іменник с.р.). Верби над ставом — традиційна (бо тради́ція) прикмета українського (загальну назву пишемо з малої букви) села (бо се́ла у множині).

Наші предки помітили, що коріння верби (бо ве́рб у множині) укріплює береги (бо бе́рег), запобігає зсуву ґрунту на схилах. Тому обсаджували вербами береги (бо бе́рег) річок, дороги.

У давнину українські (загальну назву пишемо з малої букви) господарі обгороджували свої двори тинами (бо ти́н) з верболозу (бо ве́рби у множині).

 

Вправа 2. Займенники з першого абзацу.

Вона, неї, ми.

 

Вправа 3. З останнього абзацу слово, що відповідає поданій звуковій схемі[• | — — • | = • '— | = = •]

Українські

Міркуємо так.

Шукаємо слова, що мають 4 склади.

У-кра-їн-ські, го-спо-да-рі, вер-бо-ло-зу. 

Вибираємо слова з наголосом на третій склад.

Українські, верболозу.

Перевіряємо схему.

Українські [у к р а й і н с' к´ і] [• | — — • | = • '— | = = •]

Верболозу [в е р б о л о з у]  [— • — |  — • |  — •' |  — •]

 

Вправа 4. Назва дерева та спільнокореневі слова до слова.

Верба, вербна, вербонька, вербовий.

 

Вправа 5. Головні члени в останньому реченні.

У давнину українські господарі обгороджували свої двори тинами з верболозу.

Міркуємо так.

У давнину українські господарі (підмет, іменник відповідає на питання хто?) обгороджували (присудок, дієслово відповідає на питання що робили?) свої двори тинами з верболозу.

 

Вправа 6. Пригадай, як розпускається й зацвітає верба навесні. Напиши про це текст-опис (5-6 речень).

Інші завдання дивись тут...