Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021

Серія "Вчимось разом" до

підручника "Українська мова та читання 4 клас Захарійчук М."

Вправа 322

Речення за метою висловлювання є розповідними, питальними, спонукальними.

Речення за інтонацією є окличними та неокличними.

Окличні речення вимовляємо з піднесеною інтонацією, емоційно.

Спонукальні речення містять наказ, прохання, заклик до дії.

Звертання — це слово чи сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець.

Головні члени речення — це підмет і присудок.

Граматична основа речення — це підмет і присудок.

 

Вправа 323

1� Виписали з тексту речення: два розповідні; розповідне окличне; питальне; спонукальне неокличне.

Лелеки — дивовижні птахи. Вони великі, красиві й дуже приязні до людей. Восени лелеки відлітають. Зимують лелеки в Африці. Там, біля теплих водойм, вони безтурботно проводять усю зиму. Гнізд не мостять і пташенят не виводять. Але в нас настає весна — і все змінюється…	Розповідні
Навесні, навпаки, лелеки приліта­ють!	Розповідні окличні
Де ж були ці чудові птахи?	Питальні
Про­читай та розкажи про них.	Спонукальні неокличні

2� Продовжили підкреслене речення, використовуючи слова з довід­ки.

Але в нас настає весна — і все змінюється, а лелеки повертаються до рідного гнізда, там виводять пташенят і турбуються про них.

3� Утворили текст-розповідь про лелек, використовуючи різні за метою висловлювання речення з власних і запропонованих слів…

 

Вправа 324

Казка «Що найтяжче журавлям» Василя Сухомлинського…

 

Вправа 325

— Журавлики-журавлі, де літали ви, малі, де бували? (Питальне неокличне)

— Ми у теплі краї, у казкові гаї мандрували! (Розповідне окличне)

— Розкажіть, журавлі, як на дальній землі зимували. (Спонукальне неокличне)

— Ми в казкових гаях все по рідних краях сумували. (Розповідне неокличне)

 

Вправа 326 Установили зв'язок слів у реченні

Гойдає вітер срібні роси. (що?) вітер  <—————>  (що робить?) гойдає                                                 |                                              (що?) роси  —> (які?) срібні

Сади розквітли і гаї. (що?) сади, гаї  <—————>  (що зробили?) розквітли

Співають дзвінко солов'ї. (що?) солов’ї <—————>  (що роблять?) співають                                                 |                                              (як?) дзвінко

Вправа 327

1� Підкреслили граматичні основи речень (підмет і присудок)

Золоте українське сонечко світило весело над селом.

^{(Що?) сонечко (що робило?) світило.}

Хатки ніби потопали в білому вишневому цвіту.

^{(Що?) хатки (що робили?) потопали.}

2� Установили зв'язок слів у реченні

Зеленіли розлогі поля. (що?) поля  <—————>  (що зробили?) зазеленіли    | (які?) розлогі

Луки вкрилися різнокольоро­вим килимом. (що?) луки  <—————>  (що зробили?) вкрилися                                                 |                                              (чим?) килимом  —> (яким?) різнокольоровим

Біля річки хлопчаки заводили свої забави. (хто?) хлопчаки  <—————>  (що робили?) заводили                                                 |                                              (що?) забави  —> (чиї?) свої                                                 |                                              (де?) біля річки

Вправа 328

1� Склали речення за поданими схемами речень.

_ … = … .

^{(Читаємо схему: неокличне розповідне речення з чотирьох слів – підмета, другорядного члена, присудка, другорядного члена).}

Проліски рясно прикрашали галявину.

 

… … _ = .

^{(Читаємо схему: неокличне розповідне речення з чотирьох слів – двох другорядних членів, підмета, присудка).}

Скоро тепле літо настане.

 

Вправа 329

Праця людину прикрашає. (що?) праця  <—————>  (що робить?) прикрашає                                                 |                                           (кого?) людину

Бджола летить на всякий цвіт. (хто?) бджола  <—————>  (що робить?) летить                                                 |                                              (на що?) на цвіт  —> (який?) всякий

Добра праця ніколи не пропадає. (що?) праця  <—————>  (що робить?) не пропадає    |                                            | (яка?) добра                         (коли?) ніколи

Вправа 330

1� Списали речення за схемою речення.

= _^над … … _ .

^{(Читаємо схему: неокличне розповідне речення з п’яти слів – присудка, прийменника, двох другорядних членів, підмета).}

Пишається над водою червона калина.

2� Підкреслили головні члени.

Тече вода з-під явора яром на долину.

^{(Що?) вода (що робить?) тече.}

 

Вправа 331  Підкреслили головні члени речень.

Ріс у парку старий Кульбабко.	(що?) Кульбабко (що робив?) ріс
Діти його виросли.	(хто?) діти (що зробили?) виросли
Зібралися вони в путь.	(що?) вони (що зробили?) зібралися
Війнув легенький вітерець.	(що?) вітерець (що зробив?) війнув
Піднялося насіннячко високо-високо.	(що?) насіннячко (що зробило?) піднялося
Де приземляться малень­кі парашутики?	(що?) парашутики (що зроблять?) приземляться
Хвилюється старий Кульбабко.	(що?) Кульбабко (що робить?) хвилюється
А насіння впало в ма­леньку тріщину.	(що?) насіння (що зробило?) впало
Спатиме воно до весни. А весною…	(що?) воно (що робитиме?) спатиме

Вправа 332  Підкреслили головні члени речення

1) = … … _ .

^{(Читаємо схему: неокличне розповідне речення з чотирьох слів – присудка, два другорядні члени, підмета).}

Настала дзвінкоголоса квітуча весна.

^{(Що?) весна (що зробила?) настала.}  

 

2) _ = _до … … .

^{(Читаємо схему: неокличне розповідне речення з п’яти слів – підмета, присудка, прийменника, двох другорядних членів).}

Птахи повернулися до рідних домівок.

^{(Хто?) птахи (що зробили?) повернулися.}

 

3) … = … _ .

^{(Читаємо схему: неокличне розповідне речення з чотирьох слів – другорядного члена, присудка, другорядного члена, підмета).}

Навколо лунають веселі пісні.

^{(Що?) пісні (що роблять?) лунають.}

 

Вправа 333  Підкреслили головні члени речення

А весною насіння прокинеться.	(Що?) насіння (що зробить?) прокинеться.
Воно пустить у теплу землю своє коріння.	(Що?) воно (що зробить?) пустить.
І виростуть нові жовтогарячі кульбаби.	(Що?) кульбаби (що зроблять?) виростуть.

Вправа 334  Підкреслили головні члени речення.

Книжка мовчки все розкаже.	(Що?) книжка (що зробить?) розкаже.
Книжка дає розуму крила.	(Що?) книжка (що робить?) дає.
Одна книжка тисячі людей навчає.	(Що?) книжка (що робить?) навчає.
Цікава книжка приносить радість.	(Що?) книжка (що робить?) приносить.

• Слова, які змінював: розказати — розкаже, розум — розуму, цікавий — цікава.  

^{Зазвичай змінюється закінчення.}

 

Вправа 335

Подвір'я школи; яскраві квітки; на білому світі; по­дих весни.

1� Списали словосполучення, установили голов­не й залежне слово.

Подвір'я^Х —(чого?)—> школи;

квіти^Х —(які?)—> яскраві;

на світі^Х —(якому?)—> білому;

подих^Х —(чого?)—> весни.

 

Вправа 336

У (яких?) сонних горах навіть ліси (які?) сонні. (Яке?) Сонне сонце (як?) сонно пестить усіх соньків. (Які?) сонні вечори прино­сять (яку?) сонну казку. У тій (якій?) сонній країні з'явилася (яка?) весела дівчинка Марійка! Кожного ранку вона вибігала в (який?) сонний садок. Там віталася із (яким?) сонним сонцем і (яки­ми?) сонними квітами. Вона доглядала, поливала їх, співала веселих пісень. Нарешті всі соньки прокинулися та побачили прекрасний світ!

2� Визначили головне й залежне слово у словосполу­ченнях.

У горах^Х —(яких?)—> сонних;

пісень^Х —(яких?)—> веселих;

світ^Х —(який?)—> прекрасний.

 

Вправа 337

Сонечко веселе скоро припече.	(Що?) сонечко (що зробить?) припече.
Прилетить веселик Зі своїм ключем.	(Хто?) веселик (що зробить?) прилетить.
Заспані дві жабки Випливли зі дна.	(Хто?) жабки (що зробили?) випливли.
Радо плещуть в лапки: «Що, уже весна?»

Префікс при-: припече.

 

Вправа 338

3� Списали речення з однорідними присудками.

Ходять довгі журавлі, щось вишукують в землі, щось воркують, щось віщують, вже весну, здається, чують.

^{(Хто?) журавлі (що роблять?) вишукують, воркують, віщують, чують.}

^{Однорідні присудки: вишукують, воркують, віщують, чують.}

4� Списали речення з однорідними підметами.

Цвітуть грушки, і вишеньки, і яблуньки рясні…

^{(Що?) грушки, вишеньки, яблуньки (що роблять?) цвітуть.}

^{Однорідні присудки: грушки, вишеньки, яблуньки.}

 

Вправа 339

Груші, персики, горіхи ранньою весною зацвіли...

1� Визначили однорідні члени речення, доповнивши схему словами.

(Що?) груші, (що?) персики, (що?) горіхи (що зробили?) зацвіли.

^{Однорідні присудки: груші, персики, горіхи.}

 

Вправа 340  Установили зв'язок однорідних членів.

День був сонячним, пишним і гарячим. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) день (що робив?) був; був (яким?) сонячним, пишним і гарячим. Був (яким?) сонячним, пишним, гарячим. Однорідні другорядні члени речення: сонячним, пишним і гарячим.

Сонце заливало золотим маревом леваду, садок, верби, городи. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонце (що робило?) заливало; заливало (що?) садок, верби, городи; заливало (чим?) маревом; маревом (яким?) золотим. Заливало (що?) садок, верби, городи. Другорядні однорідні члени речення: садок, верби, городи.

Вправа 341  Підкреслили головні члени речення

Дзвінкі голоси птахів, бджілок та інших комашок веселили серце й душу.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями:}

^{(що?) голоси (що робили?) веселили;}

^{голоси (кого?) птахів, бджілок, комашок;}

^{голоси (які?) дзвінкі;}

^{комашок (яких?) інших;}

^{веселили (що?) серце й душу.}

^{Голоси (кого?) птахів, бджілок, комашок. Однорідні другорядні члени речення: птахів, бджілок, комашок.}

^{Веселили (що?) серце й душу. Однорідні другорядні члени речення: серце й душу.}

 

Гаряче повітрявливало в тіло силу, здоров’я та радість.

^{Зв'язок слів у реченні за питаннями:}

^{(що?) повітря (що робило?) вливало;}

^{повітря (яке?) гаряче;}

^{вливало (що?) силу, здоров’я, радість;}

^{вливало (куди?/ в що?) в тіло.}

^{Вливало (що?) силу, здоров’я, радість. Однорідні другорядні члени речення: силу, здоров’я, радість.}

 

Вправа 342 Створюю листівку до Дня матері

Вірш Сашка Дерманського «Мамо, добре, що ти є…»…

Створили вітальну листівку до Дня матері…

Інші завдання дивись тут...