Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас 

Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)" 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Сторінка 110

§ 27 Прикметник як частина мови

Вправа 1

Ве-сел-ка в не-бі, як на до-ло-ні, а ген під не-ю па-су-ться ко-ні. На си-нім лу-зі, в спі-ву-чім га-ї, де хо-дять хма-ри у не-бо-кра-ї. Цві-те ве-сел-ка, мов світ, бар-ви-ста, і ко-жна бар-ва, мов про-мінь, чи-ста.

1� Прикметники: синім, барвиста, чиста.

Частини мови визначаємо за питанням: синім (якому?), барвиста (яка?), чиста (яка?).

� Кольори веселки (який?): червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.

 

Вправа 2

Загадка

Відгадка

Скатертина біла (яка?) все навкруги накрила.

Сніг

Біла (яка?) латка, чорна (яка?) латка по березі скаче.

Кора

Узимку чорний (який?), навесні і влітку зелений (який?), а восени жовтий (який?).

Листок

Сплять у лузі сестрички, золотенькі (які?) очі, а білії (які?) вії.

Ромашки

Стоять красуні на воді, вінки в них білі (які?) й золоті (які?).

Латаття

По блакитному (якому?) морю золота (яка?) тарілка плаває.

Сонце

золотенькі — 4 склади (зо-ло-тень-кі), 9 звуків (звуковий розбір слова [з о л о т е н' к´ і]), 10 букв («зе», «о», «ел», «о», «те», «е», «ен», «знак м’якшення», «і»)

� Прикметники — назви відтінків кольорів. Багряний — густо-червоний.  Блаватний (волошковий) — блакитно-синій. Брунатний — коричневий, темно-жовтий.  Бурштиновий (янтарний) — прозоро-жовтий. Золотавий — золотистого кольору. Кораловий — суміш червоного із жовтим. Кривавий — яскраво-червоний. Лазуровий — яскраво-синій, блакитний.  Пурпуровий — суміш червоного і синього.  Смарагдовий — яскраво-зелений. Цинамон — кори цинамону, брунатний. Шафрановий — оранжево-жовтий.

 

Сторінка 111

Вправа 3

Загадка

Відгадка

Який журавель не літає?

Колодязний

Яким гребенем не розчісуються?

Півнячим

Який вузол не можна розв'язати?

Залізничний

З якого посуду ніколи не їдять?

З порожнього

Якого каміння немає в річці?

Сухого

У яку бочку не можна наливати воду?

У повну

Визначаємо прикметники за питаннями: колодязний (який?), півнячим (яким?), залізничний (який?), порожнього (якого?), сухого (якого?), повну (яку?).

 

Вправа 4

Тема тексту: розповідь про кульбаби.

Головна думка: «бачиш портрет сонця на тлі ніжної зелені».

Мета: замилування красою природи.

Заголовок: «Жовтогарячий килим», «Портрет сонця», «Кульбаби».

1� Підкреслили прикметники (збагачують і увиразнюють мовлення):

Жовтогарячий килим із квіточок кульбаби вкрив лісову га­лявину. Так щороку сонечко встеляє золотом простори рідної землі. Коли дивишся на жовтеньке личко кульбаби, то здається, що бачиш портрет сонця на тлі ніжної зелені.

1� Доповнили поданий текст, уживаючи прикметники.

Уранці в гарну погоду кульбаби розкривають свої великі пишні квітки. Їхній ароматний запах приваблює молодих працьовитих бджілок. В обідню пору пелюстки згортаються в невеликий пучок, щоб сонячного дня знову зі щедрістю ділитися нектаром. 

 

Сторінка 112

§ 28 Рід і число прикметників

Завдання 1 

Росичка, росинка, роса...

Народжується вона потаємно після пар­ких вечорів прохолодними ранками. Народжується одна, друга, потім третя намистинка. Потім захитаються на кінчику кожного маленького листочка росинки, повиснуть на кожній сережці берізки.

Та ледь настане ранок, ледь спалахне барвиста зоря на сході, упаде рясна роса на кожне зелене стебло.

1� Словосполучення прикметника з іменником, визначили число прикметників і рід: парких (мн.) вечорів, прохолодними (мн.) ранками, маленького (ч. р., одн.) листочка, барвиста (ж. р., одн.) зоря, рясна (ж. р., одн.) роса, зелене (с. р., одн.) стебло.

Прикметник узгоджується у числі, роді, відмінку з пов’язаним із ним іменником.  У множині рід не визначаємо.

У множині рід іменника визначаємо за допомогою додаткових слів до початкової форми  (називний відмінок однини): (мій/він) листочок (ч. р.); (моя/вона) зоря (ж. р.); (моя/рясна) роса (ж. р.); (моє/воно) стебло (с. р.)

2� Змінили прикметник за родами: маленький (ч. р., одн.), маленька (ж. р., одн.), маленьке (с. р., одн.), маленькі (мн.).

 

Вправа 2

На очі трапилася квітка конвалії. Самотня, проте ці квіти поодинці не ростуть. Надзвичайно великі, на товстій ніжці, з гір­ляндою вишуканих білих «ліхтариків». Ніби виточені зі слонової кістки, і разом із тим пружні, свіжі, живі, вони сяяли — то в сонячних  променях мерехтіли краплини роси. Не квітка, а маленьке божество! Я нахилився до конвалії, вдихнув її пахощі і ніби почув коротку, але проникливу розповідь про інший світ — тонкий, ніжний, гармонійний. Світ, де квітів не рвуть і не топчуть, — перед ними схиляються.

На очі трапилася квітка конвалії. Самотня (яка?), проте ці квіти поодинці не ростуть. Надзвичайно великі (які?), на товстій (на якій?) ніжці, з гір­ляндою вишуканих (яких?) білих (яких?) «ліхтариків». Ніби виточені зі слонової (якої?) кістки, і разом із тим пружні (які?), свіжі (які?), живі (які?), вони сяяли — то в сонячних (яких?) променях мерехтіли краплини роси. Не квітка, а маленьке (яке?) божество! Я нахилився до конвалії, вдихнув її пахощі і ніби почув коротку (яку?), але проникливу (яку?) розповідь про інший світ — тонкий (який?), ніжний (який?), гармонійний (який?). Світ, де квітів не рвуть і не топчуть, — перед ними схиляються

1� Склали речення зі сполученнями сонячний промінь, сонячне проміння, сонячні промені, визначили число і рід прикметників.

Сонячний (ч. р., одн.) промінь заглянув у віконце. Сонячне (с. р., одн.) проміння зігріло землю. Після літа сонячні (мн.) промені уже не так прямо падають на землю.

Прикметники чоловічого роду мають закінчення -ий, -ій, жіночого роду — закінчення -а, -я, середнього роду — закінчення -е, -є, у множині прикметники не змінюються за родами і мають закінчення -і.

 

Сторінка 113

Вправа 3

Заголовок: «На деснянських лугах».

Там, на деснянських лугах, під високими вербами, ходить моє дитинство. Там росяні прохолодні світанки, золоті від сонця дні й тихі задумливі вечори. Там плавають хитрі щуки, й довір­ливі окуні, і мудрі соми-дідугани. Там чапля стоїть на одній нозі, когось виглядає.

1� Прикметники з іменниками: деснянські луги — деснянський луг, високі верби — висока  верба, росяні прохолодні світанки — росяний прохолодний світанок, золоті дні — золотий день, тихі задумливі вечори — тихий задумливий вечір, хитрі щуки — хитра щука, довірливі окуні — довірливий окунь, мудрі соми-дідугани — мудрий сом-дідуган.

2� Склали словосполучення: високий (ч. р., одн.) будинок, висока (ж. р., одн.) дамба, високе (с. р., одн.) дерево, високі (мн.) гори.

 

Вправа 4

Тема: розповідь про нарцис.

Головна думка: «Нарцис — квітка рідкісної краси».

Мета: захоплення красою природи.

Заголовок: «Нарцис», «Квітка рідкісної краси».

Зачин

«Нарцис — квітка рідкісної краси»

Основна частина

«Скільки в ньому грації, скільки тендітності в його простому вбранні! Шість пелюсток у два кола, а в центрі ще один додатковий віночок — коронка. Він і справді схожий на маленьку корону. Квіти нарциса білі, кремові чи яскраво-жовті. А запах! Ніжний і сильний аромат цих квітів чути за кілометр!»

Кінцівка

«Нарцис зацвітає у травні — раніше від багатьох інших рослин. У дикому вигляді нарциси ростуть на узбережжі Середземного моря. У нас — у Долині нарцисів на Закарпатті»

1� Позначили закінчення

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

додатков[ий]

ніжн[ий]

сильн[ий]

рідкісн[ої]

маленьк[у]

 

простом[у]

Середземне[ого]

2� Склали словосполучення: сильний (ч. р., одн.) дощ, сильна (ж р, одн.) позиція, сильне (с. р., одн.) переконання, сильні (мн.) емоції.

 

§ 29 Відмінювання прикметників

Сторінка 114

Вправа 1 Визначили рід прикметників з основою на твердий приголосний звук, позначили закінчення.

Горщик із глини — глинян[ий] (ч. р.) горщик, прикраса з діамантів — діамантов[а] (ж. р.) прикраса, ланцюжок із золота — золот[ий] (ч. р.) ланцюжок, намисто зі скла — склян[е] (с. р.) намисто, каблучка із платини — платинов[а] (ж . р.) каблучка, посуд із порцеляни — порцелянов[ий] (ч. р.) посуд, міст із металу — металічн[ий] (ч. р.) міст.

Прикметники чоловічого роду мають закінчення -ий, -ій, жіночого роду — закінчення -а, -я, середнього роду — закінчення -е, -є.

Прикметники узгоджуються у роді з пов’язаними іменниками: глинян[ий] (ч. р.) горщик (мій/він, ч. р.), діамантов[а] (ж. р.) прикраса (моя/вона, ж. р.),  золот[ий] (ч. р.) ланцюжок (мій/він, ч. р.), склян[е] (с. р.) намисто (моє/воно, с. р.), платинов[а] (ж . р.) каблучка (моя/вона, ж. р.), порцелянов[ий] (ч. р.) посуд (мій/він, ч. р.), металічн[ий] (ч. р.) міст (мій/він, ч. р.)

 

Сторінка 115

Вправа 2 Відмінки прикметника  

Відмінок

(додаткове слово)

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

Н.

який?

щирий

яка?

щира

яке?

щире

Р. (нема)

якого?

щирого

якої?

щирої

якого?

щирого

Д. (даю)

якому?

щирому

якій?

щирій

якому?

щирому

Зн. (бачу)

який? якого?

щирий,

щирого

яку?

щиру

яке?

щире

Ор. (орудую)

яким?

щирим

якою?

щирою

яким?

щирим

М.

у якому?

у щирому,

щирім

у якій?

у щирій

у якому?

у щирому,

щирім

Вправа 3 Позначили закінчення прикметників

То була тих[а] ніч-чарівниця, покривалом спокійн[им], широк[им] простелилась вона над далек[им] селом.  Гори спалахнули кривав[им] багрянцем.

Хвоя озивалась протяжн[им], густ[им] шепотом, од якого віяло смолист[им] терпк[им] холодком.

То була тих[а] (яка?, Н. в.) ніч-чарівниця, покривалом спокійн[им] (яким?, Ор. в.), широк[им] (яким?, Ор. в.) простелилась вона над далек[им] (яким?, Ор. в.) селом.  Гори спалахнули кривав[им] (яким?, Ор. в.) багрянцем. Хвоя озивалась протяжн[им] (яким?, Ор. в.), густ[им] (яким?, Ор. в.) шепотом, од якого віяло смолист[им] (яким?, Ор. в.) терпк[им] (яким?, Ор. в.) холодком.

 

Вправа 4 Підкреслили прикметники

Ніби дитячі оченята, з цікавістю погля­дають на світ листочки молодої берізки. Свіжий весняний вітерець розчісує її довгі віти. Сонце зігріває маленьку красуню своїм блискучим промінням.

Раптом по білому дитячому личку покотились гіркі сльози. Чиясь безжальна рука заради солодкого соку глибоко поранила кору. Ліс буяв пахучою зеленню, тільки берізка вся почорніла. Адже береза без соку, як людина без крові, не може жити.

 

Сторінка 116

Вправа 5 Орудний відмінок прикметника з твердим приголосним звуком основи

Чист[ий] — чист[им], чист[а] — чист[ою], чист[е] — чист[им], чист[і] — чист[ими].

1� Біл[ий] — біл[им], біл[а] — біл[ою], біл[е] — біл[им], біл[і] — біл[ими].

2� Склали речення з утвореними формами прикметників

Білий сніг білим покривалом вкрив землю. Біла шапка з білою мережкою. Біла хата білим узором на шибці хизується. Білі дерева під білими хмарами до землі схилилися.

 

Вправа 6  Визначили рід прикметника, позначили закінчення

З основою на твердий приголосний звук

З основою на м’який приголосний звук

цінн[ий] (ч. р.)

мудр[а] (ж. р.)

прозор[е] (с. р.)

минул[е] (с. р.)

дружн[ий] (ч. р.)

давн[я] (ж. р.)

мужн[ій] (ч. р.)

майбутн[є] (с. р.)

вечірн[ій] (ч. р.)

братн[я] (ж. р.)

Сторінка 117

Вправа 7

Відмінок

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

Н.

який?

могутній

яка?

могутня

яке?

могутнє

Р. 

якого?

могутнього

якої?

могутньої

якого?

могутнього

Д.

якому?

могутньому

якій?

могутній

якому?

могутньому

Зн.

який?

якого?

могутній,

могутнього

яку?

могутню

яке?

могутнє

Ор.

яким?

могутнім

якою?

могутньою

яким?

могутнім

М.

на якому?

на могутньому

на могутнім

на якій?

на могутній

на якому?

на могутньому

на могутнім

Вправа 8 Записали словосполучення прикметників з іменниками в орудному відмінку однини, позначили закінчення

Домашн[ім] затишком, домашнь[ою] роботою, домашн[ім] завданням.

Верхн[ім] поверхом, верхнь[ою] полицею, верхн[ім] вікном.

Дальн[ім] краєм, дальнь[ою] дорогою, дальн[ім] плаванням.

2� Склали речення зі сполученнями слів однієї із груп.

Любуємося домашнім  затишком. Мама зайнята домашньою роботою. Йду до школи з готовим домашнім завданням.

Верхнім поверхом закінчується висота мого будинку. Над верхньою полицею висіла картина. Моя кімната під верхнім вікном.

Ми подорожували дальнім краєм. Туристи пішли дальньою дорогою. Капітан пишався  дальнім плаванням.

 

Сторінка 118

Вправа 9 Орудний відмінок прикметника з м’яким приголосним звуком основи:

вечірн[ій] — вечірн[ім], вечірн[я] — вечірнь[ою], вечірн[є] — вечірн[ім], вечірн[і] — вечірн[іми].

1� Син[ій] — син[ім], син[я] — син[ою], син[є] — син[ім], син[і] — син[іми].

2� Склали речення з утвореними формами прикметників

Синій пароплав виринав серед хвиль. Художник захопився синім кольором.

Розлилась синя фарба. Синьою фарбою замалюємо море.

Сьогодні синє небо було безхмарним. У синім морі пливли човни.   

 

Вправа 10

Родовий відмінок однини: літнього дня, літньої ночі, літнього сонця; осіннього букета, осінньої погоди, осіннього листя.

(Нема) літнь[ого] (якого?) дн[я] (чого?), літнь[ої] (якої?) ноч[і] (чого?), літнь[ого] (якого?) сонц[я] (чого?); осіннь[ого] (якого?) букет[а] (чого?), осіннь[ої] (якої?) погод[и] (чого?), осіннь[ого] (якого?) лист[я] (чого?).

1� Склали речення з утвореними сполученнями слів.

Одного літнього дня родина пішла в парк. Спокій літньої ночі заворожував. Проміння літнього сонця дбайливо гріло землю.

Без осіннього букета нема Свята осені. Я не люблю осінньої погоди. На землі лежало багато багряного осіннього листя.

  

Вправа 11

Тема: лірична розповідь про красу рідного краю.

Головна думка: «у ріднім краї».

Мета: замилування красою рідного краю.

Прикметники в переносному значенні: тихому тремтінні, ниви золотисті, небі урочистім.

Інші слова в переносному значенні: хмаринка проліта, купаються жита, ниви схилили.

1� Визначили рід, число і відмінок прикметників:

У ріднім (ч. р., одн., М. в.) краї.

У тихому (с. р., одн. М. в.) тремтінні

хмаринка проліта.

У сонячнім (с. р., одн., М. в.) промінні

купаються жита.

І ниви золотисті (мн., Н. в.)

схилили колоски.

У небі урочистім (с. р., одн., М. в.)

спів жайвора дзвінкий (ч. р., одн. Н. в.).

Рід, число і відмінок прикметника легше визначити по пов’язаному з ним іменнику: у ріднім (у якому?) краї (у чому?, ч. р., одн., М. в.); у тихому (у якому?) тремтінні (у чому?, с. р, одн., М. в.); у сонячнім (у якому?) промінні (у  чому?, с. р., одн., М. в.); ниви (що?, мн., підмет, Н. в.) золотисті (які?); у небі (у чому?, с. р., одн., М. в.) урочистім (у якому?); спів (що?, ч. р., одн., підмет, Н. в.) дзвінкий (який?).

В однині визначаємо рід іменника за допомогою додаткових слів до початкової форми (називний відмінок однини): (моє/воно) тремтіння (с. р.); (моє/воно) проміння (с. р.); (моє/воно) небо (с. р.); (мій/він) спів (ч. р.)    

 

Сторінка 119

Вправа 12 Визначили рід, число і відмінок прикметників.

Загадка

Відгадка

У зеленім (ч. р., одн., М. в.) кожушку, у кістяній (ж. р., одн., М. в.) сорочечці я росту собі в ліску — всім зірвати хочеться.

Горіх

Був він серпиком тоненьким (ч. р., одн. Ор. в.), згодом — блюдцем став кругленьким (с. р., одн., ор.).

Місяць

Рід, число і відмінок прикметника легше визначити по пов’язаному з ним іменнику: у зеленім (у якому?) кожушку (у чому?, ч. р., одн., М. в.); у кістяній (у якій?) сорочечці (у чому?, ж. р, одн., М. в.); серпиком (чим?, ч. р., одн., Ор. в.) тоненьким (яким?); блюдцем (чим?, с. р., одн., Ор. в.) кругленьким (яким?)

В однині визначаємо рід іменника за допомогою додаткових слів до початкової форми (називний відмінок однини): (мій/він) кожушок  (ч. р.); (моя/вона) сорочечка (ж. р.); (мій/він) серпик (ч. р.); (моє/воно) блюдце (с. р.)    

 

Вправа 13 Місцевий відмінок прикметника з відповідним прийменником:

по далекому шляху, по вологій землі, у художньому музеї;

у просторій кімнаті, у швидкому поїзді, у гомінливому місті;

у безмежному морі, у вітальній телеграмі, у всесвітній мережі.

Рід, число і відмінок прикметника легше визначити по пов’язаному з ним іменнику: по далекому (по якому?) шляху (по чому?, М. в.); по вологій (по якій?) землі (по чому?, М. в.); у художньому (у якому?) музеї (у чому?, М. в.); у просторій (у якій?) кімнаті (у чому?, М. в.); у швидкому (у якому?) поїзді (у чому?, М. в.); у гомінливому (у якому?) місті (у  чому?, М. в.); у безмежному (у якому?) морі (у чому?, М. в.); у вітальній (у якій?) телеграмі (у чому?, М. в.); у всесвітній (у якій?) мережі (у чому?, М. в.).

1� Дібрали антоніми: далекий — близький, волога — сухість, гомінливе — тихе.

2� Склали речення з одним зі сполучень слів.

По далекому шляху мандрували чумаки.

По вологій землі дзюрчали струмки. Нещодавно ми побували у художньому музеї.  У просторій кімнаті зібралося багато слухачів. У швидкому поїзді їхало багато пасажирів. У гомінливому місті вирує життя. У безмежному морі живе багато тварин. У  вітальній телеграмі я написала щирі побажання. У всесвітній мережі Інтернет багато цікавої інформації.

 

Вправа 14 Вірш «Дощ із краплі починається» Миколи Сингаївського…

1� Визначили рід, число і відмінок прикметника,

Все — із доброго (ч. р., одн., Р. в.) чи злого (ч. р., одн., Р. в.) —

починається з малого (ч. р., одн., Р. в.).

Листя виросте з листочка,

з нитки витчеться сорочка.

Хліб — з маленької (ж. р., одн., Р. в.) зернини,

дощ — із чистої (ж. р., одн., Р. в.) краплини.

Проганяй мерщій дрімоту

і рукам давай роботу.

2� Визначили прикметники-антоніми: доброго — злого.

Інші завдання дивись тут...

  • Secret
    12
    19 жовтня 2019 17:03