© Барна Р., 2025
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 2 клас Кравцова Н., Придаток О. (частина 1)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СКЛАД, ПОДІЛ СЛІВ НА СКЛАДИ
Вправа 47
1� Прочитав б) лічилку.
2� Про лічилку…
Вправа 48
Діти – 2 склади (ді|ти), 2 голосних звуки ([і], [и]).
У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
Підстав долоню під підборіддя, при вимові слова скільки разів підборіддя торкнеться долоньки, стільки складів у слові.
Вправа 49
1� Поділили слова на склади.
О|дин, два, три, чо|ти|ри, п'ять.
Односкладові слова: два, три, п’ять.
Двоскладові слова: о|дин.
Трискладові слова: чо|ти|ри.
2� Односкладові слова не діляться на склади.
Склад може складатися з одного голосного звука.
Склад не може складатися з одного приголосного звука.
Вправа 50
1� У словах оса, жук по три звуки: [о с а], [ж у к].
2� У словах однакова кількість звуків, проте різна кількість складів, бо різна кількість голосних звуків.
О|са – двоскладове слово, жук – односкладове слово.
Вправа 51 Додали склад так, щоб утворилося нове слово.
Золото, метелик, вугілля, дружити, ірис.
Поділ на склади: зо|ло|то, ме|те|лик, ву|гі|лля, дру|жи|ти, і|рис.
Вправа 52 Слова, у яких останній склад попереднього слова є першим складом наступного слова.
Коса, сало, ловити, тиша, шафа, фара, рама, машина, надія, ялина.
Поділ на склади: ко|са, са|ло, ло|ви|ти, ти|ша, ша|фа, фа|ра, ра|ма, ма|ши|на, на|ді|я, я|ли|на.
Вправа 53
Слова: у|чень, о|сінь, шко|ла, кла|си.
Склади: -чень, -сінь, шко-, кла-.
Вправа 54 У слові стільки складів, скільки голосних звуків.
День (день), мама (ма|ма), природа (при|ро|да), половина (по|ло|ви|на).
Вправа 55
2� Назви осінніх місяців: вересень, жовтень, листопад.
Перший місяць осені: вересень.
3� Правильна звукова модель слова.
Вересень [— ●́ | — ● | — ● =]
Читаємо звукову схему: у слові три склади, перший склад наголошений, букви позначають 7 звуків (3 голосних, 3 твердих приголосних, 1 м’який приголосний).
Вправа 56 Поясни прислів'я.
1� Вересень літо проводжає, осінь зустрічає.
Вересень – перший місяць осені.
2� Коли слово не поміщається в рядку, його ділять для переносу в інший рядок.
Слова переносять із рядка в рядок згідно правил.
Вправа 57
Крок 1. Для переносу кожного слова, його поділили на дві частини (вере-сень, бе-реза, яго-да).
Крок 2 Односкладові слова не переносять: так, рік.
Склад з одної букви не переносять: Юля, Ярик.
Поділи слова на склади: ве|ре|сень, бе|ре|за, я|го|да, Ю|ля, Я|рик, так, рік.
Вправа 58 На́зви плодів поділили на склади для переносу:
огі-рок, ци-бу-ля, ба-нан, бу-ряк, ана-нас.
Поділили на склади: о|гі|рок, ци|бу|ля, ба|нан, бу|ряк, а|на|нас.
Вправа 59 Вставили двоскладові слова у речення.
Двоскладові слова мають два голосних звуки.
Кухар готує їжу.
Лікар лікує людей.
Касир працює в магазині.
Поділили слова на склади: кон|ди|тер, ку|хар, те|ра|певт, лі|кар, про|да|вець, ка|сир.
Вправа 60
Поділ слів на склади: да|ру|нок, жарт, мрі|я, друг, свя|то, кло|ун, лад, су|ве|нір, о|бід.
2� Завдання на вибір.
• Слова не можна перенести з рядка в рядок:
жарт, мрія, друг, обід, лад.
Не переносять односкладові слова та склади з однієї букви.
• Слова, які можна переносити з рядка в рядок, поділили рисками для переносу:
да-ру-нок, ус-міш-ка, свя-то, су-ве-нір, кло-ун.
Вправа 61
2� Слова не можна перенести з рядка в рядок.
Орел, Юля, мак, око.
Не переносять односкладові слова та склади з однієї букви.
Поділ слів на склади: ма|ма, о|рел, бра|тик, Ю|ля, мак, око.
Вправа 62
1� Бабка, цвіркун, морква, сонечко.
2� «Зайве» слово сонечко (має 3 склади, тобто 3 голосних звуки).
Поділ слів на склади: баб|ка, цвір|кун, мор|ква, со|не|чко.
3� Морква [м о р к в а].
Збіг приголосних звуків: [р к в]
Вправа 63
Крок 1. Слово зі збігом приголосних поділене для переносу: морква — мо-рква, мор-ква, морк-ва.
Крок 2. Сполучення приголосного з голосним не розірвані.
Крок 3. Слова зі збігом приголосних звуків можна переносити по-різному, але сполучення приголосного і голосного розривати не можна.
Вправа 64
1� Склали слова: виразно, вірші, загадка, допитливий.
2� Поділили для переносу в місцях збігу приголосних звуків.
Вира-зно, вираз-но;
ві-рші, вір-ші;
зага-дка, загад-ка;
допи-тливий, допит-ливий.
Вправа 65
1� Відгадка: конвалії.
Мені відомо, що конвалії занесені у Червону книгу України.
2� Поділили виділені слова для переносу в місцях збігу приголосних.
Червонію зсередини
Мов капелюш-ки, на стеблі
Тендіт-ні квіточ-ки малі.
Лист-ки великі, як долоні,
А ягід-ки — дріб-ні, чер-воні.
Перенесли слова у місцях збігу приголосних по-різному:
капелю-шки, капелюш-ки;
тенді-тні, тендіт-ні;
квіто-чки, квіточ-ки;
ли-стки, лис-тки, лист-ки;
ягі-дки, ягід-ки;
дрі-бні, дріб-ні;
че-рвоні, чер-воні.
Вправа 66
Рю-кзак, рюк-зак.
Вправа 67
1� Бабуся, подруга, лінійка, ґудзик, лелека. Сойка.
Лампа, гумка, бджола, джміль, олівець, дзиґа. Мальви.
2� Сойка, мальви.
Вправа 68
Крок 1 Слова з буквами ь, й поділені для переносу: маль-ви, ма-льви, сой-ка.
Крок 2 Букви ь та й не відривають від попередньої букви.
Крок 3 При переносі слів букви ь та й не можна відривати від попередньої букви.
Вправа 69 Поділили слова для переносу всіма способами.
Чай-ка, зай-чик, май-дан, рай-дуга, райду-га.
Вправа 70
Ли-па, со-ба-ка (слова переносимо по складах)
Їли, урок. (не переносимо склад з одної букви)
Ка-зка, каз-ка, бі-гти, біг-ти (слова зі збігом приголосних звуків переносимо по-різному).
Паль-чик, сяй-во (букву ь, й не відриваємо від попередньої).
Вправа 71
Федько та Настунька садили яблуньки, вишеньки. Андрійко та Софійка в шкільній майстерні виготовляли годівнички.
Вправа 72
Сьогодні на уроці дізнався, як правильно ділити слова для переносу з рядка в рядок.
НАГОЛОС
Вправа 73
|
Відгадка |
|
|
Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту — окремо. |
Рукавичка |
Ребус
РУКА ВИШНЯ КАЧКА
Вправа 74 Наголос
Крок 1 Поділили слово на склади: ру|ка|ви|чка
Крок 2 Промовили слово протяжно, складами: [р у к а в и ч к а].
Крок 3 Слово з питальною інтонацією: рукави́чка?
З більшою силою голосу вимовили третій склад.
У слові один з більшою силою голосу промовляємо наголошений склад, а решта складів слова — ненаголошені.
Вправа 75 Позначили наголоси в словах.
Ста́ли, жи́ти, ра́зом.
Ішо́в, улі́зла, вони́.
Загуби́в, незаба́ром, розірва́в.
Дід, ліс, день.
2) В односкладових словах знак наголосу не ставимо.
Вправа 76 Уривок із української народної казки «Рукавичка».
2� Відтвори діалог.
— А хто-хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка, жабка скрекотушка. А ти хто?
— Зайчик-побігайчик. Пустіть й мене!
3� Перенесли виділені слова.
Бі-жить, уліз-ла, пли-гає.
Вправа 77 Поставили наголос.
Ми́шка-шкряботу́шка,
каба́н-ікла́н,
лиси́чка-сестри́чка,
во́вчик-бра́тик,
ведмі́дь-набрі́дь,
за́йчик-побіга́йчик,
жа́бка-скрекоту́шка.
Вправа 78
В українській мові наголошеним може бути будь-який склад.
Вправа 79
1� Заєць, відра, вишня.
2� Завда́ння.
3� Вибрали правильну звукову схему.
[— ● — | — ●́ | =: ●]
Читаємо звукову схему: у слові три склади, другий склад наголошений, слово має 7 звуків (3 голосних, 3 приголосних твердих, 1 подовжений м’який).
Вправа 80
Автор закликає правильно вживати слова.
2� Потрібно правильно вимовляти слова, бо спотворене слово стає суржиком.
3� Щоб українська мова розквітала, маємо правильно вживати слова.
Вправа 81 Завдання на вибір.
• Поставили наголос.
Одина́дцять, чотирна́дцять, вира́зно.
• Утворили слова, поставили наголос.
Кропива́, украї́́нська, чита́ння.
Вправа 82
Посуд ліпить нам гончар,
в кузні трудиться коваль,
бандуристка гарно грає,
а майстриня — вишиває.
За кермом сидить шофер.
Нашій грі кінець тепер.
2� У назвах професій поставили наголос.
Гонча́р, кова́ль, бандури́стка, майстри́ня, шофе́р.
3� Слово, яке відповідає поданій звуковій моделі [— ● | — ●́ —].
Шофер.
Читаємо звукову схему: слово має 2 склади, другий склад наголошений, букви позначають 5 звуків (2 голосних звуки, 3 твердих приголосних звуки).
Вправа 83 Складаю загадки.
Жовтий овальний кислий фрукт, він прикрасить духмяний чай. Лимон.
Вправа 84 Прислів'я.
Птах гордиться пір'ям, а людина — мовою.
Птаха впізнаєш по пір’ю, а людину – по мові.
Вправа 85
Крок 1 Навесні насіння треба сі́яти.
Крок 2 Уночі зорі почали сія́ти.
Наголос може змінювати значення слова.
Вправа 86 Записали слова парами, поставили наголос.
Сім’я́ — сі́м’я, обі́д — о́бід.
Сім’я́ (родина) — сі́м’я (насіння), обі́д (пора їсти) — о́бід (зовнішня частина колеса).
2� Склали речення за кожним малюнком.
Сі́м’я відпочивала у Карпатах.
Бабуся акуратно клала сі́м’я у землю.
Нас чекав смачний обі́д.
О́бід був старим і дерев’яним.
Вправа 87 Слова складаються з однакових букв, але завдяки наголосу мають різне значення (слова-омоніми).
Годі пла́кати, усміхніться. На стіні висять плака́ти.
Вдалині видніються го́ри. Гори́, ясна зіронько, високо в небі.
Доро́га була короткою. Усім дітям дорога́ їхня матуся.
2� У словах з однакових букв поставили наголос.
Пла́кати — плака́ти.
Го́ри — гори́.
Доро́га — дорога́.
Пла́кати (просльозитися) — плака́ти (вивіски), го́ри (форми рельєфу) — гори́ (світи), доро́га (шлях) — дорога́ (люба).
Вправа 88
Наголос у слові — як характер у людини. Саме він виділяє слово серед інших слів у мовному просторі.
Наголос може змінювати значення слова.
Вправа 89 Списали два речення, поставили у кожному слові наголос.
Хи́тру соро́ку пійма́ти моро́ка, а на со́рок соро́к со́рок моро́к.
Видні́ється старови́нний за́мок, але́ на ньо́му ви́сить замо́к.
Іва́сь потя́г по́тяг.
Бра́ти вже мо́жуть бра́ти на се́бе відповіда́льність.
Вправа 90
1� Щоб визначити наголос, потрібно:
а) написати слово;
б) вимовити слово з питальною інтонацією.
2� Наголос — це виділення складу в слові:
а) посиленням голосу;
б) пониженням голосу.
3� Наголос — це значок над літерою, яка позначає:
а) приголосний звук;
б) голосний звук.
4� В односкладових словах:
а) наголос ставлять;
б) наголос не ставлять.