Інші завдання дивись тут...

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 2 клас Захарійчук М.Д."

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 89 Перенос слів з апострофом  

Здоров’я, матір’ю, солов’ї, пір’я, п’ятеро, бур’ян, м’який, п’ятірка (здо-ров’-я, ма-тір’-ю, со-лов’-ї, пір’-я, п’я-те-ро, бур’-ян, м’я-кий, п’я-тір-ка) 

 

Вправа 90 

Го-ро-б'я-та Чив та Чик над по-двір'-ям в'ю-ться. А як зер-ня-тко знай-дуть, не з'ї-дять — по-б'ю-ться 

Поділ слів з апострофом на склади: го-ро-б’я-та, по-двір’-ям, в’ю-ться, по-б’ю-ться 

Поділ слів на склади для переносу: го-ро-б’я-та, по-двір’-ям, в’ю-ться, по-б’ю-ться 

Поділ слів для переносу різними способами: 

го-роб’ята, горо-б’ята, гороб’-ята, гороб’я-та, 

по-двір’ям, подві-р’ям, подвір’-ям, 

в’ю-ться, в’ють-ся, 

по-б’ються, поб’-ються, поб’ю-ться, поб’ють-ся. 

 

Вправа 91

Здо|ро|в'я — найдорожчий скарб. 

І від бу|р'я|ну буває користь. 

Знає кішка, чиє м'я|со з'ї|ла. 

ДЗ• Поділ слів з апострофом на склади: 

здо-ров’-я, ма-тір’-ю, пір’-я, со-лов’-ї, п’я-те-ро, бур’-ян, м’я-кий, п’я-тір-ка 

Поділ слів на склади для переносу: 

здо-ров’я, ма-тір’ю, пір’я, со-лов’ї, п’я-те-ро, бур’-ян, м’я-кий, п’я-тір-ка 

Поділ слів для переносу різними способами: 

здо-ров’я, здоро-в’я; 

ма-тір’ю, маті-р’ю; 

пі-р’я; 

со-лов’ї, соло-в’ї; 

п’я-теро, п’яте-ро; 

бу-р’ян, бур’-ян; 

м’я-кий; 

п’я-тірка; п’яті-рка; п’ятір-ка. 

Поділили слова для переносу: 

здо-ро-в’я, ма-ті-р’ю, пі-р’я, со-ло-в’ї, п’я-те-ро, бур’-ян, м’я-кий, п’я-тір-ка 

 

Вправа 92  Перенос слів з подовженими приголосними звуками 

Слова з подовженими м'якими приголосними поділили на склади: 

зна-ння, гі-лля, жи-ття 

• Слова з подовженими приголосними поділили для переносу різними способами: 

зна-ння, знан-ня, 

гі-лля, гіл-ля, 

жи-ття, жит-тя. 

 

Вправа 93 Слід розрізняти 

Слова поділили на склади: 

зі-лля, ко-рі-ння, нав-ча-ння, чи-та-ння, ма-лю-ва-ння, при-ла-д­дя, смер-ка-ння, у-мі-ння 

Слова поділили на склади для переносу: 

зі-лля, ко-рі-ння, нав-ча-ння, чи-та-ння, ма-лю-ва-ння, при-ла-д­дя, смер-ка-ння, умі-ння 

• Слова поділили для переносу різними способами: 

зі-лля, зіл-ля, 

ко-ріння, корі-ння, корін-ня, 

на-вчання, нав-чання, навча-ння, навчан-ня, 

чи-тання, чита-ння, читан-ня, 

ма-лювання, малю-вання, малюва-ння, малюван-ня, 

при-ладдя, прила-ддя, прилад-дя, 

сме-ркання, смер-кання, смерка-ння, смеркан-ня, 

умі-ння, умін-ня 

 

Вправа 94 

На у-злі-ссі ріс кущ ка-ли-ни. Ве-сно-ю на ньо-му бі-лі-є пи-шне су-­цві-ття. Пі-сля цві-ті-ння з'яв-ля-ю-ться гро-на чер-во-них я-гі-док. Їх ви-ко-­ри-сто-ву-ють для лі-ку-ва-ння ба-га-тьох хво-роб. О-сі-нні до-щі зри-ва-ють по-жов-клі ли-стки ка-ли-ни. А я-гід-ки чер-во-ні-ють і взим-ку.

• Слова з подовженими м'якими приголосними поділили на склади: 

у-злі-ссі, су-цві-ття, цві-ті-ння, лі-ку-ва-ння 

Слова з подовженими м'якими приголосними поділили на склади для переносу: 

узлі-ссі, су-цві-ття, цві-ті-ння, лі-ку-ва-ння 

Слова з подовженими м'якими приголосними поділили для переносу різними способами: 

уз-ліссі, узлі-ссі, узліс-сі, 

су-цвіття, суц-віття, суцві-ття, суцвіт-тя, 

цві-тіння, цвіті-ння, цвітін-ня, 

лі-кування, ліку-вання, лікува-ння, лікуван-ня. 

ДЗ• Слова поділили на склади: 

ньо-му, ба-га-тьох, ли-стки, я-гід-ки, взим-ку 

Слова поділили на склади для переносу: 

ньо-му, ба-га-тьох, ли-стки, ягід-ки, взим-ку 

Слова поділили для переносу різними способами: 

ньо-му, 

ба-гатьох, бага-тьох,

ли-стки, лист-ки, 

ягі-дки, ягід-ки; 

взи-мку, взим-ку.

 

Вправа 95  Повторюю вивчене про склад 

склад — це частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря. У слові стільки складів, скільки голосних звуків. Слова є односкладові, двоскладові, трискладові	мир, пе-нал , о-лі-вець
одну літеру в попередньому рядку не переносять і не залишають у попередньому рядку	огірок — огі-рок, ялина — яли-на
букви й та знак м'якшення при переносі не відокремлюються від попередньої букви	чай-ка, маль-ва, май-ка, паль-ма
буквосполучення дж, дз, які позначають звуки [дж], [дз], [дз'], при переносі слів не розривають	за-дзве-нів, хо-джу, во-джу, си-джу, ку-ку-ру-дза
буквосполучення йо, буквосполучення ьо при переносі слів не розривають	ма-йо-ри, ма-льо-ва-не, си-ньо-го, ма-йо-нез
при переносі слів апостроф не відокремлюють від попередньої букви	па-м'ять, пам'-ять, бур’-як, бу-р’як, під’-їзд
слова з подовженими приголосними переносити можна двома способами	жи-ття, жит-тя, зна-ння, знан-ня

Вправа 1 Мої навчальні досягнення 

апостроф	черв’як
знак м'якшення	мальва
склад з однієї букви	огірок  (о-гі-рок)
буквосполучення дз, дж	дзвіночки [дз в´ і н о ч к и], кукурудза [к у к у  р у дз а], бджілка [б дж´ і  л к а]
буква, яка позначає інший звук	буряк [б у р а к], цибуля [ц и б у л' а]
буква, яка позначає два приголос­ні звуки	хрущ [х р у ш ч]
буква, яка позначає два звуки: голосний та приголосний	яблуко [й а б л у к о], черв’як [ч е р в й а к]

2) зі-лля [= ●́ | =: ●] (читаємо звукову схему: у слові два склади, перший склад наголошений, перший звук – м’який  приголосний, третій звук – м’який подовжений приголосний) 

    ві-ття [–– ●́ | =: ●] (читаємо звукову схему: у слові два склади, перший склад наголошений, перший звук – пом’якшений твердий приголосний, третій звук – м’який подовжений приголосний) 

    пра-ння, зна-ння [— — ● | =: ●́] (читаємо звукову схему: у слові два склади, другий склад наголошений, перший і другий звуки – тверді приголосні, четвертий звук – м’який подовжений приголосний). 

Дібрані слова поділили на склади для переносу: зі-лля, пра-ння, зна-ння. 

Поділили для переносу різними способами: зі-лля, зіл-ля; пра-ння, пран-ня; зна-ння, знан-ня 

 

Вправа 96 Лексичне значення слова 

Слово (яке?) ра­дісне, захопливе, мудре, горде, рідне, зна­чуще, прекрасне. 

Воно радісне, захопливе, мудре й горде. Усе це — рідне слово, таке значуще та прекрасне. 

 

Вправа 97 Однозначні і багатозначні слова 

Мова змінюється, розвивається, збагачується протягом бага­тьох років. Кожне слово має своє значення. Українська мова за запасом слів є однією з найбагатших у світі. 

• У підкресленому реченні йдеться про виникнення нових слів, які збагачують мовний запас. 

• Виділене речення повідомляє про те, кожне слово має своє тлумачення, або лексичне значення. 

• Юнка накинула на плечі кольоровий серпанок і швидко вибігла з дому. Ранішній серпанок стелився над полями. 

Мама побачила у вітрині блакитний серпанок. Осінні ранки чарують таємничим серпанком. 

 

Вправа 98 Прислів’я про силу слова 

Від теплого слова й лід роз­мерзається. 

Не кидай слова на вітер. 

ДЗ•  Слово до слова — складається мова. Красне слово — золотий ключ. 

 

Вправа 99 

Тролейбус, автомобіль, автобус, мото­цикл — це транспорт.

Диван, стіл, шафа, чашка, крісло — це меблі.

Глечик, тарілка, чашка — це посуд.

 

Вправа 100 

Вироби з борошна: хліб, булки, макарони. 

Молочні вироби: масло, сир, сметана. 

М'ясні вироби: ковбаса, сосиски, сардельки, сало. 

Крупи: манка, гречка, вівсянка, рис.

 

Вправа 101 

Спортивні това­ри: ракетки, м’ячі, обручі, кросівки. 

Посуд: тарілки, каструлі, чашки, чайник. 

Продукти: цукерки. 

ДЗ• Поділили слова на склади для переносу: 

ті-тонь-ка, всьо-го, сар-дель-ки 

Поділили для переносу різними способами: 

ті-тонька, тіто-нька,  тітонь-ка, 

всьо-го, 

са-рдельки, сар-дельки, сарде-льки, сардель-ки. 

її   [● = | ●́ =]   [й і й і]

неї  [— ●́ | = ●]  [н е й і] 

які  [= ●| –– ●́]   [й а к´ і] 

 

Вправа 102 Слова, протилежні за значенням (антоніми) 

День до роботи кличе, а ніч – до відпочинку. Не треба сміятись, коли сусід плаче. Цукерка солодка, а лимон кислий. Сашко високий на зріст, а його друг Василько низький. 

 

Вправа 103 

Байбак високий – хом’як низький, заєць швидкий – черепаха повільна, подушка м’яка – камінь твердий. 

Заєць швидкий, а черепаха повільна. Подушка м’яка, а камінь твердий. 

 

Вправа 104 

Ішов сніг. Старий сумний пес сидів і спостерігав за сніжинка­ми. Маленький радісний цуцик стояв і ловив сніжинки. 

• Антоніми: холодним – теплим, раділо – сумувало. 

ДЗ• Антоніми: далекий – близький, темно – ясно, працьовитий – лінивий, закривати – відкривати, одягнутися – роздягнутися. 

До нас у гості приїхав далекий родич. Близький друг завжди прийде на допомогу. 

Прийшла ніч і стало темно. Зранку знову ясно довкола. 

Відмінник Василько був працьовитим і наполегливим. Лінивий Сашко не може бути прикладом для інших. 

 

Вправа 105 

У зай-чи-ка за-бо-лі-ло гор-ло. Зай-чи-ха по-ча-ла шу-ка-ти тра-ви для ці­лю-що-го ча-ю. Зби-ра-ла й ду-ма-ла, що по-ра від-кри-ва-ти лі-со-ву а-пте-­ку, де бу-ло б у-се, що тре-ба. 

План. 

1. Хворе горло у зайчика. 

2. Трави для цілющого чаю. 

3. Пора відкривати аптеку. 

 

Вправа 106  

4. Чутка у лісі. 

5. Цілющі дарунки від мешканців. 

6. Зайчик одужав. 

7. Цілюща аптека у лісі. 

     Почули лісові мешканці,  що зайчиха хоче відкрити аптеку. Кожен захотів допомогти. 

  Руденька білочка принесла ромашку, звіробій і материнку. Запаслива ґава припасла липовий цвіт, грона калини і горобини. Дятел назбирав шипшину та соснові шишки. А косолапий ведмідь приніс багато меду. 

    Лікувальні напої допомогли і зайчик одужав. 

    А незабаром у лісі відкрили цілющу аптеку. Чого там тільки не було!  Цілющими  рослинами зайчиха-аптекарка лікує лісових мешканців від різних хвороб.  

 

Вправа 107  Слова, близькі за значенням (синоніми) 

Лелека — бусол, гайстер і чорногуз. 

 

Вправа 108 

Будинок — оселя, хата. 

Сміливий — хоробрий, відваж­ний. 

Веселий — радісний, бадьорий. 

 

Вправа 109  У прислів’ях про матір підкреслили синоніми 

Без матері й сонце не гріє. Любо й неньці, як дитина в честі. Кожна матінка свою дитину хвалить. 

ДЗ• Восени полетіли лелеки у вирій. Незабаром бусол повернувся у своє гніздо. Чорногуз кружляв над лугом. Над селом протяжним клином летіли гайстри.

 

Вправа 110  Пряме й переносне значення слів

Про свої спостереження розповідає син. Його здивували розмови про руки односельця. Говорили, що в Івана Манули золоті руки. «Золотими їх тільки звуть, тому що вони дуже вмілі»

• У селі казали, що в Івана Манжули золоті руки. Зроблені із золота, як сережки моєї мами? «Золотими їх тільки звуть, тому що вони дуже вмілі»

 

Вправа 111

Пряме значення	Переносне значення
Пшеничне колосся (тобто колосся пшениці) Важкий мішок (тобто має велику масу) Плаче дитина (тобто течуть сльози)	Пшеничне волосся (тобто світлого кольору) Важкий спогад (тобто неприємний спогад) Плаче осінь (тобто багато дощових днів)

• Пшеничне колосся дозрівало на ланах. У Софійки пшеничне волосся.

Дідусь ніс на плечах важкий мішок. Важкий спогад залишився про одну подію.

У колисці плаче дитина. Плаче осінь частими дощами.

 

Вправа 112  Підкреслили слова у переносному значенні

Як затягнеться небо сірим серпанком, то я вже знаю: треба чекати нашу хмару. Хмара живе за лісом. Вона приходить звідти.

ДЗ•  Висунеться поволі, потягнеться, почухається животом об колючі верхівки сосон і повзе на село. Та й стане над нашою хатою. А тоді я-ак сипоне! Великі краплі падають рясно, важко...

Антоніми: великі – малі, важко – легко.

 

Вправа 113  Однозначні й багатозначні слова

• Чому рибу назвали голкою? Вона видовжена, як голка.

Голка-риба й голка для шиття.

 

Вправа 114

На нотному стані я малюю скрипковий ключ.

Василько зламав ключ від вхідних дверей.

У небі над полями зникав лелечий ключ.

 

Вправа 115 

Земля чорна, а білий хліб родить (ґрунт).

Навіть пташка й та має рідну землю (Батьківщина).

У Землі — супутник Місяць, а в людини — книж­ка (планета).

ДЗ• На галявині зацвів лісовий дзвоник. У вересні перший дзвоник покличе школярів до школи. Тато монтував дзвоник біля вхідних дверей.

Інші завдання дивись тут...