Інші завдання дивись тут...

Дієслово як частина мови

Вправа 336

(Що?) голки, голки (що роблять?) стирчать

(що?) клубочок (що робить?) гуляє, шукає

• Слова, які називають дію предмет відповідають на питання що робити? — це дієслова. Дієслово — це частина мови.

 Звуко-буквений розбір слова-відгадки

1 їжак

2 ї-жак

3 їжа́к

4 [й і ж а к]    [= • |— •́ —]

5 їжак («ї», «же», «а», «ка»)

6 звуків 5, букв 4

7 буква ї завжди передає два звуки [й] [і]

Будова слова   смачненьк[ий]

У слові смачненький основа смачненьк- і закінчення –ий ( змінимо смачненька, смачненьке). Корінь смак- з чергуванням приголосного (підберемо спільнокореневі смак, смакувати, смачно). Суфікси –н-, –еньк-.

Склади: смач–нень-кий

Переніс слова: сма-чненький, смач-ненький, смачне-нький, смачнень-кий

 

Вправа 337

Із-за хмар вийшов (що зробив?) місяць і поплив (що зробив?) небом. Над річкою здійнявся (що зробив?) туман. Білий кінь потонув (що зробив?) у ньому по груди. Здавалося (що робилося?), що велика біла качка пливе (що робить?) в тумані.

Їжачок сидів (що робив?) на гірці під сосною. Він дивився (що робив?) на зали­ту місяцем долину, усю в тумані. Чи не сниться (що робиться?) йому це все? Так красиво!

• Коники грали на своїх скрипочках.

(Хто?) коники (що робили?) грали; грали (на чому?) на скрипочках; скрипочках (чиїх?) своїх.

Місячні зайчики танцювали.

(Хто?) зайчики (що робили?) танцювали; зайчики (які?) місячні.

• Їжачок почав повільно сходити (що робити?) з гори. Він вирішив потрапити (що зробити?) в туман і поглянути, як там усередині.

 

Вправа 338

Жабенята співали (що робили?) в очереті дуже голосно та весело. Пісня привернула (що зробила?) увагу двох бузьків. Вони підлетіли (що зробили?)  ближ­че. Перший бузько подумав (що зробив?), що проковтнув би (що зробив би?) їх усіх од­разу. Другий дивився (що робив?) на найбільше жабеня. Але жабенята так весело співали (що робили?), танцювали (що робили?), стрибали (що робили?), що бузьки за­слухалися (що зробили?) й забули (що зробили?), що вони голодні.

• співали – співати (що робити?); підлетіли – підлетіти (що зробити?), танцювали – танцювати (що робити?); стрибали – стрибати (що робити?)

 

Вправа 339

Словосполучення: читає книгу, журнал, листи; працюють на фабриці, працюють за станком, працюють на роботі; малювали картину, малювали фарбами, малювали на папері; записав звернення, записав кліп, записав речення; стрибати на батуті, стрибати на змаганнях, стрибати у довжину.

Дієслово у початковій формі: стрибати (що робити?)

 

Зв'язок дієслова з іменником у реченні

Вправа 340

(Хто?) хлібороб (що робить?) обробляє,

(що?) літак (що робить?) літає,

(хто?) лікар (що робить?) лікує,

(що?) автомобіль (що робить?) перевозить,

(хто?) бджола (що робить?) збирає,

(хто?) дизайнер (що робить?) оздоб­лює,

(хто?) художник (що робить?) малює,

(хто?) продавець (що робить?) продає,

(хто?) письменник (що робить?) пише,

(хто?) швець (що робить?) шиє.

 

Вправа 341

Прийшла (що зробила?) весна. Подув (що зробив?) теплий поривчас­тий вітер. Цей вітер зганяє (що робить?) і розганяє (що робить?) завісу хмар. Тікаючи по небу від вітру, хмари залишають (що роблять?) великі краплини дощу.

 

Вправа 342

Ось світло-зелені паростки трав вилізли з м'якої землі. Гілочки черешні вкрилися рясними бруньками На небі з'явилися пташині зграї. Летять журавлі. Спішать дикі гуси. Закумкали хором жаб­ки в теплих калюжах.

 

Написання переказу за прочитаним твором без зачину та кінцівки

Вправа 343 Текст

Зачин.

Навесні під стріхою мого будинку знову поселились ластівки.

Кінцівка.

Скоро уже не видно було зухвалого горобця. Перелякався птах. Розправив крила і стрімко вилетів з чужого гнізда. Так дружні ластівки провчили непроханого гостя.

 

Дієслова-антоніми

Вправа 344

Заплющити (що зробити?) очі – розплющити очі;

згрібати (що робити?) сніг – розгрібати сніг;

відцвіли (що зробили?) квіти – зацвіли квіти;

заморо­зити (що зробити?) фрукти – розморозити фрукти;

запакувати (що зробити?) книжки – розпакувати книжки;

застелити (що зробити?) ліжко – розстелити ліжко.

 

Вправа 345

• Поруч мешкав гном Пелдрон. Він у всьому був цілко­витою протилежністю Дорі. Дора веселилася, а він суму­вав. Вона говорила, а Пелдрон мовчав

Вона завжди сміялася, ніколи не замислювалася ні про що сумне.

• В одному лісі жила ельфа Дора. Вона завжди сміялася, ніколи не замислювалася ні про що сумне. Навіть тоді, коли комусь було важко.

• Дієслова-антоніми парами: веселилася – сумував, говорила – мовчав, журиться – веселиться; працювали – ледарювати; сміятися – плакати .

Спільнокореневі слова: ледарювати – ледар, ледащиця, ледащо, ледачий.   

 

Вправа 346

• зайві дієслова серед синонімів

Кипіти, вирувати, забивати, клекотіти

Кричати, галасувати, бігти, верещати

Працювати, ледарювати, трудитися, робити

• слова антоніми: працювати – ледарювати

 

Вправа 347

Гаснути – загоратися, утомлюватися – бадьоритися, дарувати – забирати,  замерзати – розтавати, давати – забирати, будувати – руйнувати, запитувати – відповідати, вийти – зайти.

• відповідати – заповідати, приповідати, сповідати, розповідати; загоратися – згоратися, розгоратися; бадьоритися – підбадьоритися, збадьоритися; заби­рати – добирати, відбирати, недобирати, підбирати, відбирати, перебирати;  розтавати – відставити, зіставити, приставити, заставити, підставити, переставити; зайти – обійти, відійти, перейти, надійти, зійти, прийти, підійти;   руйнувати – зруйнувати, доруйнувати, поруйнувати.

 

Вправа 348

Дмитрик із цим ведмежатком ніколи не розлучався (що робив?). З ним і снідав (що робив?), і обідав (що робив?), і вечеряв (що робив?), і гуляв (що робив?), і спав (що робив?). Але одного разу ведмежа загубив (що зробив?). Дмитрик дуже сумував (що робив?). Де тільки Кузю не шука­ли (що робили?)! Ніхто не здогадався (що зробив?) зазирнути (що зробити?) до кишені Дмитрикової курточки, бо стало (що зробилось?) тепло — прийшла (що зробила?) весна, а по­тім літо, і мама  заховала (що зробила?) курточку в шафу разом із Кузею.

Як же зрадів (що зробив?) Дмитрик знахідці!

• Дієслова-антоніми: розлучався – зустрічався, снідав – вечеряв, обідав – спав, гуляв – відпочивав, загубив – знайшов, сумував – радів, шукали – ховали, здогадався – не додумався, зазирнути – визирнути, стало – залишилося, прийшла – вийшла, заховала – знайшла, зрадів – засумував.

 

Вправа 349

Якось мама передивлялася (розглядала, передивлялася) Дмитриків одяг. Вона відкладала (відставила) ті речі, з яких він ви­ріс. У кишені старої курточки мама знайшла (відшукала, натрапила) маленько­го рожевого ведмедика Кузю.

Аналізоване слово.

Від якого слова в реченні зале­жить?

На яке питання відповідає?

До якої частини мови належить?

Рід (в однині)

Число

Яким є членом ре­чення?

старої

курточки

(якої?)

прикметник

ж. рід

однина

другорядний член речення

маленького

ведмедика

(якого?)

прикметник

чол. рід

однина

другорядний член речення

 

Дієслова-синоніми

Вправа 350

• Мешкала – проживала

• Приїхала – поїхала, великого – малого, полюбили – зненавиділи, здаля – зблизька

 

Вправа 351

На ґанку своєї хатинки сидів Пильовичок. Він попивав ранковий напій. Відвар був з польових трав. Хатинка Пильовичка була маленька, але затишна. Долівка заслана килимком з молодої трави очерету.

Польовичок – поле, польовий, поляна

 

Вправа 352

Він трохи посидів, по­мружив очі в і сонця. Потім піднявся, узяв у руки дерев'яний ціпок і пішов оглядати свої великі володіння — ши­рокі поля пшениці та жита. Польовичок ішов вузенькою польовою стежкою й запитував, чи добре ростуть його рослинки. Вусаті колоски привітно кивали поки що маленькими голівками

• Синоніми: запитував, дізнавався

Інші завдання дивись тут...