Варіант 13
Завдання 2
Дрімав-дрімав Дощ у тій хмарині, шо зачепилася за верхівку черемхи. Та як припустить! На городи, на прив'ялі квітки, на бабусині грядки... Чорнобривці миттю ожили й голівки підводять, ластів'ята з радості злітають аж до хмар. А чобітки гумові в хаті залишились. І хай собі. Калюжі теплі — по таких можна й босоніж!
Дрімав-дрімав Дощ у тій хмарині, шо зачепилася (префікс дієслова пишемо разом) за верхівку (бо верх) черемхи (за словником). Та як припустить (бо припустять, 2 дієвідміна)! На городи, на прив'ялі (апостроф) квітки, на бабусині грядки... Чорнобривці миттю (подовжений м’який приголосний звук) ожили й голівки підводять (бо підводити, 2 дієвідміна), ластів'ята (апостроф) з радості злітають (префікс з-) аж до хмар. А чобітки гумові в хаті (прийменник з іменником пишемо окремо) залишились. І хай собі. Калюжі теплі — по таких можна й босоніж (бо ніженька)!
Завдання 3
|
Автор твору |
Ім'я персонажа |
Риси характеру персонажа |
|
Зірка Мензатюк |
Василько |
Життєрадісний, співчутливий, наполегливий |
|
Мирославка |
Працьовита, життєрадісна, допитлива, розумна, тямуща |
Завдання 4 Головна думка тексту
Закличні пісні – цікава фольклорна спадщина українського народу.
Завдання 5
Василько хотів, щоб пішов дощ, тому що хотів узути нові гумові чоботи.
Завдання 6 Головні члени речення та частини мови, якими вони виражені
Чорнобривці (іменник) та петунії (іменник) посхиляли (дієслово) голівки.
Міркуємо так
(Що?) чорнобривці, петунії (що зробили?) посхиляли
Чорнобривці, петунії – однорідні підмети, посхиляли – присудок
Чорнобривці (що?, іменник) та (сполучник) петунії (що?, іменник) посхиляли (що зробили?, дієслово) голівки (що?, іменник).
Завдання 7 Порада Василькові реченням зі звертанням
Василько, закличні пісні допомагають випросити дощик!
Василько, дощик здавна український народ кликав закличними піснями!
Завдання 8
Ластівки носили аж із річки грудочки вогкої землі.
Завдання 9 Напиши, як дітям вдалося викликати дощ