ВЕСНА Пташка у раю гніздечко мостила, і ненароком яєчко вронила.   Котиться небом яйце золоте. Як перекотиться — все зацвіте, в трави і квіти вбереться земля, теплим зерном збагатиться рілля.   Котиться-котиться, світить-золотиться, а перекотиться — хліб заколоситься!

ГАЛКА Серед двору малюки гралися у городки.   Дістали скакалку. Покликали галку: — Лети швидше, галко, гуляти в скакалку.   Галка прилетіла. На тиночку сіла. Вхопив хлопчик палку і жбурнув у галку. Сіла галка в кропиві, зашуміло в голові: — От збагни, у чому суть,

У ЛІСІ У лісі всміхається кожна сосна: — Нарешті відлига, нарешті весна!   Нам сонечко світить і лагідно гріє, ніхто, крім весни, так радіти не вміє.   І проліски сині дзвенять під ногами: — Співайте, будь ласка, весняночку з нами!   Тема: поетична розповідь про весняний

Тема: казкова розповідь про орла і крота. Головна думка: «Недарма кажуть мудреці: не питай розумного, а питай бувалого». Мета: заклик прислухатися до слушних порад. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: про тварин.   Ознаки казки Персонажі: тварини, які наділені людськими

Тема: повчальна розповідь про вовка і сороку. Головна думка: «Звички твої погані і зуби в тебе гострі, отож усі й лихі на тебе!». Мета: що посієш, те й пожнеш. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: про тварин.   Ознаки казки Казковий зачин: «Якось…».

Тема: розповідь про ювеліра, який став жебраком. Головна думка: «жадібність ніколи не приведе до добра». Мета: заклик не заритися на чуже добро. Рід літератури: епос. Жанр: казка. Вид казки: побутова.   Ознаки казки Казковий зачин: «Жив…». Слово-повтор: ювелір.

НА ЛИЖАХ Сніги упали свіжі, Прослався білий шлях,— Візьму я бистрі лижі, Полину, наче птах. Засніжена дорога Зникає десь у млі — Коли б летіти змога На голубі шпилі. В далеку Верховину, Що мріє у півсні, У тиху полонину, В Карпати чарівні! Тема: лірична розповідь про лижну

СРІБНІ ДЕРЕВА Срібні дерева, срібне гілля, Сріблом пухнастим вкрита земля. Срібні у синьому небі хмарки. В срібних заметах срібні стежки. Срібний-пресрібний ліс приберіг Білочці срібній срібний горіх. Тема: розповідь про срібну зиму. Головна думка: «Срібний-пресрібний

ЗАВІРЮХА І ЗАЙЧИК Завірюха сніжно-біла в лісі зайчика зустріла. Каже хитра завірюха: — Заховай, зайчиську, вуха, бо я злюча та колюча, ще й щипуча і кусюча. — Вас, люб'язна завірюхо, Не бояться зовсім вуха, бо ви добра: у лісочку замели мої слідочки. Не піймають звірі хижі:

ДИВНА ВОРОНА — Купіть мені люстерко! Прохає ворона. — Може я не сіра, Може, я червона, Може, я зелена, Як листя на клені! Хіба не бувають Ворони зелені? Навіщо люстерко! — Дивується слон. — Могла б подивитись На інших ворон. Тема: дотепний діалог між вороною і

Тема: розповідь про відважного козака. Головна думка: «згодом люди на цьому місці викопали криничку». Мета: уславлення козацьких подвигів. Рід літератури: епос. Жанр: легенда.   Фантастичний елемент: один козак здолав ворожі полчища.   Будова твору Зачин: «Давно це

ВИЙДИ, ВИЙДИ, БОГДАНКУ Вийди, вийди, Богданку, Заспівай нам веснянку. Зимували, не співали – Весну дожидали.   Ой, виходьте, дівчата,  Та в цей вечір на вулицю Весну красну стрічати, Весну красну вітати.   Будем весну стрічати Та віночки сплітати. А віночки сплетемо

НЕДІЛЯ Хвалилась липа липі в понеділок: — Я зроду ще такою не була! Не день у мене, а свята неділя: Сьогодні я нарешті розцвіла.   Тема: монолог липи, яка зацвіла у понеділок. Головна думка: «сьогодні я нарешті розцвіла». Мета: гарна подія – це завжди свято. Рід

ПРИСЛІВНИК Ознаку дій називає, А також місце, час, причину, Цієї дії визначає, І кожен цю частину знає.   Бо це прислівник – всім відомий Незмінна ця частина мови На запитання як? коли? Готова всім відповісти.   Сміється сонце як? – ласкаво, Мандрує небом величаво, А небо

ПРИРОДІ ДРУГОМ БУДЬ! Весна… Весна… Пустунчик вітер Під кожен кущик загляда: Чи вже прокинулися квіти, Чи просинається трава.   А з неба сонечко сіяє На поле, гори, на лісок, Своїм промінням зігріває Кожне стебельце i листок. Водою дощик напуває Всі квіти й трави весняні.