Ремез – найменший серед синиць. Він селиться поблизу водойм. У наших краях ремез перелітний птах. Живе в зграї, яку полишає на час розмноження.       Він невеликого розміру. Його тіло сіруватого кольору. Проте ремеза легко впізнати по

ДЯДЬКО ДОЩ Дядько Дощ стоїть над лісом, — неба велетень сяга. Він сміється, мов залізом, дудонить: — Га-га! Га-га!   Одягнувся, мов на свято, запорізький в нього шик1: тучі — шапка сивувата, блискавки — червоний шлик2.   Довжелезні срібні вуса люто вітер

ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ Поле в нашому краї — наче море безкрає. Наче море безкрає — поле в нашому краї.   Там гуляли волошки, натомилися трошки. Натомилися трошки синьоокі волошки. Пов'язали хустинки, наче неба краплинки. Наче неба краплинки — пов'язали хустинки.  

Тема: розповідь про Славка та його планшет. Головна думка: «чесність — то річ безцінна». Мета: заклик бути чесними, не перекладати свою вину на інших.   Будова твору Зачин: «Славкові подарували планшет…» Основна частина: «Швидко промайнули

ЯК АНДРІЙКО ВЧИВСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ Щоб заходить в Інтернет, щось цікаве взнати, дуже хочу я планшет. Та де гроші взяти?   З цим питанням непростим я звернувсь до тата. Відповів мені татусь: — Треба зачекати. Річ ця надто дорога. Будем відкладати.   Увірвавсь мені терпець:

В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ В небі жайворонки в'ються, заливаються-сміються, грають, дзвонять цілий день, і щебечуть, і співають, і з весною світ вітають дзвоном радісних пісень.   Ось вони на землю впали, щось шепнули їй, сказали і розтали знов у млі... І щоб глянути на диво,

НОВЕНЬКА Сьогодні в третій клас до нас прийшла «новенька» в перший раз. Зайшла, весела й радісна, і всім сказала: — Здрастуйте!..   Що в класі почало-о-ся! Одразу з місць своїх посхоплювались хлопці, мов хто підкинув їх.   Спочатку всі ходили і голосно

КОГО БЕРУТЬ У КОСМОНАВТИ Скажу вам, космонавтом не кожен зможе бути: їм Землю ледве видно і геть-геть-геть не чути.   У космосі чужому, у космосі німому буває трохи сумно і хочеться додому. І хочеться на землю ступити, й навіть сісти, і хочеться до мами, і смачно попоїсти.

ЯК ЗАХОЧЕШ — БУДЕ ВСЕ! Заявив я вчора тату: — Я страшенно хочу мати годівницю на вікні. Хай птахи свистять мені!   — Що ж! — примружив тато очі. — Непогана думка, син. Буде все, як дуже схочеш, — це давно відомо всім.   *** З того часу я ходив

БАЛАКУНИ Будував Базіка дім — сім дверей і вікон сім.   Торохтій допомагав: язиком дошки тесав.   Метушився Пустомеля: — Скоро будуть стіни й стеля.   Говорун клав на словах з жерсті цинкової дах.   І Патякало не плакав: — Я усе покрию лаком.  

— Привіт, дівчинко! Я давно хочу з кимсь подружитися. — Привіт! А ти хто? — Я Образа. Завжди шукаю людей, щоб прийти на допомогу. До старших приходжу старенькою бабусею, до дітей дівчинкою або хлопчиком. Я люблю всім допомагати! — А як ти мене знайшла? — Я прислухаюся

МИ З ВАМИ В ЦЬОМУ СВІТІ НЕ САМІ Ми з вами в цьому світі не самі — живуть тут звірі, птахи і комахи. Одним повітрям дихаємо ми і разом ходим під небесним дахом.   Хтось ходить по землі, літає хтось, та в кожного своя чудова мова. Коли у дружбі жити навчимось, то буде в світі дивно і

Тема: казкова розповідь про зустріч собаки Дружка з Образою. Головна думка: «на друзів зла тримати не можна». Мета: заклик навчитися цінувати дружбу.   Будова твору Зачин: «Дружок ходив у гості до рибок …». Основна частина: «Був тихий літній

Тема: розповідь про те, як завдяки кролику дівчинка знайшла друга. Головна думка: «я друзів не продаю» Мета: розказати, що справжнього друга за гроші не купиш.   Будова твору Зачин: «Жила собі одна дівчинка і мріяла вона назбирати більше за всіх папірців для

ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА Добрий день, моя бабусю мила! Ти там що, я чула, захворіла? В тебе що, аналізи погані? Ходиш на уколи до лікарні?!   Їдь до нас на дачу! Тут чудово, тут найкращі ліки — чесне слово! І навіщо десь робить уколи, якщо є в нас лікувальні бджоли?! Ось одна вкусила в