Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 2 клас, Варзацька Л.О., Трохименко Т.О."
(використані цитати з робочого зошита у лапках або прописом)
Вправа 104
Аж ось в бе-змір-но-му про-сто-рі, мов па-рус на да-ле-кім мо-рі, ма-лень-ка хмар-ка ви-ри-на-є і звіль-на, сти-ха про-пли-ва-є.
3� Поділили слова на склади для перенесення: ось, ма-лень-ка, звіль-на
Поділили слова для перенесення різними способами:
ось;
ма-ленька, мале-нька, малень-ка;
зві-льна, звіль-на.
Вправа 105
1� Склали казку про пригоди маленької хмарки…
Вправа 106
Дві хмароньки зустрілися (дві хма-ронь-ки зу-стрі-ли-ся).
2� М'якість звука [н'] у слові хмароньки позначено буквою ь (знак м'якшення)
хмароньки хма́роньки хма-ронь-ки [— — ●́ | — ● = | — ●] [х м а р о н' к и]
Вправа 107 Знак м’якшення
Широкий степ — степова широчінь, глибоке море — морська глибінь, зелена трава — трав'яна зелень.
Вправа 108 Багато (множина) — один (однина)
2� Підкреслили слова, у яких усі приголосні звуки дзвінкі
Зайці – заєць, ведмеді – ведмідь, лосі – лось, окуні – окунь, журавлі – журавель
Вправа 109
2� Їжачок завмер на дорозі, бо злякався світла фар та шуму мотора.
кулька ку́лька куль-ка [— ●́ = | — ] [к у л' к а]
Вправа 110
Ой по го-рі льон, льон, по до-ли-ні мак, мак. Лю-бі на-ші ма-ків-ни-ці, сі-я-ти би так, так. Ой по го-рі льон, льон, по до-ли-ні мак, мак. Лю-бі на-ші ма-ків-ни-ці, по-ло-ти би так, так.
2� На мою думку, українці виконували цю пісню-гру навесні. Сіяли зазвичай до 6 травня, незабаром, коли через 8-10 днів з’являлися паростки, пололи для прорідження.
3� Ой по горі льон, льон, по долині мак, мак.
Льон [= ● —] [л' о н]
Вправа 111
Синього, льонок, польовий, сивий, синок, нього (си-ньо-го, льо-нок, по-льо-вий, си-вий, си-нок, ньо-го).
Вправа 112
У середині та в кінці складу пишемо буквосполучення ьо:
дзьоб, пе-ньок, сльо-за, Льо-ня, си-ньо-го.
На початку слова і складу пишемо буквосполучення йо:
Йо-сип, йо-го, га-йок, зна-йо-мий, ма-йо-рить.
2� Що позначає знак м'якшення у словах першої колонки? Позначає м’якість попереднього приголосного звука:
[дз' о б ], [п е н' о к], [с л' о з а], [л' о н' а], [с и н' о г о]
Вправа 113
1� Польові, дрібненьким, дивились, кольори, льон.
Буквосполучення ьо пишемо у середині складу, бо по-льо-ві, ко-льо-ри, льон.
Вправа 114 Підкресли слова, в яких усі приголосні звуки дзвінкі
Де працьовитий господар робить, там і поле буйно родить.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
§ 10 Подовжені м’які приголосні звуки
Вправа 115
Прав-ду зав-жди бо-ро-ни-ти че-сно, по зви-ча-ю, сер-цем всім ї-ї лю-би-ти і для не-ї вік про-жи-ти — ось чо-го ба-жа-ю. Не хо-дить ра-бом по-хи-лим, пла-чу-чи з од-ча-ю, а з о-бли-ччям я-сним, ми-лим, бу-ти пев-ним, бу-ти смі-лим — ось чо-го ба-жа-ю.
2� Чого бажає поет синові? Правду завжди боронити, серцем всім її любити, не ходить рабом, бути певним, бути смілим.
3� Подовжені м'які приголосні звуки
привітанням привіта́нням при-ві-та-нням [— — ● | –– ● | — ●́ | =: ● —] [п р и в´ і т а н': а м]
обличчям обли́ччям о-бли-ччям [● | — — ●́ | ––: ● —] [о б л и ч:´ а м]
Вправа 116
Вітати – вітання, бажати – бажання, малювати – малювання
Слова, в яких звуків менше, ніж букв: вітання, бажання, малювання (бо у цих словах буквосполучення нн позначає подовжений м’який приголосний звук [н':])
вітати [–– ● | — ●́ | — ●] [в´ і т а т и]
вітання [–– ● | — ●́ | =: ●] [в´ і т а н': а]
бажати [— ● | — ●́ | — ●] [б а ж а т и]
бажання [— ● | — ●́ | =: ●] [б а ж а н': а]
малювати [— ● | = ● | — ●́ | — ●] [м а л' у в а т и]
малювання [— ● | = ● | — ●́ | =: ●] [м а л' у в а н': а]
Вправа 117
Знання, зусилля (зна-ння, зу-си-лля)
Вправа 118
зна-ння [— — ●| =: ●́] |
зна-ні (стежки) [— — ●́ | = ●] |
пи-са-ння [— ●| — ●́| =: ●] |
пи-са-ні (букви) [— ●́ | — ●| = ●] |
чи-та-ння [— ●| — ●́| =: ●] |
про-чи-та-ні (книги) [— — ●| — ●́ | — ● | = ●] |
ве-сі-лля [— ●| = ●́| =: ●] |
ве-се-лі (свята) [— ●| — ●́ | = ●] |
Вправа 119 Підкреслили букви, що позначають подовжені м’які приголосні звуки
Заголовок: «Зима», «Зима незабаром»
Гіллясті дерева сумно схилилися в німій задумі. Земля сивіє памороззю. Зустрічний вітер боляче щипає обличчя. Незабаром зима.
Завдання 120 Утворили слова із подовженими м'якими приголосними звуками
2� Жити – життя, солити – соління, змагатися – змагання, щебетати – щебетання.
3� З парами слів склали речення
Коли навесні починають щебетати птахи, їхнє щебетання розноситься лісом. Коли жити по-совісті, тоді не буде соромно за нечесно прожите життя. Шкільні змагання розпочалися зранку, а після обіду почали змагатися учні молодших класів. Восени бабуся хоче солити овочі, бо її соління дуже смачні.
Навесні починають щебетати птахи. Їхнє щебетання розноситься лісом. Жити треба по-совісті. Тоді не буде соромно за нечесно прожите життя. Шкільні змагання розпочалися зранку. Після обіду почали змагатися учні молодших класів. Восени бабуся хоче солити овочі. Її соління дуже смачні.
Вправа 121
Вий-шли зра-ння на гу-ля-ння у-кра-їн-ські ді-ти, їх стрі-ча-ли і ві-та-ли у-кра-їн-ські кві-ти. Ось во-ло-шки, со-нні тро-шки, си-нім шов-ком ши-ті, я-сно-о-кі, чи-сто вми-ті, ро-збре-лись по жи-ті.
2� Які ще українські квіти-символи могли стрічати дітей? Барвінок, мак, мальви, чорнобривці, любисток, ромашка, деревій.
3� Слова з м'якими подовженими приголосними звуками: зрання, гуляння, сонні.
зрання зра́ння зра-ння [— — ●́ | =: ●] [з р а н': а]
гуляння гуля́ння гу-ля-ння [— ● | = ●́ | =: ●] [г у л' а н': а]
сонні со́нні со-нні [— ●́ | =: ●] [с о н': і]
4� Поділили на склади для перенесення: укра-їн-ські.
Поділили для перенесення різними способами: ук-раїнські, укра-їнські, україн-ські, українсь-кі.
Вправа 122
Колосся, черевики (ко-ло-сся, че-ре-ви-ки).
2� І варіант. Поділили на склади для перенесення: ву-гі-лля.
Поділили для перенесення різними способами: ву-гілля, вугі-лля, вугіл-ля.
ІІ варіант. Поділили на склади для перенесення: ба-га-ття.
Поділили для перенесення різними способами: ба-гаття, бага-ття, багат-тя.
Вправа 123
Не лише силою треба боронитися, а й умінням.
Знання робить життя красним.
Хто знання має, той і мур зламає.
Вправа 124 Підкресли слова, в яких усі приголосні звуки дзвінкі
Мало, мало, ой мало життя, аби втішити всіх і розрадить, перейнятись до всіх співчуттям, по голівці кульбабу погладить.
4� Поділили на склади для перенесення: жи-ття, спів-чу-ттям.
Поділили для перенесення різними способами:
жи-ття, жит-тя;
спів-чуттям, співчу-ттям, співчут-тям.
§ 11 Вживання апострофа
Вправа 125
Гри-цю, Гри-цю, до ро-бо-ти! В Гри-ця пор-ва-ні чо-бо-ти. Гри-цю, Гри-цю, до те-лят! В Гри-ця ні-жень-ки бо-лять.
2� Виділили букви, якими позначено м'якість приголосних звуків
Грицю, Гриця, телят, болять.
[г р и ц' у], [г р и ц' а], [т е л' а т], [б о л' а т']
3� На початку складу букви я, ю, є позначають два звуки
Ярина, Мар'яна, Юрко, Євгенко.
[й а р и н а], [м а р й а н а], [й у р к о], [й е в г е н к о]
Вправа 126
Свято, здоров’я (свя-то, здо-ров’-я).
Вправа 127
Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
У слові ллють буква ю позначає м'якість попереднього приголосного звука
[л': у т'] [=: ● =]
У слові п'ють вона позначає твердий попередній приголосний звук
[п й у т'] [— = ● =]
Вправа 128 Апостроф
хто? |
хто? |
що? |
який? |
хлопець голуб ластівка |
хлоп’я голуб’я ластів’я |
солома трава дерево |
солом’яний трав’яний дерев’яний |
2� Підкреслили букви, між якими стоїть апостроф
Хлопець – хлоп’я, голуб – голуб’я, ластівка – ластів’я. Переді мною стояв змужнілий хлопець. У пісочниці бавилося кучеряве хлоп’я. Голуб голосно воркував на даху будинку. Голуб’я намагалося злетіти в небо. Ластівка стривожено кружляла над дахом оселі. З гнізда випало її ластів’я. |
Солома – солом’яний, трава – трав’яний, дерево – дерев’яний. Зібрана солома висихала на сонці. Великий солом’яний бриль купила мама для Василька. Вітер колисав трав’яний килим на лугах. Дідусь опирався на дерев’яний ціпок. |
Вправа 129
Пташку від холоду захищає пір’я.
Пишні квіти в букеті відцвіли і зів’яли.
Навесні пташки в’ють гнізда.
Звукова модель:
в’ють [— = ● =] [в й у т']
зів’яли [= ● — | = ●́ | — ●] [з' і в й а л и]
пір’я [–– ●́ — | = ●] [п´ і р й а]