Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита з української мови 

"Застосовую знання 3 клас Пономарьова К."

Позначення сайту для будови слова: вдумлив[ий] ()

Сторінка 18

Вправа 1 Позначили корінь.

Хата, хатина, хатній.                 корінь –хат-

Спорт, спортивний, спортсмен.    корінь –спорт-

Хлібний, хліб, хлібець.              корінь –хліб-

Вправа 2  Підкреслили спільнокореневі слова, позначили корінь –слон-.

Слон, слониха й слоненя

йдуть купатися щодня.

Має радість слоненятко,

бо його купає татко.

Вправа Виписали спільнокореневі слова у дві колонки, позначили корінь.

корінь верб-

корінь верх-

Верба,

вербовий,

вербичка.

Верхівка,

верх,

верхній

Вправа 4 Закреслили «зайві» слова, позначили корінь у спільнокореневих словах.

Син, синочок, синій, синівський.   корінь –син-

Лев, сталевий, левиця, левеня.    корінь -лев-

Мир, море, морський, моряки.      корінь -мор-

 

Сторінка 19

Розпізнаю спільнокореневі слова

Вправа 1  Підкреслили спільнокореневі слова, позначили корінь жовт-

Жовтіє листя на деревах. Ледь повіє вітер – закружляє жовта завірюха. І нагадає, що настав жовтень.

Вправа 2 Виписали споріднені слова, позначили корінь. 

Обід, обідній, обідати;           корінь обід-      

небо, небесний, піднебесний;   корінь неб-

морозний, мороз, морозець.    корінь мороз-

Вправа 3  Дібрали спільнокореневі, позначили корінь.

Дощ, дощовий, дощовик, дощик, дощить, задощило.   корінь дощ-

Хмара, хмарка, хмаринка, хмарно, захмарилось, хмариться.    корінь хмар-.

Вправа 4 Позначили корінь банан-, гриб-.

корінь банан-

корінь гриб-

Банан

Гриб

банановий

грибнийгрибник

 

Сторінка 20

Спостерігаю за чергуванням голосних звуків у коренях слів

Вправа 1  Позначили корінь (з чергуванням голосного звуку).

стілстола             щока — щічка

папірпаперу         гістьгості

         школа — шкільний

         село — сільський

Вправа 2  Підкреслили букви на позначення чергування голосних звуків.

Вночі — ніч

Печі — піч.

Вправа 3  Підкреслили бук­ви на позначення голосних, що чергуються.

пізньої осені

ложку солі

біля наших воріт

після заходу сонця

на великому острові

лежить на столі.

 

Сторінка 21

Спостерігаю за чергуванням приголосних звуків у коренях слів

Вправа 1 Позначили корінь у спільнокореневих словах, підкреслили букви на позначення чергування приголосних звуків.

Шпаки, шпаківнях, шпаченята.     корінь шпак-

Вправа 2  Позначили корінь (з чергуванням приголосного звуку).

крига — на кризі         луг — у лузі

кожух — у кожусі       рух — у русі

бік — на боці             око — в оці

Вправа 3 Утворили пестливі слова, підкреслили букви на позначення приголосних звуків, що чергуються.

пухпушок

бікбочок

луглужок

горіхгорішок

дорога — доріжка

рука — ручка

вухо — вушко

нога — ніжка

Сторінка 22

Розрізняю корені з однаковим звучанням, але різним значенням

Вправа 1  Підкреслили «зайве» слово (неспоріднене слово із коренем –вод-)

Водиці, підводник, водо­лаз, Водій, водичка, Водяник, Вода.  

Вправа 2 Позначили корінь, підкреслили спільнокореневі.

Сільський, сільничка, сіль.   корінь сіль-

Гуска, гусениця, гусенята.    корінь гус-

Горе, горювати, горить.       корінь гор-

Біліти, біль, білизна.          корінь біл-

Вправа 3 Дві групи спільнокореневих слів.

Ріка, річковий, річка.

Рік, річний, річниця.

 

Сторінка 23

Визначаю закінчення в словах

Вправа 1 Провідміняли іменники, виділили закінчення.

Що? (Н. в.)

Чого? (Р. в.)

Чим? (Ор. в.)

На чому? (М. в.)

дерев[о]

пол[е]

берез[а]

дерев[а]

пол[я]

берез[и]

дерев[ом]

пол[ем]

берез[ою]

на дерев[і]

на пол[і]

на берез[і]

Вправа 2 Позначили закінчення іменника.

прийшли до озер[а]

плаває в озер[і] 

пролетів над озер[ом]

Вправа 3

Цвіте (що?) калина. (На чому?) на калині

співа-щебече соловей.

І вабить білий цвіт (чого?) калини

усіх — дорослих і  (кого?) дітей.

Вправа 4  Позначили закінчення.

яблук[о]       груш[а]            черешн[я]

 

Сторінка 24

Спостерігаю за призначенням закінчень у мовленні

Вправа 1 Позначили закінчення.

Дощик[у], борщик[у], каш[а], борщ[], хорош[ий], дощ[].

Дощик[а], борщик[а], каш[і], борщ[у], хорош[а], дощ[у].

Вправа 2 

Подружися з (чим?) книжкою. Із (чого?) книжки дізнаєшся багато нового. (У чому?) у книжці можеш знайти відповідь на свої запитання. Люби й бережи (що?) книжку.

Вправа 3  Склали речення.

Петрик дружить з Марійкою.

Дмитро з Юрком катаються на нових роликах.

 

Сторінка 25

Визначаю основу слова

Вправа 1  Позначили закінчення й основу (частина слова до закінчення)

сонц[е]   вітер[]   хмар[а]   ясн[ий]    дощов[а]

Вправа 2 

(чим?) пригодою      (яка?) шкільна

(чому?) дереву        (що?) старання

Вправа 3 Утворили слова із закінченням -о, але різними основами.

слово

просо

село

колесо

Вправа 4  Різні за лексичним значенням слова з основою –вод-, позначили закінчення й основу.

вод[а]        вод[ій]

 

Сторінка 26

Вправа 1

Спільнокореневі слова

Різні форми того самого слова

дорога

доріжка

дорожній

подорожник

дорога

дорогою

дорогу

дороги

Вправа 2 Дібрали спільнокореневі слова.

Друг, дружба, дружок, дружочок, подруга, подружка, подружечка, подруженька, дружний, здружений, дружити, дружньо. 

Вправа 3  Чотири форми поданого слова.

Мрія, мрії, мрію, мрією.

Вправа 4   Позначили закінчення, основу і корінь спільнокореневих слів.

пеньок[]       опеньк[и]

У слові пеньок основа пеньок, закінчення нульове (змінимо пенька, пеньком), корінь пень- (підберемо спільнокореневі пень, пенькуватий), суфікс –ок-.

У слові опеньки основа опеньк-, закінчення -и (змінимо опенькам, опенька), корінь -пень- (підберемо спільнокореневі пень, пеньок), префікс о-, суфікс –к-. 

 

Сторінка 27

Визначаю префікс у словах

Вправа 1 Позначили корінь –буд- і префікси з-, по-, пере-, ви-, роз-, при-, над-, за-.

збудувати, побудувати, перебудувати

вибудувати, розбудувати, прибудувати,

набудувати, забудувати

Вправа 2 Позначили префікси з-, роз-, по-, під-.

Автомобіль з'їхав з гори. У долині розкинулось село. Ми розмістилися поблизу річки. Підготували місце для наметів.

Префікс визначаємо добором спільнокореневого слова: з’їхав (бо їхав), розкинулось (бо кинулось),  розмістилися (бо містилися), поблизу (бо близько), підготували (бо готували)

Вправа 3  Підкреслили слова з префіксами на-, об-, о-, за-, позначили префікси.

Надворі листопад. Листя облетіло. Дерева оголилися. Задощило.

Визначаємо префікс: надворі (бо двір), облетіло (бо летіло), оголилися (бо голі), задощило (бо дощ).

Вправа 4

Слова з префіксами

Слова без префіксів

загорожа

написати

розмова

викопати

залізо

намисто

розетка

вихор

Загорожа (бо городити), залізо, намисто, написати (бо писати), розетка, розмова (бо мова), викопати (бо копати), вихор.

 

Сторінка 28

Вправа 1  Утворили слова з префіксами.

Носити — відносити, виносити, доносити, заносити, зносити, наносити, обносити, приносити, підносити, переносити, розносити. 

Вправа 2  Утворили слова з префіксами.

приносити               розвозити 

налетіти                  виїхати

змалювати             перешити

відмити                    обклеїти

Вправа 3 

Дмитрик прийшов до школи рано. При вході його зустрів охоронець. Він попросив  зачекати, коли прийде вчителька.

Вправа 4  Позначили префікс з- у дієсловах.

з’їхати                     зліпити            збирати     

Визначаємо префікси добором спільнокореневого слова: з’їхати (бо їхати), зліпити (бо ліпити), збирати (бо забирати) 

 

Сторінка 29

Розрізняю префікси і службові слова

Вправа 1  Підкреслили службові слова, виділили префікси з-, під-.

На нашій вулиці збудували новий будинок. Біля під'їздів зробили доріжки. На газонах посіяли траву.

Вправа 2 

Слова з префіксами

Слова зі службовими словами

дописав

доніс

дочитав

до міста

до школи

до мами

Вправа 3 Прийменники з іменниками, префікси з дієсловами.

З даху звисає

поїхав по дорозі

написав на дошці

за обрій закотилося

З /великого/ даху звисає (бо висить), поїхав (бо їхав) по /новій/ дорозі, написав (бо писав) на /шкільній/ дошці, за /далекий/ обрій закотилося (бо котилося)

Вправа 4

Корабель доплив до берега.

Вершник зліз з коня.

Сонце заховалося за хмару.

Корабель доплив (бо плив) до /іншого/ берега. Вершник зліз (бо ліз) з /вороного/ коня. Сонце заховалося (бо ховалося за /темну/ хмару.

 

Сторінка 30

Спостерігаю за написанням слів з префіксами роз-, без-

Вправа 1 

У кімнаті був безлад. Розкидані книжки. Розсипані олівці. Безпорядок на полицях. На підлозі — розбитий горщик з вазоном. Який розбишака тут побував?

Вправа 2  Утворили слова з префіксами роз- або без-.

класти — розкласти       

водний — безводний

питати — розпитати

вітряний — безвітряний 

думи — бездумний, роздуми 

сердечний — безсердечний

Вправа 3 

без вусів — (який?) безвусий

без смерті — (який?) безсмертний

не має жалю — (який?) безжальний

не видно дна — (який?) бездонний

без сну — (який?) безсонний

Інші завдання дивись тут...