Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до робочого зошита з української мови 

"Застосовую знання 3 клас Пономарьова К."

Сторінка 56

Розпізнаю дієслова

Вправа 1 Підкреслили дієслова.

Запросила я сестричку до стола,

клаптик білого паперу їй дала.

Посадила я сестричку на стілець,

показала, як тримати олівець.

А сама, немов учителька, стою

і навчаю першокласницю свою.

Запросила (що зробила?), дала (що зробила?), посадила (що зробила?), показала (що зробила?), тримати (що робити?), стою (що роблю?), навчаю (що роблю).

Вправа 2 На питання відповідає кожне дієслово.

запитає —> що зробить?

цвітуть —> що роблять?

дозріли —> що зробили?

літати —>  що робити?

Вправа 3 Коза мекає.

півень кукурікає кішка нявчить собака гавкає

корова мукає  свиня хрюкає гуси ґелґочуть

Вправа 4 Розгадай ребуси.

ТРИ з Є риє

100 яв стояв

ДВА ЛИ дали

Слова-відгадки і питання, на які вони відповідають.

риє що робить?

стояв що робив?

дали що зробили?

 

Сторінка 57

Правильно записую дієслова на -ться, -шся

Вправа 1 Показали запис правильний.

√ Іванко: просинаються, вмиваються, одягаєшся, взуваєшся.

Вправа 2 Дописали пропущені в дієсловах букви.

ти купаєшся ти змагаєшся він навчаєшся він зустрічається

ти дізнаєшся ти звертаєшся він збирається він ховається

Вправа 3 Змінили дієслова за питаннями.

Я (що роблю?) усміхаюся, стараюсь.

Ти (що робиш?) усміхаєшся, стараєшся. 

Учні (що роблять?) усміхаються, стараються.

Вправа 4  Дописали дієслова на -ться в реченнях за малюнком.

Діти граються на майданчику.  

Дівчинка спускається з гірки.

Хлопчик підтягується на турніку.

 

Сторінка 58

Розрізняю часові форми дієслів

Вправа 1

Теперішній час (теп. ч.)	Минулий час (мин. ч.)	Майбутній час (майб. ч.)
читає дзво­нять ходжу	побігла знайшли сміявся	напише принесуть скаже
читає (що робить?) дзво­нять (що роблять?) ходжу (що роблю?)	побігла (що зробила?) знайшли (що зробили?) сміявся (що робив?)	напише (що зробить?) принесуть (що зроблять?) скаже (що зробить?)

Вправа 2 Підкреслили дієслова, позначили час дієслів.

Чобітки печуться (теп. ч.) в пічці,

пиріжки пірнають (теп. ч.) в річці,

мишка кошеня впіймала (мин. ч.),

в небі рибка заспівала (мин. ч.),

в полі бджоли зацвіли (мин. ч.),

ніжно вишні загули (мин. ч.),

порося сказало (мин. ч.): «Гав!»

Розлились (мин. ч.) дива на волю,

бо канікули у школі!

Печуться (що роблять? теп. ч.), пірнають (що роблять? теп. ч.), впіймала (що зробила? мин. ч.), заспівала (що зробила? мин. ч.), зацвіли (що зробили? мин. ч.), загули (що зробили? мин. ч.), сказало (що зробило? мин. ч.), розлились (що зробили? мин. ч.)

Вправа 3 Підкреслили дієслова у формі майбутнього часу.

Ти зробиш добру справу, якщо не зриватимеш у лісі квітів. Адже вони дуже швидко в'януть, і ти їх просто викинеш. А ліс втрачає їх назавжди. Збережемо природу разом!

Зробиш (що зробиш? майб. ч.), зриватимеш (що робитимеш? майб. ч.), в'януть (що роблять? теп. ч.), викинеш (що зробиш? майб. ч.), втрачає (що робить? теп. ч.), збережемо (що зробимо? майб. ч.)

 

Сторінка 59

Змінюю дієслова за часами

Вправа 1 Утворили часові форми дієслів.

Мин. ч. (що робив?)	Теп. ч. (що роблю?)	Майб. ч. (що робитиму?)
малював стрибав	малюю стрибаю	малюватиму стрибатиму

Вправа 2 Виписали дієслова і змінили за часами.

Бігаю — бігав — бігатиму, буду бігати.

Бігаєш — бігав — бігатимеш, будеш бігати.

Бігає — бігав — бігатиме, буде бігати.

Бігають — бігали — бігатимуть, будуть бігати.

Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за особами.

Дієслова минулого часу в однині змінюються за родами.

Вправа 3 Підкреслили дієслова, позначили час.

Пригріває (теп. ч.) весняне сонце. Розтає (теп. ч.) сніг. Розпускаються (теп. ч.) бруньки на деревах. Повертаються (теп. ч.) перелітні птахи.

Пригріває (що робить? теп. ч.), розтає (що робить? теп. ч.), розпускаються (що роблять?, теп. ч.), повертаються (що роблять? теп. ч.)

Вправа 4 Поставили дієслова у формі майбутнього часу.

Пригріє весняне сонце. Розтане сніг. Розпустяться бруньки на деревах. Повернуться перелітні птахи.

Пригріє (що зробить?), розтане (що зробить?), розпустяться (що зроблять?), повернуться (що зроблять?)

 

Сторінка 60

Правильно пишу не з дієсловами

Вправа 1 Утворили нові дієслова зі заперечною часткою не.

читати — не читають

розмовляв — не розмовляти

переказує — не переказувати

розповіла — не розповідати

подарує — не подарувати

зустрів — не зустрічати

Зазвичай дієслова з не пишемо окремо.

Вправа 2 Прислів'я

Нових друзів май, старих не забувай.

Не вір словам, а вір ділам.

Ніколи не думай, що все знаєш.

Де розумом не дійду, то в книжці знайду.

Дієслова з не пишемо окремо.

Вправа 3 Вставили частку не.

Нероба  не любить працювати.

Я не міг відвести очей від небесного світила.

Андрійко не прийшов до школи, бо в нього нежить.

У неділю ніхто не пра­цював у полі.

Дієслова з не пишемо окремо, крім випадків, коли без не слово не вживається, наприклад, нехтувати.

 

Сторінка 61

Встановлюю зв'язок дієслів з іменниками

Вправа 1  Поставили запитання від дієслів до іменників.

схилилась (над чим?) над водою

підійшли (до чого?) до річки

зустрівся (з ким?) з другом

розповів (кому?) мамі

стоїть (біля чого?) біля будинку

Вправа 2 Знайшли за поданими питаннями зв'язані з дієсловами слова.

При дорозі росте кущ калини.

росте  —> (що?) кущ; (де?) при дорозі.

Навесні над кущем кружляють комахи.

кружляють —> (хто?) комахи; (над чим?) над кущем; (коли?) навесні.

А взимку до калини злітаються пташки.

злітаються —> (хто?) пташки; (до чого?) до калини; (коли?) взимку.

Вправа 3  Виписали дієслова разом зі зв'язаними іменниками.

3 вогнем ніколи не жартуй. Не жартуй (з чим?) вогнем.

Не жартуй з вогнем.  

Від своєї совісті не втечеш. Не втечеш (від чого?) від совісті.

Не втечеш від совісті.  

З чужого лиха не смійся. Не смійся (з чого?) з лиха.

Не смійся з лиха.

Не у свої сани не сідай. Не сідай (куди? у що?) у сани.

Не сідай у сани.

 

Сторінка 62

Добираю дієслова — антоніми і синоніми

Вправа 1 Виписали із загадок пари дієслів-антонімів.

Лягати — вставати.

Приходить — відходить.

Лежить — біжить.

Повалив — підвів.

Вправа 2 Добери антоніми.

мовчати — говорити

ловити — кидати

запитувати — відповідати

шукати — губити

брати — давати

Вправа 3  Записано синоніми.

Бігти, стояти (протилежні за значенням слова).

Бігти, бігун (спільнокореневі слова).

Бігти, мчати (синоніми).

Вправа 4 Добери синоніми.

Дрімати, куняти, спати.

Розмовляти, говорити, балакати.

 

Сторінка 63

Пригадую службові слова

Вправа 1 Підкреслили службові слова.

Я, в, над, кіт, перед, до, ліс, сад, без, від, на, у, з, ми, і, він, а, але.

Я (хто? займенник), в (прийменник), над (прийменник), кіт (хто? іменник), перед (прийменник), до (прийменник), ліс (що? іменник), сад (що? іменник), без (прийменник), від (прийменник), на (прийменник), у (прийменник), з (прийменник), ми (хто? займенник), і (сполучник), він (хто? займенник), а (сполучник), але (сполучник).

Вправа 2 Підкреслили службові слова в тексті.

Пташка сиділа на дереві. Кіт Муркотун прича­ївся під деревом і спостерігав за пташкою. Раптом він стрибнув на нижню гілку. Пташка пурхнула з дерева і полетіла.

Вправа 3 Вставили пропущені службові слова.

З  пташеням маленьким трапилась біда:

як піднявся вітер — випало з гнізда.

З кошиком Андрійко по щавель ішов,

пташеня сіреньке у траві знайшов.

У Андрійка очі блиснули від сліз.

Взяв його тихенько, до гнізда поліз.

Пташеня зраділо — скінчилась біда:

від руки стрибнуло до свого гнізда.

Вправа 4

стати (на що?) на лижі

прийшли (до чого?) до школи

зустрівся (з ким?) з друзями

знайшов (у чому?) у словнику

перелетів (через що?) через ворота

закотився (під що?) під стіл

 

Сторінка 64

Розпізнаю прийменники

Вправа 1 Підкреслили прийменники.

Поклала баба колобок на вікні.

А він з вікна — на призьбу, з призьби — на землю.

Покотився по дорозі до лісу.

_{Прийменники служать для зв'язку слів, їх пишемо окремо.}

Вправа 2 Записали речення-відповіді на запитання, підкреслили прийменники.

Де живе мишка? Мишка живе у  нірці.

Де сидить пташка? Пташка сидить на гілці.

Де живе кріт? Кріт живе під землею.

Із чого наливають чай? Чай наливають із чайника.

Від чого відплив човен? Човен відплив від берега.

Вправа 3 Вставили прийменники.

сховався за деревом, у дуплі, під кущем, ходили з мамою, на річку, до лісу, збирали в кошик, під соснами, у полі.

Вправа 4 Підкреслили прийменники.

За річкою, заходить,

вкласти, в селі,

від будинку, відкривати,

добігти, до лісу.

Префікси з дієсловами пишемо разом: заходить (бо ходить), вкласти (бо класти), відкривати (бо вкривати), добігти (бо бігти).

Прийменники пишемо окремо. 

 

Сторінка 65

Розрізняю частини мови

Вправа 1

Іменники: комп’ютер.

Прикметники: новий.

Числівники: дванадцять.

Дієслова: купили.

Прийменники: для.

Вправа 2 Закресли «зайву» частину мови.

Сміх, радість, веселий, смішинка (що? іменник).

Ходити, похід (що? іменник серед дієслів), подорожувати, їздити.

Чотири, шість, сорок, сорока (хто? іменник серед числівників).

Добрий, доброта (що? іменник серед прикметників), хороший, кольоровий.

Перед, під, до, дуб (що? іменник серед прийменників).

Вправа 3 Визнач частину мови для виді­леного слова.

У собак ніс (що? іменник) завжди вологий.

Олесь ніс (що робив? дієслово) у руці книжку.

Кравчиня відрізала три (скільки? числівник) метри смужки.

Не три (що роби? дієслово) гумкою в зошиті.

Діти стали в коло (що? іменник).

Коло (прийменник) вікна зацвів бузок.

По вулиці йшов військовий (хто? іменник).

У магазині продавали військовий (який? прикметник) одяг.

 

Сторінка 66

Розрізняю розповідні, питальні, спонукальні речення, окличні й неокличні

Вправа 1 Покажи стрілочкою вид кожного речення.

А звідкіля береться хліб? —> Питальне (запитує про щось або когось)

Це був казковий день. —> Розповідне (розповідає про щось або когось)

Любіть книжку — джерело знань! —> Спонукальне (спонукає до дії)

Вправа 2 Записали з поданих слів три речення: розповідне, питальне і спонукальне.

Друзі Наталі зустрінуться в парку.

Друзі Наталі зустрінуться в парку?

Друзі Наталі, зустріньтеся в парку.

Вправа 3 Поставили розділові знаки в кінці речень, підкреслили спонукальне речення.

Молода берізка вибігла на узлісся і зупинилася. Чого це вона так ві­дірвалася від своїх подруг? Мабуть, зрозуміла, що тут більше простору і сонця. Ось чому вона і вища, і ку­черявіша! Рости, берізко, і звеселяй землю своєю красою!

Вправа 4 Перебудували розповідне речення на питальне та спонукальне.

Андрійко годує рибок в акваріумі.

Рибок в акваріумі годує Андрійко?

Андрійку, годуй рибок в акваріумі!

 

Сторінка 67

Вживаю речення зі звертанням

Вправа 1 Речення із звертанням.

√ Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко. (Спонукальне речення)

    3 неба ясне сонечко глянуло в віконечко. (Розповідне речення)

    Зі свого віконечка я дивлюсь на сонечко. (Розповідне речення)

Вправа 2 Виділили звертання розділовими знаками.

Маленький Дмитрик підійшов до Мар'янки.

— Сестричко, розкажи мені казочку.

— А яку, братику?

— Про Котика й Півника.

— А чому, Дмитрику, саме цю?

— Бо вона мені дуже подобається.

— Ну що ж, слухай.

Вправа 3 Перебудували речення (на спонукальні), щоб з'явилися звертання.

Навчи мене, мамо, вишивати.

Назарчику, відвідай хворого товариша.

Полий квіти, Марійко.

Вправа 4 Склали два речення, де подані слова будуть звертаннями.

Іринко, відвідай бабусю у неділю.

Друже, як ти провів зимові канікули?

 

Сторінка 68

Визначаю в реченні головні і другорядні члени

Вправа 1 Підкресли головні члени в реченнях.

Цілий день у гаю працює дятел.

(хто?) дятел (що робить?)

Вітер зірвав з берізки останній листок.

(що?) вітер (що зробив?)

Село огорнув легкий білий туман.

(що?) туман (що зробив?) огорнув

Вправа 2 Речення відповідає схемі речення (_ … = … … .)

Читаємо схему речення: речення складається із п’яти самостійних частин мови, які у реченні виступають підметом, другорядним  членом, присудком, другорядним членом, другорядним членом).

   Аліна розв'язувала складну задачу з татом.

   Складну задачу Оленка розв'язала швидко.

√ Дмитрик самостійно розв'язав складну задачу.

Вправа 3 Склали речення за схемою (_ = … .)

Читаємо схему речення: речення складається із трьох самостійних частин мови, які у реченні виступають підметом, присудком, другорядним  членом).

Оленка читала книжку.

Вправа 4 Позначили підмет і присудок.

Пролунав дзвінок. (Що?) дзвінок (що зробив?) пролунав.

Учні зайшли.   (Хто?) учні (що зробили?) зайшли.

Розпочався урок. (Що?) урок (що зробив?) розпочався.

Доповнили речення другорядними членами.

Знову пролунав шкільний дзвінок.

Учні швидко зайшли в свій клас.

Розпочався цікавий урок математики.

Інші завдання дивись тут...