СТОРІНКА 1.

ЧАСТИНИ МОВИ. Загальне уявлення про частини мови.

Вправа 1. Чи знаєш ти частини мови? Доповни запис відповідними словами.

1. Слова, що є назвами предметів і відповідають на питання хто? що?, називаються іменниками. Наприклад: мама, дерево, парта, горох, Дніпро.

2. Слова, що називають ознаки предметів, це — прикметники. Ці слова відповідають на питання який? Яка? Яке? Які?  Наприклад: рідна мама, високе дерево, нова парта, зелений горох, могутній Дніпро. 

3. Дієсловами називаються слова, що означають дію та стан. Дієслова відповідають на питання що робити? Що зробив? Що робить? Що робитиме? Наприклад: спати, спить, спав, спатиме.

 

Вправа 2. 

1. Прочитай слова. Упізнай серед них іменники, прикметники, дієслова та познач їх відповідними позначками: ім.,пр.,д. Зразок: Зима (ім.), зимовий (пр.), зимувати (д.).

Зима (ім.), діти (ім.), сніжна (пр.), кататися (д.), сани (ім.), гратися (д.), і, мороз (ім.), але, любить (д.), холодний (пр.), морозний (пр.), на, без, сніг (ім.).

2. Не підписані слова випиши так:

Прийменники — на, без.

Сполучники — і, але.

 

Вправа 3. Використовуючи подані вище слова, склади і запиши два речення про зиму.

 

СТОРІНКА 2.

Прийшла сніжна зима. День став холодний і морозний. 

Діти люблять кататися на санах. Падає білий сніг.

1. За допомогою вертикальних ліній розбий ланцюжок на окремі слова. Прочитай, що утворилося.

Січень без снігу – літо без хліба.

2. Як ти розумієш цю прикмету?

Узимку глибокий сніг вкриє і зігріє землю. А весною вона насититься талими водами. Усе це добре для майбутнього врожаю.

 

Словниково-логічні вправи на розрізнення слів за родовими та видовими ознаками

Вправа 4.

1. Закресли «зайве» слово в кожній групі слів. Свій вибір обґрунтуй.

Огірок, вишня морква, буряк,  овочі.          (вишня – фрукт)

Слива, яблуко, груша, картопля, фрукти.     (картопля - овоч) 

Лев, ведмідь, лисиця, корова, дикі тварини.  (корова – свійська тварина)

Клен, ясен, береза, тюльпан, дерева.          (тюльпан - трав'яниста рослина)

2. Допиши рядки відповідними словами. 

 

Вправа 5.

1. Прочитай загадку. Доповни її словами з довідки і відгадай. 

Швидко скрізь цей птах літає,

безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

тільки в нас він не зимує.

Слова для довідки: поїдає, будує, літає, не зимує. 

2. Запиши слово-відгадку і ще кілька назв птахів.

 

СТОРІНКА 3.

Птахи: ластівка, сорока, горобець, синиця, лелека, страус, дятел, ворона.

 

Вправа 6.

1. Подані слова розподіли на дві групи за їх значенням і запиши.

Клен, дуб, тюльпан, береза, гвоздика, гладіолус, ялина, айстра, сосна.

Дерева: клен, дуб, береза, ялина, сосна. 

Квіти: тюльпан, гвоздика, гладіолус, айстра.

2. Чому їх так згруповано? Поясни.

У дерев міцний стовбу. Квіти мають трав'янисте стебло, гарні квітки.

 

Вправа 7.

1. Розгадай ребус. Запиши слово-відгадку.

Зима.

Лимон + (- л +з) – он + А  

2. Напиши назви зимових місяців: грудень, січень, лютий.

 

Розрізнення спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови.

Вправа 8.

1. Прочитай ряди слів. Познач у квадратику групу споріднених. Поясни, чому інші ряди слів не є спільнокореневими.

   Гора, горе, горить   (мають однаковий корінь, але зовсім різне значення)

   мороз, морозу, морозові, морозом (різні відмінкові форми одного слова)

   заметіль, завія, завірюха (різні корені)

Х зима, зимовий, зимівля, зимувати.

2. З'ясуй, якими частинами мови є слова цієї групи. Познач їх відповідними позначками: ім., пр., д.

 

СТОРІНКА 4.

Зима (ім.), зимовий (пр.), зимівля (ім.), зимувати (д.)

 

Вправа 9.

1. Розгадай ребус.

Січень

Сім + (-м +ч) + ЕНЬ

2. Запиши слово-відгадку і спільнокореневі до нього слова. Визнач, до якої частини мови вони належать.

Січень (ім.), січнева (пр.).

3. З одним зі слів склади речення. Підкресли в ньому головні члени.

Січень принесе зимові свята. 

Завітала холодна січнева пора.

 

Вправа 10. До іменників — назв неістот добери споріднені іменники — назви істот.

Пекарня — пекар

Перукарня – перукар  

Лікарня — лікар 

Будівля — будівельник

фотографія — фотограф 

трактор — тракторист

спів — співак 

коса — косар

шахта — шахтар

 

СТОРІНКА 5.

Вправляння в розрізненні іменників, прикметників, дієслів.

Вправа 11.

1. Прочитай і відгадай загадки.

1. Надворі горою, а в хаті водою.        

2. Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. 

3. Білий, як пір'їна, а холодний, як крижина.

Відгадка: сніг.

2. Яка загадка виявилась найлегшою? Чому?

Завдяки точним прикметникам найлегшою виявилась третя відгадка.

3. Запиши слово-відгадку і спільнокореневі до нього слова. Визнач, до яких частин мови вони належать.

Сніг (ім.), сніговик (ім.), сніжок (ім.), сніжинка (ім.), сніжить (д.), снігова (пр.), засніжений (пр.) 

 

Вправа 12.

1. Прочитай вірш Миколи Вороного. Про що йдеться у вірші?

Білесенькі сніжиночки,

вродились ми з води.

Легенькі, як пушиночки, 

спустилися сюди.

Йдеться про снігопад.

2. Випиши з вірша іменники, прикметники, дієслова.

Іменники: сніжиночки, води, пушиночки.

Прикметники: білесенькі, легенькі. 

Дієслова: вродились, спустились.  

3. У поданих квадратах намалюй свої сніжинки.

 

СТОРІНКА 6.

Загальне поняття про іменник. Іменники — назви істот і неістот.

Вправа 13. Побудь у ролі вчителя! 

1. Прочитай текст, списаний учнем. Виправ помилки і додай службові слова, щоб відновити втрачений між реченнями зв'язок. 

  Сніжинки виникають завдяки водяній парі

  Водяна пара піднімається високо над  землею, туди, де панує сильний холод. І тут одразу з неї утворюються крихітні крижинки-кришталики. Шестикутний кришталик весь час росте, збільшується і, нарешті, стає дивовижною зірочкою.

  Сніжинки повільно, дуже повільно опускаються. Вони злипаються і падають на землю у вигляді лапатого снігу (За Мартою Гумілевською).

2. Що допомогло тобі пов'язати слова в реченнях?

Службові слова та закінчення слів.

 

Вправа 14.

1. Прочитай заголовок вірша. Про що йтиметься в ньому?

Вдячна киця.

Їла Катя паляницю, 

пригостила нею кицю. 

Киця бігає по хаті: — 

Чим же я віддячу Каті? — 

Як стемніло, киця в ліжко 

принесла Катрусі... мишку.   (Ігор Січовик)

2. Випиши з вірша назви істот і неістот. 

Істоти: киця, Катя, мишка.

Неістоти: паляниця, хата, ліжко.

 

СТОРІНКА 7.

Вправа 15. Пограймося у гру! 

1. Із букв слова республіка треба скласти і записати різні іменники. Виграє той, хто запише більше слів за 1 хвилину. А за однакової кількості слів виграє той, у кого слова мають більшу кількість букв. До уваги береться грамотність та охайність письма.

Республіка: лікар, публіка, села, суп, пуск, серп, бік, кіл, кір, рік, бук, куб, краб, брак, раб, бар, булка, Кабул, пекар, карп, каска, білка, калібр, сік, ріка, балка, каркас, сак, рак.

2. Чи є серед записаних слів назви істот? Підкресли їх.



Власні й загальні іменники. Велика буква у власних іменниках.

Вправа 16.

1. Прочитай жіноче ім'я, записане в колонці по вертикалі.

 

О

Ксана

Ва

С

иль

Га

л

ина

 

О

ксана

Н

е

стор

 

Ф

едір

Ма

к

ар

 

І

рина

Ва

с

илина

 

Я

рина

Г

а

нна

 

 

 

Іва

н

 

 

 

 

Ан

д

рій

 

 

 

І

р

ина

 

 

 

Нат

а

лія

 

 

 

2. Із відомих тобі чоловічих та жіночих імен побудуй діаграму. Наприклад, у першому рядку (по горизонталі) треба записати слово, у якому є буква о. Це може бути ім'я Олег, Оксана тощо. А в другому рядку — слово з буквою л (Гали- на, Олена і т.ін.).

Софія

 

Вправа 17. Склади діаграму за попереднім зразком. У порожню колонку, що надрукована у вправі 16, упиши своє повне ім'я. Наприклад: Володимир (а не Володя чи Вова).

 

СТОРІНКА 8.

Вправа 18. Напиши імена членів твоєї родини за зразком.  

Сестра Оля, брат Андрій, мама Світлана, батько Роман.

 

Закріплення навичок правопису власних і загальних іменників.

Вправа 19. 

1. Прочитай іменники. Подумай, які з них є власними назвами, а які — загальними.

(К, к)раїна, (Г, г)ори, (Р, р)ічка, (Д, д)ніпро, (В, в)улиця, (К, к)арпати, (М, м)оре, (X, х)рещатик, (А, а)зовське, (М, м)істо, (У, у)країна, (К, к)иїв.

2. Запиши ці слова у два стовпчики.

Загальні назви:     Власні назви:

країна                   Україна 

гори                      Карпати

річка                     Дніпро

море                     Азовське 

вулиця                  Хрещатик

місто                     Київ

3. За допомогою стрілок з'єднай відповідні слова із двох стовпчиків.

 

Вправа 20. До поданих загальних назв добери власні і запиши. 

Назви країн: Англія, Франція, Китай, Грузія.

Назви міст: Київ, Одеса, Львів, Ковель.

Назви сіл: Комарів, Нагуєвичі, Заділ.  

Назви вулиць: Київська, Тараса Шевченка, Широка, Лесі Українки.

 

СТОРІНКА 9.

Вправа 21.

1. Напиши імена та прізвища двох-трьох видатних українців.

Леся Українка, Тарас Шевченко, Леонід Каденюк, Соломія Крушельницька, Катерина Білокур, Борис Патон, Андрій Шевченко.

2. Чому їх вважають видатними?

Тараса Шевченка – видатний поет та художник, його по праву називають Великим Кобзарем. 

Леся Українка – відома письменниця. 

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України.

Борис Патон – відомий учений, котрий винайшов новий спосіб зварювання.

Соломія Крушельницька – всесвітньовідома оперна співачка.

Микола Лисенко – великий український композитор.

Катерина Білокур – всесвітньовідома художниця.  

Вони та багато інших внесли вагомий вклад в культуру, науку, спорт нашої держави.

 

Іменники, утворені від прикметників.

Вправа 22. 

1. Із поданих слів випиши іменники.

Зелений, зелень, зеленіти; мудрість, мудрий, помудріти; смачно, смачний, смак; радість, радіти, радісно.

Зелень, мудрість, смак, радість.

2. Доведи, що ці слова є іменниками.

Відповідають на питання що?

 

Вправа 23. До поданих прикметників добери споріднені іменники.

Білий — білило 

важкий —  важкість

веселий — веселість 

красивий — краса 

високий — висота 

кислий — кислота

темний — темнота

теплий — тепло 

 

Вправа 24. Зі словами добро, добрий склади і запиши два речення. Скажи, якими частинами мови є ці слова. А якими членами речення? 

У казках перемагає добро (іменник, головний член речення - підмет) над злом.

Добрий (прикметник, другорядний член речення - означення) Святий Миколай вже дарунки нам несе.

 

СТОРІНКА 10.

Іменники, що означають дії.

Вправа 25.

1. Із поданих пазлів склади і запиши приказку. Лю сміх, дям плач. ме а ні

Людям сміх, а мені плач.

2. Поясни, як ти її розумієш.

Смішний випадок, хоч і прикрий для мене.

3. Доведи, що слова сміх і плач є іменниками. 

Означає назву почуття і відповідає на питання що?

 

Завдання 26. Напиши дієслова, від яких утворені іменники.

Плавання — плавати

літак — літати

приліт — літати

лічба — лічити

крик — кричати

регіт — реготати

 

Вправа 27.

1. Прочитай і відгадай загадку. Відгадку намалюй.

Повзун (ім., підмет) повзе (д., присудок), на базар голки везе.

2. Підкресли спільнокореневі слова. Визнач, якими членами речення вони є. Познач, які це частини мови.

 

СТОРІНКА 11.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

Вправа 28. За допомогою стрілок установи відповідність.

Іменники, до яких можна додати слова 

Мій, він – чоловічого роду

Моя, вона – жіночого роду

Моє, воно – середнього роду

 

Вправа 29. Переставляючи місцями букви, утвори по два слова. Запиши їх за зразком, указавши рід.

трава (ж.р.)       аврта      ватра (ж.р.)

осел (ч.р.)         олес        село (с.р.)

рис (ч.р)            ирс         сир (ч.р.)

літо (с.р.)          олті         тіло (с.р.)

вікно (с.р.)        іквон       кіно (с.р.)

кабан (ч.р.)       анкба      банка (ж.р.)

пілот (ч.р.)        пітло       тіло (с.р.)

 

Вправа 30. 

1. Прочитай іменники. Визнач їх рід.

2. Допиши рядки слів відповідними іменниками. Визнач їх рід. За потреби скористайся словами з довідки.

Півень, курка, курча (с.р.)

Гуска, гусак, гусеня (с.р.)

Качка, качур, каченя (с.р.)

Бик, корова, теля (с.р.)

Кінь, кобила, лоша (с.р.)

Коза, цап, цапеня (с.р.) 

Слова для довідки: козеня, каченя, теля, курча, лоша, гусеня.

 

СТОРІНКА 11.

Визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.

Вправа 31.

1. Прочитай вірш. Чому його так названо?

Криничка.

За селом у нас криничка (ж.р.)

неглибока, невеличка. 

Клен (ч.р.) шумить над нею листом (ч.р.), 

в ній вода (ж.р.) холодна й чиста.                    (Микола Сингаївський)

2. Над виділеними іменниками скорочено напиши їх рід: ч.р., ж.р., с.р.

 

Вправа 32. 

1. Подані іменники запиши у три рядки, згрупувавши їх за родами.

Батько, сіль, весло, жук, море, донька, кошеня, пшениця, коник.

Чоловічий рід: батько, жук , коник .         (-о, нульове, нульове)

Жіночий рід: сіль, донька, пшениця.         (нульове, -а, -я)

Середній рід: весло, море, кошеня.          (-о, -е, -я)

2. Познач закінчення у словах. Зверни увагу, які закінчення мають іменники чоловічого, жіночого, середнього роду.

 

Вправа 33. 

1. Прочитай назву частини мови, записану по вертикалі.

і  ндик   — ч.р.

м олоко – с.р. 

е кран   – ч.р.

н ога – ж.р.

н итка – ж.р. 

и рій – ч.р.    

к орова – ж.р.

2. Добери і запиши іменники, які б починалися цими літерами, визнач їх рід, познач закінчення. На яку літеру не вдалося дібрати іменник? Чому?

Спершу вважалося, що буква и слова не починає, тепер є одне слово ирій (по сучасному вирій).

 

СТОРІНКА 13.

Змінювання іменників за числами.

Вправа 34. 

1. Уважно розглянь ланцюжок літер. Серед них заховалися слова, що є назвами предметів. Відшукай їх і випиши.

бавхлопцілиидівчатакегуснігейц

дітижклморозухпрсонценашчя ,

хлопці (мн.), дівчата (мн.), сніг (одн.)

діти (мн.), мороз (одн.), сон (одн.), сонце (одн.)

2. Визнач число іменників. 

 

Вправа 35.

1. Прочитай вірш Платона Воронька. Визнач його головну думку.

Облітав журавель.

Облітав журавель 

сто морів, сто земель, 

облітав, обходив, 

крила, ноги натрудив. 

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля? — 

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

2. Випиши з тексту іменники. Іменники, що подані у множині, достав у форму однини. І навпаки.

Журавель — журавлі, моря — море, землі – земля, крила – крило, ноги – нога. 

 

Вправа 36. 

1. Розглянь таблицю на сторінці 14 і поміркуй, як заповнити порожні клітинки.

 

СТОРІНКА 14.

місто

міста

книги

книга

село

села

ручки

ручка

дерево

дерева

олівці

олівець

кущ

кущі

пенали

пенал

трава

трави

зошити

зошит

2. Запиши відповідні слова у формі однини чи множини.

 

Спостереження за іменниками, які вживаються тільки в однині або тільки у множині.

Вправа 37. Визнач слова, які вживаються лише в однині і лише у множині. Запиши їх на сторінках цього зошита.

Однина       Множина

сум             хащі

солома        пустощі       

Дніпро        іменини

юнацтво      парфуми

дітвора       канікули

Чернігів      Черкаси  

Хащі, сум, солома, пустощі, іменини, парфуми, Дніпро, канікули, Карпати, юнацтво, дітвора, Чернігів, Черкаси.

 

Вправа 38.

1. Уважно прочитай рядки слів. Закресли «зайве» слово в кожному рядку. Поясни свій вибір.

 

СТОРІНКА 14.

1. Дерево, вулиця, риба, сни, озеро;             (сни – одне слово у множині)

2. Столи, ключі, вітер, букви, парти              (вітер – одне слово в однині) 

3. Молодь, молоко, гамір, граблі, магазин       (граблі – одне слово в множині)

4. Листок, сани, гроші, веселощі, веселощі     (листок – одне слово в однині)

2. У кожному рядку допиши відповідне слово.

 

Вправа 39.

1. Прочитай прислів'я. Поясни, як ти їх розумієш.

1. Готуй сани влітку, а воза взимку. 2. Чим далі в ліс, тим більше дров. 3. Яке частування, таке й дякування. 4. Яке коріння, таке й насіння. 5. Не в свої штани вбрався.

2. Підкресли однією лінією слова, які вживаються лише в однині, а двома лініями слова, які вживаються тільки у множині.

 

Змінювання іменників за відмінками.

Вправа 40. У поданій таблиці змінювання іменників допиши питання до назв істот і неістот.

Назва відмінка

Питання до назв

Приклад

істот

неістот

Н.

хто?

що?

ліс

Р.

кого?

чого?

лісу

Д.

кому?

чому?

лісу, лісові

Зн.

кого?

що?

ліс

Ор.

ким?

чим?

лісом

М.

на (у) кому?

на (у) чому?

у лісі

Кл.

лісе

2. За поданими питаннями провідміняйте іменник ліс і запиши в рядках поряд із питаннями.

 

Вправа 41. 

1. Прочитай загадку. Доповни її словами з довідки і відгадай.

У лісі вирізана,

Гладенько витесана,

 

СТОРІНКА 16.

співає, заливається,

як називається? Сопілка.

Слова для довідки: заливається, вирізана, витесана.

2. Запиши слово-відгадку. Усно провідміняй його за зразком попередньої вправи. Назви закінчення.

Н.в. сопілка

Р.в. сопілки

Д.в. сопілці

З.в. сопілку

Ор.в. сопілкою

М.в.  на сопілці

Кл.в. сопілко

 

Вправа 42. 

1. Прочитай заголовок тексту. Що можна довідатись із нього ще до читання тексту?

Лікування (чим? Ор.в.) музикою.

(Чому? Д.в.) Музиці відводиться багато місця в нашому житті, але мало кому відомо, як вона діє на організм людини. Досліди показали, що темп (чого? Р.в.) музики впливає на діяльність серця, температуру шкіри. Доведено, що ( що? Н.в.) музика поліпшує пам'ять. Тому зараз (що? Зн.в.) музику використовують під час лікування деяких захворювань (Із кн. «Дванадцять місяців»).

2. Перед іменником у дужках запиши питання. Визнач відмінок.

 

Прийменники і закінчення як засоби вираження зв'язку між словами в реченні. Роль іменників у реченні.

Вправа 43. 

1. Розгадай ребус. Відгадку запиши лютий.

Ключ – к + ( - ч + т) + ИЙ

2. Що ти знаєш про останній місяць зими? Як ти думаєш, чому він має таку назву? 

Останній місяць лютий. У цей час, зазвичай, лютує мороз. Тому місяць має таку назву. 

 

СТОРІНКА 17.

Вправа 44. Побудь у ролі вчителя! 

1. Прочитай вірш Оксани Сенатович. Списуючи цей текст, учень пропустив деякі прийменники і написав неправильні закінчення. Виправ ці помилки!

Лютий.

Місяць лютий на гостину

кличе всю свою родину

Та родина — не мала, 

суне й суне без числа.

Морозища, морозенки — 

і великі, і маленькі,

завірюхи клаповухі, 

і сніжинки-балеринки, 

і вітренко, і вітрисько — 

вже вони близенько-близько. 

Ще до ночі в темнім борі 

вся родина буде в зборі. 

Запита родину Лютий, 

чи то кожний добре взутий? 

Гей у танець!.. — І зі сну 

збудять танцями весну.

2. Про яку родину говориться в тексті?

Зимові явища.

3. Склади два речення, у яких слово лютий буде в ролі різних членів речення.

Лютий мороз січе сьогодні.      (другорядний член речення – означення)

Лютий лютує.                        (головний член речення – підмет)

 

Вправа 45. Попрацюйте в парах! 

1. Розв'яжіть кросворд на сторінці 18, записавши відповідні пропущені слова по вертикалі.

1. Іменники, що є назвами людей і тварин, відповідають на питання хто?, — це істоти, решта іменників — неістоти.

 

СТОРІНКА 18.

2. Іменники мають два числа: однину і множину.

3. Якщо до іменника можна додати слова моє, воно, то це середній рід.

4. Назви, що даються багатьом предметам, — множина.

5. Назви, що даються одному предмету, — однина.

6. Якщо до іменника можна додати слова моя, вона, то це жіночий рід.

7. Частина мови, що називає предмети і відповідає на питання хто? що?, — це іменник.

2. Яке слово утворилося по горизонталі? Іменник. Це назва розділу, який ви опрацювали.

3. Підготуйте для однокласників кілька запитань із вивченого вами в цьому розділі.

 

 

 

 

 

 

І

 

 

 

м

 

ж

м

 

 

 

н

о

і

е

 

 

о

д

н

н

н

 

е

ж

н

о

н

е

 

р

и

и

ч

и

і

м

е

н

н

и

к

с

н

д

а

а

й

 

т

о

н

 

 

 

 

о

ж

і

 

 

 

 

т

и

й

 

 

 

 

и

н

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

Загальне поняття про прикметник.

Вправа 46. 

1. Прочитай вірш Василя Войтовича.

Налетіла птаха біла, 

розпустила білі крила. 

Біло, біло стало всюди: 

білі житла, білі люди, 

біле плетиво доріг... 

Випав білий, білий сніг.

2. Які картини природи можна уявити собі, читаючи ці рядки? Які слова вірша допомагають у цьому?

Зимовий день. 

Про білу зиму 

 

СТОРІНКА 19.

3. Як ти вважаєш, з якою метою автор так часто повторює у своєму тексті прикметник білий?

Щоб підкреслити, що взимку багато білого кольору.

 

Вправа 47. 

1. За допомогою стрілок з'єднай частини прислів'їв. Поясни, як ти їх розумієш.

Вперта праця все переможе.

Гірка праця — солодкий відпочинок.

Чесна людина не може без праці.

2. Підкресли прикметники хвилястою лінією. 

 

Вправа 48. Допиши прикметники, які характеризують подані іменники.

Україна — могутня, славна, багата, незалежна.

Мова — рідна, солов'їна, милозвучна, чарівна.

Київ — золотоверхий, древній, чудовий, могутній.

Батько — старий, мудрий, вимогливий, справедливий.

Серце — добре, золоте, здорове, щире.

Небо — блакитне, високе, безхмарне, синє.

 

Зв'язок прикметників з іменниками.

Вправа 49.

1. Спиши текст, розкриваючи дужки. Постав прикметники в потрібній формі.

Сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики сріблист(ий), 

ці сніжинки, біл(а), чист(а),

тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.                (Іван Франко)

 

СТОРІНКА 20.

Сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики (які?) сріблисті, 

ці сніжинки, (які?) білі, чисті,

тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.                

2. На що треба було орієнтуватися, змінюючи форму прикметника? Чому?

Закінчення прикметника визначає зв'язаний з ним іменник, тобто запитання.

 

Вправа 50. 

1. Прочитай текст. На місці пропусків напиши потрібні прикметники. Скористайся довідкою.

На трухлявому  (на якому?) стовбурі вмостився птах. Голівка і спинка в нього чорні, на потилиці червона (яка?) пляма. А на крилах — плямочки і смужечки. Гострими (якими?) кігтиками птах зачепився за стовбур, обіперся на жорсткий (який?) хвіст і давай стукати по стовбуру міцним(яким?) дзьобом. Здогадалися? Це дятел (За Григорієм Скребицьким).

Слова для довідки: міцним, жорсткий, гострими, білі, чорних, червона, трухлявому.

2. Що допомогло тобі вибрати потрібний прикметник?

Зв'язаний з ним іменник, тобто запитання.

 

Вправи на встановлення зв'язку прикметників з іменниками в реченні.

Вправа 51.

1. Прочитай текст. Визнач його мету.

Ми живемо в Україні.

 Кожна людина пишається рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкращі слова.

 

СТОРІНКА 21.

Один розповідає про квітучі сади свого краю. Другий — про кам'яне вугілля Донбасу. Учні із Закарпаття запрошують до себе в гори, на високі полонини. Інші кличуть у Крим до теплого моря.

І всі вони, схвильовано розповідаючи про рідну Україну, пишаються нею.

2. Випиши з тексту виділені іменники і зв'язані з ними прикметники за зразком.

Землею (якою?) рідною, слова (які?) найкращі, сади (які?) квітучі, вугілля (яке?) кам'яне, полонини (які?) високі, моря (якого?) теплого, Україну (яку?) рідну.

 

Вправа 52. До поданих іменників добери й запиши відповідні прикметники, які найповніше їх характеризують.

Берізка

висока 

білокора

струнка

зелена

сумна

молоденька

Дуб

міцний

старий

крислатий

могутній

широкий

кучкрявий

 

СТОРІНКА 22.

Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками.

Вправа 53.

1. Прочитай текст. Визнач його тему і мету.

Пролісок.

  Перший живий паросток землі! Ніжний, тендітний, немов дівча-підліток. Хтось із поетів назвав його несміливим. Ні! Він сміливий.

  Він приваблює і пробуджує світлі думки. Він стає на битву з березневими віхолами і виходить переможцем (Микола Сиротюк).

2. Випиши з тексту всі прикметники, які характеризують іменник паросток.

 Паросток (який?) живий, ніжний, тендітний, сміливий.

3. Випиши з тексту сполучення іменників із прикметниками, які вжито у множині. Познач закінчення прикметників.

Світлі думки, березневими віхолами.

 

Вправа 54. 

1. Постав прикметники в потрібному числі. Утворені сполучення слів запиши.

Книжка (цікавий), дівчина (мудрі), села (багатий), поля (родюча), вітер (холодні), дерева (осінній).

Книжка цікава, дівчина мудра, села багаті, поля родючі, вітер холодний, дерева осінні.

2. Познач закінчення прикметників. Які закінчення мають прикметники у множині?

 

СТОРІНКА 23.

Узгодження прикметника з іменником у різних формах.

Вправа 55. 

1. Розгадай ребус.

Весна

2. Запиши слово-відгадку і прикметники, які можна дібрати до цього іменника.

Весна тепла, квітуча, довгождана, чарівна.

 

Вправа 56. 

1. Прочитай вірш Івана Франка. Уяви те, що описано.

Навесні.

Надійшла весна прекрасна, 

многоцвітна, тепла, ясна, 

ніби дівчина в вінку, 

ожили луги, діброви, 

повно гомону, розмови 

і пісень в чагарнику.

2. Випиши з тексту прикметники разом з іменником, до якого вони відносяться.

Весна (яка? ) прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна.

3. Добери прикметники до іменників, ужитих у тексті у множині. Запиши їх парами за зразком.

Луги (які?) просторі. Діброви (які) зелені. Розмови (які?) тихі.

 

Вправа 57.

1. Прочитай вірш Дмитра Білоуса на сторінці 24. Поміркуй, чому поет дав йому таку назву.

 

СТОРІНКА 24.

Веселе (яке?) слово.

Добре (яке?) слово настрій, дух підносить; 

забувати, друже мій, не варто, 

що для настрою і жарту досить, 

просто теплого людського (якого?) жарту

Як народ веселе (яке?) слово творить? 

Ось по кризі йде дідок (який?) бровастий

зустрічає дядька і говорить:

— Де б оце його отут упасти? 

Дядько теж боїться посковзнутись, 

але йти йому уже певніше.

Не минув нагоди усміхнутись:

— Та вже падайте, де вам зручніше... 

І обидва розсміялись гучно: 

ковзанку пройшли благополучно.

2. Підкресли іменники прямою лінією, а прикметники — хвилястою. Постав 

питання від іменника до прикметника.

3. Від підкреслених пар слів утвори форму множини.

Добре слово — добрі слова, веселе слово – веселі слова, теплого людського жарту – теплі людські жарти, веселе слово – веселі слова, дідок бровастий – дідки бровасті.

 

Змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.

Вправа 58. Чи знаєш ти родові закінчення прикметників? Доповни запис, позначивши закінчення. У дужках напиши відповідні приклади прикметників.

В однині прикметники змінюються за родами. Прикметники чоловічого роду мають закінчення –ий , ліс (густий), жіночого роду — -а, ніч (темна).

 

СТОРІНКА 25.

Вправа 59.

1. Прочитай загадку, встав слова з довідки.

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

Слова для довідки: зацвітаю, квітка, влітку, серед гаю.

2. Запиши слово-відгадку і добери прикметники, які його. Визнач рід записаних прикметників.

Пролісок – синій, ніжний, ранній, тендітний (який?, ч.р.).

 

Вправа 60. 

1. Прочитай текст, уставляючи пропущені закінчення допиши закінчення.

Весна

Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахне набубнявіла брость. Теплий вітер пробігає у верховітті. 

Скоро, скоро вдягнеться у листя, зацвіте на узліссі черемха, защебечуть над струмками дзвінкоголосі соловейки. Прилетять, закують довгохвості зозулі: «Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!»

Паростками молодої трави, голубими та білими пролісками вкриваються лісові галявинки (Іван Соколов-Микитов).

 

СТОРІНКА 26.

Підказка. Брость — бруньки.

2. Випиши з тексту сполучення іменника з прикметника. Визнач закінчення прикметників.

Радісна, гомінка, пахуча весна; весняні струмочки; теплий вітер; дзвінкоголосі соловейки; довгохвості зозулі; молодої трави; голубими, білими пролісками; лісові галявинки.

3. У яких прикметниках рід визначити легко. Утвори форму однини від прикметників у множині. Спробуй тепер визначити рід прикметників.

Весняні – весняний (ч.р., бо струмок); дзвінкоголосі – дзвінкоголосий (ч.р., бо соловейко); довгохвості – довгохвоста (ж.р., бо зозуля); голубими – голубим (ч.р., бо пролісок), , білими – білим (ч.р., бо пролісок), лісові – лісова (ж.р., бо галявина).

 

Визначення роду і числа прикметників за іменниками. Прикметники-антоніми, прикметники-синоніми.

Вправа 61.

1. Прочитай текст.

У місті Каневі на Чернечій горі височить пам'ятник Тарасові Шевченку. 

2. Прочитай прислів'я. У прислів'ях до прикметників добери антоніми. Встав на місці пропусків.

Краще гірка правда, ніж солодка брехня. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів. Хоч чоловік убогий, та слово в нього чисте.