© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання. Частина 2. Савченко О., Красуцька І."
Сторінка 29 Науково-художнє оповідання «Наші джерела» Софія Грица
� Прочитали в науково-художньому оповіданні, про що можна дізнатися, читаючи казки й легенди.
«Ти любиш фантазувати, переноситися уявою в незвичайні світи — читай казки. Вони вчитимуть тебе любити добро і боротися з кривдою, злом. Ти хочеш знати, як жили, про що мріяли твої предки — читай міфи, легенди, перекази, історичні пісні та думи».
� Народні казки навчають: розрізняти добро і зло, стояти за правду, самим бути добрим.
� На такі свої «чому?» і «як?» хотів б знайти відповіді, читаючи твори усної народної творчості: як жили предки, як ведеться літочислення, чому вірили та про мріяли наші предки, як передбачити погоду, як складати загадки, чому матері співали колискові пісні.
� Авторка говорить про такі джерела: міфи, легенди, перекази, історичні пісні та думи, казки, приказка й прислів'я – усну народну творчість, яка дійшла до наших часів, щоб напувати наш розум.
Автор закликає читачів і читачок читати книжки і вивчати народні пісні.
Ці джерела можна назвати джерелами інформації, бо усна народна творчість записана у книжках, а також у Інтернеті.
Сторінка 31 Українська народна казка «Заяче сало»
� Дійові особи казки: пан і його кучер Петро. Мені більше сподобався Петро, бо він виявися кмітливим, а пан брехуном.
� Казка має таку назву, щоб підкреслити, яку нісенітницю вигадав пан, бо всі знають, що у зайців нема сала. Я би назвала «На чисту воду» (заголовок відповідав би меті твору) або «Про пана і його кучера» (заголовок відповідав би темі твору).
� Поміркуйте разом.
Сторінка 36 Хорватська народна казка «Дев’ять братів-сіроманців».
� Удовині сини перетворилися на вовків тому, що мати прокляла своїх дітей («Ох діти, чого ви завжди такі голодні, що й не нагодуєш вас! Бодай ви вже вовками стали та в лісі жили»). У цьому винна вона сама, тому що спересердя проказала погані слова. А причиною тому була нужда, у якій жила вдова з десятьма дітьми.
� З героїв казки мені найбільше сподобалася сестра братів-сіроманців, котра не залишилась байдужою до розповіді односельців і вирішила відшукати своїх братів.
� Головний герой казки – донька удови. Вона врятувала своїх братів, а інші персонажі та події допомагають розкрити її добрий характер.
� Епізоди з казки зображено на малюнках:
Вовки |
«Не встигла вона ці слова вимовити, як сини її раптом втратили людську подобу — у них повиростали вовчі пащі, шпичасті вуха, довгі хвости — і всі дев'ятеро майнули до лісу» |
Сестра |
«Як побачили брати свою рідну сестричку, то так зраділи, що аж заплакали» |
Царевич |
«А то якось царевич полював дичину в лісі й побачив її — та завмер на місці, очей відірвати не міг» |
Діти |
«А вершники мчать, усе ближче й ближче. У трьох малі діти на руках» |
Сторінка 37 Народна байка «Жаба боязкіша від зайця»
� Заєць змінив своє рішення, бо зрозумів, що у кожного є свої страхи або вороги, проте ніхто не має поганих намірів щодо свого життя. Треба навчитися перемагати свої страхи.
� Речення, у якому висловлено головну думку: «Є на світі такі, котрі мене бояться, і то живуть, а чого ж мені не жить?».
� Тема і головна думка (мораль) байки …
Сторінка 38 Народна притча «Без труда нема плода»
� Заголовком притчі послужило прислів’я про працю «Без труда нема плода». Це прислів’я слід розуміти так: щоб досягнути результату, треба працювати, а не лінуватися. Щоби мати їжу, житло, одяг, знання, людина повинна трудитися.
� На мою думку, слід читати нетерпляче слова вовка, а повільно, повчально – слова чоловіка, бо у них закладена народна мудрість.
� Розіграли сценку за прочитаним… Тема і головна думка (мораль) притчі …
Сторінка 40 Народна пісня «Стоїть явір над водою»
� Ця пісня про козацькі часи. Герой пісні – збірний образ козаків, які загинули, боронячи рідний край. У пісні оспівується козацька звитяга, самопожертва.
� Рослини-символи українського народу згадуються в пісні: калина (символ українського роду), явір (символ безсмертя, молодого парубка). Стояння дерева над водою є символом журби, суму.
� Почуття слід передати, читаючи прохання козака: журбу, сум, тугу («на козака пригодонька: козак зажурився»), надію на те, що його не забудуть («будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити з України вісті»).
� У пісні багато слів зі зменшувально-пестливими суфіксами: пригодонька, явороньку, зелененький, козаченьку, молоденький, серденько, сіделечко, вороненький, калиноньку, які передають любов народу до своїх захисників, захоплення їхньою мужністю.
� Тема і головна думка української народної пісні «Стоїть явір над водою».
� Розповідь на тему «Улюблена українська народна пісня моєї родини»…
Народні пісні у моїй родині: весільні, козацькі, стрілецькі, веснянки, щедрівки, колядки, колискові.
Сторінка 42 Народна легенда «Хліб і золото»
� Подія, про яку народ склав легенду, відбулася у місті Галичі, яке в давні часи було столицею Галицького князівства за часів життя короля Данила.
� Значення слів короля Данила «Хліб — усьому голова»: хліб є символом добробуту, без їжі (необхідна потреба людини) не буде процвітання держави.
� Як би ми не читали думку короля Данила про хліб, щоразу змінюючи місце логічного наголосу, у реченні йдеться про необхідність хліба у житті людину.
Хліб — усьому голова, хліб — усьому голова, хліб — усьому голова.
� На мою думку, майстер загинув від голоду, хоч мав золото й срібло. Оскільки був замкнений, то навіть найбільше багатство не врятувало його.
� Тема і головна думка легенди…
Сторінка 44 Прислів'я і приказки
� Написали, якій темі присвячені прислів'я кожної групи, що в них схвалюється й що засуджується.
І група – прислів’я про родину. Схвалюється злагода, материнська любов. Засуджується: погане виховання. |
Нащо й клад, якщо в сім'ї лад. На сонці тепло, а біля матері добре. Птах радіє весні, а дитя — матері. Яке коріння, таке і насіння. Усяка пташка своє гніздо має. |
ІІ група – прислів’я про взаємини між людьми. Схвалюється справедливість, дружба, згода. Засуджується неправда, заздрість, незгода. |
Усяк правду знає, та не всяк про неї дбає. Заздрощі добра не навчать. Згода будує, а незгода руйнує. Берися дружно — не буде сутужно. За праве діло стій сміло. |
ІІІ група – прислів'я про працю, про знання та уміння. Схвалюється працелюбність, наполегливість, дбайливість. Засуджується лінивство, недбальство. |
Треба нахилитися, щоб із криниці води напитися. Очам страшно, а руки зроблять. Що вміти, того за поясом не носити. Як хочеш шити, то перш вузлика зав'яжи. Землю красить сонце, а людину праця. |
� Будьте дослідниками! Прислів'я про ставлення людей до знань, природи й інших людей…
� Робота в парах. Пригадали випадок із життя, який стосується одного з прислів'їв…
Сторінка 45 Народні усмішки
Сторінка 46 МЕДІАВІКОНЦЕ: колекції народної творчості
� Колекція — з латинської означає зібрання однорідних предметів, що мають науковий, художній, історичний інтерес. Колекціонери — власники колекцій.
� Люди можуть збирати різні колекції: монет, марок, картин, скульптур тощо.
� Музей — культурно-освітній та науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам'ятки матеріальної й духовної культури, природничо-наукові колекції тощо; у перен. зібрання яких-небудь речей. Я знаю такі музеї: історичний, художній, природничий, краєзнавчий, народної творчості тощо.
Музей відрізняється від колекції своєю доступністю для споглядання, масштабністю. Не кожна колекція може стати музеєм, а музей – це вже різні колекції.
� Нашим сучасникам можуть бути цікаві колекції народної творчості. Вони є частиною національної спадщини, культури народу.