© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас
Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Сторінка 23 § 7 Види речень
Вправа 1
|
Загадка |
Відгадка |
|
Голі поля, мокне земля, дощ поливає. Коли це буває? |
Восени |
2� Пояснення відгадки трьома розповідними неокличними реченнями.
Голі поля бувають восени і взимку.
Узимку на полях лежить сніг, а мокне земля, що дощ поливає, восени.
Отже, відгадка – восени.
Вправа 2
|
За метою висловлювання |
За інтонацією |
|
|
неокличні |
окличні |
|
|
Розповідне |
У казці добро перемагає зло. |
Казка сіє в душах добро! |
|
Питальне |
Що перемагає у казках? |
Чи любиш ти казки?! |
|
Спонукальне |
Прочитай цю казочку. |
Прочитай мені цікаву казку! |
Вправа 3
3� Охарактеризували кожне речення за метою висловлювання та інтонацією.
Де ж ти, літо, поділось? (Питальне неокличне речення)
Куди подалось? (Питальне неокличне речення)
Осінь, ось вона, осінь! (Розповідне окличне речення)
Осінь, ось вона, ось. (Розповідне неокличне речення)
Осінь брами свої замикала вночі, погубила у небі журавлині ключі. (Розповідне неокличне речення)
3� Склали спонукальне речення зі словом осінь
Золота осінь, візьми свій казковий пензлик! Розкидай золоті барви на дерева, осінь! Тепер, осінь, дай дорогу білосніжній зимі.
Сторінка 24
Вправа 4 Охарактеризували кожне речення за метою висловлювання та інтонацією.
Скрізь, де не глянь, хазяйнує Жовтень. (Розповідне неокличне речення)
Убрав золоті сади, ліси, парки й струшує додолу жовте листячко. (Розповідне неокличне речення)
Ну навіщо ж ти, Жовтню, розбираєш дерева? (Питальне неокличне речення)
Залиш це вбрання. (Спонукальне неокличне речення)
Воно ж таке гарне! (Розповідне окличне речення)
Та не слухає Жовтень нікого: знай, своє діло робить. (Розповідне неокличне речення)
І коли тільки він відпочиває? (Питальне неокличне речення)
2� Скрізь, де не глянь, хазяйнує Жовтень. Убрав золоті сади, ліси, парки й струшує додолу жовте листячко. Ну навіщо ж ти, Жовтню, розбираєш дерева? Залиш це вбрання.
Воно ж таке гарне! Та не слухає Жовтень нікого: знай, своє діло робить. І коли тільки він відпочиває?
Вправа 5 Записали різні за інтонацією речення зі словом жовтень
Жовтень золотить листя на деревах. (Розповідне неокличне речення)
Золочений жовтень – щедра пора! (Розповідне окличне речення)
Тобі подобається жовтень? (Питальне неокличне речення)
Ми поїдемо в жовтні на екскурсію?! (Питальне окличне речення)
У жовтні приїжджай у гості. (Спонукальне неокличне речення)
Помилуйся золотими барвами жовтня! (Спонукальне окличне речення)
Вправа 6
Золота осінь чарує всіх своїми барвами. (Розповідне неокличне речення)
|
2� Питальні речення, які стосувалися б різних слів |
3� Відповіді на поставлені запитання |
|
Що чарує всіх своїми барвами? |
Осінь чарує всіх своїми барвами. |
|
Яка осінь чарує всіх своїми барвами? |
Золота осінь чарує всіх своїми барвами. Усіх чарує своїми барвами золота осінь. |
|
Що робить золота осінь? |
Чарує барвами золота осінь. Золота осінь чарує барвами. |
|
Чим чарує всіх золота осінь? |
Барвами чарує всіх золота осінь. Золота осінь чарує всіх барвами. |
|
Якими барвами чарує всіх золота осінь? |
Своїми барвами чарує всіх золота осінь. Золота осінь чарує всіх своїми барвами. |
|
Кого чарує золота осінь своїми барвами? |
Усіх чарує золота осінь своїми барвами. Золота осінь своїми барвами чарує всіх. |
Вправа 7 Зі словами (українські, дбати, школярі, чистота, місто, рідне) склали розповідне, питальне і спонукальне речення.
До свята українські міста прикрашають національними прапорами.
Які українські міста відвідують туристи?
Відвідайте великі українські міста!
Я люблю рідне місто.
Чи подобається тобі рідне місто?
Шановні мешканці, дбайте про рідне місто!
Наші школярі навчилися дбати за чистоту свого класу.
Чи навчились школярі дбати за чистоту свого класу?
Школярі, вчіться дбати за чистоту свого класу!
Вправа 8
Склали розповідь про одну з подорожей своєї родини, використовуючи різні види речень…
Сторінка 25 § 8 Звертання
Вправа 1
У вірші «Думи мої…» Тарас Шевченко звертається до своїх (до чого?) думок.
|
Звертання на початку речення |
Звертання у середині речення |
|
Думи мої, думи мої, ви мої єдині, не кидайте хоч ви мене при лихій годині |
Прилітайте, сизокрилі мої голуб'ята, із-за Дніпра широкого у степ погуляти... |
2� Виписали звертання разом із залежними словами: думи мої, думи мої, ви мої єдині, сизокрилі мої голуб'ята.
Звертання вживається у розповідних, питальних та спонукальних реченнях, які бувають окличними або неокличними за інтонацією. На письмі звертання виділяються комами або знаком оклику.
Вправа 2
У вірші «О мово рідна!» Зоя Кучерява звертається до рідної мови – золотої колиски.
2� Підкреслили звертання
О мово рідна! Золота колиско,
в яких світах би не бувала я, —
з тобою серцем і по-українськи
я вимовляю мамине ім'я.
3� Ім’я — 2 склади (ім’-я), 4 звуки (звуковий розбір слова [і м й а], 3 букви («і», «ем», «я»)
Сторінка 26
Вправа 3 Склали три різних речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне) з такими звертаннями: матусю рідненька, мово солов’їна, народе славний.
Я пишаюся тобою, мій народе славний!
Матусю рідненька, коли прийдеш додому?
Розвивайся, мово солов’їна!
Вправа 4
Склали діалог на тему «Приємна зустріч», використовуючи звертання у правильній формі…
Вправа 5
Подібна ситуація, описана автором, виникає тому, що Петрик слова вчительки зрозумів буквально, він не врахував інших тлумачень: читати про себе – читати ледве чутно (мовчки), читати про себе – дізнаватися про самого себе.
2� Розподілили ролі.
— А тепер, діти, прочитаймо оповідання з книжки. Тільки читайте про себе.
— Ніно Павлівно, я читаю, читаю, але тут про мене нічого не написано!
Вправа 6
Бабусю, тату, пане, панянко, сестричко, добродію, сину, Оксано Анатоліївно, Василю Миколайовичу, земле, краю.
2� З трьома звертаннями склали речення
Бабусю, вітаю зі святом! Допоможете мені, тату? Пане, дозвольте пройти. Добродію, передайте кошти за проїзд. Як справи, сину? Оксано Анатоліївно, хто сьогодні чергує? Я люблю тебе, земле моя! Мій чудовий краю!
3� Сергію Ігоровичу, Ганно Миколаївно.
Вправа 7 Підкреслили звертання
Ми будемо чекати на вас, місіс Донован.
А що, міс Гармидер, ми могли б зайнятися чимось цікавішим?
Містере Шрапнель, я вже дуже давно не мала такого задоволення від візиту до вашої школи
Сторінка 27 § 9 Головні і другорядні члени речення.
Вправа 1 Головні члени речення (підмет і присудок) утворюють основу речення.
Мої друзі відпочивають в аквапарку.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) друзі (що роблять?) відпочивають; друзі (чиї?) мої; відпочивають (де?) в аквапарку.
Основа речення: друзі відпочивають.
Схема речення:
(хто?) друзі <———> (що роблять?) відпочивають
(чиї?) мої (де?) в аквапарку
Вправа 2 Вірш «Іскриться крапелька роси…» Марії Людкевич
І-скри-ться кра-пель-ка ро-си на зо-ло-тім ли-стку ка-ли-ни. Світ мо-ло-ді-є від кра-си під не-бом У-кра-ї-ни. Пуль-су-є чи-сте дже-ре-ло, як жил-ка си-ня-си-ня! Цві-те мо-є гір-ське се-ло під не-бом У-кра-ї-ни.
Тема: поетична розповідь про те, як живеться під небом України.
Головна думка: «під небом України».
Мета: уславлення рідного українського краю.
2� Виписали головні члени речень: іскриться крапелька, світ молодіє, пульсує джерело, цвіте село.
Іскриться крапелька роси на золотім листку калини. (Що?) крапелька (що робить?) іскриться.
Світ молодіє від краси під небом України. (Що?) світ (що робить?) молодіє.
Пульсує чисто джерело, як жилка синя-синя! (Що?) джерело (що робить?) пульсує.
Цвіте моє гірське село під небом України. (Що?) село (що робить?) цвіте.
Сторінка 28
Вправа 3 Вірш «Осінь» Володимира Ладжиця
Вчо-ра ще дзве-ні-ли ко-си в га-ї на луж-ку. Ни-ні ж там сто-їть вже о-сінь в жов-тім ко-жу-шку. Я до не-ї у до-ли-ну ви-біг із во-ріт, при-ди-вив-ся: то ж ка-ли-на в зо-ло-ті сто-їть.
Тема: поетична розповідь про зустріч з осінню.
Головна думка: «нині ж там стоїть вже осінь в жовтім кожушку»
Мета: замилування красою осінньої природи.
2� Підкреслили головні та другорядні члени речення
Вчора ще дзвеніли коси в гаї на лужку.
(Що?) коси (що робили?) дзвеніли.
Нині ж там стоїть вже осінь в жовтім кожушку.
(Що?) осінь (що робить?) стоїть.
3� Зв'язок слів у реченні за питаннями
(Що?) коси (що робили?) дзвеніли; дзвеніли (де?) в гаю, на лужку; дзвеніли (коли?) вчора.
Вправа 4
Як ти розумієш прислів’я «Осінь на рябому коні їздить»? Колись кінь був транспортним засобом, ним возили урожай з полів, тому щедра осінь на коні їздить. Малярка-осінь забарвлює листя дерев у різні кольори, тому кінь у неї також рябий, що в переносному значенні означає забарвлений в яскраві кольори.
2� Підкреслили головні та другорядні члени речення
Осінь на рябому коні їздить.
(Що?) осінь (що робить?) їздить.
Вправа 5
|
Речення |
|
|
Прийшла золота осінь. Золотом малює осінь. Відлетіла осінь |
= …. —. … = —. = —. |
Вправа 6 Між головними членами речення існує двосторонній зв'язок, а між іншими — тільки односторонній.
Легенький вітерець гойдає віти.
(Що?) вітерець (що робить?) гойдає.
Основа речення: вітерець гойдає.
Зв'язок слів у реченні за питаннями:
(що?) вітерець (що робить?) гойдає;
вітерець (який?) легенький;
гойдає (що?) віти.
Сторінка 29
Вправа 7
|
Загадка Л. Вознюк |
Відгадка |
|
Хоч без крил, але літаю, вербі коси розплітаю. Погойдаю в лісі гілку, заколишу в квітці бджілку. Якщо добре розлютити, можу шкоди наробити. |
Вітер |
2� Літаю (без чого?) без крил; розплітаю (що?) коси; погойдаю (де?) в лісі; заколишу (кого?) бджілку; розлютити (як?) добре.
Вправа 8 Підкреслили головні та другорядні члени
Осіннє сонечко привітно всміхається.
2� Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) сонечко (що робить?) всміхається; сонечко (яке?) осіннє; всміхається (як?) привітно.
Схема речення:
(що?) сонечко <———> (що робить?) всміхається
(яке?) осіннє (як?) привітно
Хвилинка спілкування
— Нагадай, будь ласка, у якій послідовності встановлюють зв'язок між членами речення.
— Спочатку треба визначити головні члени речення. Потім поставити запитання для визначення другорядних членів речення.
Вправа 9
Ніч засипала небо яскравими зорями.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) ніч (що зробила?) засипала; засипала (що?) небо; засипала (чим?) зорями; зорями (якими?) яскравими.
Схема речення:
(що?) ніч <———> (що зробила?) засипала
(що?) небо
(чим?) зорями —> (якими?) яскравими
Вправа 10 Вірш «Тече вода з-під явора» Тараса Шевченка
Пишається над водою червона калина.
(Що?) калина (що робить?) пишається.
Основа речення: пишається калина.
2� Зв’язок слів у реченні за питаннями: (що?) калина (що робить?) пишається; калина (яка?) червона; пишається (де?) над водою.
Схема речення:
(що?) калина <———> (що робить?) пишається
(яка?) червона (де?) над водою
Сторінка 30
Вправа 11 Поширили речення для повнішого вираження думки (одне із значень слова поширювати – це робити більшим за обсягом, складом, змістом; розвивати).
Листя опадає.
(Яке?) кленове листя опадає.
Кленове листя (як?) повільно опадає.
Кленове листя повільно опадає (куди?) на землю.
Кленове листя повільно опадає (на яку?) на мокру землю.
Вправа 12 Поширили речення
1) Дівчинка малює.
(Яка?) знайома дівчинка малює.
Знайома дівчинка малює (що?) картину.
Знайома дівчинка (як?) вправно малює картину.
Знайома дівчинка вправно малює (яку?) гарну картину.
Знайома дівчинка вправно малює гарну картину (чим?) олівцями.
Знайома дівчинка вправно малює гарну картину (якими?) кольоровими олівцями.
Знайома дівчинка вправно малює гарну картину кольоровими олівцями.
2) Хлопчик грає.
(Який?) талановитий хлопчик грає.
Талановитий хлопчик (як?) чудово грає.
Талановитий хлопчик чудово грає (що?) мелодію.
Талановитий хлопчик чудово грає (яку?) нову мелодію.
Талановитий хлопчик чудово грає нову мелодію (на чому?) на інструменті.
Талановитий хлопчик чудово грає нову мелодію на (якому?) музичному інструменті.
Талановитий хлопчик чудово грає нову мелодію на музичному інструменті.
Вправа 13
|
Речення |
Схема речення |
|
У шахті працюють шахтарі. |
… = —. |
|
У лісі збирають діти гриби. |
… = — … . |
Вправа 14 Вірш Віталія Конопельця.
Й сам не зна-ю, де взя-ли-ся ли-сто-но-ші-ди-ва-ки... Но-сять не ли-сти, а ли-стя, ще й скла-да-ють на ку-пки. Що ж за ві-стку нам при-но-сять? До-бра бу-де, а чи зла? Пи-ше клен, що близь-ко о-сінь, а бе-ре-за — що прий-шла.
Чому дерева приносять різні вістки? Спочатку береза скидає листя, тому осінь до неї прийшла, а потім клен – тому для нього близько осінь.
2� Склали поширене речення про дерева восени
1) Засумували дерева.
(Коли) восени засумували дерева.
Восени засумували (які?) багряні дерева.
Восени засумували багряні дерева (де?) за селом.
Восени засумували багряні дерева за селом.
2) Дерева одягають.
(Коли?) восени дерева одягають.
Восени (які?) листопадні дерева одягають.
Восени листопадні дерева одягають (що?) шати.
Восени листопадні дерева одягають (які?) золоті шати.
Восени листопадні дерева одягають золоті шати.