Тема: зображення боротьби захисників міста Дорогобужа, котрим кмітливість принесла перемогу над завойовниками. Головна думка: «незнищенність української землі та її народу». Рід літератури: епос. Жанр: легенда.   Композиція твору Експозиція: два королі підступили до стін міста

Тема: міфічна розповідь про зародження людської цивілізації, охоронницею якої від зла стала Берегиня. Головна думка: світло доброти переможе пітьму зла. Мета: знати минуле – мати майбутнє.   Композиція Експозиція: люди приходять до Сварога та Берегині куштувати хліб.

Тема: міфічна розповідь про славетного Дажбога-Сонця – родоначальника русів - українців. Головна думка: уславлення славетного Дажбога-Сонця – родоначальника русів – українців (заклик знати своє минуле). Мета: знати минуле – мати майбутнє. Рід літератури: епос. Жанр: міф.

Тема: вигадане пояснення про те, чому собака живе біля людини. Головна думка: «пішов пес до людини та пристав на службу до неї» (собака – друг людини). Мета: людина – дбайливий цар природи. Рід літератури: епос.   Композиція Експозиція: жив самітний пес. Зав’язка:

Тема: зображення народного уявлення про виникнення сузір’я Зоряний Віз. Головна думка: «Бог на те їх і поставив на небі, щоб усі люди бачили, яка щира була та дівчина». Мета: знати минуле – мати майбутнє. Рід літератури: епос. Жанр: міф.   Композиція

ПОКРОВА Що розказував нам батько, не забудь до скону,  Про Покрову, Матір Божу, про святу ікону. Сарацини1 підступили під мури Царграда,  Хоч відважно бились греки не дали їм ради.   І коли вже воювали за рубіж останній,  На всеношній2 святий Андрій, а з ним Спіфаній (Його

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА Букварі і читанки, Парти в два ряди. Наша перша вчителька В серці назавжди.   Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Що водила нас Ще у перший клас.   Сонце світлі зайчики Сипле у шибки. Кришать крейду пальчики Пишуть палички.   Добре нам читається —

ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА ВІТЧИЗНИ Усе міняється в житті, Нічого не стоїть на місці: І перепони на путі, Й події радісні, й врочисті.   На зміну дню приходить ніч, На зміну буднів — знову свято. Та тільки в тому, мабуть, річ, Що свят не так уже й багато.   Все більше буднів і трудів,

РІДНА МОВА Спитай себе, дитино, хто ти є,  І в серці обізветься рідна мова;  І в голосі яснім ім'я твоє  Просяє, наче зірка світанкова.    З родинного гнізда, немов пташа,  Ти полетиш, де світу далечизна,  Та в рідній мові буде вся душа  І вся твоя дорога,

КЛЯТВА Мова кожного народу  неповторна і — своя;  в ній гримлять громи в негоду,  в тиші — трелі солов'я.    На своїй природній мові  і потоки гомонять:  зелен-клени у діброві  по-кленовому шумлять.   Солов'їну, барвінкову,  колосисту

КИМ ХОЧЕШ БУТИ, ХЛОПЧИКУ, В ЖИТТІ? Серйозний, як усі Котигорошки,  ти на питання це подумав трошки  і відповів: людиною. Дитя!  Благословляючи1 твоє життя,  у трудну виряджаючи дорогу,  яку пораду чи пересторогу2  я кращу дам, ніж дав собі ти сам?  Будь вірним

МУЗИКА О музика! Яке це справді диво,  Вона підносить в сині небеса,  Ти невагомий і летиш щасливо,  А навкруги простори і краса.   І стільки щастя, радості легкої,  Любові, світла, ласки навкруги,  Краси божественної, неземної, —  Реальність враз втрачає

З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ! Є професія у світі —  Серце віддавати дітям!  Серце вчителя безкрає,  Як би він його не краяв.    Тому гідний вчитель шани.  Так, любові та пошани  За роботу непросту  І за те, що я росту!    Хай же вистачить терпіння 

МОВА                 Треба доглядати наш сад (Вольтер). Як парость виноградної лози,  Плекайте мову. Пильно й ненастанно  Політь бур'ян. Чистіша від сльози  Вона хай буде. Вірно і слухняно  Нехай вона щоразу служить вам,  Хоч і живе

ДИТИНСТВО  На стільці я їду по Сахарі,  пелікана з палички стріляю,  полинаю в піну Ніагари1,  океан на трісці пропливаю.   Вчора був я лоцманом2.  Синіли і ревіли темнокосі хвилі,  а сьогодні я господар вілли,  де в саду блукають пави білі.   Взавтра