НІЧНА ПІСНЯ ПОДОРОЖНОГО ... Нічна пісня подорожнього Ти, що бачиш горе все 3 високості неземної, — Хто вдвійні тягар несе, Тим даєш ти пільги вдвоє! Поки ж ці блукання, поки? Нащо все це — втіха й біль? Де він, спокій. Чи діждусь його відкіль? Переклад Григорія
ПРО КОНИКА ТА ЦВІРКУНА Поезія землі не вмре ніколи. Опівдні, як мовчать серед гілок Птахи в гаю, невтомний голосок Обнизує покоси й частоколи. Це коник, він поймає гори й доли, На стернях довгий ведучи танок, А стомиться - стихає на часок У
ТРАВНЕВА ПІСНЯ Сміється природа радо мені, Як сяє сонце по зимнім сні! Барвисті квіти по всіх лугах, Пташині хори по всіх гаях, І в кожнім серці радість, весна: О земле, сонце, любов ясна! Любов моя, ти світлий чар! Ти злото ранніх
МЕТУ Я ВТРАТИВ. ЖИТИ БЕЗ МЕТИ ... «Мету я втратив. Жити без мети, Коли ти боягуз, – не зможеш ти. За кожний хибний крок, за день в борні На нас чегають муки престрашні, Нам доля заздрісна готує кари, А ми не відведем її удари. Чи нам про вітер на
ГАЛЕРНИК На галері, на турецькій I до лави там прикутий, Руки на весло поклавши, Очі втупивши додолу, Він, драгутівський невільник, Біля узбереж Марбельї Нарікав під звук суворий Ланцюга й весла своїх: "О святе іспанське
СОНЕТ 66 Я кличу смерть - дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво
ІЗ "КНИГИ ПІСЕНЬ". СОНЕТ 61 "Благословенні будьте, день і рік..." Благословенні будьте, день і рік, І мить, і місяць, і місця урочі, Де спостеріг я ті сяйливі очі, Що зав'язали світ мені навік! Благословен вогонь, що серце пік, Солодкий біль спечаленої ночі І лук Амура, що в безоболоччі
ПІСНЯ ПРО ХЛІБ І ШОВК У Піднебесній, по Китаю всьому, Є тисяч десять міст, мабуть; Але чи є хоча б одне, в якому Не славилася б воїнів могуть? А що, якби серпи, мотики й рала Повиливати нам з блискучих лат, Аби воли покірно оборали Цунь поля
ПЕЧАЛЬ НА ЯШМОВОМУ ҐАНКУ На яшмових сходах біліє холодна роса. Промокли панчохи. Пливуть мовчазні небеса. Дивлюсь крізь фіранку на місяць осінній печальний — На тихій воді він тремтить і повільно згаса.
СУМНІ ЕЛЕГІЇ. ЖИТТЯ ПОЕТА (Книга IV, елегія X) Любощів ніжний співець, як свій шлях життьовий перейшов я,- Друже-нащадку, тобі повість розкаже моя. Мила вітчизна моя - Сульмон, на джерела багатий;
ОДА "ДО МЕЛЬПОМЕНИ" Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді1. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний. Я не умру цілком: єства мого частина Переживе
БАРВНОШАТНА ВЛАДАРКО, АФРОДІТО... Барвношатна владарко, Афродіто, Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине, Але знов прилинь, як колись бувало: Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог
ДОБРЕ ВМИРАТИ ТОМУ... Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах. Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі Ниви покинуть і йти жебракувати в світи, З матір'ю милою, з батьком старим
Сонет 11 В своїх очах вона несе Кохання,- На кого гляне, ощасливить вмить; Як десь іде, за нею всяк спішить, Тріпоче серце від її вітання. Він блідне, никне, множачи зітхання, Спокутуючи гріх свій самохіть. Гординя й гнів од неї геть
«КНИГИ В КРАСНОМ ПЕРЕПЛЁТЕ» (Марина Цветаева) Дослівний переклад Из рая детского житья Вы мне привет прощальный шлете, Неизменившие друзья В потертом, красном пререплете. Із раю літ дитячих Ви мені привіт прощальний шлете, Вірні, незрадливі друзі В