Другие задания смотри здесь... Задание 626*. Длина прямоугольника 6 см. Она на 2 см
Другие задания смотри здесь... Задание 601 Прочитай равенство 4 • 5 = 20.
Другие задания смотри здесь... Задание 576°. Решение. 27 : 3 – 7 =
САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло
САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ... Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в
БАБУНИН ДОЩ Бабунин дощ, на клямці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри — іскри! З м'яти — чамрота! Пускає бульби на порозі хата… Іде хтось темним садом-заховайсь! Іде, й стає знадвору за стіною, І
ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідyть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба Твоїх літ і долі гомінливої. Спи, моя дитинко, на порі. Тіні
ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ... Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. Вона — не тільки тема вірша Або картини, — В ній є висоти незміримі Й святі глибини. У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що
ОСІНЬ-МАЛЯР ІЗ ПАЛІТРОЮ ПИШНОЮ... Осінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє, осипає красою розкішною. Там розсипа вона роси сріблисті, Там тумани розливає, Ліс одягає у шати барвисті. Ліс обливає кольорами дивними, Ніжно сміється до вітру, Грає цілунками з ним
ДОЩ Благодатний, довгожданий, Дивним сяйвом осіянний,' Золотий вечірній гість Впав бадьоро, свіжо, дзвінко На закурені будинки Зголоднілих передмість. Відкривай гарячі груди, Мати-земле! Дощ остудить, Оживить і запліднить,— І пшеницею, й ячменем, Буйним
ЖУРАВЛІ ВИСОКІ ПРОЛІТАЮТЬ Журавлі високі пролітають, ледве видно птахів із землі. Журавлів я з вирію стрічаю і прошу перо у журавлів. Ставши над Дніпром зеленооким, ставши над усміхненим Дніпром, я прошу перо у них високе, піднебесне в них прошу перо. Хай з небес перо високе кинуть,
ЗІРКА Із коромислом по воду аж до моря зірка ходить. Коли зірка йде по воду — весело сміється, коли зірка йде з водою — срібло з відер ллється. Срібна зірка йде з водою, срібні в зірки руки, ллється чисте срібло з відер на ліси та луки. Ллється
ЧАРІВНИКИ Ніч — велика чарівниця! Зчарувала звіра, птицю, зчарувала всіх людей — не побачиш їх ніде. Не побачиш вітра в полі, ні тополю на роздоллі, ні метелика, ні бджілку, ні в цвіту вишневу гілку... Ранок — все відчарував: сині квіти поміж трав, і метелика, і бджілку, і
ГАЇ ШУМЛЯТЬ Гаї шумлять — Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде —
НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ! Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б'ється і б'ється в грудях... Не бував ти у наших