Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Большакова І., Пристінська М." 

СТОРІНКА 91

Вправа 3  Позначили суфікси –н-, -иця-

Сіль – . Цукор – . Гірчиця – . Серветка – . Хліб – . Суп – .
Оленка насипала цукор у цукорницю. Зелений салат поклали в салатницю. Гірчиця в гірчичниці смакувала до м’яса. У серветниці не було кольорової серветки. Запашний хліб лежав у хлібниці. Гарячий суп подали в супниці.

• Незвичайні слова зі суфіксом –иц-: блокнотниця, фломастериця, стугачниця, папірниця, зошитниця

Вправа 4

У слові зоря основа зор-, закінчення –я (змінюємо зорею, зорі), корінь зор- (підбираємо спільнокореневі зоряний, зоріти).

У слові мороз основа мороз-, нульове закінчення (змінюємо морозом, морозу), корінь мороз- (підбираємо спільнокореневі морозний, морозенко, заморозив).

У слові дорога основа дорог-, закінчення –а (змінюємо дорогою, дороги), корінь дорог- (підбираємо спільнокореневі дорожній, подорож).

У слові зірка основа зірк-, закінчення –а (змінюємо зірки, зіркою), корінь зір- (підбираємо спільнокореневі зірниця, зірочка, зірковий), суфікс -к-.

У слові хмарка основа хмарк-, закінчення –а (змінюємо хмарки, хмаркою), корінь хмар- (підбираємо спільнокореневі хмара, хмарно, захмарений), суфікс -к-.

У слові цукорниця основа цукорниц-, закінчення –я (змінюємо цукорниці, цукорницею), корінь цукор- (підбираємо спільнокореневі з випадним голосним цукор, цукрувати, цукрований), суфікси –н-,-иця-.

У слові зоряний основа зорян-, закінчення –ий (змінюємо зоряна, зоряною), корінь зор- (підбираємо спільнокореневі зоря, зоріти, зоряно), суфікс –ян-.

У слові дорожній основа дорожн-, закінчення –ій (змінюємо дорожню, дорожньою), корінь дорож- (підбираємо спільнокореневі дорога, подорож, подорожувати), суфікс –н.

У слові прибережний основа прибережн-, закінчення –ий (змінимо прибережна, прибережним), корінь –береж- (підберемо спільнокореневі берег, берегова), префікс при-, суфікс –н-.

У слові заморозки основа заморозк-, закінчення –и (змінимо заморозків, заморозками), корінь –мороз- (підберемо спільнокореневі мороз, морозити, приморозки), префікс за-, суфікс –к-.

У слові приморозки основа приморозк-, закінчення –и (змінимо приморозків, приморозками), корінь –мороз- (підберемо спільнокореневі мороз, морозити, заморозки), префікс при-, суфікс –к-.

У слові пришкільний основа пришкільн-, закінчення –ий (змінимо пришкільної, пришкільній), корінь –шкіл- (підберемо спільнокореневі школа, шкільний), префікс при-, суфікс –н-.

Вправа 5 Розібрали слова за будовою

, , 

У слові читанка основа читанк-, закінчення –а (змінюємо читанки, читанкою), корінь чит- (підбираємо спільнокореневі читаю, читач, читацький), суфікси –ан-, -к-.

У слові зимонька основа зимоньк-, закінчення –а (змінюємо зимоньки, зимонькою), корінь зим- (підбираємо спільнокореневі зима, зимовий, зимівля), суфікс –оньк-.

У слові безшумний основа безшумн-, закінчення –ий (змінюємо безшумного, безшумним), корінь шум- (підбираємо спільнокореневі шум, шумний, шумить), префікс без-, суфікс –н-.

СТОРІНКА 92

Вправа 1, 2 Будова слова

Вправа 3 

Нога, ніженька. (Неспоріднені слова ніжний, ніж).

Гора, гірський, гірник. (Неспоріднене слово гіркий).

У рядку зі спорідненими словами позначили корінь та підкресли букву, що позначає приголосні звуки, які чергуються  [к] – [ч] – [ц]:

, , , .

Вправа 4  Позначили корінь та підкресли букви, що позначають звуки, які чергуються:

Вправа 5  Прийменники

Доїхати до паркану, написати на дошці, злізти з дерева, підбігти під парасольку.

Доїхати (бо їхати) до (нового, чого?) паркану,

Написати (бо писати) на (шкільній, чому?) дошці,

злізти (бо лізти) з (високого, чого?) дерева,

підбігти (бо бігти) під (новеньку, що?) парасольку

Завдання 6  Розібрали слова за будовою

, 

У слові підосичник основа підосичник, нульове закінчення (змінимо підосичника, підосичником), корінь –осич- (підберемо спільнокореневі осика, осичка), префікс під-, суфікс –ник-.

У слові прибережний основа прибережн-, закінчення –ий (змінимо прибережна, прибережним), корінь –береж- (підберемо спільнокореневі берег, берегова), префікс при-, суфікс –н-.

Вправа 7  Утворили нові слова за допомогою відомих префіксів і суфіксів

Малювати – розмалювати, перемалювати, відмалювати, замалювати, змалювати, обмалювати, малювання, мальований, намальований.

Гризти – погризти, відгризти, обгризти, надгризти, загризти, згризти, гризун, погризений.

Папір – паперовий, папірець, папірчик.

Миша – мишеня, мишачий, мишка, мишенятко.

Цукор – цукерниця, цукерка, цукрований, цукерочка.

Писати – писар, писарка, розпис, написаний, записати, відписати, розписати, списати, обписати, надпис, надписати.

Сонце – сонечко, сонячний.

• Склади історію, використовуючи подані слова.

Миша гризла папір. Він зовсім не солодкий, як цукор. Але на папері можна писати. На ньому хочеться малювати жовтогаряче сонце.

СТОРІНКА 93 

Вправа 1 Частини мови 

• Склали речення зі словами

Яскраве сонце сяє у небі.

Накрапає теплий дощ.

Прозора крапля блищить на сонці.

Вправа 2

Заголовок: «Сніг», «Яким буває сніг?».

(Коли?) часто (коли?) взимку (що робить?) випадає (який?) мокрий (що?) сніг. Коли (що?) температура (чого?) повітря (яка?) близька до (чого?) нуля, (що?) сніжинки (як?) трохи (що роблять?) тануть і (що роблять?) скупчу­ються. (Що роблять?) утворюються (які?) легкі (що?) пухнастики зі (чого?) снігу. (Що роблять?) говорять, (що робить?) іде (який?) лапатий (що?) сніг. А якщо зі (чим?) снігом (що робить?) випадає (що?) дощ, (що роблять?) кажуть, що (що робить?) йде (що?) сніг із (чим?) дощем. Із (якого?) мокрого (чого?) снігу (хто?) діти (що роблять?) ліплять (які?) снігові (що?) фігури. 

СТОРІНКА 94

Завдання 3 Вірш «Загадка про того, хто ходить пішки» Г. Фальковича 

Хто це йде ку-ди за-хо-че, не ри-пить і не ту-по-че? Хто це хо-дить не го-ло-дним — тіль-ки те-плим чи хо-ло-дним? Це ж на ко-го ждуть ку-щі, кві-ти, я-го-ди, хво-щі, На-віть ми-ші та хру-щі? По по-лях і по ха-тах, по мі-сте-чках і мі-стах, се-ред нив, лі-сів і площ тіль-ки пі-шки хо-дить дощ. О-тже, я — і-на-кший трі-шки, бо хо-джу не тіль-ки пі-шки: вмі-ю бі-га-ти, стри-ба-ти, на-віть пла-ва-ти й пір-на-ти. 

• Пішки ходити – так говорять у прямому значенні тільки про людей. 

Тема: лірична розповідь про дощ. 

Головна думка: оспівування дощу – важливого явища природи. 

Рими: захоче – тупоче, голодним – холодним, кущі – хвощі – хрущі, хатах – містах, площ – дощ, трішки – пішки, стрибати – пірнати 

• Доведи свою думку, чи знаєш ти, про кого йдеться у вірші.

У вірші спочатку йдеться про дощ – важливе явище природи. Він випадає на більшій частині земної поверхні («йде куди захоче», «серед нив, лісів і площ»). Дощ – це нежива істота («не голодним»). Влітку він теплий, а восени – холодніший («тільки теплим чи холодним»). Дощ потрібен  рослинам для забезпечення живлення та випаровування, кругообіг води в природі забезпечує життя усім істотам («ждуть кущі, квіти, ягоди, хвощі», навіть миші та хрущі). У кінці вірша йдеться про людину. У прямому значенні саме вона ходить пішки, а крім того вміє «бігати», стрибати, навіть плавати й пірнати».

• Звичайно, сніг не може ходити пішки, бо у нього нема ніг. Сполучення слів «ходить пішки» вжито в переносному значенні. 

У вірші цікаво розіграна ситуація ходьби пішки у переносному та прямому значеннях.

СТОРІНКА 95 

Вправа 4 Дібрали споріднені слова 

(Що?, іменник) Дощ — (який?, прикметник) дощовий — (що робить?, дієслово) дощить. 

Сніг — сніговий — сніжить. 

Веселка — веселий — веселиться. 

Блискавка — блискучий — блискає. 

• Описали дощ за допомогою слів — назв предметів, слів — назв ознак предметів, слів — назв дій предметів 

1 Дощ періщить із хмари. 

2 Восени дощ прохолодний. 

3 Під час зливи дощ ллє, немов із відра. 

Вправа 5 

•  Казка про країну, в якій весь час іде дощ... 

Інші завдання дивись тут...