Заголовок: «Море».

Тема тексту-опису: поетичне змалювання моря.

Головна думка: замилування морською красою.

^{У мо-рі хви-ля за хви-ле-ю ри-не.}

^{Мо-ре на-че здій-ма-є-ться вго-ру.}

^{А скле-пі-ння не-бе-сне-є си-нє}

^{край свій я-сний ку-па-є у мо-рі.}

^{Зачин (твердження)}

^{Ле-тю-чі ми-ші — у-ні-каль-ні тва-ри-ни.}

^{Основна частина (доведення)}

^{По-пер-ше, це о-дні з най-мен-ших ссав-ців на Зем-лі. По-дру-ге, ле-тю-чі ми-ші мо-жуть пе-ре-но-си-ти ко-ли-ва-ння тем-пе-ра-ту-ри ті-ла від —7,5 гра-ду-са до +48,5 гра-ду-са, за-ли-ша-ю-чись при цьо-му жи-ви-ми і здо-ро-ви-ми. По-тре-тє, це є-ди-ні дрі-бні тва-ри-ни, я-кі жи-вуть ду-же дов-го і на-ро-джу-ють на рік у-сьо-го по о-дно-му-дво-є діт-ей.}

^{Кінцівка (висновок)}

^{Щоб ці ру-ко-кри-лі ссав-ці не зни-кли, їх за-не-се-но до Чер-во-но-ї кни-ги У-кра-ї-ни.}

Розмовний

Розказати друзям смішну історію, яка нещодавно трапилася з вами...

Науковий

На уроці української мови відповісти на запитання вчителя, що називається текстом

Художній

На уроці читання описати красу берізки восени...

^{Зачин (загальне враження)}

^{Ди-во-ви-жні це бу-ли пта-хи!}

^{Основна думка (опис окремих ознак)}

^{Ви-со-кі, май-же люд-сько-го зро-сту, на тон-ких струн-ких но-гах, із гну-чки-ми дов-ги-ми ши-я-ми. Дзьоб та-кож дов-гий і го-стрий, мов кин-джал. На го-ло-ві бі-ля дзьоб-ба чер-во-на і пля-ма, по-мі-тна зда-ле-ку. Пір'-я бі-ле, на-че сніг, ли-ше кін-чи-ки пір'-їн — чор-ні.}

^{Кінцівка (підсумок)}

^{Ось во-ни я-кі, бі-лі жу-рав-лі-стер-хи!}

Будова тексту-розповіді

План

Зачин

1. Було це в давнину

Основна частина

2. Татарський набіг

3. Дівчина знає стежину

4. Бій з ворогами

5. Незнайома сміливця – Сміла

Кінцівка

6. Назва міста – пам'ять про дівчину

Зачин (початок)

Трави — це рослини, у яких тонкі і м'які стебла. Вони бува­ють однолітніми, дволітніми і багатолітніми.

Основна частина (розвиток подій)

Однолітні трави встигають за літо прожити ціле життя: вирости з насінини, можна вмістити зацвісти, принести плоди і насіння. До них відносять горох, айстри, гречку.

Дволітні рослини у перший рік життя утворюють коріння, стебло, листя, а на другому році життя квітнуть і дають насіння. До них відносять капусту, моркву, буряк.

Багатолітні рослини живуть довгі роки. Це кульбаба, ко­нюшина.

Кінцівка (закінчення)

От такими різними є трави.

^{Зачин (початок)}

^{Ри-бал-ка ста-вив сі-тки на ля-щів у за-ли-тих па-вод-ком лу-ках. Він по-віль-но про-би-рав-ся чов-ном крізь ку-щі, що стир-ча-ли з во-ди.}

^{Основна частина (розвиток подій)}

^{На о-дно-му з ку-щів він по-ба-чив я-кийсь див-ний ру-ду-ва-тий гриб. Ра-птом гриб стри-бнув — і про-сто до ри-бал-ки в чо-вен. У чов-ні за-раз же пе-ре-тво-рив-ся на мо-кру пе-ре-ля-ка-ну бі-ло-чку.}

^{Кінцівка (закінчення)}

^{Ри-бал-ка до-віз тва-рин-ку до бе-ре-га. Біл-ка ві-дра-зу ви-ско-чи-ла з чов-на й по-стри-ба-ла в ліс.}

^Зачин

^{На то-нень-кій гі-ло-чці вер-би дру-жно си-дять по-пе-ли-ці. За-пу-с­ти-ли сво-ї хо-бо-тки під ко-ру — вер-бо-вий сік смо-кчуть.}

^{Основна частина}

^{А нав-ко-ло них кло-по-чу-ться ме-ту-шли-ві му-ра-шки. Для них по-пе-ли-ці те са-ме, що ко-ро-ва для лю-ди-ни. Пі-дбі-жить му-ра-шка, по-ло-ско-че по-пе-ли-цю ву-си-ка-ми, не-на-че по-до-їть. По-пе-ли-ця й ви-­пу-стить кра-плин-ку со-лод-ко-го со-ку. Зли-же му-ра-шка сво-ї ла-со-щі й ну ін-шу ло-ско-та-ти.}

^{Кінцівка}

^{Так по-пе-ли-ці му-ра-шок го-ду-ють.}

^Зачин

^{Ко-ли ти по-ба-чиш у-пер-ше мор-сько-го ко-ни-ка, то, ма-буть, у-смі-хне-шся: «Хі-ба це риб-а?».}

^{Основна частина}

^{Лу-ски в ко-ни-ка не-ма-є, плав-ник о-дин, рот — не-на-че тру-бо-чка, хвіст дов-гий і за-­кру-че-ний. А о-чі мо-жуть во-дно-час ди-ви-ти-ся в рі-зні бо-ки: о-дне о-ко — лі-во-руч, дру-ге — пра-во-руч.}

^{Кінцівка}

^{О-днак це все ж та-ки риб-ка.}