Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2020  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 3 клас Вашуленко М., Васильківська Н., Дубовик С. (1 частина)" 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 12 Звертання

Сторінка 38

Вправа 1  Словосполучення, що є звертанням:

рідна земле, рідний краю, рідна стороно.

 

Вправа 2  Поширені звертання

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово. У барвінки зодягайся, моє щире слово.

 

Сторінка 39

Вправа 3

Сестро, мамо, пане, добродію, Маріє Миколаївно, Петре Васильовичу, сусіде, сусідко.

Мамо, я повернусь ввечері. Сестро, зачекай мене! Пане, посуньтеся, будь ласка. Добродію, не скажете котра година? Маріє Миколаївно, розкажіть нам цікаву історію. Петре Васильовичу, я візьму цю річ. Сусіде, як ваше здоров’я? Сусідко, здоровенькі були!

• Звертання з вірша «Прекрасні звертання»: мамо, матусенько, мамочко, ненько, матінко, мамонько рідна, моя дорогенька, татку, татусеньку, таточку, тату, татоньку, бабцю, бабуню, бабусю, діду, дідуню, дідусю, донечко, синку, сестрице, братусю

 

Вправа 4

• Спільне у двох уривках: звертаються до малят.

Спи ж ти, малесенький, пізній бо час. Спи, моя пташко, то вітер завив.

малесенький4 склади (ма-ле-сень-кий), 10 звуків

(звукова схема [— ●| — ●́ | — ● = | — ● =],

звуковий розбір слова [м а л е с е н' к и й], 11 букв («ем», «а», «ел», «е», «ес», «е», «ен», «знак м’якшення», «ка», «и», «йот»)

 

Вправа 5, 6  Розіграти уривок із відомої казки «Телесик».

З українських народних казок виписали чотири речення зі звертаннями:

Казка

Речення зі звертанням

«Телесик»

Це тобі, діду, пиріжок, а це мені пиріжок!

«Казка про билинку і горобця»

Кози, кози, ходіте билинку гризти, билинка не хоче горобця-молодця колихати.

«Казка про липку і зажерливу бабу»

Ой, не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!

«Коза-дереза»

Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

 

Сторінка 40

Вправа 7

Неможливо любити народ, Україну без твого аромату, слово, мій цвіте!

Я ж тобі присягаюся, мово єдина, на любов і на вірність на тисячоліття.

 

Вправа 8

Звертання

Місце звертання у реченні

Україно! Ти для мене диво!

На початку речення

Чуєш, друже мій, розмови?

У середині речення

Прийми мою любов, народе рідний.

У кінці речення

• Звертання вживається у розповідних, питальних і спонукальних реченнях (за метою висловлювання), в окличних і неокличних реченнях (за інтонацією)

 

Вправа 9

— Ти куди ідеш, веселко, яром і горою?

— До ставка іду, малята, стежкою крутою.

 

Хвилинка спілкування

Чому ти до татка звертаєшся папа, а до бабусі — бабо…

 

Сторінка 41

Вправа 10, 11, 12

Ще в ко-ли-сці не-мов-ля сло-во «ма-ма» ви-мов-ля. Най-до-ро-жче в сві-ті сло-во так зву-чить у рі-дній мо-ві. Ма-ти, ма-тін-ко, ма-ту-сю, ма-мо, ма-мо-чко, ма-му-сю — на-зи-ва-ю те-бе я, рі-дна не-не-чко мо-я.

Розіграйте сценку зі звертаннями за ситуацією, коли мама втомлена прийшла з роботи…

 

§ 12 Звертання

Сторінка 42

Листочки з дерев опадають на землю.

Що опадає на землю? Листочки.

Що роблять листочки? Опадають.

З чого опадають листочки? З дерев.

Куди листочки опадають? На землю.

 

Хвилинка спілкування

Усі слова є членами речення…

 

Вправа 1   Зв'язок між головними членами речення:

Тихо осінь ходить гаєм. (Що?) осінь (що робить?) ходить.

Ліс довкола аж горить. (Що?) ліс (що робить?) горить.

Ясен листя осипає. (Що?) ясен (що робить?) осипає.

Дуб нахмурений стоїть. (Що?) дуб (що робить?) стоїть.

• Зв'язок для другорядних членів речення:

Ходить (як?) тихо.  Горить (де?) довкола.  Осипає (що?) листя. Дуб (який?) нахмурений.

 

Сторінка 43

Вправа 2

Сонце гріє.  (Що?) сонце (що робить?) гріє.

Вітер віє з поля на долину. (Що?) вітер (що робить?) віє.

Схема речення ______            . Йому відповідає речення Сонце гріє. 

 

Вправа 3

1) Схема речення                      .

Наступила осінь. (Що?) осінь (що зробила?) наступила.

Жовтіє листя.  (Що?) листя (що робить?) жовтіє.

Випала роса.  (Що?) роса (що зробила?) випала.

Опустився туман. (Що?) туман (що зробив?) опустився.

Плаче дівчинка. (Хто?) дівчинка (що робить?) плаче.

2) Схема речення  ____              ............   .

Листя жовтіє на деревах. 

(Що?) листя (що робить?) жовтіє. Жовтіє (де?) на деревах.

Роса  випала на трави.

(Що?) роса (що зробила?) випала. Випала (де?) на трави.

Туман  опустився на луки.

(Що?) туман (що зробив?) опустився. Опустився (куди?) на луки.

Дівчинка  плаче голосно.

(Хто?) дівчинка (що робить?) плаче. Плаче (як?) голосно.

 

§ 14 Зв'язок слів у реченні

Сторінка 44

Вправа 1  Підмет і присудок — основа речення

Маленьке дівчатко привітно всміхається.

Зв'язок між словами речення: (хто?) дівчатко (що робить?) всміхається; дівчатко (яке?) маленьке; всміхається (як?) привітно.

 

Вправа 2 

Зажурена верба опустила свої віти.

Зв'язок між словами речення: (що?) верба (що зробила?) опустила; верба (яка?) зажурена; опустила (що?) віти; віти (чиї?) свої.

 

Хвилинка спілкування

— Я все зрозумів! Щоб установити зв'язок між членами речен­ня, треба визначити основу речення.

— Так! Потім знайти залежні слова від підмета, якщо вони є.

— Далі — залежні слова від присудка, якщо вони є.

— А в реченні ще можуть бути залежні слова від другорядних членів. Що тоді робити?

— Зауважу, що між назвою предмета (іменником) і узгодженою ознакою предмета (прикметником) зв'язок лише односторонній.

— А можна конкретніше?

— Завжди ставимо запитання від назви предмета до узгодженої ознаки предмета.  Проте детально подібні речення будемо вивчати у старших класах. А тепер на письмі всі другорядні члени речення підкреслюємо однаково.

 

Сторінка 45

Вправа 3

Сумні птахи відлітають у вирій.

(Хто?) птахи (що роблять?) відлітають; птахи (які?) сумні; відлітають (куди?) у вирій.

З неба сіє дрібний дощик.

(Що?) дощик (що робить?) сіє; сіє (звідки?) з неба; дощик (який?) дрібний.

 

Вправа 4  Склали два речення зі словом осінь так, щоб в одному реченні це слово було підметом, а у другому — другорядним членом речення:

Золота осінь малює листя.

(Що?) осінь (що робить?) малює; осінь (яка?) золота; малює (що?) листя.

Прийшла золота осінь.

(Що?) осінь (що зробила?) прийшла; осінь (яка?) золота.

Дівчинка малює золотокосу осінь.

(Хто?) дівчинка (що робить?) малює; малює (що?) осінь; осінь (яку?) золотокосу.

Природа чекає золоту осінь.

(Що?) природа (що робить?) чекає; чекає (що?) осінь; осінь (яку?) золоту.

 

Сторінка 46

Вправа 5 Зв'язок слів у словосполученні

Світиться (де?) в небі; слово (яке?) рідне.

 

Вправа 6 Поширили речення другорядними словами

Пожовтіло листя (де?) на деревах.   Надходить осінь (яка?) золота.

Вітер повіяв (де?) у полі.    Птахи відлітають (куди?) у вирій.

 

Вправа 7

1. Схема речення ______               ......... .

Дзвінок покликав учнів на урок.

Трави похилилися у лузі. 

Осінь розмалювала золотом ліси.

2. Схема речення              ______ ........... .

Кличе дзвінок усіх знову на урок.

Похилилися трави на лугах і полях.

Розмалювала осінь природу золотими фарбами.

 

Вправа 8  Речення про краєвид із вікна.

Широкою дорогою швидко мчать машини. Діти бавляться на майданчику. Високі будинки тягнуться до синього неба.

У нашому садку зацвіли дерева. Пташки весело співають за вікном. По  блакитному небу пливуть кучеряві хмаринки.

Темні хмари нависли над будинком. Вітер гне тополі при дорозі. З неба падають важкі дощові краплі.

 

Що я знаю?

• Назви речення за метою висловлювання. Розповідні, питальні, спонукальні.

• Які речення можуть бути окличними? Який розділовий знак ставиться у кінці окличних речень? Розповідні, питальні, спонукальні речення можуть бути окличними за емоційним піднесенням. У кінці розповідних і спонукальних речень ставимо знак оклику, у кінці питальних речень знак питання і знак оклику.

• Що таке звертання? Наведи приклади звертань. Звертання – це слово або сполучення слів, яке називає того (те), до кого (до чого) звертаються. Наприклад, мамо, хлопче, сонечко, дідусю, Петре, бабусю.  

• Як виділяється звертання на письмі? Де воно може стояти? На письмі звертання виділяють комою або знаком оклику. Воно може стояти на початку, в середині, в кінці речення.

• Що називається членами речення? Які члени речення ти знаєш? У реченні самостійні частини мови виступають членами речення. Виділяють головні члени речення (підмет, присудок) і другорядні члени речення.   

• На які питання відповідають головні члени речення? Підмет відповідає на питання хто? що?, а присудок відповідає на питання що робить? що зробив? що робитиме? що зробить?

Інші завдання дивись тут...