© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та ЧИТАННЯ 3 клас Вашуленко М., частина 2"
Сторінка 3 – 4
Вірш «Вересень» Інни Кульської
• Слова, які добирає поетеса для опису вересня: щедрий, у віночку з вересу, добро роздає. Поетеса називає місяць щедрим за його врожай, осінні квіти.
• Порівняли вірш Інни Кульської «Вересень» та ілюстрацію Анни Загорської…
• Спробували самостійно проілюструвати вірш.
Справа треба намалювати хлопчика у віночку з вересу. В одній руці він триматиме букет жоржин, а в іншій корзину зі стиглими яблуками. Зліва можна намалювати свою школу. А перед нею багато школярів з яскравими жоржинами в руках.
Сторінка 5
Оповідання «Перший подих осені» Алевтини Волкової
• Авторка називає вересень першим подихом осені, бо вересень є першим місяцем осінньої пори, коли появляються осінні ознаки у природі.
• У тексті авторка називає вересневі дні тихими, задумливими, теплими, серпанковими, короткими. «Тихі, задумливі вересневі дні ще теплі, наче літні». «День народжується в осінньому серпанку». «Настають короткі осінні дні».
• Ознаки літа, які можна спостерігати у вересні: теплі дні, прозоре і легке повітря, сонце яскраво світить, довгі дні. Сонце восени вже не таке саме, як улітку: «ще довго сяє на ясному небосхилі, та воно вже не таке гаряче, як улітку, а ніжно-ласкаве, лагідне».
• Пояснили вислови: «день народжується» – на зміну ночі настає день, коли сонце сходить над обрієм; «туман розсіюється» – туман на поверхні зазвичай піднімається у верх або стелиться до землі, а потім зникає; «початок вересня дивує» – у вересні вже помітні осінні зміни в природі; «вступає осінь у свої володіння» – у помірних широтах яскраво виражені чотири пори року і з вересня починається осінь.
• У тексті п’ять абзаців. Четвертий абзац, у якому йдеться про поширення крилатих насінин деяких дерев, складається з одного речення. Про осінні квіти («На газонах квітнуть ще яскраві, різнокольорові айстри й жоржини, червоні канни, милують око оксамитові чорнобривці») йдеться у третьому абзаці.
• Дерева, які згадуються в тексті: береза, липа, клен, сосна. Йдеться про те, що їхні насінини мають крильця, через що їх називають крилатими. Вітер розносить таке насіння на великі відстані і відбувається поширення рослин на планеті («Вітер підхоплює крилаті насінини берези і липи, клена і сосни та переносить їх на далекі відстані»). Про один із способів поширення насіння деяких рослин йдеться в четвертому абзаці.
Вірш «Осінь» Марії Хоросницької
• Якою ти уявляєш осінь із цього вірша та які фарби має осінь-художниця…
• У цьому вірші осінь зайнята малюванням «жовтим по зеленім».
Сторінка 6
Вірш «Осінь пензлика взяла» Марії Пономаренко
• Осінь прикрасила берізки золотавими барвами, дідуся-дуба – багряними (яскраво-червоними). Вона малювала траву золотистими барвами, калину – червоними, небо – блакитними.
• Я вважаю, що осінь любить не тільки яскраві кольори, бо часті тумани та негода роблять барви осені тьмяними, темно-сірими.
• Звичайно осінь подобається поетесі, адже про це свідчать лагідні слова зі зменшуваними суфіксами, якими вона описує природу: береза – берізка, коси – кіски, дід – дідусь, сестра – сестричка, осика – осичка, лисиця – лисичка, трава – травиця, тонкі – тоненькі, павутини – павутинки.
• Ознаки осені зображено у вірші: на листяних деревах берези, дуба, осики жовтіє листя; жовтіє трава; червоніють стиглі плоди калини, горобини, шипшини; літає павутина, настає, так зване, бабине літо; часто дощить та хмарне небо.
• Речення з порівнянням: «Дві сестрички, дві осички стали жовті, мов лисички».
Поетеса невипадково обрала саме таке порівняння. Лисичка – тварина з рудою шерстю. Осика – листяне дерево, а восени її листя стає оранжевим. Осика має тонкий стовбур та гілля з багатьма тремтливими листочками. Якщо вони руді, то таким здається все дерево.
• Осінь із цього вірша: майстерна працьовита художниця.
• Письменниця і художниця по-різному зобразили події. На ілюстрації бачимо осінь-художницю у великому місті, де нема берізок, мало трави, не видно павутинки. У вірші уявляю осінь у сільській місцевості, де багато трави, ростуть березові гаї, дубняки, горобина і шипшина, подвір’я прикрашає калина.
Сторінка 7
Картина Ігоря Роп’яника «Осінь в Карпатах»
Сторінка 8
• Я дослідник. «Золото» осені – трава, листя листяних дерев. Знайшли в довкіллі такі кольори: жовтий (листя берези, липи, верби), багряний (листя клена, горіха), яскраво-блакитний (небо, гори вдалині), темно-синій (хмари), оранжевий (листя осики, каштану, плоди горобини), червоний (ягоди шипшини, калини).
Вірш «Осіння пожежа» Степана Жупанина
• Вірш має таку назву, бо восени багряніє листя на деревах, а такий колір має полум’я.
• Дощ на початку вірша сонний, спокійний, а потім – стурбований, рішучий, наполегливий. Проте дощу не вдалося загасити пожежу, бо насправді то була не пожежа, а жовті барви осіннього лісу.
• Кольори осені, які згадані у вірші: жовтогарячий, червоний.
Сторінка 9 – 10
Науково-популярне оповідання «Бабине літо»
• Інформація з тексту, яка відома: зазвичай бабине літо спостерігаємо восени. Уперше дізнався, чому літає павутина, хто плете бабине літо.
• Про те, чому павук-хрестовик має таку назву йдеться у другому абзаці. «У траві й на листі рослин живуть мільйони маленьких павучків-хрестовиків. Їхня назва походить від того, що вони мають на спині білий знак у вигляді хреста».
• З тексту дізналися про харчування павучка: улітку він поїдає дрібнішими комашками у траві і на листочках, а восени полювати доводиться в повітрі.
• Для подорожі павучкові потрібна павутина, щоб полювати на комашок у повітрі.
• За погідної погоди павучок може подорожувати на павутинні. Під час дощу, сильного вітру павучок не може мандрувати, а ховається у траві, під корінням, листям, бо такі природні явища не сприяють цілісності павутинки.
• Розповідь про подорож павучка на своїй павутині (що він бачив, що відчував, чи цікаво було йому подорожувати)…
Казка «Що найтяжче журавлям» Василя Сухомлинського
• Між ким відбувається розмова, про що запитала береза, що найтяжче журавлям…
• На зимівлю журавлі відлітають з України в Іран, Індію, Ірак або Африку.
Сторінка 11 – 12
Вірш «Прощальний танок» Миколи Сингаївського
• У довкіллі поет спостерігав за граками, які збиралися у вирій.
• Описана подія відбувалася на лугах.
• Слова, якими поет описує прощальний танок граків: танцюють, пірнає, злітають, кружляють, прощаються, хочуть награтися.
• Почуття, які виражають граки танком: прощання, тривоги.
• Чи доводилося спостерігати птахами та що цікавого і незвичайного помітив….
Вірш «Дощова осінь» Анатолія Качана
• Мені сподобався вірш. У ньому йдеться про дощову осінь.
• Пояснили зміст виділених речень…
• Коли йде дощ, це «насолода» не лише для парасольок і плащів, а дітей. Мені до вподоби осінній дощ. У такий день ми з друзями одягаємо чобітки, які не промокають, і сміливо «рахуємо» калюжі.
• Слова, доречні для опису осіннього дощу: частий, сильний, щедрий, шумний, проливний, тривалий, раптовий, прохолодний.
• Кажуть, що поганої погоди не буває. А ви як вважаєте?...
Сторінка 13
Література в колі мистецтв
• Прослухавши п'єсу українського композитора Віктора Косенка «Дощик», уявляю дрібний, веселий, грайливий дощик.
• У цього дощику веселий настрій. Композитор назвав свою п'єсу «Дощик», а не «Дощ» чи «Злива», бо звучить тиха, грайлива, переривчаста, танцювальна мелодія.
• Можна запропонувати назви до п'єси: «Дощик танцює», «Дощовий таночок».
Сторінка 14
Науково-популярне оповідання «Про парасольку» Лідії Андієць
• Нова для мене інформація про парасольку:
|
Час появи рукотворних парасольок |
«Перші рукотворні парасольки з'явилися кілька тисяч років тому», коли їх «використовували їх не так у побуті, як в урочистих церемоніях» |
|
Форми парасольок |
«У Давньому Єгипті — напівкруглі, прикрашені торочками. У Персії — схожі на конус і теж прикрашені торочками та китицями» |
|
Походження назви |
«французькою мовою «пара соль» — «захищай від сонця»»» |
|
Час появи парасольок в Англії, там вони захищали не тільки від сонця, а й дощу |
«Понад двісті років тому парасолька з'являється в Англії. Тут вона набула своєї нової якості — захищати не лише від сонця, а й від дощу» |
|
Як колись виглядали парасольки |
«Виготовляли парасольки з матеріалу, що не пропускав води. Каркас робили з китового вуса чи дерева. Ці парасольки були великі, громіздкі, схожі на переносний дашок» |
|
Час створення сучасної складаної парасольки |
«Понад сто років тому було створено металеву складану парасольку, якою ми користуємось і нині». «У парасольки з'явилися спиці, її вже можна було скласти» |
Інформація, яка мене здивувала: «Винахідливі майстри почали виготовляти парасольки з гаманцем, із люстерком. У їхніх ручках робили потаємні сховки для грошей, секретних документів, ключів»
• Нові для мене слова в тексті: настирливим (надокучливим); лапате листя(широке листя); рукотворні (створений працею людини), церемоніях (встановлений обряд), торочки (ряд звисаючих ниток), китиці (жмуток ниток), каркас (основа речі), громіздкі (великі, важкі), спиці (металеві стрижні у каркас), люстерко(дзеркальце).
• У тексті шість абзаців. Про те, звідки походить назва парасольки, сказано в третьому абзаці (французькою мовою «пара соль» — «захищай від сонця»).
• Абзац, у якому розповідається про те, з яких матеріалів раніше виготовляли парасольки в Англії: «Виготовляли парасольки з матеріалу, що не пропускав води. Каркас робили з китового вуса чи дерева. Ці парасольки були великі, громіздкі, схожі на переносний дашок. Однак мода на них швидко поширювалася. У Франції, наприклад, навіть наймали по декілька спеціальних слуг, які під час дощу тримали парасольку над господарем чи господинею»
• Слово парасолька вжито (разом у тексті та заголовку) аж тринадцять разів.
• Цікаві факти, що ще ти хотів би дізнатися про парасольку з відео…
Сторінка 15
Казка «Як Жолудь дубом став» Ірини Прокопенко
• Жолудю розпочати мандрівку допомогла сойка, оскільки жолуді входять в раціон цих птахів.
• Жолудь продовжив свою подорож з білкою, яка захотіла його роздивитися.
• Зустріч із Мишею зупинила мандрівку Жолудя, тому що вона пішла на полювання і не повернулася, а жолудь так і залишився у мишачій нірці.
Сторінка 16
Оповідання «Сойчині жолуді» Володимира Титаренка
• Де і коли відбувалися події? Події відбуваються в лісі («у лісі тиша»).
• Написали скільки часу могла тривати описана подія…
• Рядки, у яких ліс змальований, як жива істота (прийом уособлення): «Осінній ліс завжди повитий ледь примітною легкою зажурою. Він мовчазний, трохи розчарований несподіваною тишею, холодними туманами, дрібними набридливими дощами… І ліс, здається, поволі засинає, огорнутий білим туманом...»
• Письменник казковими жовтогарячими жар-птахами – багряне листя , а золотими блискітками – дозрілі жолуді.
• За словами автора, трава під дубом схожа на золотавий килим, бо у ній дуже багато дозрілих жолудів.
• Вислів «набрала жолудів так, що навіть дзьоба не може стулити» означає повно (багато), зазвичай сойка за один раз переносить повен дзьоб жолудів.
• Сойка вразила автора своєю непосидючістю, тобто рухливістю, пташка не перебувала тривалий час на одному місці і без певного заняття («Отак цілими днями пташка збирає жолуді та складає їх у свої потаємні комори-схованки. Не всі знайде взимку, бо чимало їх замете снігом, замурує кригою. Та що більше схованок, то більше їжі матиме сойка на зиму»).
• Як пташка садить дуби у своєму лісі? Вважають, що Сойка долучається до розповсюдження насіння дуба. Восени пташка збирає жолуді та ховає їх у комори-сховки. Узимку під снігом вона знаходить не всі припаси. Навесні загублені плоди проростають. Згодом з паростка виростають могутні дуби.
• В поданому уривку слово жолуді вжито десять разів, а сойка – шість разів.
• Запропонували свою назву до прочитаного твору…
• Епізод оповідання на фотоілюстрації: «Набрала у дзьоб, змахнула крильми, полетіла до старої ялини»
• Запитання за прочитаним твором. Яким є осінній ліс? Що поволі падає з дерев? Як автор називає багряне листя? Що росте посеред галявини? Як автор називає дозрілі жолуді? Що нагадує трава під деревом? Яка пташка підлетіла до дуба? Що зробила сойка? Які жолуді збирає пташка? Чим вразила автора сойка? Що робить цілими днями пташка? Чи всі сховки знайде сойка взимку? Що стане зі забутими жолудями, коли настане весна?
Сторінка 17
Вірш «Клени» Вадима Скомаровського
• Написали, яку картину природи уявили, читаючи вірш…
• Автор передає тривогу кленів за допомогою таких: в журбі, тривозі, тремтіли.
• Слова для опису пізньої осені: «вітер обтрушував листя багряне» (опадає пожовкле листя), «грізно і довго шуміла діброва» (часті грозові дощі, вітри).
Наші проєкти
Кореспонденти — дібрали уривки з художніх творів, у яких описано картини осінньої природи…
Дослідники і дослідниці — знайшли інформацію в різних джерелах про походження назв осінніх місяців…
Ілюстратори та ілюстраторки — дібрали ілюстрації до художніх творів.