Інші завдання дивись тут...

Сторінка 61.

•  Визнач за заголовком, яка тема вірша Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину». Чи бував (бувала) в полі? Яка пшениця, така й паляниця.

•  Для чого батько запрошує сина в поле? «Щоб ти пізнав, якої праці й поту хліб коштує на ниві й на столі».

• У яку пору року, у які дні? «… весною, … влітку … в гожі дні та в сльоту».

•  Що тобі захотілося зробити, прочитавши вірші про хліб у полі, у печі, на столі? Більше дізнатися про шлях хліба до столу, побачити у полі як росте пшениця.

•  Що зображено на ілюстрації до вірша Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину» (використовуй слова вірша).

•  Аналіз вірша Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину».

Сторінка 62.

Повтори і пригадай

• Пригадайте, які вірші називаємо пейзажною лірикою. Які вірші Тараса Шевченка про природу ви читали раніше? З якими ознайомилися в цьому розділі? Які картини природи описує поет, які почуття вони в нього викликають? Пейзажна лірика – вірші, присвячені опису природи. 

Аналіз уривку вірша Тараса Шевченка «Встала й весна …»

Аналіз вірша Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…»

Аналіз вірша «За сонцем хмаронька пливе…». 

•  Хто автори опису Дніпра? У якому творі передано наростання тривоги, відчуття могутності Дніпра, а в якому - замилування його красою і величчю? Доведіть рядками з творів.

•  Хто автор віршів, у яких є рядки. 

•  У якому вірші Лесі Українки сосна розмовляла з вітром весняним? Прочитайте його. «Сосна».  

•  Якою темою об'єднано подані в розділі вірші Ліни Костенко? Прочитайте один з віршів виразно. 

Аналіз вірша Ліни Костенко «Здивовані квіти».

Аналіз вірша Ліни Костенко «Красива осінь вишиває клени».

Аналіз вірша Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь».

Аналіз уривка Ліни Костенко «Стоять ліси смарагдово-руді…» з поеми «Маруся Чурай». 

Аналіз вірша Ліни Костенко «Осінній день, осінній день, осінній!».

•  У яких віршах описано красу й життєву цінність хліба? Як автори розповідають про це?

Аналіз вірша Дмитра Павличка «Зернина».

• Аналіз вірша Івана Драча «Етюд про хліб». 

•  Аналіз вірша Степана Жупанина «Ходімо в поле, сину».

•  Чи знаєте ви, чим жали хліб у давнину? Які пісні, що співали під час жнив, ви можете прочитати з пам'яті? У давнину пшеницю жали серпом, учасників жнив називали женчиками, ця подія супроводжувалась виконанням зажинкової пісні.

•  Які вірші, прозові описи природи ви можете прочитати з пам'яті? 

Сторінка 64. 

• Що зображено на ілюстрації до прозового пейзажу Івана Сенченка (використовуй слова тексту).

• Між якими травами та квітами йшли хлопці? «Над стежкою з обох боків трави і квіти: подорожник, спориш, собача рожа, кашка, буркун, будяки, лобода і зів'ялі ведмежі вушка».

• Якими перед ними відкрилися будяк, джміль, рослина ведмеже вухо? Будяк «увесь срібний, колючки, як голки, квітки червоні, як жар, пахнуть медом, а на них - джмелів». Джміль «сам, як квітка: спинка чорна, черевце - жовтогаряче, і весь наче шовковий, і бринить, як золота струна». Ведмеже вухо «вкрите срібною ворсою, пухнасте, ткни пальцем - палець так і потоне».

Сторінка 65.

• Якими кольорами, запахами і звуками було наповнене все для хлопців? Кольори: біла кашка, рожева або біла собача рожа, жовтий буркун, срібний будяк, квітки червоні, темно-фіолетові та ясно-фіолетові сокирки, синій Петрів батіг, чорна спинка джмеля, жовтогаряче черевце джмеля, золота струна. Запахи: пахнуть медом. Звуки: бринить джміль, вітер шепоче, перепел «Підпідьом, підпідьом», цвіркуни співають.

• Який був настрій у хлопців? Життєрадісний.

• Чим, на твою думку, він був викликаний? Взаємозв’язок настрою та краси довкілля: гарний пейзаж дарує гарний настрій, а гарно на душі – гарно  навколо. 

• Художні засоби у творі.

Епітети (ознаки): зів'ялі ведмежі вушка, біла кашка, рожева або біла собача рожа, жовтий буркун, срібний будяк, квітки червоні, спинка чорна, жовтогаряче черевце, золота струна, срібною ворсою, пухнасте, темно-фіолетові або ясно-фіолетові сокирки, той синій, вони синіші, спітнілий лоб, прекрасне життя.

Порівняння в творі: колючки, як голки; квітки червоні, як жар; а джміль сам, як квітка; весь наче шовковий; бринить, як золота струна; вітерець дмуха в обличчя, наче шепоче, спочатку ніби вчувається тільки.

Звукопис: шепіт вітра. 

Звуконаслідування: «Підпідьом, підпідьом». 

Інші завдання дивись тут...