РОБОТА №2
Варіант 1
Завдання 1. Коли починає (бо почин) жовтіти на деревах (бо дерево) зелене (буквосполучення –еле- у корені) листя (бо листок), а на густі трави лягають вже холодні осінні роси, на узліссі (середній рід іменника) можна натрапити на розлогий (префікс роз-) кущ з гілками, обтяженими червоними (червоний за словником) гронами. Це калина одягла свої самоцвіти і звеселяє (бо весело) ними осінній ліс. Не лякає (не з дієсловом пишемо окремо) її ані осіння негода (не з іменником), ані зима з її холодами. Стоїть собі, радіє, пишається (дієслова на –ться) своїм вбранням (середній рід іменника), і не минають її ані люди, ані птаство, ані звірина. (За С. Івченком).
Коли починає жовтіти на деревах зелене листя, а на густі трави лягають вже холодні осінні роси, на узліссі можна натрапити на розлогий кущ з гілками, обтяженими червоними гронами. Це калина одягла свої самоцвіти і звеселяє ними осінній ліс. Не лякає її ані осіння негода, ані зима з її холодами. Стоїть собі, радіє, пишається своїм вбранням, і не минають її ані люди, ані птаство, ані звірина.
Завдання 2. Чотирискладові слова з другого речення поділити для переносу.
Са – моцвіти, само – цвіти, самоцві – ти
Зве – селяє, звесе – ляє.
Завдання 3. Звукова схема слова радіє.
[― • | = •' | = •] – радіє.
Міркуємо так.
Слово має 3 склади (кількість складів у слові відповідає кількості голосних букв). Наголос падає на другий склад. У другому та третьому складі м'які приголосні звуки.
Радіє [р а д' і й е]
Завдання 4. Час дієслів з останнього речення.
Стоїть, радіє, пишається, не минають (теперішній час).
Міркуємо так.
Поставимо запитання до дієслів.
Стоїть (що робить?), радіє (що робить?), пишається (що робить?), не минають (що роблять?)
Завдання 5. Синонім з тексту до слова одяг.
Вбрання.
Завдання 6. Текст-опис «Калина навесні»
РОБОТА № 2
Варіант 2
Завдання 1. Верба. Здається (дієслово на -ться), звичайне собі дерево. Але скільки з ним пов'язано (пишемо апостроф) цікавих історій!
Верба стала своєрідним символом українського народу. Великий (бо велич) Кобзар на засланні (середній рід іменника) в Орській фортеці висадив саме вербову (бо верби в множині) гілочку. Він доглядав її, оберігав (бо бережно) від пекучого (бо пекар) проміння (середній рід іменника) сонця. Вона нагадувала йому рідну Україну. На знак великої поваги до Тараса Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і до сьогодні. (З «Дитячої енциклопедії»)
Верба. Здається звичайне собі дерево. Але скільки з ним пов'язано цікавих історій!
Верба стала своєрідним символом українського народу. Великий Кобзар на засланні в Орській фортеці висадив саме вербову гілочку. Він доглядав її, оберігав від пекучого проміння сонця. Вона нагадувала йому рідну Україну. На знак великої поваги до Тараса Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і до сьогодні.
Завдання 2. Трискладові слова з третього речення другого абзацу поділити для переносу.
До – глядав, догла – дав.
Про – міння, промін – ня, промі – ння.
Завдання 3. Звукова схема слова сьогодні.
[= • | ― •' |― = •] – сьогодні.
Міркуємо так.
Слово має 3 склади (кількість складів у слові відповідає кількості голосних букв). Наголос падає на другий склад. У першому та третьому складі м'які приголосні звуки.
Сьогодні [с' о г о д н' і]
Завдання 4. Рід іменників з останнього речення.
Знак (ч. р.), повага (ж. р.), Тарас Шевченко (ч. р.), народ (ч. р.), верба (ж. р.)
Міркуємо так.
Знак (він, ч. р.), повага (вона, ж. р.), Тарас Шевченко (він, ч. р.), народ (він, ч. р.), верба (вона, ж. р.)
Завдання 5. Синонім з тексту до слова гаряче.
Пекуче.
Завдання 6. Текст-опис «Верба навесні».