© Барна Р., 2021, 2026
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та ЧИТАННЯ 4 клас Вашуленко О., частина 2"
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Жменя сміху – читачам на втіху
Сторінка 55
Гумористичний вірш «Мавпині іменини» Галини Малик
� Обговорили, як гумор художніх творів допомагає позбутися недоліків…
� На своїх іменинах Мавпа показала себе недоброзичливою, безтактною, заздрісною, вередливою.
� Її поведінку можна охарактеризувати поганою, безтактною, неґречною, непривітною, образливою, негідною, недоброзичливою.
� Гості прийшли привітати Мавпу з днем народження: Носоріг, Дикобраз, Удав.
� На день народження гості прийшли з радісним, святковим, урочистим, піднесеним, доброзичливим настроєм.
Гості пішли ображеними та засмученими.
� Вірш змушує замислитися над ставленням до подарунків, гостей. Автор закликає тішитися подарунками, бути вдячними, не вередувати, не демонструвати свого незадоволення, бути привітними до гостей.
� Написали, коли своїми вчинками схожі на цю Мавпу…
Сторінка 58
Оповідання «Як ми в космос літали» Всеволода Нестайка
� Розповідь у творі ведеться від імені персонажа, який виступає в ролі оповідача («одного дня я твердо вирішив залишити Землю)».
� Хлопці вирішили залишити Землю, бо оповідач не хотів вивчати математики, а його товариш бажав уникнути покарання за розбиту вазу.
� Як вони готувалися до польоту в космос? Майстрували катапульту («копали під бочкою траншею, встановлювали пружини, ресори і важелі, … витягали на дерево … здоровенну каменюку»).
� Хлопці зробили супутник з великої залізної бочки, яку мала би закинути в небо змайстрована катапульта.
Механізм для старту свого супутника (катапульту) майстрували з величезної каменюки.
� Найтяжчою виявилась робота під час майстрування катапульти – витягнути величезну каменюку на дерево, яка, впавши з висоти, мала би привести в дію механізм.
Сторінка 61
� Хто став небажаним членом екіпажу? Однокласниця Тетянка.
� Політ відбувався згідно дитячих уявлень, катапульта дещо підкинула бочку, проте потім … Політ у космос зазнав невдачі, зрозуміло, що бочка не могла мати потрібної швидкості, не змогла би покинути атмосферу, дітей знайшла двірничка Текля.
� Назви всіх героїв оповідання. Оповідач, однокласник Ромка, однокласниця Тетянка, тітка Текля.
� Як відбувався політ? Супутник «Ліра» не злетів у Всесвіт, а приземлився у бур’янах.
Чим закінчився? Політ закінчився відкриттям для оповідача про важливість математики.
� Найбільш смішний епізод, коли спрацювала катапульта: «Яке щастя, що стінки супутника «Ліра» були вистелені ковдрою! Бочка шалено оберталась і підстрибувала. Вісім вареників полетіли Ромці за пазуху, оселедець опинився у Тетянки під пахвою, а вся вода вилилась мені на штани… Я не договорив, бо якраз у цю мить мені в рот влетіла цибулина».
� Герой твору зробив важливий висновок для себе: треба добре вчити математику, бо багато справ потребують точних розрахунків, без математичних знань ніколи не збудуєш супутника. Знання і самопідготовка – це важливі завдання для досягнення мрій.
� Тема, головна думка, план, цитатна характеристика персонажів…
Сторінка 66
Гумористичний вірш «Подорож в країну Навпаки» Василя Симоненка
� Хлоп’ята були незадоволені, що треба слухати батьків, щодня умиватися, розважати молодшу сестричку, поливати квіти.
|
Лесик скаржився: «Хлоп'ята, страх як тяжко жить мені — слухай маму, слухай тата, умивайся день при дні. Ох і тяжко жить мені!» |
Толя теж сидить бідує, вилива жалі свої: «Дуже Тоня вередує, розважай весь час її. |
А Володя скиглить: «Тато змусив квіти поливати…» І зітхає вся четвірка: «Як нам тяжко, як нам гірко!» |
� Вони опинилися у країні Навпаки за допомогою бороданя з хитруватими очима, який почувши скарги чи жалі, виконував бажання. Тому запропонував перенестись до країни, де кожен робить те, що схоче.
|
«Я почув про ваше горе й через доли, через гори свою бороду волік — поспішав мерщій сюди виручати вас з біди. |
Недалеко звідсіля є чудна одна земля — там ні дня нема, ні ночі, кожен робить там, що схоче…» |
«Поможу я вам охоче, — каже власник бороди, — Ви на мить заплющіть очі — я відправлю всіх туди». |
� Ця країна була раєм для невмивайків та бездільників. Вона сподобалася хлопчикам, бо не треба було займатися тим, що не подобається, зважати на інтереси інших, робити тільки те, що хочеш.
|
«Лесик, Толя, два Володі, як малі телята в шкоді, цілий день брикали, грались, реготали і качались, то з якимись хлопчаками воювали галушками, то в густих чагарниках танцювали на руках». |
І кричали: «Тру-лю-лю! Що захочу, те й роблю!» Потім, стомлені й щасливі, спали, висячи на сливі. Одіспавшись, ласуни рвали з дуба кавуни і з кущів серед левад смакували шоколад. |
� Хлопці потрапили до палацу Невмивак, бо за зовнішнім виглядом відрізнилися від жителів країни Навпаки, які були царевими слугами. Царева охорона вважала їх перевертнями, а не дітьми дивної країни.
«В них праворуч руки праві?!
Чом вони очима бачать?»
� Хлопчикам вдалося вибратися з темного льоху, бо від їхніх сліз спочатку розлізся по швах льох, а потім і стіни, і двері з цукру просто розтанули.
І від тих солоних сліз
льох увесь по швах поліз:
спершу стіни тануть стали,
потім двері із цукру впали.
� Пригоди хлопчиків у країні Навпаки закінчилися дуже щасливо, хлопці змогли повернутися до батьків, до рідної домівки.
Вони зрозуміли, що більше не хочуть потрапити в країну Навпаки, не слід бажати робити тільки те, що заманеться.
|
Як розплющили всі очі, гульк — уже в своїм дворі! Їх стрічають, обнімають і бабусі, й матері. |
І кричать мандрівники: «Нас тепер ніяким дивом — навіть бубликом красивим! — не заманите ввіки у країну НАВПАКИ!» |
� Усмішку викликали заняття жителів країни Навпаки та їхній вигляд, розваги хлопчаків та їхнє щасливе повернення додому.
Епізоди твору, які викликали усмішку.
|
Всі замурзані по вуха, галасують всі щодуху, оком чують, вухом бачать, догори ногами скачуть. |
Сажотруси хати білять, землеміри небо ділять, косарі дерева косять, язиками дрова носять. |
Як розплющили всі очі, гульк — уже в своїм дворі! Їх стрічають, обнімають і бабусі, й матері. |
� Я співчував дітям, коли цар Великий Невмивака наказав своїм служникам замурувати дітей, завдати їм шкоду, утопити в чорнилі. Також переживав, чи зможуть діти втекти від переслідування вояків.
Епізоди, коли співчував дітям:
|
Треба їх обмить чорнилом, бо від них одгонить милом. Потім всім їм для науки треба викрутити руки, ще й відтяти треба вуха та навчить очима слухать. Лиш тоді ці диваки зможуть жити в Навпаки. А тепер цих недотеп замуруйте в темний склеп!» |
У льоху в холодній тиші шаруділи сонні миші, од стіни та до стіни сновигали таргани і, забившися в кутки, пряли пряжу павуки. Пронизав усіх хлоп'ят страх нечуваний до п'ят, тож всі четверо щосили у тюрмі заголосили. |
Він сказав: «Дітей схопіть і в чорнилі утопіть!» І вояки в штанях синіх сновигали скрізь на свинях, доглядали, щоб малечі не було шляхів до втечі. Ну а діти, бідні діти, стали худнути, марніти, стала їх бороти втома, закортіло всім додому. |
� Твір за жанром є літературною казкою, написаний віршовою мовою.
Твір має автора, його написав Василь Симоненко.
У творі простежуються казкові ознаки. У дивну країну Навпаки потрапляють три хлопці. Відбуваються чарівні перетворення: бородань відправляє вітром хлоп’ят у дивну країну, у річках тече чорнило. Персонажі мають казкові імена: Великий Невмивака. Автор використовує слова-повтори: «ось-ось-ось», «все їли, їли», «Ой! Ой! Ой!».
� Виставка книжок — гумористичних творів українських письменників та письменниць:
«Відпочити ніколи» Грицька Бойка…
� Напишіть гумористичний твір (коротке оповідання) про веселу історію, яка трапилася у вашому житті.