Інші завдання дивись тут...

© Барна Р., 2021  

Серія "Вчимось разом" до підручника 

"Українська мова та читання 4 клас Варзацька Л., Зроль Г., Шильцова Л." 

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

§ 25 Вимова та правопис прикметників

Вправа 185   Підкреслили прикметники

ШКОЛА СІЧОВА

Читанню, співам і письму

учили в школі січовій.

Ще мали вправ військових тьму,

щоб ріс козацький рід новий.

^{Січовій (якій?), військових (яких?), козацький (який?), новий (який?)}

 

Вправа 186

Запорозькі, козацькі.

Запорозькі козаки — рідної землі захисники.

 

Вправа 187

2� Рекрути — солдати-новобранці.

3� План.

1) Павло Полуботок – гетьман.

2) Листи до царя.

3) Тверда відповідь гетьмана.

4�  Від виділених іменників утворили прикметники.

Царя — царський, людина — людський, козаки — козацький, гетьманство — гетьманський, України — український, рекрути — рекрутський.

 

Вправа 188

У військовій музиці українських козаків була поширена дерев'яна труба, що називалася сурмою, або козацькою трубою. Це був сигнальний інструмент війська Запорозького.

 

Вправа 189  Виписали прикметники на -ський, -зький, -цький та пов'язані іменники, визначили відмінки прикметників.

ДНІ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

У Дніпропетровській (М. в.) області, козацької (Р. в.) слави, Запорозької (Р. в.) Січі, стальними (Ор. в.) кулями, червоною (Ор. в.) кров’ю, козацька (Н. в.) земля, козацьких (Р. в.) прапорів і хоругв, козацькі (Н. в.) гармати,  старовинними (Ор. в.) думами, українськими (Ор. в.) піснями.

^{У Дніпропетровській (у якій?, М. в.) області (у чому?, М. в.), козацької (якої?, Р. в.) слави (чого?, Р. в.), Запорозької (якої?, Р. в.) Січі (чого?, Р. в.), стальними (якими?, Ор. в.) кулями (чим?, Ор. в.), червоною (якою?, Ор. в.) кров’ю (чим?, Ор. в.), козацька (яка?, Н. в.) земля (що?, підмет, Н. в.), козацьких (яких?, Р. в.) прапорів (чого?, Р. в.) і хоругв (чого?, Р. в.), козацькі (які?, Н. в.) гармати (що?, підмет, Н. в.),  старовинними (якими?, Ор. в.) думами (чим?, Ор. в.), українськими (якими?, Ор. в.) піснями (чим?, Ор. в.).}

 

§ 26 Уживання знака м'якшення перед закінченням прикметників

Вправа 190

3� Визначили рід прикметників, число та відмінок:

по найтемніших (мн., М. в.) закутках,

прозорого (с. p., одн., P. в.) неба;

вечірньої (ж. р., одн., P. в.) роси;

на кленовому (ч. р., одн., М. в.) листку.

^{По найтемніших (по яких?, М. в.) закутках (по чому?, М. в.), прозорого (якого?, P. в.) неба (чого?, Р. в.), вечірньої (якої ?, P. в.) роси (чого?, Р. в.), на кленовому (на якому?,  М. в.) листку (на чому?, М. в.)}

 

Вправа 191  Із складів утворили прикметники, виділили основу та закінчення.

Вірн[ий], давн[ій], гарн[ий]  (вір-ний, дав-ній, гар-ний)

 

Вправа 192

І варіант — провідміняли словосполучення ясний літній день, виділили закінчення прикметників.  

Н. в.	який?	ясн[ий] літн[ій] день
Р. в.	якого?	ясн[ого] літнь[ого] дня
Д. в.	якому?	ясн[ому] літнь[ому] дню ясн[ому] літнь[ому] дневі
Зн. в.	який?	ясн[ий] літн[ій] день
Ор. в.	яким?	ясн[им] літнім днем
М. в.	у якому?	(у) ясн[ому] літнь[ому] дні (у) ясн[ому] літнь[ому] дню

II варіант — провідміняли ясна літня дни­на, виділили закінчення прикметників.

Н. в.	яка?	ясн[а] літн[я] днина
Р. в.	якої?	ясн[ої] літнь[ої] днини
Д. в.	якій?	ясн[ій] літн[ій] днині
Зн. в.	яку?	ясн[у] літн[ю] днину
Ор. в.	якою?	ясн[ою] літнь[ою] дниною
М. в.	у якій?	(у) ясн[ій] літн[ій] днині

III варіант — провідміняли ясне літнє небо, виділили закінчення прикметників.

Н. в.	яке?	ясн[е] літн[є] небо
Р. в.	якого?	ясн[ого] літнь[ого] неба
Д. в.	якому?	ясн[ому] літнь[ому] небу ясн[ому] літнь[ому] небові
Зн. в.	яке?	ясн[е] літн[є] небо
Ор. в.	яким?	ясн[им] літн[ім] небом
М. в.	у якому?	(у) ясн[ому] літнь[ому] небі

Вправа 193

В осінньому (М. в.) лісі пахне грибами.

В осіннім (М. в.) лісі всюди казка: тут різні барви, кольори.

^{У місцевому відмінку однини прикметники чолові­чого та середнього роду можуть мати дві форми: в осінньому і в осіннім.}

^{Прикметники в короткій формі часто трапляються в поетичних творах.}

 

Вправа 194

Оповідання Григіра Тютюнника «Дивак»…

2� «Очі... дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ» — допитливість.

3� Написали, чи хотілося б тобі подружитися з Олесем…

У майбутньому Олесь буде розумним і знаючим свою справу.

4� Підкреслили прикметники, дібрали спільнокореневі слова, антоніми й синоніми.

Олесь іще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода у затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ.

Спільнокореневі слова:

малий — малюк, малеча, маленький, малесенький, малуватий, мало, помалу, малявка, мальки, малувато;

чорні — чорненькі, чорнесенькі, чорнявий, чорнити, чорнота, чорніти, чорно, пречорні;

глибокі — глибина, вглиб, глибоко, глибоченько, заглибина, углиб, глибинні.

Антоніми:

малий — великий, чорні — білі, глибокі — мілкі.

Синоніми:

малий — дрібний, крихітний, невеликий;

чорний — темний, темрявий;

глибокі — бездонні, безмірні.

 

§ 27 Вимова та написання закінчень у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини

Вправа 195

Написали, яке значення має для українців вишита сорочка…

Н. в. — сорочк[а] вишит[а] найкращ[а];

Д. в. — сорочц[і] вишит[ій] найкращ[ій];

М. в. — на сорочц[і] вишит[ій] найкращ[ій].

 

Вправа 196

У реченні підкреслили прикметник, визначили рід, число прикметника та відмінок, виділили закінчення.

Вишивка, народна, авторська.

У народн[ій] (ж. p., одн., М. в.) вишивці майстрині втілюють свої уявлення про красу, свої мрії та сподівання.

^{У народній (якій?, М. в.) вишивці (вона/моя вишивка, ж. р.; у чому?, М. в.)}

 

Вправа 197

1,2� Записали словосполучення в давальному та місцевому відмінкаходнини, виділили закінчення:

музична школа — музичн[ій] школі, у музичн[ій] школі;

осіння хмара — осінн[ій] хмарі, на осінн[ій] хмарі;

рідна земля — рідн[ій] землі, на рідн[ій] землі;

давня казка —  давн[ій] казці, у давн[ій] казці;

висока температура — висок[ій] температурі, при висок[ій] температурі;

вечірня зоря — вечірн[ій] зорі, у вечірн[ій] зорі.

 

Вправа 198  Списали прислів'я, вставляючи пропущені закінчен­ня, визначили відмінки прикметників.

На чорній (М. в.) землі білий хліб родить.

Добрій (Д. в) дитині завжди більше ласки перепадає.

На сухій (М. в.) гілці соловей не співає.

Дружній (Д. в.) череді вовк не страшний.

 

Вправа 199  Визначили відмінки прикметників.

На крислатій (М. в.) яблуні повільно наливаються соком плоди.

Крапельки роси діамантами розсипалися на ніжній (М. в.) голівці троянди.

Хочеться подякувати полтавській (Д. в.) землі за чарівну (Зн. в.) красу, за щедрі (Зн. в.) врожаї.

^{На крислатій (на якій?, М. в.) яблуні (на чому?, М. в.); на ніжній (на якій?, М. в.) голівці (на чому?, М. в.); полтавській (якій?, Д. в.) землі (чому?, без прийменника, Д. в.); за чарівну (яку?, Зн. в.) красу (що?, з прийменником, Зн. в.); за щедрі (за які?, Зн. в.) врожаї (за що?, Зн. в.).}

 

§ 28 Відмінювання прикметників у множині

Вправа 200

Хоч є люди добрі і є люди злії — усе намалюю: і сміх, і печаль.

Оповідання «Справжній друг» …

 

Вправа 201

Друг, подруга, побратим.

Спільнокореневі слова: друг, подруга.

Синоніми: друг, побратим.

 

Вправа 202

1� Виділили у прикметниках основу і за­кінчення.

Н. в.	які?	висок[і] могутн[і] дерева
Р. в.	яких?	висок[их] могутн[іх] дерев
Д. в.	яким?	висок[им] могутн[ім] деревам
Зн. в.	які?	висок[і] могутн[і] дерева
Ор. в.	якими?	висок[ими] могутн[іми] деревами
М. в.	на яких?	на висок[их] могутн[іх] деревах

Відмінкові закінчення прикметників:

Прикметники у множині	Н. в.	Р. в.	Д. в.	Зн. в.	Ор. в.	М. в.
з основою на твердий приголосний	-і	-их	-им	-і	-ими	-их
З основою на м’який приголосний	-і	-іх	-ім	-і	-іми	-іх

Вправа 203

2� Маленький принц відчув себе нещасним, бо не мав друга, якому би довіряв. Він вирушив на пошуки справжнього друга.

3� Визначили рід, число та відмі­нок прикметників.   

Маленький (ч. p., одн., Н. в.) принц;

на планеті більшій (ж. р., одн., М. в.);

Маленького (ч. р., одн., P. в.) принца;

квітка не схожа (ж. p., одн., Н. в.);

прості (мн., Зн. в.), скромні (мн., Зн. в.) квіти;

таємнича (ж. p., одн., Н. в.) гостя;

прекрасну (ж. p., одн.,  Зн. в.) квітку.

Прикметники у множини провідміняли:

Н. в.	які?	прості, скромні квіти
Р. в.	яких?	простих, скромних квітів
Д. в.	яким?	простим, скромним квітам
Зн. в.	які?	прості, скромні квіти
Ор. в.	якими?	простими, скромними квітами
М. в.	на яких?	на простих, на скромних квітах

Завдання і запитання для повторення

1� Прикметник – самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета. 

2� Прикметники змінюються за числами, відмінками, в однині за родами.

3� У реченні найчастіше зв’язаний з іменником.

4� Милий, гарний, симпатичний — синоніми. «Зайве» добрий  — має інше значення.

    Синій, жовтий, червоний — прикметники. «Зайве» синіти — дієслово.

5� Завод — заводський, людина — людський, чумак — чумацький, місто — міський, село — сільський, Збараж — збаразький, Донецьк — донецький, шахтар — шахтарський,  сусід — сусідський, море — морський.

6� Ранок.

Із перлистого (ч. р., одн., Р. в.) туману

при яснім (с. р., одн., М. в.) моїм вікні

устає півсонний (ч. р., одн., Н. в.) ранок,

гасить зорі і вогні.

Гасить зорі і вогні

у туманній (ж. р., одн., М. в.) вишині.

7� Ранньою весною я поспішаю за рідне село. На широкому пагорбі помічаю невеликі проталини. По лісовій стежці біжить веселий струмочок. Грайливий вітерець розгойдує пухнасті сережки молодого верболозу. У синьому небі дзвенить радісна пісня жайворонка.

Інші завдання дивись тут...