© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вимова голосних, позначення ненаголошених голосних в коренях слів
Вправа 230
Ненаголошений голосний [е], [и]: зима́, височі́нь, о́зеро.
Перевірні слова: зи́монька, ви́соко, озе́р.
Усі наголошені голосні звуки вимовляємо чітко й виразно.
Вправа 231 Записали фонетичною транскрипцією виділені слова.
Тобі, голубко [гоулу́бко] , хоч води напиться.
Кришталевії [криештале́в᾿ійі] джерела [
еире́ла] до весни [веисни́] укрила крига.
Слухайтесь мене [меине́], то вас лихо не мине [миене́].
Вправа 232 Написали перевірні слова, поставили наголос.
Безземе́льний — зе́млі, селя́нин — се́ла, зупини́тися — зупи́нка, порина́ти — пори́нув, весло́ — ве́сла, хили́тися — похи́лений, липне́вий — ли́пень, вечірні́й — ве́чір, вишне́вий — ви́шня, тепли́ця — те́пло, стебло́ — сте́бла, широ́кий — вшир, зимува́ти — взи́мку, стели́ти — сте́лять.
Вправа 233 Дібрали таку форму, щоб ненаголошений звук [е] випав, у парах позначили орфограму.
Пі́вень — у півня, ві́тер — ві́тру, те́рен — те́рну, рі́вень — рі́вня, тра́вень — тра́вня, гри́вень — гри́вня, ка́шель — ка́шлю.
Вправа 234 Змінили слова або дібрали спільнокореневі слова так, щоб ненаголошений звук [е] чергувався з [і].
Сплести́ — плів, промени́стий — про́мінь, пекти́ — пік.
Затекти́ — заті́к, дзвені́ти — дзвін, мести́ — мітла́.
Вправа 235 Склали речення про героїчне минуле українського народу.
У фольклорі оспіване героїчне минуле нашого народу.
Вправа 236
1� Уставили пропущену букву е або и, позначили орфограму.
Степови́й, ма́йстер, леле́ка, прибере́жний, звесели́ти, триво́га, почека́ти, мело́дія, восени́, дзвени́ть, чере́шня, гримі́ти, зернови́й, ве́летень, колиса́ти, ти́ждень, далечі́нь, промені́є, витира́ю, пшени́ця.
Перевірка: степови́й (степ), ма́йстер (майстра), леле́ка (-еле-), прибере́жний (бе́рег), звесели́ти (ве́село, весе́лий), триво́га (–ри- у відкритому складі), почека́ти (за словником), мело́дія (за словником) , восени́ (ве́сни), дзвени́ть (дзвін), чере́шня (ере), гримі́ти (грім), зернови́й (зе́рна), ве́летень (-еле-, ве́летня), колиса́ти (коли́ска), ти́ждень (тижне́вий), далечі́нь (дале́ко), промені́є (про́мінь), витира́ю (ви́тертий, вите́рти), пшениця (за словником).
ІІ. Слова розібрали за будовою:
, 
, 
, 
.
Вправа 237
|
Правило |
Приклад |
Перевірка |
|
[е] чергуємо з [і] |
долеті́ти заплести́ |
доліт заплів |
|
[е] випадає |
ка́шель па́лець чека́ти |
кашлю пальця очікування |
|
буквосполучення –ере–, –еле– |
очере́т береги́ня шелесті́ти череви́ки |
|
|
у корені перед р, л та наголошеним суфіксом –а– |
віддира́ти |
|
|
не можна пояснити правилом (за словником) |
чемпіо́н лева́да кише́ня велосипе́д |
|
|
не можна пояснити правилом (за наголосом) |
заплисти́ |
плив |
ІІ. З одним словом склали питальне речення.
Чи ти зможеш заплести́ мені косу? У тебе знову ка́шель? Де ти поранила па́лець? Чи будеш мене чека́ти сьогодні? Що я маю взути: череви́ки чи чоботи? Хто став чемпіо́ном по тенісу? Чи йдемо сьогодні на лева́ду? Оленко, мама зашила твою кише́ню? Коли ми придбаємо новий велосипе́д?
Вправа 238 Дібрали спільнокореневі слова з ненаголошеними [е], [и].
Ве́чір — вечі́рню, вечорі́ло, по-вечі́рньому, вече́ря.
Те́плий — тепло́, теплі́ти, тепле́нько, тепле́нький, тепле́сенький, потеплі́ло, тепле́сенько.
Зупи́нка — зупини́вся, призупи́нені, зупи́нені, зупиня́ти.
Очі́кувати — чека́ли, чека́ння.
За малюнками склали речення з дібраними словами.
Навіть у вечі́рню пору від моря ще тягнуло тепло́м. У тепле́ньку вечі́рню пору ми пішли до моря.
Ми чека́ли, щоб автобус зупини́вся. На зупинці пасажири чека́ли автобус.
Вправа 239
Велосипе́д, скрипі́ти, витира́ти, широ́кий, замерза́ти, криши́ти, зупиня́ти, спеко́тний, зерни́на, очеретя́ний, ве́летень, крижи́на, крини́ця, пирі́г, рекла́ма.
|
Правило |
Приклад |
Перевірка |
|
буквосполучення –ере–, –еле– |
очеретя́ний ве́летень |
|
|
у корені перед р, л та наголошеним суфіксом –а– |
витира́ти |
|
|
не можна пояснити правилом (за словником) |
велосипе́д крини́ця пирі́г рекла́ма |
|
|
не можна пояснити правилом (за наголосом) |
скрипі́ти витира́ти широ́кий замерза́ти криши́ти зупиня́ти спеко́тний зерни́на крижи́на |
скрип ви́терти вшир змерз кри́хта зупи́нка спе́ка зе́рна кри́га |
2� З одним словом склали речення.
На день народження батьки подарували двоколісний велосипе́д. На узліссі скрипі́ло старе дерево. У центрі кімнати стояв широ́кий зручний диван. Узимку замерза́ють ставки. Тато буде зупиня́ти автобус. Сьогодні видався спеко́тний день. Зерни́на виглянула з-під землі тоненьким паростком. Дідусь плете очеретя́ну корзину. Крижи́на пливла до берега. Біля крини́ці наші предки садили калину або вербу. Мама спекла смачний пирі́г. У рекла́мі пропонували купити товари.
Вправа 240
Глиби́нний, веселко́вий, стиха́ти, бензи́н, се́рпень, па́лець, широ́кий, ві́тер, зелені́ють, полечу́, замерза́ти, вибира́ти, гримі́ти, пшени́чний, кише́ня, апельси́н.
Перевірка орфограми: глиби́нний (вглиб), веселко́вий (ве́село, весе́лка), стиха́ти (стих), бензи́н (за словником) се́рпень (серп), па́лець (па́льця), широ́кий (вшир), ві́тер (вітру), зелені́ють (-еле-), полечу́ (полі́т), замерза́ти (мерз), вибира́ти (ви́брати, за словником), гримі́ти (гри́мнути), пшени́чний (за словником), кише́ня (за словником), апельси́н (за словником).
2� Виділені слова записали фонетичною транскрипцією, підкреслили букви, що позначають глухі приголосні звуки:
зеленіють [зеилеинʹійу́тʹ]
пшеничний [пшеини́чний]