Інші завдання дивись тут... Люди здавна підмітили цікаву властивість квіткових рослин. У природі є багато квіток, за кожною з них можна визначати досить точний час доби. Як працюють так звані «квіткові годинники»? Все дуже просто. Кожна рослина має свій час, коли пелюстки її квітки

Інші завдання дивись тут... Клітини багатоклітинних організмів можуть відрізнятися за формою, розмірами, будовою, функціями, але не існують самі по собі, а об'єднуються в окремі групи, утворюючи певну тканину. Об'єднання клітин у тканини відбувається завдяки міжклітинній речовини.    

Інші завдання дивись тут... РОЗПІЗНАВАННЯ ГРИБІВ. НЕЇСТІВНІ ГРИБИ – це гриби, які людина не вживає у їжу через малі розміри, тверді плодові тіла (гриби-трутовики), гіркий смак (жовчний гриб).   ЇСТІВНІ ГРИБИ.  Представники: білий гриб, польський гриб, сироїжка світло-жовта,

 Інші завдання дивись тут... ШАПИНКОВІ ГРИБИ належать до базидіоміцетів.  Кількість видів: близько 8000 видів. Поширення: наземні місця зростання (ліси, луки, степи, поля тощо), а гнойовик водний мешкає у воді (на всіх континентах, окрім Антарктиди). Назва пояснюється тим, що на поверхні

Інші завдання дивись тут... ЦЕНОЗ (від грец. коінос - спільний) – взаємозв’язки живої та неживої природи, що виникають на певній території. Живі організми – жива природа. Нежива природа – середовище існування, що оточує організм і впливає на нього. Простір – певна

Інші завдання дивись тут... РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ. Місцезростання – тип місцевості, де поширений певний вид рослин. Флора – сукупність видів рослин, що зростають на певній території (наприклад, флора України, Карпат, Криму). Назва походить від імені міфічної богині давніх римлян Флори,

Інші завдання дивись тут... Значення знань основних екологічних груп рослин та їх життєвих форм: потрібні для правильного догляду за рослинами: їх поливом, вибором місця розташування або посадки, обрізки, пересіву, укриття на зиму, розмноження тощо. Потреби рослин у світлі обов'язково враховують,

Інші завдання дивись тут... ЖИТТЄВА ФОРМА РОСЛИН визначається особливістю будови (вигляд та розмір) надземної частини рослини, що пов'язана із пристосуванням до усіх факторів середовища. Життєва форма також характеризує тривалість життя рослини.   Рослини за життєвими формами: деревні (дерева

Інші завдання дивись тут... Екологія (від грец. оікос - житло, середовище і логос - вчення) - розділ біології, що вивчає зв'язки організмів між собою та з навколишнім середовищем. Довкілля – це сукупність матеріальних тіл і явищ.  Умови середовища — це комплекс, у якому можна

Інші завдання дивись тут... МАКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ-ПАРАЗИТИ. Макроскопічні гриби – гриби, плодові тіла яких можна добре роздивитися без збільшувальних приладів.   Трутовики належать до паразитичних базидіоміцетів, оселяються на стовбурах дерев і зрештою призводять до загибелі дерева. 

Інші завдання дивись тут... МІКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ-ПАРАЗИТИ. Мікроскопічні гриби – гриби, які можна побачити тільки в збільшувальні прилади. Умови розвитку грибів: доступна наявна органічна речовина та кисень, сприятлива температура та вологість, послаблена конкуренція з боку інших організмів.

Інші завдання дивись тут... ВІДДІЛ ГРИБИ. Макроскопічні гриби – гриби, плодові тіла яких можна добре роздивитися без збільшувальних приладів (трутовики, шапинкові гриби).  Дереворуйнуючі макроскопічні гриби: трутовик паркановий; несправжній опеньок; чортові ропи, або пальці мерця

Інші завдання дивись тут... ЦВІЛЕВІ ГРИБИ – це гриби, що утворюють плісняву. Умови масового розвитку цвілевих грибів: конкуренція з боку інших організмів послаблена, підвищена вологість повітря та субстрату, сприятлива температура, доступна наявна органічна речовина. Мешкають у природі:

Інші завдання дивись тут... ДРІЖДЖОВІ ГРИБИ — велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко розпадається на окремі клітини (клас Аскоміцети).   Середовище життя: рідке або дуже висока вологість (через відсутність розвиненого міцелію, дріжджі не можуть поглинати

Інші завдання дивись тут... Ліхенологія (від грец. лейхен - лишайник і логос) - наука, яка вивчає лишайники. Засновник ліхенології: шведський вчений Архаріуса.  Учені ліхенології України: Окснер А.М., Лазаренко А.С., Макаревич М.Ф. та ін.   ЛИШАЙНИКИ  – своєрідні організми, які