ЯК МЕНІ ВАС НЕ ЛЮБИТИ Як мені вас не любити, рідний батьку, нене; Та ви ж мене згодували і дбали про мене. Та ж ви мене згодували щирими руками, ой, нема то ніде в світі, як в батька і мами.   Батько розуму навчає, мати приголубить, ніхто мене так на світі, як вони, не любить. Дай же, Боже,

Тема: розповідь про зігріті любов'ю та працею подарунки мами і Тарасика. Головна думка: «любов і праця — ось що насправді робить подарунок великим і дорогим» («найменша річ, зігріта любов'ю і працею, завжди перетворюється у справжнє диво»).   Композиція.

ВЕСНА І МАМА Якось я спитала у Весни: —  Ти чому приходиш, поясни?  І Весна мені сказала прямо: —  Поспішаю я на свято Мами!   Поспішають квіти проростати,  поспішають птахи повертати,  поспішає сонечко теплішать,  поспішають дітки розумнішать.  

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ Можна у світі чимало зробити:  Перетворити зиму на літо,  Можна моря й океани здолати,  Гору найвищу штурмом узяти,   Можна пізнати стежки таємничі та підкорити далеч космічну. Можна характер свій подолати, штурмом вершини науки узяти,   Можна пройти

Тема: розповідь про зустріч матері з дочками після довгої розлуки. Головна думка: не словами, а ділами підтверджуйте свою любов (менше слів – більше діла).   Будова твору. Зачин. «Було у матері сім дочок …». Основна частина. «Коли мати зайшла до хати

НАШІ МАМИ Пам'ятаймо, любі діти,  Пам'ятаймо завжди з вами,  Що для нас у всьому світі  Найдорожчі — наші мами!   Нам — маленьким і дорослим —  Все дають вони з любов'ю: Ніжне серце, світлий розум,  Сили нашому здоров'ю.   Як ставали ми на

Тема: давня оповідь про силу материнської любові, що допомагала синам у боротьбі з грізним Нептуном. Головна думка: уславлення непереможної сили материнської любові.   Дійові особи: три юнаки, їхні матері, Нептун, дочки Нептуна.   Композиційна будова. Експозиція: на березі Чорного моря

Чому народ назвав Івана Франка Каменярем (текст-міркування)    На мою думку, Івана Франка народ по праву назвав Каменярем.    У 1878 році він написав вірш «Каменяр», де в образі закутих в ланцюги пробивачів тунелів у гірських скелях в переносному значенні

РІЧКА  Хлюпоче синя річка —  Ой річка, ой ріка!  Юрба нас невеличка,  Зате ж бо гомінка.    І співи тут, і крики,  І радість тут, і сміх. А вколо, як музики, —  Гурти пташок дзвінких.    І кожна ж то співає,  І кожна поклика: 

Тема: діалог про те, як байдужі люди занедбали джерело. Головна думка: «напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає» Мета: заклик бути дбайливим до природи. Рід літератури: епос.  Жанр: оповідання.    Композиція Експозиція: учитель вирішив розказати

Я ХОЧУ НА ОЗЕРО СВІТЯЗЬ… Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничних лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів.   Воно мені світить і світить, таке воно в світі одне. — Я Світязь, я Світязь, я Світязь! Невже ти не чуєш мене?!   І голосом дивним, похмурим, як

СКІЛЬКИ РІЧОК В УКРАЇНІ?  Угорі орли літають,  а внизу потоки грають.  Не відома горам тиша:  буйні води котить Тиса,    рине1 Прут і Латориця,  Черемоші два іскряться:  один — Білий, другий — Чорний,  кожен смілий та проворний... 

       СТЕП Степ весною — наче килим, сонце кидає нитки,  вишиває візерунки, то розводи, то квітки.    Зеленіє степ весною, з кожним днем пишніш стає,  то обсиплеться росою, то враз пахощі поллє.   Степ у літі — наче море, розіслався

УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА ...Буває, часом сліпну від краси.  Спинюсь, не тямлю1 , що воно за диво, —  оці степи, це небо, ці ліси,  усе так гарно, чисто, незрадливо2,  усе як є — дорога, явори,  усе моє, все зветься Україна.  Така краса, висока і

ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ… Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить, і квіткою неначе в його теплі зростав,  і усміхавсь квіткам!    Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум