Інші завдання дивись тут...

 

Серія "Вчимось разом" до підручника

"Українська мова 2 клас, Варзацька Л., Трохименко Т."

(використані цитати з робочого зошита у лапках або прописом)

§ 16 Частини мови

Вправа 180

Хо-ло-дно за-раз в лі-сах і лу-гах, — все по-то-ну-ло в гли-бо-ких сні-гах. Бі-га-ють зай-чи-ки, мер-знуть, трем-тять, за-ти-шок хо-чуть со-бі від-шу-кать.

3� Іменники: (хто?) зайчики, (що?) затишок.

4� Настала зима (яка?) холодна, морозна, сніжна.

 

Вправа 181  Дерева, кущі (де-ре-ва, ку-щі)

 

Вправа 182

2� Сніг (що робить?) мете, падає, вкриває.

      Вітер (що робить?) свище, дме, звиває.

 

Вправа 183 Частини мови 

Тихий сон по горах ходить. Два яблучка червоненькі несуть донечки для неньки.

Слова

На які питання відповідають

Що називають

Висновки

сон, донечки

що? хто?

предмети

слово — назва предмету (іменник)

тихий, червоненькі

який? які?

ознаки предметів

слово — назва ознаки  (прикметник)

ходить, несуть

що робить? що роблять?

дії предметів

слово — назва дії (дієслово)

два

скільки?

число

слово — назва числа (числівник)

3� Назви предметів – іменники: (хто?) ненька, (що?) гора.

Назви ознак – прикметники: (який?) сильний, (яка?) весела, (яке?) жовте, (які?) білі.

Назви дій – дієслова: (що робить?) пише, (що робив?) малював, (що робитиме?) житиме, (що будуть робити?) будуть танцювати.

Назви чисел – числівники: (скільки?) два, (котрий по порядку?) перший.

 

Вправа 184

2� Куди морозної ночі вибіг Зайчик? Морозної ночі вибіг Зайчик на узліссяІз яким проханням він звернувся до Місяця? Зайчик звернувся до Місяця з проханням зігріти його

3� І варіант — списали речення про сніг. Колючий сніг проти Місяця виблискує.

Колючий (який?, прикметник) сніг (що?, сніг) проти Місяця (чого?, іменник) виблискує (що робить?, дієслово).

ІІ варіант — списали речення про вітер. Сердитий вітер з яру пові­ває.

Сердитий (який?, прикметник) вітер (що?, вітер) з яру (з чого?, іменник) пові­ває (що робить?, дієслово).

 

Вправа 185

Поміркували, як могли розвиватися події далі, та продовжили казку «Зайчик і Місяць» Василя Сухомлинського, використовуючи запропоновані робочі матеріали…

2� Дібрали заголовок: «Зайчик і Місяць», «Зимова пригода Зайчика».

 

Вправа 186

3� Підкреслили дієслова

...Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і каже:

Іди полем, полем... Я тобі дорогу освітлювати­му, а ти прямуй до великого стогу соломи.

Пострибав Зайчик, зарився у стіг, виглядаєусміхається:

— Спасибі, любий Місяцю, тепер твоє проміння тепле-тепле!..

До дієслів поставили питання: стало (що зробило?), каже (що робить?), іди (що роби?), освітлювати­му (що робитиму?), прямуй (що роби?), пострибав (що зробив?), зарився (що зробив?), виглядає (що робить?), усміхається (що робить?).

§ 17 Слова — назви дій (дієслова)

Вправа 187

Вірш

Іменники

Прикметники

Дієслова

— Гуси, гуси, де ви були?

— В синім небі між хмар пливли.

— Де ж те небо?

— Впало в воду.

— А де вода?

— Коло броду.

гуси (хто?)

в небі (в чому?)

хмар (чого?)

небо (що?)

в воду (в що?)

вода (що?)

броду (чого?)

синім (якім?)

були (що робили?)

пливли (що робили?)

впало (що зробило?)

Вправа 188  Синє, небо, гуси (си-нє, не-бо, гу-си)

 

Вправа 189

Бі-лі гу-си на о-зе-ро впа-ли, ти-хі во-ди кру-гом ро-згой-да-ли... Роз-цві-ли, як ку-па-ви ве-ли-кі... Дов-го-дов-го їх чу-ю-ться кри-ки. Нав-ми-ва-ли-ся, на-ку-па-ли-ся, на-гой-да-ли-ся, на-гу-ля-ли-ся. За-кри-ча-ли, зня-лись і по-ли-ну-ли, тіль-ки пір'-я на спо-гад по-ки-ну-ли.

2� Перший рядок вірша «Білі гуси на озеро впали» може бути заголовком до цього малюнка. Також третій рядок «Розцвіли, як купави великі» може бути заголовком.

3� Дієслова, що допомагають уявити, як тішилися гуси на озері: (що зробили?) розцвіли, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися.

 

Вправа 190

хто?

що зробили?

що роблять?

що зроблять?

що зробити?

гуси

накупалися,

закричали

полинули

купаються

кричать

линуть

накупаються

закричать

полинуть

накупатися

закричати

полинути

Вправа 191

Уявили, що на ярмарку народних ремесел і склали діалог майстра і покупця…

 

Вправа 192 Закінчення особових дієслів

Один хто? що робить?

Багато хто? що роблять?

Голуб туркоч[е].

Соловейко тьохка[є].

Дрізд співа[є].

Журавель курлич[е].

Голуби туркоч[уть].

Соловейки тьохка[ють].

Дрозди співа[ють].

Журавлі курлич[уть].

Вправа 193  Розташували речення в правильній послідовності:

3. А в тиху погоду стежимо за хмарами.

2. Ми сидимо в траві й дивимось на сріблясті хвильки.

1. Я люблю ходити на озеро разом із другом.

5. І за тими, що глибоко-глибоко в озері.

4. І за тими, що високо-високо в небі.

3� У другому реченні підкреслили слова — назви дій

Ми сидимо в траві й дивимось на сріблясті хвильки.

(Що робимо?) сидимо, дивимось.  (Що?) трава, хвильки.  (Які?) сріблясті.

Вправа 194

Дібрали до малюнка образний заголовок і написали речення про хмаринку…

 

§ 18 Слова — назви дій, протилежні за значенням (дієслова-антоніми)

Вправа 195

Заголовок: «Розмова зі струмком»

— Ти куди біжиш, струмок?

— Через поле у ярок.

— І зупинишся в ярку?

— Ні, звідтіль — в Десну-ріку!

2� Власні назви річок пишемо з великої букви: Десну-ріку.

3� Дієслова: біжиш, зупинишся.

(Що робиш?) біжиш, (що зробиш?) зупинишся.

Вправа 196 Струмочок, дзюрчить (стру-мо-чок, дзюр-чить)

2� Десна — притока Дніпра.

Слова поділили на склади: Де-сна, Дні-пра.

Слова поділили для перенесення різними способами:

Де-сна, Дес-на;

Дні-про, Дніп-ро.

 

Вправа 197 Українська народна казка «Івасик-Телесик»

— Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бе­режка!

2� Дієслова-антоніми (назви дій, протилежні за значенням) утворені за допомогою префіксів при- та від-. (Що робити?) припливати — відпливати. (Що робить?) припливає — відпливає. (Що зробив?) приплив — відплив. (Що зробить?) припливе — відпливе.

 

Вправа 198

Підійшов — відійшов. Зайшов — вийшов. 

Вилетів — залетів. Відлетів — прилетів.

3� Слова кожної пари відрізняються префіксами.

 

Вправа 199 Словничок антонімів

2� Дібрали дієслова-антоніми

Заходжу (в клас) — виходжу (з класу). Зав'язую (вузлик) — розв’язую (вузлик). Наливаю (в чашку) — Виливаю (з чашки).

 

Вправа 200

Загадка

Відгадка

Із-за гори, з-за діброви вийшли кралі чорноброві, принесли води багато, щоби землю напувати.

Хмари

2� Дібрали слова – назви дій, протилежні за значенням: вийшли — зайшли, принесли — віднесли.

 

§ 19 Слова — назви дій, близькі за значенням (дієслова-синоніми)

Вправа 201 Вірш Ліни Костенко «Дощик, дощик, ти вже злива!»

До-щик, до-щик, ти вже зли-ва! Пла-че гру-ша, пла-че сли-ва. Ти пе-рі-щить за-хо-див-ся, со-ло-вей-ко за-сту-див-ся. А те-пер ле-жить під пле-дом, п'є га-ря-чий чай із ме-дом.

2� Дощ – сильний, проливний, тривалий, холодний, осінній.

3� «Поговорили» із соловейком, висловили йому співчуття, пораду.

Соловейку, лежи під пледом, пий гарячий чай із медом, виконуй усі поради лікаря. Довго не хворій. Одужуй, щоб ми знову чули твої чудові трелі.

Казка про те, як друзі допомогли видужати соловейкові…

4� Виписали слова — назви дій: плаче, періщить, заходився, застудився, лежить, п’є. 

Плаче (що робить?), періщить (що робить?), заходився (що зробив?), застудився (що зробив?), лежить (що робить?), п’є (що робить?). 

Вправа 202  Дощик, періщить (до-щик, пе-рі-щить)

2� Сивий дощ налетів, опустивши вуса.

Побудували звукову модель слова:  дощ  [— ● — —] звуковий розбір слова [д о ш ч]

 

Вправа 203

Іде, мрячить, періщить, ллє дощ.

Дує, свище, виє вітер.

Пливуть, насуваються, линуть хмари.

 

Вправа 204

2� Вибіг дощик на дорогу, підвернув зненацька ногу.

Що зробив дощик? Дощик підвернув ногу. Як він ішов спочатку? Спочатку він біг, скакав, підстрибував. Він припустив, полив, пе­ріщив, хлющав.

3�  Не біжить тепер, не скаче, а стоїть і дуже плаче.

Як тепер іде дощик? Тепер дощик не біжить, не скаче. Він крапав, дріботів, цяпотів, накрапав, ляпотів.

 

Вправа 205  Підкреслили слова — назви дій (дієслова)

Дмуть холодні вітри. Сірі хмари стеляться по небу.

Вітри (що роблять?) віють, дмуть, свищуть, біжать, ревуть. Хмари (що роблять?) пливуть, стеляться, линуть, біжать.

Вправа 206 Закінчення особових дієслів

що я роблю?

що ти робиш?

що ми робимо?

спостеріга[ю]

порівню[ю]

розповіда[ю]

спостеріга[єш]

порівню[єш]

розповіда[єш]

спостеріга[ємо]

порівню[ємо]

розповіда[ємо]

Вправа 207 Словничок синонімів

2� Ніби з кришталю намисто,

      на квітки, гриби, на хвощ

      з хмари сіється краплисто

      теплий, чистий літній дощ.

Синоніми: сіється, накрапає, ллється, падає.

3� Побудували звукову модель слова:  

кришталь наголос  кришта́ль склади  кри-шталь [— — ● | — — ● =]

звуковий розбір [к р и ш т а л'].

 

§ 20 Слова — назви предметів (іменники)

Вправа 208   Вірш «Мамо, іде вже зима» Лесі Українки

Спів пта-ши-ні по-ті-ха о-дна, — хоч го-ло-дна, спі-ва ве-се-лень-ко, ро-зва-жа-є пта-ши-не сер-день-ко, жде, що зно-ву при-ли-не ве-сна.

2� «Поговорили» із нею, утішили її, розрадили...

Пташко, ти знов веселенько співаєш. Спів – ця потіха твоя – розважає не тільки пташине серденько. На жаль, голод і холод зима принесла. Узимку тебе підгодуємо. А незабаром прилине весна!

3� (Що?) серденько, весна.

 

Вправа 209 Ведмідь, мідь, дитина, ранець, рана.

 

Вправа 210

Люди. (Хто?) дівчинка, тато, лікар.

Тварини. (Хто?) ведмідь, бджола, риба.

 

Вправа 211

(Що?) телефон, теплохід, будинок, ялина.

 

Вправа 212

Що? Неістоти

Хто? Істоти (назви людей і тварин)

казка, сад, космос, футбол

казкар, садівник, космонавт, футболіст

Вправа 213

2� Яку бурульку побачив Юрко? Юрко побачив велику крижану бурульку. Як вона змінилася, коли зійшло сонце? Коли зійшло сонце, вона за­блищала різнокольоровими вог­никами.

3� Речення з порівнянням

Красива бурулька, мов веселка.

 

Вправа 214  Підкресли слова — назви предметів (іменники)

2� Вийшов Юрко з хати і побачив велику крижану бурульку. Вона звисала з даху.

(Хто?) Юрко. (Що?) хата, бурулька, дах.

Інші завдання дивись тут...