© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Большакова І., Пристінська М."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 54
Вправа 6 Вірш «Обіцяю» Григорія Фальковича
Тема: поетична розповідь про того, хто не любить вчасно прокидатися.
Головна думка: «таким я можу стати, якщо зможу вчасно встати».
Мета: заклик дотримуватися обіцянок, бути дисциплінованим.
Художні засоби: епітети (ранкові сни), переносне значення (смачні … сни), повтори («обіцяю…»).
Рими: неодмінно – відмінно, кльово – слово, русі – бабусі, ніколи – школи, кордон – Лондон, пам’ятати – стати – встати, вони – сни.
Характеристика персонажа: любить довше поспати, багато обіцяє, цікаво, чи дотримає він свої обіцянки.
• Герой вірша обіцяє змінитися, щоб у майбутньому досягти успіхів. Вчасно прокидатися, не спізнюватися, ставити мету, виконувати обіцянку – це початок шляху до успіху. На жаль, тепер герой ще не прокидається вчасно, бо хоче довше поспати вранці. І кожен читач на його прикладі може знайти відповіді для самого себе.
• Герою потрібно навчитися рано вставати, щоб встигати робити багато потрібних речей, наприклад тих, яких наобіцяв.
• Слово Лондон вимовляється по-різному у вірші такий прийом дозволяється для рими, а по суті він переконує читача, що треба навчатися.
• Виписали з вірша п’ять дієслів, визначили час дієслова, записали особові дієслова у формі минулого часу чоловічого, жіночого і середнього роду однини:
|
Дієслово |
Минулий час (3 особа однини) |
||
|
чоловічий рід (він) що робив? що зробив? |
жіночий рід (вона) що робила? що зробила? |
середній рід (воно) що робило? що зробило? |
|
|
суфікс –в-, нульове особове закінчення |
суфікс –л-, особове закінчення –а |
суфікс –л-, особове закінчення –о |
|
|
буду вчитись (майб. час) |
|
|
|
|
буду (майб. час) |
|
|
|
|
помагатиму (майб. час) |
|
|
|
|
вивчу (майб. час) |
|
|
 |
|
поїду (майб. час) |
|
|
|
Перевіряємо дієслова: обіцяю (що роблю?, теп. час), буду вчитись (що буду робити?, майб. час), поводитися (що робити?, неозначена форма дієслова), тримати (що робити?, неозначена форма дієслова), буду (що зроблю?, майб. час), помагатиму (що робитиму?, майб. час), палитиму (що робитиму?, майб. час), вивчу (що зроблю?, майб. час), згодиться (що зробить?, майб. час.), поїду (що зроблю?, майб. час), пам'ятати (що робити?, неозначена форма дієслова), можу (що роблю?, теп. час), стати (що робити?, неозначена форма дієслова), зможу (що зроблю?, майб. час), встати (що зробити?, неозначена форма дієслова).
• Записали, що планую робити в майбутньому, використовуючи складену форму дієслова майбутнього часу (відповідає на питання що буду робити?):
буду вчитися краще, буду читати книжки, буду допомагати бабусі, буду виконувати домашнє завдання, не буду спізнюватися, буду тримати слово, буду виконувати обіцянки.
• Виписали п'ять дієслів майбутнього часу, та доповнили її іншими формами майбутнього часу
|
Майбутній час |
||
|
Складена форма |
Складна форма |
Проста форма |
|
Що буду робити? |
Що робитиму? |
Що зроблю? |
|
Буду вчитись |
Вчитимуся |
Вивчусь |
|
Буду помагати |
Помагатиму |
Поможу |
|
Буду палити |
Палитиму |
Спалю |
|
Буду вивчати |
Вивчатиму |
Вивчу |
|
Буду їхати |
Їхатиму |
Поїду |
� Письмо для себе.
Давати обіцянку — це означає обіцяти щось виконати.
Обіцянки потрібно виконувати, тому що тільки тоді тобі віритимуть інші.
СТОРІНКА 55
СТОРІНКА 56 – 58
Вправа 1 Оповідання «Нахаба» Ярослава Стельмаха
• Нахаба – людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.
Тема: розповідь про те, як однокласники провідали хворого Сашка і хто виявився нахабою.
Головна думка: «що це за неподобство таке»
Мета: заклик не поводитися нахабно.
|
Будова твору |
План |
|
Зав’язка: вчителька запропонувала провідати хворого Сашка Розвиток дії: однокласники галасують, сусід обурений. Кульмінація: Сашко кричить, щоб йому дали спокій. Розв’язка: однокласники зрозуміли, що пора йти, бо Сашко – нахаба. |
1. Вчителька пропонує провідати Сашка. 2. Однокласники прийшли до хворого. 3. Друзі співають, танцюють. 4. Вривається обурений дядько. 5. Чим же тепер хворого годувати? 6. У Сашка болить голова. 7. Не треба мені нічого. 8. Нахаба, та й годі. |
• Оповідання називається «Нахаба», щоб читач зрозумів, хто такий нахаба та як не треба поводитися.
• Головному герою не сподобалась турбота друзів, бо вони галасували, заважали сусідам, а Сашко був хворим, він потребував спокою.
• Потрібно знати, як поводитися в різних ситуаціях, щоб не заважати іншим, бути вихованим.
• Визначили час, число, у дієсловах минулого часу однини — рід.
Скінчились (мин. час, мн.), захворів (мин. час, одн., ч. р.), закінчила (мин. час, одн., ж. р.), читає (теп. час, одн.), розважимо (майб. час, мн.), питаємо (теп. час, мн.), відповідає (теп. час, одн.), придумайте (майб. час, мн.), почистимо (майб. час, мн.)
Визначаємо час дієслова за питаннями: скінчились (що зробили?, мин. час), захворів (що зробив?, мин. час), закінчила (що зробила?, мин. час), читає (що робить?, теп. час), розважимо (що зробимо?, майб. час), питаємо (що робимо?, теп. час), відповідає (що робить?, теп. час), придумайте (що зробіть?, майб. час), почистимо (що зробимо?, майб. час)
Визначаємо число дієслова за допоміжним особовим займенником: я, ти, він, вона, воно – однина; ми, ви, вони – множина, тобто вони скінчились (мн.); він захворів (одн.); вона закінчила (одн.); він читає (одн.); ми розважимо (мн.); ми питаємо (мн.), він відповідає (одн.), ви придумайте (мн.), ми почистимо (мн.)
У минулому часі рід особових дієслів можемо визначити в 3 особі однини за допомогою допоміжного особового займенника: захворів (він що зробив?, мин. час, 3 ос. одн., ч. р.), закінчила (вона що зробила?, мин. час, одн., ж. р.)
• П'ять словосполучень дієслів з іменниками:
не вставав (з чого?) з ліжка, завели (що?) пісню, завдавати (чого?) клопоту; виконувати (що?) танок, відчиняти (що?) двері, тупаєте (по чому?) по голові, натис на (що?) вмикач, знайшли (що?) цукор, вкинули (що?) цукор, увімкнемо (що?) магнітофон.
• Записали ці дієслова у минулому, теперішньому і майбутньому часі множини:
|
(що робити?) |
Минулий час (що робили?) |
Теперішній час (що роблять?) |
Майбутній час (складна форма) (що робитимуть?) |
|
Співати вставати завести завдавати виконувати відчиняти тупати натиснути знайти вкинути увімкнути |
Співали вставали заводили завдавали виконували відчиняли тупали тиснули знаходили вкидали вмикали |
Співають встають заводять завдають виконують відчиняють тупають натискають знаходять вкидають вмикають |
Співатимуть вставатимуть заводитимуть завдаватимуть виконуватимуть відчинятимуть тупатимуть натискатимуть знаходитимуть вкидатимуть вмикатимуть |
СТОРІНКА 59
Вправа 1 Вірш «Попросили всі мене…»
Тема: поетичне прохання виробляти гарні звички.
Головна думка: «де погані звички діти».
Мета: заклик позбуватися поганих звичок.
Рими: звички – черевички, рукавички – сестрички.
Характеристика головного героя: має погані звички, бруднить речі, ображає тварин, без дозволу бере чужі речі, конфліктний, бешкетник, любить спізнюватися, неуважний на уроці.
• У вірші йдеться про прохання до головного героя. Головний герой ще дитина, котра любить бешкетувати. Напевно, з проханням позбуватися поганих звичок до нього звертаються дорослі.
• Слід розрізняти навички (способи виконання дій, при яких вони в силу частого повторювання стають звичкою) і звички (внутрішня потреба виконувати певні дії або риси поведінки, які стали звичними та характерними). Звички можуть бути корисними (не спізнюватися, робити зарядку, мити руки перед їдою, вітатися) та шкідливими (смоктати пальці, колупатися у носі, гризти нігті, підпирати щоки рукою, голосно розмовляти, розкидати свої речі, малювати в зошиті, спізнюватися тощо). Часто позбувшись поганих або шкідливих звичок, у той же час набуваєш гарних або корисних (перестаєш розкидати речі — привикаєш до чистоти; перестаєш спізнюватися — дисциплінуєшся тощо).
|
Дієслова |
|
|
читати бруднити одягати брати сваритись грався дражнитись баритись крутитись знаю |
не читати не бруднити не вдягати не брати не сваритись не грався не дражнитись не баритись не крутитись не знаю |
Вправа 2 Підкреслили заперечну частку не
Де господар не ходить, там нивка не родить. (Який господар, такий урожай).
На добрій землі що не посієш, те й вродить. (Господарство залежить від його господаря).
Не хвалися, доки люди не похвалять. (Людська похвала дуже цінується).
Під лежачий камінь вода не тече. (Треба працювати).
Вправа 3
Читає — не читає, працює — не працює, думає — не думає, пояснює — не пояснює, розуміє — не розуміє, любить — не любить, співчуває — не співчуває, порадить — не порадить, допоможе — не допоможе, говорить — не говорить.
� Склали два речення з парою слів
Софійка читає казки. Хто не читає, той менше знає.
Моя мама працює лікарем. Сьогодні ательє не працює.
Дівчинка думає над задачею. Василько ніколи не думає про погане.
На уроці вчитель пояснює задачу. Чому ніхто не пояснює завдання?
Моя сестра розуміє англійські слова. Я не розумію її жартів.
Василько любить говорити неправду. Оленка не любить спізнюватися на заняття.
Добра людина співчуває ближньому. Зла людина нікому не співчуває.
Добрий друг і порадить, і розрадить. Він мені нічого не порадить.
Друг завжди допоможе в біді. Неправда не допоможе їм вийти сухими із води.
Василько говорить не дуже розбірливо, але він не говорить неправди.
СТОРІНКА 60
Вправа 4 Вірш «Не кусається» Івана Андрусяка
• Розмова відбувається між ліричним героєм і вужем: «Не дивись на мене, вуже, — я тебе боюся дуже».
• Гумористичний підтекст вірша в тому, що вуж образився за те, що його прозвали «кусючкою». Справа в тому, що вужі для людини безпечні. А водяний вуж, саме він живе біля водойм, не має жовтих вушок, через що його часто плутають з гадюкою.
• Стережу — не стережу, вкушу — не вкушу, дивись — не дивись, боюся — не боюся, підійду — не підійду, проси — не проси, бережусь — не бережусь, вкусив — не вкусив, образився — не образився, підповзе — не підповзе, упіймаю — не впіймаю.
Визначаємо дієслова за питаннями: стережу (що роблю?), вкушу (що зроблю?), дивись (що роби?), боюся (що роблю?), підійду (що зроблю?), проси (що роби?), бережусь (що роблю?), вкусив (що зробив?), образився (що зробив?), підповзе (що зробить?), упіймаю (що зроблю?).
� Редагуємо.
Вуж не зміг не помітити мишу. Миша не добігла до нірки.
� Письмо для себе. Список із семи дій, які не вмієш виконувати:
не співаю у шкільному хорі, не граю на музичному інструменті, не доглядаю за домашнім улюбленцем, не вишиваю хрестиком, не роблю орігамі, не плаваю в басейні, не складаю вірші, не катаюся на роликах, не катаюся на ковзанах, не граю в бадмінтон.
Уявили, що навчилися цього і описали свої почуття…
Мої почуття, якщо навчився чогось: радість, задоволення, натхнення, щастя.
Вправа 1
|
Минулий час |
Теперішній час |
Майбутній час |
|
писав співала |
читає мріють |
малюватиме буде думати |
Визначаємо час дієслова за питанням: читає (що робить?, теп. час), писав (що робив?, мин. час), малюватиме (що робитиме?, майб. час), мріють (що роблять?, теп. час), буде думати (що буде робити?, майб. час), співала (що робила?, мин. час)
СТОРІНКА 61
Вправа 2
|
Минулий час |
Теперішній час |
Майбутній час |
|
Прийшла весна. Тепло гріло сонечко. Я стояв і слухав, як дзвінко дзюрчали струмочки. |
Йде весна. Тепло гріє сонечко. Я стою і слухаю, як дзвінко дзюрчать струмочки. |
Прийде весна. Тепло грітиме сонечко. Я стоятиму і слухатиму, як дзвінко будуть дзюрчати струмочки. |
|
Прийшла (що зробила?) весна. Тепло гріло (що робило?) сонечко. Я стояв (що робив?) і слухав (що робив?), як дзвінко дзюрчали (що робили?) струмочки. |
Йде (що робить?) весна. Тепло гріє (що робить?) сонечко. Я стою (що роблю?) і слухаю (що роблю?), як дзвінко дзюрчать (що роблять?) струмочки. |
Прийде (що зробить?) весна. Тепло грітиме (що робитиме?) сонечко. Я стоятиму (що робитиму?) і слухатиму (що робитиму?), як дзвінко будуть дзюрчати (що будуть робити?) струмочки. |
Вправа 3 Утворили пари дієслів-синонімів (подібних за значенням)
Говорить — промовляє. Ходить — шкандибає.
Вправа 4 Утворили пари дієслів-антонімів (протилежних за значенням)
Говорить — мовчить, біліє — чорніє, сидить — стоїть, розгортає — загортає.
Вправа 5 Поради користування книжкою…
Не беріть книгу брудними руками.
Не малюйте і нічого не пишіть на книзі.
Не вставляйте між сторінками ручку, олівець або лінійку — від цього книга псується.
Вправа 1 Службові частини мови
Рибка у воді, спостерігає за рибкою, плаває між водоростями, котик перед акваріумом, кіт і рибка.
• Службові частини мови служать для зв’язку слів у словосполученнях і реченнях.
СТОРІНКА 62
Вправа 2 Використали прийменники під, крізь, по, за.
Плаває під водою; літає за хмарою; повзає по землі; стрибає по траві; бігає по полю; пройшов крізь стіну; побачив крізь скло.
Вправа 3 Утворили пари слів «хто де живе» за допомогою прийменників у, в.
Лисиця в норі; ведмідь у барлозі, бджоли у вулику, білка в дуплі, бобер у хатці, собака в будці, курка в курнику, мурахи в мурашнику, терміти в термітнику.
• Пояснили чергування прийменника у, в (після голосного звуку пишемо в, а після приголосного – у).
Вправа 2
У норі живе білка і лисиця. У ґрунті живуть кріт, дощовий черв'як і заєць. У гнізді пищать солов'ята, гороб'ята і жабенята. З дупла визирають совенята, ластів'ята, каченята.
У норі живе лисиця. У ґрунті живуть кріт, дощовий черв'як. У гнізді пищать солов'ята, гороб'ята. З дупла визирають совенята.
• Знайшли головні слова (підмет і присудок) в реченні.
У норі живе лисиця.
Зв'язок між словами в реченні: (хто?) лисиця (що робить?) живе; живе (де?) в норі.
(хто?) лисиця <———> (що робить?) живе
(де?) в норі.
СТОРІНКА 63
Вправа 1
Префікси пишемо разом: накрити.
Прийменники пишемо окремою: на стіл.
Прийменники не вживаються з дієсловами.
Вправа 2 Записали словосполучення, уставляючи слово між прийменником та іменником.
Допливе до крутого берега, залетить за сусідський паркан, наїде на гострий цвях, покотиться по широкій дорозі.
Вправа 3 Позначили префікси, виділили прийменники
Богдан 
на афіші клоуна.
Соломія 
до слова рисунок.
Діти 
пісню про весну.
Прийменники не вживаються з дієсловами. Знайти префікси дієслів допомагають спільнокореневі слова: намалював (бо малював), домалювала (бо малювала), проспівали (бо співали).
Перевіряємо прийменники: на (новій, чому?) афіші, до (першого, чого?) слова, про (теплу, що?) весну.
Вправа 4
Написали про випадок, коли потрібно було домовлятися з однокласниками про спільну справу…