ГДЗ Українська мова 3 клас Кравцова Придаток Вправа 36 – 69 Нова програма 2020 року Ответы (відповіді до підручника)

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 3 клас

Кравцова Н., Придаток О., Романова В.", 2020 року видання

(використані цитати з підручника у лапках або прописом)

Вправа 36

3� Спільна ознака – гарний настрій.

Вправа 37

Гребінець (хвилястий, зубчастий), журавель (тонкі, довгі, високий), шапочка (покривна, верхня), вушко (вузьке, маленьке).

Вправа 38

Однозначні слова: комп’ютер, цукерка, горобець.

Багатозначні слова: ніжка, дитина, школа, голова, ручка, носик.

2� Склали речення зі словом ручка

Даринка швидко вхопилася за дверну ручку. Дівчинка простягнула пухкеньку ручку до відерка. Я поклав нову письмову ручку в пенал. Оленка зручно сперлась на широку ручку дивану.

^{Дверна ручка (пристрій для дверей), пухкенька ручка (орган тіла), письмова ручка (засіб для письма), ручка дивану (поручень).}

Вправа 39

^{Я-кщо ви до-слі-ди-те під мі-кро-ско-пом кра-плю во-ди зі став-ка, то о-бов’-яз-ко-во по-ба-чи-те ма-лень-ку і-сто-ту. Во-на ма-є ви-тя-гну-ту фор-му, що на-га-ду-є ту-фель-ку. О-дин кі-нець ту-фель-ки за-о-кру-гле-ний, а ін-ший — зву-же-ний. Важ-ко по-ві-ри-ти, а-ле ця і-сто-та на-ле-жить до тва-рин: во-на хар-чу-є-ться мі-кро-ско-пі-чни-ми ро-сли-на-ми, пе-ре-су-ва-ю-чись у по-шу-ках ї-жі.}

2� Я гадаю, що слово туфелька багатозначне.

Я погоджуюся з тобою, тому що з тексту дізнався про одноклітинну тварину інфузорію-туфельку. Це слово також означає зменшене до слова туфля (взуття, що закриває ногу не вище кісточок).

Вправа 40 Тлумачний словник

Туга за рідною землею на місці всидіти не давала. В небо синє по драбинці сходить сонце у хмаринці.

Вправа 41

У тлумачному словнику спочатку записують пряме значення, бо воно основне. Потім записують переносне, оскільки таке значення наділене ознаками слова в прямому значенні.

Вправа 42

Словосполучення у прямому значенні	Словосполучення в переносному значенні
Гострі ножиці.	Гострі слова.
Солодка вода.	Солодка усмішка. Солодкі слова. Солодкий голос.
Золотий ланцюжок. Золотий годинник.	Золотий голос. Золоті слова.
Вишневе варення.	Вишневе плаття.

Вправа 43

^{Пряме значення}	^{Переносне значення («зайве»)}
^{шепоче бабуся, шепочуть діти}	шепоче ліс
^{усміхається тато, усміхається мама}	усміхається сонце
^{іде Софійка, іде Кирилко}	іде дощ
^{безмежне море, блакитне море}	пшеничне море
^{колючий будяк, колючий їжак}	колючий погляд
^{летить лелека, летить метелик}	летить час

2� Шепоче бабуся біля немовляти. А зимовий ліс шепоче про весну.

Усміхається тато до донечки. Усміхається сонечко зрання усім звірятам.

Іде Софійка радісно до школи. Цілий день іде дощ.

Я побачила блакитне море. Пшеничне море колоситься за селом.

По стежці біг колючий їжак. Дід зупинив на хлопчикові свій колючий погляд.

Летить лелека до рідного краю. Невпинно летить час.

3� Слова в переносному значенні найчастіше вживається в поезії.

Вправа 44 Підкреслили слова в переносному значенні

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили деревця зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берізки. То вони про щось розмовляють.

Вправа 45

Крок 1. Приязний (виявляє приязнь, дружелюбний), приємний (викликає втіху, радість), доброзичливий (бажає, зичить добра).

Крок 2. Усі слова близькі за значенням (синоніми)

Крок 3. Ці слова стосуються доброї людини, адже вона бажає добра іншому, приносить радість.

Крок 4. Синоніми дозволяють уникнути повторів одного і того самого слова, збагачують мовлення.

Вправа 46

Слова-синоніми відрізняються відтінками значень.

2� Словник синонімів

^{Справжній (дійсний) — істинний (відповідає істині, справжній), правдивий (відповідає правді, справжній), чистий (правильний), дійсний (існує або існував); реальний (існує, дійсний).}

Вправа 47

Лелека, бусол, бузько.

Опадають, облітають, осипаються.

Хліб, паляниця, буханець.

Будинок, хата, будівля.

Вправа 48 Підкреслили синоніми до слова щебече

Загадка

Відгадка

Гриць дивується, питає,

що за пташка так співає:

як горобчик, цвірінчить,

мов сорока, скрекотить?

шпак

Вправа 49

^{По-кру-ти йо-го пе-да-лі — по-ве-зе в да-ле-кі да-лі. Є зви-чай-ний, є гір-ський, жов-тий, бі-лий, го-лу-бий...}

Відгадка: велосипед.

Вправа 50

Заголовок тексту: «Мрії збуваються»

^{1. Народження велосипедика}	^{Якось на великому заводі народився маленький дитячий велосипед. Пофарбували його в зелений колір, на руль причепили кнопку-сигнал і відправили в магазин.}
^{2. Велосипедик у магазині}	^{У магазині він стояв поряд з великими сучасними велосипедами. Приходили покупці купували великі велосипеди і раділи своїй покупці.}
^{3. Мрії маленького велосипедика}	^{Засмутився маленький велосипедик, що він нікому не потрібний. Йому так хотілося мчати свого господаря з вітерцем, дзеленчати дзвоником, а увечері тихенько засинати. Якось приснився велосипедику сон.} Він у турботливих дитячих руках. За мить уже мчить дорогами дитячого майданчику.
^{4. Зустріч у магазині.}	А на ранок сон здійснився. У магазин зайшла молода жінка з дівчинкою. Мама шукала подарунок Софійці. Раптом дівчинка побачила велосипедик. Її оченята засвітилися радістю. Вона також мріяла про нього.
^{5. Подарунок Софійці.}	Звичайно, мама помітила настрій донечки. Софійка отримала бажаний подарунок.
^{6. Нерозлучні друзі}	^{Відтоді маленький велосипед став справжнім другом для веселої Софійки. На прогулянці вони завжди разом, дарують один одному радість і задоволення.}

Вправа 51

Маленький — крихітний, дрібний, мізерний, невеликий, незначний.

Відправили — вислали, віддали, відіслали, послали, доставили.

Приходили — завітали, відвідали, навідалися, побували.

Раділи — тішилися, веселилися, торжествували.

Вправа 52

Пізно — рано.

Крок 1. Слова, протилежні за значенням (антоніми).

Крок 2. Антоніми увиразнюють мову.

Вправа 53

^{У гли-бо-ко-му став-ку жи-ла ве-ли-ка жа-ба. А в міл-кій ка-лю-жці — ма-лень-ка. Зран-ку і вве-че-рі во-ни по-лю-бля-ли ра-зом ква-ка-ти. Ве-ли-ка жа-ба ква-ка-ла го-ло-сно, а ма-лень-ка — ти-хо. І не-по-во-ро-ткий жу-чок, і пру-дкий ме-те-лик за-хо-плю-ва-ли-ся їх чу-до-вим ква-ка-нням.}

2� Глибокому – мілкій, велика – маленька, зранку – ввечері, голосно – тихо, неповороткий – прудкий.

3� Значення багатозначного слова метелик

Вправа 54

Користуючись алфавітом, прочитали слова: зима, щедрий, відлітати, здорові.

2� Парами записали антоніми:

зима – літо, щедрий – скупий, відлітати – прилітати, здорові – хворі.

Вправа 55

^{Краще віддати своє, ніж узяти чуже. (Бути щедрим)}

^{Ситий голодного не розуміє. (Бути милосердним)}

^{Більше діла — менше слів. (Бути працьовитим)}

^{Сьогодні знаєш — завтра вмієш. (Навчатися)}

^{Гірка робота та солодкий хліб. (Щоб мати, треба працювати)}

2� Віддати – узяти, ситий – голодний, більше – менше, сьогодні – завтра, солодкий – гіркий.

Вправа 56

Високий – низький, сидить – стоїть, один – багато, ранок – вечір, день – ніч, великий – малий, тонкий – товстий, угорі – унизу, світле – темне, яскраве – тьмяне, широка – вузька, ідуть – стоїть, чорне – біле, плаче – радіє.

2� Завдання на вибір

• Коли люди удень працюють, тоді вночі вони відпочивають. Зранку сонце з’явилося над обрієм, а ввечері воно заховалося. Багато зірочок звеселяють одного місяця. Не сміється, а плаче зажурена верба. Тінь високого дерева опустилася на низький кущ.

• Записали невелику розповідь за малюнком, використовуючи антоніми…

Вправа 57 Завдання на вибір

• виписали зі словник антонімів п’ять пар антонімів:

багатий – бідний, батьківщина – чужина, відлітати – прилітати, гіркий – солодкий, дешевий – дорогий.

• Антоніми: темне – ясне, відпочило – втомилось, ранок – вечір, потухли – засвітились, останні – перші.

^{Темне сонечко відпочило}

^{і за обрій покотилось.}

^{Синій ранок вже надворі —}

^{потухли останні зорі.}

Ясне сонечко втомилось

і за обрій покотилось.

Синій вечір вже надворі —

засвітились перші зорі.

Вправа 58 Квест

Волошка	Гривня	Щавель
1,2	1,5,3	1, 4
ВО	ГНИ	ЩЕ

Вправа 59 Підкреслили синоніми

Ватра, вогнище, багаття!

А вогонь один? Та ні!

Різні назви, різні плаття,

різні лики вогняні.

3� Лик — 1. Обличчя. 2. Зовнішній вигляд, видима поверхня.

Плаття — одяг.

^{Пряме значення}	^{Переносне значення}
Лик святої Варвари зобразив художник на іконі.	Лики святих дивилися з розписаних ікон на прихожан храму.
Подружка одягнула нове плаття.

Вправа 60

^{Загадки}	^{Відгадки}
^{Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів.}	^{вечір і ранок (ніч і день)}
^{Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється.}	^{ополонка}
^{Що сирим не їдять, а вареним викидають?}	^{лавровий лист}
^{Пізно увечері на землю лягає, а вранці тікає.}	^роса
^{Коли іде, гомонить, коли зупиниться — мовчить.}	^{годинник}

2� Антоніми: чорна – білий, вдень – вночі, сирим – вареним, увечері – зранку, іде – зупиниться, гомонить – мовчить.

Вправа 61

Багатозначні слова	земля, край, коса, гребінь, школа, нога, голова
Пряме й переносне значення	золотий кулон – золоте серце, плаче дівчинка – плаче верба
Синоніми	кмітливий – тямущий, тямовитий
Антоніми	день – ніч, швидко – повільно

Вправа 62

Весною на вербі красуються білі пухнасті котики. Верба — народний символ нашої Батьківщини. Українці здавна шанують вербу. У народі кажуть, що без верби та калини немає України.

� Форми одного слова: (на) вербі, верба, вербу, верби.

^{питання до неістот}	^{закінчення –а}
^що?	^верб[а]
^{нема чого?}	^верб[и]
^{даю чому?}	^верб[і]
^{знайшов що?}	^верб[у]
^{задоволений чим?}	^{верб[ою]}
^{на чому?} ^{у чому? по чому?}	^{на верб[і]}
^гей	^верб[о]

Вправа 63 Позначили закінчення

У вересні на дерев[ах] з'являється перше жовтеньк[е] листя.

Вправа 64 Ребус

^{Маль-ва у са-до-чку ви-ро-сла на сла-ву. Со-не-чко ту маль-ву в про-ме-нях ку-па-ло. Вран-ці ро-си маль-ві у-ми-ва-ли щі-чки. Ми-лу-ва-лась маль-во-ю дів-чин-ка Ма-рі-чка.}

Малина ь ваза МАЛЬВА

2� Мальв[а], мальв[у], мальв[і], мальв[ою]

^{питання до неістот}	^{закінчення –а}
^що?	^{мальв[а]}
^{нема чого?}	^{мальв[и]}
^{даю чому?}	^{мальв[і]}
^{знайшов що?}	^{мальв[у]}
^{задоволений чим?}	^{мальв[ою]}
^{на чому?} ^{у чому? по чому?}	^{на мальв[і]}
^гей	^{мальв[о]}

Вправа 65

Любуйтеся калин[ою], коли цвіте, а дитиною — коли росте.

Заливається, як соловейко на калин[і].

Не ламайте калин[у], бо накличете мороз.

Калин[а] — як дівчина у лузі.

^{питання до неістот}	^{закінчення –а}
^що?	^{калин[а]}
^{нема чого?}	^{калин[и]}
^{даю чому?}	^{калин[і]}
^{знайшов що?}	^{калин[у]}
^{задоволений чим?}	^{калин[ою]}
^{на чому?} ^{у чому? по чому?}	^{на калин[і]}
^гей	^{калин[о]}

Вправа 66

^{Чи знаєте ви, що Швейцарія славиться найдорожчими (чим?) цукерками? Особливістю таких шоколадних (чого?) цукерок є їхня дорогоцінна їстівна фольга із золота. Інгредієнти для (чого?) цукерок були дібрані з різних куточків світу.}

Чи знаєте ви, що Швейцарія славиться найдорожчими цукерк[ами]? Особливістю таких шоколадних цукер[ок] є їхня дорогоцінна їстівна фольга із золота. Інгредієнти для цукерк[ок] були дібрані з різних куточків світу.

^{питання до неістот}	^{закінчення –а} ^один	^{Закінчення –и} ^багато
^що?	^{цукерк[а]}	^{цукерк[и]}
^{нема чого?}	^{цукерк[и]}	^{цукерок[]}
^{даю чому?}	^{цукерц[і]}	^{цукерк[ам]}
^{знайшов що?}	^{цукерк[у]}	^{цукерк[и]}
^{задоволений чим?}	^{цукерк[ою]}	^{цукерк[ами]}
^{на чому?} ^{у чому? по чому?}	^{на цукерц[і]}	^{на цукерк[ах]}
^гей	^{цукерко[о]}	^{цукерк[и]}

2� Поміркуйте, чому не варто їсти багато цукерок. Цукерки провокують появу карієсу, деякі з них містять шкідливі штучні домішки.

Вправа 67

^{питання до неістот}	^{закінчення нульове}	^{Речення}
^що?	^{шоколад[]}	Шоколад[] лежав на тарілці.
^{(нема, багато) чого?}	^{шоколад[у]}	У мене багато шоколад[у].
^{даю чому?}	^{шоколад[у],} ^{шоколад[ові]}	Чорному шоколад[ові] додали перчинки.
^{знайшов що?}	^{шоколад[]}	Мені подарували шоколад[].
^{задоволений чим?}	^{шоколад[ом]}	Мама прикрасила торт шоколад[ом].
^{на чому?} ^{у чому? по чому?}	^{(у) шоколад[і]} ^{(по) шоколад[у]}	У шоколад[і] міститься какао, цукор. По шоколад[у] повзла комаха.
^гей	^{шокола́д[е]}	Шоколад[е], ти дуже смачний!

Вправа 68

2� Завдання на вибір.

Варіант 1.

^{Половина населення земної кулі харчується (чим?) рисом. (Що?) рис — болотяна рослина. З (чого?) рису отримують крупи, борошно, крохмаль.}

Половина населення земної кулі харчується рис[ом]. Рис[] — болотяна рослина. З рис[у] отримують крупи, борошно, крохмаль.

Варіант 2.

^{Жоден обід не обходиться без (чого?) хліба. Науці стало відомо, що найдавніший (що?) хліб був із жолудів. У (чому?) хлібі є всі речовини, необхідні для життя людини. Багато відкриттів і знахідок було зроблено для отримання сучасного (чого?) хліба.}

Жоден обід не обходиться без хліб[а]. Науці стало відомо, що найдавніший хліб[] був із жолудів. У хліб[і] є всі речовини, необхідні для життя людини. Багато відкриттів і знахідок було зроблено для отримання сучасного хліб[а].

^{питання до неістот}	^{закінчення нульове}	^{закінчення нульове}
^що?	^рис[]	^хліб[]
^{(нема, багато) чого?}	^рис[у]	^хліб[а]
^{даю чому?}	^рис[у], ^{рис[ові]}	^{хліб[у],} ^{хліб[ові]}
^{знайшов що?}	^рис[]	^хліб[]
^{задоволений чим?}	^рис[ом]	^{хліб[ом]}
^{на чому?} ^{у чому? по чому?}	^{(у) рис[і]} ^{(по) рис[у]}	^{(у) хліб[і]}
^гей	^рис[е]	^хліб[е]

Вправа 69

План до казки «Лисичка і журавель»…

^{Іде Журавель на прошений (що?) обід. А (хто?) Лисичка наварила (чого?) кашки з (чим?) молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед кумом.}

1� Казка вчить бути щирим та щедрим.

2� Обід[], Лисичк[а], кашк[и], молочк[ом]

Інші завдання дивись тут...