© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 4
Вправа 1
Ґаджик наголос Ґа́джик склади Ґа-джик звукова схема [— ●́ | — ● —]
звуковий розбір слова [г а дж и к]
Читалочка Чита́лочка Чи-та-ло-чка [— ● | — ●́ | — ● | — — ●] [ч и т а л о ч к а]
Родзинка Родзи́нка Ро-дзин-ка [— ● | — ●́ — | — ●] [р о дз и н к а]
Щебетунчик Щебету́нчик Ще-бе-тун-чик [— — ● | — ● | — ●́ — | — ● —] [ш ч е б е т у н ч и к]
Вправа 2
Друзів звати Ґаджик, Читалочка, Родзинка, Щебетунчик.
Імена людей пишемо з великої букви.
1 Букви, які позначають голосні звуки: Ґаджик, Читалочка, Родзинка, Щебетунчик.
2. Букви, які позначають приголосні звуки: Ґаджик, Читалочка, Родзинка, Щебетунчик.
3. У якому імені є буква, що позначає два звуки? Щебетунчик.
4. У яких іменах є звуки, що позначаються двома буквами? Ґаджик, Родзинка.
СТОРІНКА 5
Вправа 3 А як ти провів/провела літо?...
Вправа 4 Візьми інтерв'ю і розпитай, що їм найбільше запам'яталося з літніх канікул…
Вправа 5
1. Де ти побувала влітку? Улітку я побувала в дитячому таборі.
2. Що найбільше сподобалось? Найбільше сподобався концерт відомої співачки.
3. З яким настроєм ти прийшла до школи? До школи я прийшла з радісним настроєм.
Перше слово в реченні пишемо з великої букви. У кінці речення ставимо крапку, знак питання або знак оклику. Слова в реченні пишемо окремо одне від одного.
Вправа 6
Голосні звуки: вересень, школа, діти
1. Що спільного мають надруковані в словах букви? Надруковані букви позначають приголосні звуки.
2. Що спільного мають пропущені в словах букви? Пропущені букви позначають голосні звуки.
3. Чи всі букви в цих словах позначають звук? Знак м’якшення не позначає звуку.
Вправа 7 Вересень кличе учнів до школи. Школа знаходиться недалеко від мого дому. Діти повинні бути обережними на дорозі. Вересень – це перший осінній місяць. Що дає школа учням? Діти, будьте обережними на дорозі!
Вправа 8
Дружба, телефон, комп’ютер
Дружба Бровка і Бурка дивувала жителів. Хлопчик загубив телефон. Комп’ютер допомагає вирішувати багато завдань. Умій цінувати дружбу! Оленці купили гарний телефон. Мій тато працює за комп’ютером.
СТОРІНКА 6
Вправа 1
Наша подорож по Україні розпочалась зі Львова. Це дуже красиве стародавнє місто. Ми полюбили його з першого погляду.
Вправа 2 Підкреслили букви, які позначають м'які (або пом'якшені) приголосні звуки.
Наша подорож по Україні розпочалась зі Львова. Це дуже красиве стародавнє місто. Ми полюбили його з першого погляду.
1. Вимов м'які (або пом’якшені) приголосні звуки, позначені підкресленими буквами.
2. Які букви вказують на м'якість кожного з них? Букви «знак м’якшення», «і», «є», «я»
3. Чи є м'який приголосний звук у слові його ? Звук [й] завжди м’який
4. Якою буквою він позначений? Буквою «йот»
5. Що ти знаєш про цю букву? Буквосполучення йо
Вправа 3 Побудували під кожним словом його звукову схему:
Львів чудовий.
[= –– ● —] [— ● | — ●́ | — ● =]
Львів [= –– ● —] [л' в’ і в]
Чудовий чудо́вий чу-до-вий [— ● | — ●́ | — ● =] [ч у д о в и й]
Вправа 4, 5
У Льво-ві сто-їть пам'-я-тник Да-ни-ло-ві Га-ли-цько-му. Львів'-я-ни вва-жа-ють, що він по-бу-ду-вав ї-хнє мі-сто і на-звав на честь сво-го си-на Ле-ва. Від за-сну-ва-ння Льво-ва ми-ну-ло вже біль-ше ніж сім-сот п’я-тде-сят ро-ків.
Інтерв'ю, щоб запитати, що нового дізналися з повідомлення друзів…
Вправа 6 Дві однакові букви позначають один подовжений приголосний звук
Заснування заснува́ння за-сну-ва-ння [— ● | — — ● | — ●́ | =: ●] [з а с н у в а н': а]
СТОРІНКА 7
Завдання 7
В'язати – в'язання, читати – читання, знати – знання, жити – життя
Завдання 8 Звукові схеми
в’язання в'яза́ння в'я-за-ння [— = ● | — ●́ | =: ●] [в й а з а н': а]
читання чита́ння чи-та-ння [— ● | — ●́ | =: ●] [ч и т а н': а]
знання знання́ зна-ння [— — ● | =: ●́] [з н а н': а]
життя життя́ жи-ття [— ● | =: ●́] [ж и т': а]
Вправа 9 Напиши, що ти знаєш про Львів…
Напиши, чи хочеш побувати у Львові та що бажаєш там побачити…
Вправа 10
На мою думку, у майстерні шоколаду можна побачити, як виготовляють цей смачний продукт.
Вправа 11
«Львів-ську май-стер-ню шо-ко-ла-ду» на-зи-ва-ють рай-ським ку-то-чком для лю-би-те-лів ла-со-щів. Шо-ко-ла-дні цу-кер-ки тут ви-го-тов-ля-ють вру-чну. Во-ни ду-же сма-чні й гар-но о-фор-мле-ні. Ре-це-пти при-го-ту-ва-ння шо-ко-ла-ду збе-рі-га-ю-ться в су-во-рій та-єм-ни-ці.
Слова з м’якими (або пом’якшеними) приголосними звуками: львівську, майстерню, називають, райським, для, любителів, ласощів, шоколадні, смачні, оформлені, приготування, зберігаються, суворій, таємниці.
львівську льві́вську львів-ську [= –– ●́ — | = — ●] [л' в’ і в с' к у]
майстерню майсте́рню май-стер-ню [— ● = | — — ●́ — | = ●] [м а й с т е р н' у]
називають назива́ють на-зи-ва-ють [— ● | — ● | — ●́ | = ● =] [н а з и в а й у т']
райським ра́йським рай-ським [— ●́ = | = — ● —] [р а й с' к и м]
для [ — = ●] [д л' а]
любителів люби́телів лю-би-те-лів [= ● | — ●́ | — ● | = ● —] [л' у б и т е л' і в]
ласощів ла́сощів ла-со-щів [— ●́ | — ● | — –– ● —] [л а с о ш ч’ і в]
шоколадні шокола́дні шо-ко-ла-дні [— ● | — ● | — ●́ | — = ●] [ш о к о л а д н' і]
виготовляють виготовля́ють ви-го-тов-ля-ють [— ● | — ● | — ● — | = ●́ | = ● =] [в и г о т о в л' а й у т']
смачні смачні́ сма-чні [— — ● | — = ●́] [с м а ч н' і]
оформлені офо́рмлені о-фор-мле-ні [● | — ●́ — | — — ● | = ●] [о ф о р м л е н' і]
приготування приготува́ння при-го-ту-ва-ння [— — ● | — ● | — ● | — ●́ | =: ●] [п р и г о т у в а н': а]
зберігаються зберіга́ються збе-рі-га-ю-ться [— — ● | = ● | — ●́ | = ●| =: ●] [з б е р' і г а й у ц': а]
суворій суво́рій су-во-рій [— ● | — ●́ | = ● =] [с у в о р' і й]
таємниці таємни́ці та-єм-ни-ці [— ● | = ● — | — ●́ | = ●] [т а й е м н и ц' і]
Вправа 12 У назві майстерні підкреслили букви, які позначають м'які (або пом’якшені) приголосні звуки:
Львівська майстерня шоколаду
Звичайно, я хочу відвідати цю майстерню. Волію побачити ручний процес виготовлення шоколаду. Покуштувати смачні ласощі.
СТОРІНКА 8
Вправа 1, 2
На мою думку, у назві досить дивне поєднання слів. Копальня – це шахта. Вона не має жодного стосунку до кави, яка росте на дереві.
Най-ві-до-мі-ша кав'-яр-ня Ль-во-ва — «Львів-ська ко-паль-ня ка-ви». Львів'-я-ни ство-ри-ли ле-ген-ду, ні-би львів-ську ка-ву ви-го-тов-ля-ють не з пло-дів ка-во-во-го де-ре-ва, а ви-до-бу-ва-ють у ко-паль-ні. Так са-мо, як ву-гі-лля. Сво-ю ле-ген-ду во-ни від-тво-ри-ли в цій кав’-яр-ні.
Вправа 3, 4 Апо́строф ставимо після твердого приголосного звука перед буквами я, ю, є, ї: кав’ярня, львів’яни.
Пам’ятник, подвір’я, люстра, хлоп’ята, порядок, м’який, сіє, в’ється, п’ятниця, в’юн, рюкзак, м’яч.
Вправа 5
Із риби — риб'ячий. Із соломи — солом’яний. Із каменю — кам’яний. Із дерева — дерев’яний.
Риб'ячий ри́б'ячий ри-б'я-чий [— ●́ | — = ● | — ● =] [р и б й а ч и й]
солом’яний соло́м’яний со-лом’-я-ний [— ● | — ●́ — | = ● | — ● =] [с о л о м й а н и й]
кам’яний кам’яни́й кам’-я-ний [— ● — | = ● | — ●́ =] [к а м й а н и й]
дерев’яний дерев’я́ний де-рев’-я-ний [— ● | — ● — | = ●́ | — ● =] [д е р е в й а н и й]
СТОРІНКА 9
Вправа 6, 7
На Львівщині є цілющі джерела. Із них б'є, дзюрчить, дзвенить дзеркально чиста мінеральна вода. Вона має лікувальні властивості.
джерела джере́ла дже-ре-ла [— ● | — ●́ | — ●] [дж е р е л а]
дзюрчить дзюрчи́ть дзюр-чить [= ● — | — ●́ =] [дз' у р ч и т']
дзвенить дзвени́ть дзве-нить [— — ● | — ●́ =] [дз' в е н и т']
дзеркально дзерка́льно дзер-каль-но [— ● — | — ●́ = | — ●] [дз е р к а л' н о]
Вправа 8 Знайшли відповіді на запитання, розглянувши етикетку з пляшки мінеральної води.
Як називається вода? Вода називається «Моршинська».
Де її видобувають? Її виробляють у місті Моршині.
Яка денна норма води для людини? Денна норма води для людини становить півтори літри.
Чи містить ця вода газ? Негазована вода не містить газу.
Який термін придатності цієї води? Термін придатності цієї води до двадцятого грудня дві тисячі двадцятого року.
Чи можна вживати цю воду? Звичайно, цю воду можна вживати поки дійсний термін придатності.
Вправа 9 Напиши, яку воду ти вживаєш, де береш, як часто п'єш...
Вправа 10
Щедра земля дарує людям джерельну воду. Вона чиста, прохолодна, смачна. У спеку чудово тамує спрагу.
Допиши, чи доводилося тобі пити воду з джерела...
щедра ще́дра ще-дра [— — ●́ | — — ●] [ш ч е д р а]
джерельну джере́льну дже-рель-ну [— ● | — ● = | — ●] [дж е р е л' н у]
СТОРІНКА 10
Вправа 1, 2
Меню: гарбузова зупа (суп), борщ український, штрудель (рулет) яблучний, пляцок (торт, пиріг) з вишнями, картопляні палюшки (галушки), тертюхи (деруни) з бринзою.
Я би хотіла замовити пляцок з вишнями.
Вправа 3, 4 Дзвінкі і глухі приголосні звуки
Приголосні звуки, які не утворюють пар: [в], [л], [л'], [м], [н], [н'], [й], [р], [р'], [ф]
Глухий звук [ф] не має парного дзвінкого звука
СТОРІНКА 11
Вправа 5 Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками
У Сто-ніж-ки — бо-сі ніж-ки. Як у-зу-ти їх у-сіх? От ку-пи-ти б бо-со-ніж-ки на у-сі ї-ї сто ніг.
Дзвінкі приголосні звуки в кінці слова і складу вимовляються дзвінко.
Вправа 6, 7 Підкреслили в записаних реченнях слова із дзвінкими приголосними в кінці.
Візьми ніж і поріж хліб.
Зроби бутерброд з ковбасою.
Бабуся запекла гарбуз у духовці.
На десерт подали мед і виноград.
Для перевірки написання слів з парними дзвінкими і глухими звуками змінюємо їх так, щоби після сумнівного приголосного звуку був голосний звук: ніж – ножем, поріж – ріжуть, бутерброд – бутерброди, гарбуз – гарбузи, мед – медом, виноград – виноградом.
Вправа 8 Напиши, яка твоя улюблена страва...
Вправа 9
|
За-хар за-ліз на пе-ре-лаз. — За-хар-ку, злізь! — За-хар-ку, злазь! Зу-мів за-ліз-ти — знай, як зліз-ти. |
У ді-бро-ві — дуб-ки, Під дуб-ка-ми — гриб-ки. Тра-ва — між гриб-ка-ми. Хмар-ки — над дуб-ка-ми. |
|
Перевірка: заліз – залізе, злізь – злізе |
Перевірка: дубки – дубок, грибки – грибок |
Вправа 10
Ва-тру-шки, пи-ріж-ки, га-лу-шки.
Дзвінкий приголосний у кінці складу в слові: пиріжки.
На вечерю мама спекла смачні пиріжки. Бабуся пече пиріжки з вишнями. У шкільній їдальні можна купити пиріжки з банановою начинкою. У дорогу туристи купили пиріжки з капустою.