© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Пономарьова К., Гайова Л."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
СТОРІНКА 60
Вправа 1 Позначили префікси з-, ви-, під-, за-, роз-, підкреслили слова з апострофом:
— 
, 
— 
, 
— 
, 
— 
.
Апостроф ставимо після префіксів, які закінчуються на твердий приголосний звук, перед буквами я, ю, є, ї.
Перевірка префікса підбором спільнокореневих слів: з'явилися (бо явка) — виявилися (бо явилися), під'їхали (бо їхали) — заїхали (бо їхали), роз'єднали (бо єднали) — розвідали (бо відали), з'юрбилися (бо юрба) — злетіли (бо летіли).
Вправа 2 Слова з префіксом з-
З апострофом: з'їсти, з'їдений, з'їзд, з'єднання, з'ява, з'явився, з'єднав, з'єднаний, з'їхати, з'явлення.
Без апострофа: зговір, зговоритися, згода, згодився, зведений, зводити, зведення, збоку, здача, здати, зданий, здано, злет, злетіти, злітна, зморений, зморитися, змурований, змурувати, знести, знесений, зріст, зростати, зрощений, зростання.
Вправа 3 Виписали і позначили префікс під-, об-, без-, роз-, з- у словах, в яких апостроф стоїть після префікса:
, 
, 
, 
, 
.
Перевірка префікса: м'яч, під'їзд (бо заїзд), об'єднати (бо єднати), пір'я, м'який, рум'яний, п'ять, без'язикий (бо язик), роз'яснити (бо пояснити), прив'язати (бо в'язати), з'їсти (бо їсти).
Вправа 4
Їхали ми, їхали,
до річки під’їхали,
кладку переїхали,
в леваду заїхали,
на гору виїхали,
з гори з’їхали,
стіжок сіна об’їхали,
на бадилинку наїхали...
СТОРІНКА 61
Вправа 5
З'юрбилися біля ялинки, з'їжджають з гірки. (Про дітей)
Об'їдають ягоди, злітаються до годівниць. (Про птахів)
Вправа 6 Напиши про те, кому зима приносить радість, а кому — проблеми…
Вправа 7 За допомогою префіксів під-, з-, при-, від-, об-, роз- утворили нові слова:
під'єднати, з'єднати, приєднати, від'єднати, об'єднати, роз'єднати.
� З трьома словами склали речення.
Справжню дружбу нічим не роз'єднати. До глобальної мережі під'єднали нові квартири. Міст з'єднав два береги одного міста. Моє село приєднали до іншого району. Тато вправно від'єднав кабель. Об'єднати школярів допоможе літній табір.
Вправа 1, 2 Слова поділили на склади для переносу:
си-джу, ґу-дзик,
паль-то, май-ка,
бур'-ян, хом'-як,
яли-на, ака-ція.
Вправа 3
Слова поділили на склади: об'-є-дна-ти, з'ї-ха-ти, роз'-я-сни-ти, об'-я-ва, з'їм, під'-їзд.
Слова поділили на склади для переносу:
об'-єдна-ти, з'ї-ха-ти, роз'-ясни-ти, об'-ява, з'їм, під'-їзд.
Слова поділили для переносу різними способами:
об’-єднати, об’є-днати, об’єд-нати, об’єдна-ти;
з’ї-хати, з’їха-ти;
роз’-яснити, роз’я-снити, роз’яс-нити, роз’ясни-ти;
об’-ява, об’я-ва;
з’їм;
під’їзд.
� Зі словом, яке не можна переносити, склали речення:
Цукерки не з'їм сама, а поділюся з братиком. Сьогодні на обід з'їм шматок улюбленого пирога. Увечері з'їм улюблену страву.
СТОРІНКА 62
Вправа 4
У Тер-но-піль-ській о-бла-сті ду-же дав-но з'я-ви-ло-ся кіль-ка де-ся-тків гі-псо-вих пе-чер. Їх не об-'ї-деш за о-дин день. За-плу-та-ний ла-бі-ринт Кри-шта-ле-во-ї пе-че-ри о-хо-ро-ня-є кам'-я-ний буй-віл. Ко-ри-до-ри в пе-че-рах з'є-дна-ні вузь-ки-ми про-хо-да-ми.
Слова поділили на склади: з'я-ви-ло-ся, об'-ї-деш, кам'-я-ний, з'є-дна-ні.
Слова поділили на склади для переносу: з'я-ви-ло-ся, об'-їдеш, кам'-яний, з'є-дна-ні.
Слова поділили для переносу різними способами:
з’я-вилося, з’яви-лося, з’явило-ся;
об’-їдеш, об’ї-деш;
ка-м’яний, кам’-яний, кам’я-ний;
з’є-днані, з’єд-нані, з’єдна-ні.
Завдання 5
1. У якій області є гіпсові печери? У Тернопільській області є гіпсові печери.
2. У якій печері є лабіринт? Лабіринт є у Кришталевій печері.
3. Хто його охороняє? Його охороняє кам'яний буйвіл.
4. Чи хотілося б тобі відвідати ці печери? Мені хотілося би відвідати ці величезні печери, які не об'їдеш навіть за день.
У Тернопільській області є гіпсові печери.
У Кришталевій печері є лабіринт. Його охороняє кам'яний буйвіл.
Мені хотілося би відвідати ці величезні печери, які не об'їдеш навіть за день.
Вправа 6
1. Знайдіть на карті України Тернопільську область. Тернопільська область розташована у західній частині України.
2. З'ясуйте, як називається обласний центр. Обласний центр має назву Тернопіль.
3. Поміркуйте, як утворилося це слово. Вірогідно, що назва населеного пункту походить від слова терен.
Вправа 7
Дов-го сто-яв пу-стир, за-ро-слий тер-ном, на мі-сці зни-ще-но-го во-ро-га-ми по-се-ле-ння. Зго-дом тут зно-ву о-се-ли-ли-ся лю-ди й на-зва-ли сво-є мі-сто Тер-но-по-лем. Мі-сто на по-лі, по-ро-сло-му тер-ном, — Тер-но-піль.
Тернопіль наголос Терно́піль Тер-но-піль звукова схема [— ● — | — ●́ | –– ● =]
звуковий розбір слова [т е р н о п´ і л']
СТОРІНКА 63
Вправа 8 Підкреслили слова з апострофом:
За ніч сова з'їдає до п'ятнадцяти гризунів.
Весною на кленах з'являються молоді листочки.
Пташка в клітці рветься, б'ється.
Після від'їзду мами ми з нетерпінням чекали її повернення.
Перевірка префікса підбором спільнокореневих слів: з’їдає (бо заїдає), п’ятнадцяти, з’являються (по явитися), б’ється, від’їзду (бо їзда).
Слова, у яких апостроф стоїть після префікса, поділили на склади: з'ї-да-є, з'яв-ля-ю-ться, ві-д'ї-зду.
Слова, у яких апостроф стоїть після префікса, поділили на склади для переносу:
з'ї-дає, з'яв-ляю-ться, від'їз-ду.
Слова, у яких апостроф стоїть після префікса, поділили для переносу різними способами:
з’ї-дає;
з’я-вляються, з’яв-ляються, з’явля-ються, з’являю-ться, з’являють-ся;
від’-їзду, від’ї-зду, від’їз-ду.
Вправа 1 У парах споріднених слів позначили корінь і закінчення:
— 
, 
— 
, 
— 
Суфікс – частина основи слова, яка стоїть після кореня, за його допомогою утворюються нові слова.
Вправа 2 Підкреслили слова, у яких відбулося чергування приголосних у корені (г - ж), позначили закінчення, корінь і суфікс:
– 
, 
, 
– 
, 
, 
У слові водяний основа водян-, закінчення -ий (змінюємо водяна, водяною), корінь вод- (підбираємо спільнокореневі вода, водний, водичка), суфікс –ян-.
У слові водичка основа водичк-, закінчення -а (змінюємо водички, водичкою), корінь вод- (підбираємо спільнокореневі вода, водний, водичка), суфікс –ичк-.
У слові підводний основа підводн-, закінчення -ий (змінюємо підводна, підводною), корінь вод- (підбираємо спільнокореневі вода, водний, водичка), суфікс –н-, префікс під-.
У слові сніг основа сніг, нульове закінчення (змінюємо снігом, снігу), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніжна, сніжинки, засніжений, сніжок).
У слові сніговий основа снігов-, закінчення –ий (змінюємо снігова, сніговому), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніжна, сніжинки, засніжений, сніжок), суфікс –ов-.
У слові сніжок основа сніжок, закінчення нульове (змінюємо сніжком, сніжка), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніжна, сніжинки, засніжений, сніжок), суфікс –ок-.
У слові сніжинки основа сніжинк-, закінчення –и (змінюємо сніжинка, сніжинкою), корінь сніг- (підбираємо спільнокореневі сніжна, сніжинки, засніжений, сніжок), суфікс –инк-.
СТОРІНКА 64
Вправа 3 В утворених словах позначили суфікси -ик-, -к-, -ц-.
Маленький ніс — 
; маленький м'яч — 
; маленьке вухо — 
; маленьке дерево — 
.
У слові носик основа носик, нульове закінчення (змінюємо носика, носиком), корінь нос- (підбираємо спільнокореневі ніс, носовий, носище), суфікс –ик.
У слові м'ячик основа м'ячик, нульове закінчення (змінюємо м'ячика, м'ячиком), корінь м'яч - (підбираємо спільнокореневі м'яч), суфікс –ик.
У слові вушко основа вушк-, закінчення -о (змінюємо вушка, вушком), корінь вуш- (підбираємо спільнокореневі вухо, вушна), суфікс –к-.
У слові деревце основа деревц-, закінчення -е (змінюємо деревця, деревцем), корінь дерев- (підбираємо спільнокореневі дерево, деревний), суфікс –ц-.
Вправа 4
У Василька кирпатий носик. Дівчинка тримала кольоровий м’ячик. Товста нитка не пролазила у тонке вушко. Біля будинку тато посадив молоде деревце.
Вправа 5, 6 Вірш «Вишеньки» Лесі Українки.
По-бли-ску-ють че-ре-шень-ки в ли-сті зе-ле-нень-кім. Че-ре-шень-ки ва-блять о-чі ді-то-чкам ма-лень-ким: дів-ча-то-чко й хло-п'я-то-чко під де-рев-цем ска-чуть, про-стя-га-ють ру-че-ня-та, та ма-ло не пла-чуть.
Розкажи, що ти знаєш про Лесю Українку…
У словах позначили закінчення, корінь і суфікс: 
, 
, 
, 
, 
, 
.
У слові черешеньки основа черешеньк-, закінчення -и (змінюємо черешенька, черешенькою), корінь череш- (підбираємо спільнокореневі черешня, черешневий), суфікс –еньк-.
У слові зелененькім основа зелененьк-, закінчення -ім (змінюємо зелененька, зелененькою), корінь зелен- (підбираємо спільнокореневі зелень, зелений), суфікс –еньк-.
У слові діточкам основа діточк-, закінчення -ам (змінюємо діточки, діточками), корінь діт- (підбираємо спільнокореневі діти, дитячий), суфікс –очк-.
У слові маленькім основа маленьк-, закінчення -ім (змінюємо маленька, маленькою), корінь мал- (підбираємо спільнокореневі малий, малюк), суфікс –еньк-.
У слові деревцем основа деревц-, закінчення -ем (змінюємо деревце, деревця), корінь дерев- (підбираємо спільнокореневі дерево, деревний), суфікс –ц-.
У слові рученята основа рученят-, закінчення -а (змінюємо рученятами, рученятах), корінь руч- (підбираємо спільнокореневі рука, ручний, рученя), суфікси –ен-, –ят-.
Вправа 7 З квитка дізналися, де побували друзі.
Шостого листопада діти побували на екскурсії у селі Колодяжному. Вони відвідали музей Лесі Українки на батьківщині поетеси.
СТОРІНКА 65
Вправа 8, 9
Ди-тя-чі ро-ки Ле-сі У-кра-їн-ки прой-шли в се-лі Ко-ло-дя-жно-му на Во-ли-ні. Ле-ся бу-ла ду-же та-ла-но-ви-та дів-чин-ка. Ше-сти-лі-тньо-ю май-стер-но ви-ши-ва-ла. У дев'-ять ро-ків на-пи-са-ла свій пер-ший вірш. За-хо-плю-ва-ла-ся му-зи-ко-ю, гра-ла на фор-те-пі-а-но. Зна-ла сім мов.
Як думаєш, хто зображений на світлині? На світлині зображена маленька Лариса, майбутня поетеса Леся Українка.
Хто така Леся Українка? Леся Українка – відома українська поетеса.
Де пройшло її дитинство? Її дитинство пройшло в селі Колодяжному на Волині.
Якою була ця людина? Вона була талановитою дівчинкою: майстерно вишивала, грала на фортепіано, знала декілька мов, з дев’яти років писала вірші.
Як ти ставишся до її віршів? Мені подобається читати вірші Лесі Українки.
Вправа 10 Позначили суфікси –ик-, -очк-, -к-, -инк-, -есеньк-, -ячк- у виділених словах.
І полився з хмари 
на 
, на 
, на 
, на 
, на 
, на 
, на кошик, ллється дощик, дощик, дощик.
У слові дощик основа дощик, нульове закінчення (змінюємо дощику, дощикові, дощиком), корінь дощ- (підбираємо спільнокореневі дощ, дощить, дощовитий), суфікс –ик.
У слові грибочки основа грибочк-, закінчення -и (змінюємо грибочками, грибочків), корінь гриб- (підбираємо спільнокореневі гриб, грибний), суфікс –очк-.
У слові дубочки основа дубочк-, закінчення -и (змінюємо дубочками, дубочків), корінь дуб- (підбираємо спільнокореневі дуб, дубовий), суфікс –очк-
У слові ялинку основа ялинк-, закінчення -у (змінюємо ялинка, ялинкою), корінь ялин- (підбираємо спільнокореневі ялина, ялинковий), суфікс –к-.
У слові хатинку основа хатинк-, закінчення -у (змінюємо хатинка, хатинкою), корінь хат- (підбираємо спільнокореневі хата, хатинонька, хатина), суфікс –инк-.
У слові малесеньку основа малесеньк-, закінчення -у (змінюємо малесенька, малесенькою), корінь мал- (підбираємо спільнокореневі мала, малюк), суфікс –есеньк-.
У слові дитинку основа дитинк-, закінчення -у (змінюємо дитинка, дитинкою), корінь дит- (підбираємо спільнокореневі дитя, дитина), суфікс –инк-.
У слові волоссячко основа волоссячк-, закінчення -о (змінюємо волоссячка, волоссячком), корінь волос- (підбираємо спільнокореневі волосистий, волосяний, волосся), суфікс –ячк-.
Вправа 1 Підібрали спільнокореневі слова і позначили корінь, суфікс, закінчення
Дуб – дубок[], дубов[ий], дубильн[ий], дубочок[]
Груша – грушев[ий], грушк[а], грушеньк[а]
Береза – берізоньк[а], берізк[а], березов[ий], березіль[]
Верба – вербичк[а], вербов[а], вербоньк[а]
Слива – сливк[а], сливов[ий], сливоньк[а], сливочк[а]
Клен – кленок[], кленочок[], кленов[ий]
Ялина – ялинк[а], ялиночк[а], ялиноньк[а], ялинов[а]
Вправа 2 Позначили суфікси
|
Пестливі слова (зменшуваний іменниковий суфікс -ок-, -ц-, -ечк-) |
Зневажливі слова (згрубілий суфікс -ище-, -иськ-) |
|
|
|
, 
, 
, 
, 
Вправа 3
Спільнокореневі слова: білка, білочка, білченя.
Спільнокореневі слова: біленька, білющий, білесеньке, білизна.
СТОРІНКА 66
Вправа 4 Позначили словотворчі суфікси для назв професій -ер-, -ір-, -іст-, -їст-, -ник-, -ець-.
Дизайн — 
, програма — 
, лижі — 
, хокей — 
, банк — 
, наука — 
.
У слові дизайнер основа дизайнер, нульове закінчення (змінюємо дизайнера, дизайнером), корінь дизайн- (підбираємо спільнокореневі дизайн, дизайнерський), суфікс –ер.
У слові програміст основа програміст, нульове закінчення (змінюємо програміста, програмістом), корінь програм- (збираємо спільнокореневі програма, програмувати), суфікс –іст.
У слові лижник основа лижник, нульове закінчення (змінюємо лижника, лижником), корінь лиж- (підбираємо спільнокореневі лижа, лижниця), суфікс –ник.
У слові хокеїст основа хокеїст, нульове закінчення (змінюємо хокеїста, хокеїстом), корінь хокей- (підбираємо спільнокореневі хокей, хокейний), суфікс –їст.
У слові банкір основа банкір, нульове закінчення (змінюємо банкіра, банкіром), корінь банк- (підбираємо спільнокореневі банк, банківський), суфікс –ір.
У слові науковець основа науковець, нульове закінчення (змінюємо науковця, науковцем), корінь наук- (підбираємо спільнокореневі наука, науковий), суфікси -ов-, –ець.
Вправа 5 Напиши, яка професія тобі подобається та чому…
Вправа 6, 7
Лу-цький за-мок — най-ці-нні-ша пам'-я-тка Во-ли-ні. Він о-дин із най-ста-рі-ших в У-кра-ї-ні. Не-за-бу-тнє вра-же-ння ви-кли-ка-ють ви-со-че-нні ве-жі фор-те-ці. За ї-ї сті-на-ми — є-ди-ний в У-кра-ї-ні му-зей дзво-нів, ви-став-ка ста-ро-ви-нно-ї збро-ї. Сьо-го-дні тут про-во-дять я-скра-ві ли-цар-ські тур-ні-ри.
У спільнокореневих словах позначили суфікс -іш-, -овинн-, -ість-, -еньк-, -ичок-, -ик-, -есеньк-, -іл-: старий, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
, 
.
У слові старий основа стар-, закінчення -ий (змінюємо стара, старою), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старичок).
У слові найстаріших основа найстаріш-, закінчення -их (змінюємо найстаріша, найстарішою), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старичок), суфікс –іш-, префікс най-.
У слові старовинної основа старовинн-, закінчення -ої (змінюємо старовинна, старовинною), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старичок), суфікс –овинн-.
У слові старість основа старість, нульове закінчення (змінюємо старості, старістю), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старий, старичок), суфікс –ість-.
У слові старенький основа стареньк-, закінчення -ий (змінюємо старенького, старенькою), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старичок), суфікс –еньк-.
У слові старичок основа старичок, нульове закінчення (змінюємо старичка, старичком), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старий), суфікс –ичок-.
У слові старик основа старик, нульове закінчення (змінюємо старика, стариком), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старий), суфікс –ик-.
У слові старесенький основа старесеньк-, закінчення -ий (змінюємо старесенька, старесенькою), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старий), суфікс –есеньк-.
У слові престарілий основа престаріл-, закінчення -ий (змінюємо престаріла, престарілий), корінь стар- (підбираємо спільнокореневі старість, старий), суфікс –іл-, префікс пре-.
Вправа 8
Чи знаєте ви, яке місто є обласним центром Волинської області? Місто Луцьк є обласним центром Волинської області.
Знайдіть на карті України Волинську область. Область знаходиться на північному заході України.
З'ясуйте, як називається обласний центр. Обласний центр – місто Луцьк.