© Барна Р., 2020
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання 3 клас Варзацька Л., Трохименко Т."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Вправа 178
|
Відгадка |
|
|
Мала та ще й плеската, на спині в неї хата. |
Черепаха |
Вправа 179
Черепаха Тортила
2� Усталений вираз: повзе як черепаха — повільно.
3� Підкреслили букви, що позначають чергування приголосних звуків [х] – [с] – [ш]:
|
[х] слово |
[с'] зміна форми |
[ш] |
|
черепаха |
черепасі |
черепашка |
Вправа 180
(Що робити?) досягати — (що?) досягнення, (що роблять?) живуть — (що?) життя, (що роблять?) відкладають — (що?) відкладення;
(які?) швидкі — (що?) швидкість, (які?) глибокі — (що?) глибина.
(Що робити?, дієслово) досягати — (що?, іменник) досягнення, (що роблять?, дієслово) живуть — (що?, іменник) життя, (що роблять?, дієслово) відкладають — (що?, іменник) відкладення; (які?, прикметник) швидкі — (що?, іменник) швидкість, (які?, прикметник) глибокі — (що?, іменник) глибина.
Вправа 181
Назви персонажів у казках, байках пишемо з великої букви: Орел, Черепаха.
3� Можна як заголовок до байки використати вислів «Роби лиш те, до чого маєш природні нахили». Орли мають нахил до літання, а черепахи до повзання.
4� Написали, якими справами займаєтесь із задоволенням…
5� Іменники, що називають опредмечені дії, та дієслова, від яких вони утворилися:
Літання — літати, науки — навчати, проповідь — проповідала.
Вправа 182
І варіант. Гори воно вогнем оте літання! Покійна наша прабаба згинула за те, що почала вчитися в Орла сеї гиблої науки...
ІІ варіант. Не тому згинула твоя прабаба, що літала, а тому, що взялася не за свою справу. Літати не гірше, ніж повзати!
Вправа 183 Число іменника
Ме-те-ли-ця-хур-де-ли-ця за-ме-ла лі-сок. Як бі-ла ков-дра, сте-ли-ться під со-сна-ми сні-жок. Зай-ча-та ста-ли бі-ли-ми, — ну зов-сім на-че сніг — щоб в лі-сі не зу-мі-ли ми від-шу-ку-ва-ти їх.
|
Один предмет (однина) |
Багато предметів (множина) |
|
метелиця, хурделиця, лісок, ковдра, сніжок, сніг, лісі |
соснами, зайчата |
3� І варіант (споріднені слова):
сніг, сніжок;
лісок, ліс.
ІІ варіант (відмінкові форми іменника):
біла, білими.
Вправа 184
Сніговик, сніжка, снігові (сні-го-вик, сніж-ка, сні-го-ві)
2� Так цікаво й весело протоптувати свіженькі доріжки по сніговій білизні!
доріжки [— ● | = ●́ — | — ●] звуковий розбір слова [д о р' і ж к и]
Вправа 185 Підкреслили одною лінією іменники, що означають один предмет, двома - іменники, що означають багато предметів:
Вітя обережно ставить ноги у пухкий сніг. Певно, уявляє себе космонавтом на далекій невідомій планеті.
Вправа 186
|
Один |
Багато |
|
Метелиця, віхола, хурделиця, снігопад. |
Сніги, замети, сніговії, сніжиночки. |
Вправа 187
Склали за малюнком оповідання «Зимові розваги», «Урок творчості на засніженому подвір'ї»…
Вправа 188 «Тут усе є»
1� Заголовки: «Уроки на природі», «Уроки природи», «Природа і творчість».
2� Власні іменники пишемо з великої букви: Вітя, Галина, Галино.
3� Підкреслили іменники в однині
Глянула вчителька — на снігу написано «заєць». А поруч сніговий горбочок притулився до засохлого стебла якоїсь квітки — ну справжнісінький зайчик!
Навіть хвостик є.
Іменники у множині: вчительки, сніги, зайці, горбочки, стебла, квітки, зайчики, хвостики.
Вправа 189
Порівняння: «як голуб сивенький», «як голубчик сивий».
Вправа 190
Мій дідусь живе у великому місті. Моя бабуся працює вчителем. Моє серденько хвилюється.
Вправа 191
|
Чоловічий рід іменника (мій, він) |
Жіночий рід (моя, вона) |
Середній рід (моє, воно) |
|
гай[] ліс[] голуб[] лис[] |
лисиц[я] долин[а] гор[а] голубк[а] |
озер[о] лисен[я] пол[е] голубен[я] |
Вправа 192
Загальні назви: ведмідь, ведмедиця, ведмежа, вітер, віхола, небо, учень, учениця, навчання.
Власні назви: Місяць, Земля, Сонце.
Вправа 193
2, 3� І варіант — іменники в однині поставили у форму множини:
|
Іменники в однині |
Іменники в множині |
|
дідусь (ч. р.) давнина (ж. р.) |
дідусі — |
ІІ варіант — іменники у множині поставили у форму однини:
|
Іменники в множині |
Іменники в однині |
|
пісні коліна очі слова |
пісня (ж. р.) коліно (с. р.) око (с. р.) слово (с. р.) |
Вправа 194
1, 2� Заголовок: «Дідова правда», «Свій рід і свій народ», «Історія нащадкові», «Історія роду».
Дід (ч. р.) Федір (ч. р.) зумів передати малому онукові (ч. р.) всю правду (ж. р.) про свій рід (ч. р.) і свій народ (ч. р.), переповів нашу велику історію (ж. р.), героїчну легенду (ж. р.) і невмирущу казку (ж. р.). Він нічого не приховував від допитливого дитячого розуму. Дідусь розкрив перед Васильком усю історію України, починаючи від славних сторінок Запорозької Січі.
Визначаємо рід іменника: дід (мій, він, ч. р.), Федір (мій, він, ч. р.), онук (мій, він, ч. р.), правда (моя, вона, ж. р.), рід (мій, він, ч. р.), народ (мій, він, ч. р.), історія (моя, вона, ж. р.), легенда (моя, вона, ж. р.), казка (моя, вона, ж. р.).
3� Написали лист своєму дідусеві…
Вправа 195
...Одно-однісіньке під тином
сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
що це ж та молодість моя.
Визначаємо рід іменника: тин (він, мій, ч. р.), ряднина (вона, моя, ж. р.), молодість (вона, моя, ж. р.)
Вправа 196
Обездолений, безталанний.
2� Підкреслили слова, однакові за звучанням, але різні за значенням (омоніми)
— Ой скажи, дай пораду,
як прожити без долі!
— Як одрізана гілка,
що валяється долі!
Вправа 197
Спільнокореневі слова: одинак, одиниця, однісінький, одинокий, однина.
Синоніми: одинокий, самотній.
Частини мови: одинак (хто?, іменник), одиниця (що?, іменник), однісінький (який?, прикметник), одинокий (який?, прикметник), однина (що?, іменник).
Вправа 198
Тема: розповідь про одну родину.
Мета: заклик шанобливо ставитися до стареньких родичів.
Кінцівка. Коли гості розійшлися, Сергійко згадав про дідуся. Він вбіг у його комірчину. Дідусь уже спав. Погляд Сергійка впав на лелеку. Йому здалося, що птах дивився на нього з докором. Хлопчику стало соромно за байдуже ставлення до дідуся.
4� Визначили рід та число іменників
І варіант: день (ч. р., одн.), народження (с. р., одн.), Сергійко (ч. р., одн.), батько (ч. р., одн.), мати (ж. р., одн.), свято (с. р., одн.), гості (мн.), дідусь (ч. р., одн.), онук (ч. р., одн.), подарунок (ч. р., одн.), дерево (с. р., одн.), лелека (ж. р., одн.).
ІІ варіант: вечір (ч. р., одн.), гості (мн.), подарунки (мн.), дідусь (ч. р., одн.), ліжко (с. р., одн.), комірчина (ж. р., одн.), стіл (ч. р., одн.), лелека (ч. р., одн.), голова (ж. р., одн.), вікно (с. р., одн.), око (с. р., одн.), музика (ж. р., одн.), кімната (ж. р., одн.).
Вправа 199
Дерев'яний (прикм.) лелека (ім.) дивиться (дієсл.) у (прийм.) вікно (ім.) чорним (прикм.) оком (ім.).
Визначаємо частини мови: дерев'яний (який?, прикметник); лелека (хто?, іменник); дивиться (що робить?, дієслово); у (прийменник); вікно (що?, іменник); чорним (яким?, прикметник); оком (чим?, іменник).
2� Позначили корінь:
дерев’яний, дерево, деревій, деревце;
чорним, чорніти, чорнота.
Вправа 200
Защебетав соловейко — пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає.
2� Слова змальовують весняні звуки (защебетав) та барви (червоніє).
3� Поставили питання до іменників і виділили закінчення:
(хто?) соловейк[о]; (що?) лун[а]; (чим?) га[єм]; за (за чим?) гор[ою]; (хто?) плугатар[].
Вправа 201
Віще, слово, Кобзаря.
2� Благословен той день і час,
коли прослалась килимами
земля, яку сходив Тарас
малими босими ногами.
Вправа 202
Віз котиться широким шлях[ом]. А обабіч шляху шумлять високі трав[и]. Тарас бігає зором по степ[у] якось розмріяно…
Його уява малює йому буйних, чубатих запорожц[ів]. Як вони ганяються степом, здоганяють татар, що ведуть ясир з Україн[и]. Заводять бій із татар[ами], бранців визволяють.
2� Що уявляє малий Тарас, вдивляючись у степ? Тарас уявляє бій запорожців із татарами. Сміливці визволяють бранців.
3� І варіант: (чим?) шляхом; (що?) трави; (по чому?) по степу.
ІІ варіант: (кого?) запорожців; (з чого?) з України; (із ким?) із татарами.
4� Відомості про Тараса Шевченка…
Вправа 203
Орися ж ти, ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною!
Орися ж ти, розвернися, полем розстелися, та посійся добрим житом, долею полийся!
Засів на рідній землі, про який мріяв Великий Кобзар у переносному значенні: воля, доля.
3� Виділили закінчення: нив[о], дол[ом], гор[ою], вол[ею], пол[ем], жит[ом], дол[ею].
Поставили запитання та визначили відмінок іменників: нив[о] (нема питання, Кл. в.), дол[ом] (чим?, Ор. В.), гор[ою] (чим?, Ор. В.), вол[ею] (чим?, Ор. В.), пол[ем] (чим?, Ор. В.), жит[ом] (чим?, Ор. В.), дол[ею] (чим?, Ор. В.).
4� (Що?) вода (ж. р., одн.), (чого?) явора (ч. р., одн.), (чим?) яром (ч. р., одн.), (чим?) водою (ч. р., одн.), (що?) калина (ж. р., одн.).