© Барна Р., 2021
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова та читання. Частина 2. Савченко О., Красуцька І."
ПЕРЕВІРЯЮ ДОСЯГНЕННЯ
до теми «Збагачуємося скарбами усної народної творчості»
Знаю...
♦ Види творів усної народної творчості уміщені у цьому розділі: міфи, народні пісні, легенди, притчі, казки, байки, прислів’я і приказки.
♦ Борис Грінченко – це український письменник і педагог, автор словника української мови, читанки «Рідне слово», «Української граматики», за якими раніше навчалися діти.
♦ Прислів'я є назвою народної притчі «Без труда нема плода».
Розумію, можу пояснити
♦ Твори розділу об'єднує те, що вони належать до усної народної творчості.
♦ У народних піснях оспівується чесна праця, почуття любові та звитяги, героїчні вчинки, народні звичаї, обряди.
♦ Прислів'я вчить, як на світі жить, бо увібрало мудрість багатьох поколінь людей.
♦ Байки й притчі схожі тим, що мають повчальний характер, мораль. Різняться тим, що у байках зазвичай персонажами є тварини, у притчах – люди.
♦ У народі складалися побутові казки, щоб люди в повсякденному житі знали як треба жити насправді, розрізняли правду і неправду, вірили в добро, бачили, до чого прагнути.
Героїчні казки складалися для виховання таких рис характеру як мужність, віру в свої сили.
Вмію
♦ Казка «Дев'ять братів-сіроманців» відрізняється від легенди «Хліб і золото» тим, що у ній є чарівні перетворення, тричі повторюються події, магічні числа, пов’язані з кількістю братів, синів, нема історичних діячів.
♦ Визначили у притчі «Без труда нема плода» зачин, основну частину, кінцівку…
♦ Головні і другорядні персонажі творів:
|
Назва твору |
Головний персонаж |
Другорядний персонаж |
|
«Заяче сало» |
пан |
кучер |
|
«Дев’ять братів-сіроманців» |
сестра |
мати, брати, бабуся, царевич, цариця |
|
«Жаба боязкіша від зайця» |
заєць |
вовк, лисиця, жаба |
|
«Без труда нема плода» |
чоловік |
вовк |
|
«Хліб і золото» |
король Данило |
майстер |
Виявляю ставлення, почуття
♦ Народні герої, про яких цікаво було би дізнатися: Котигорошко, козак Морозенко, козак Мамай, козак Голота.
♦ Написали, що у прочитаному творі захопило, а що — здивувало.
|
Назва твору |
Захопило |
Здивувало |
|
Науково-художнє оповідання «Наші джерела» |
Дізнався багато цікавого про усну народну творчість |
Захотілось дізнатися, чому в зимових колядках співають про ластівок… |
|
Як кучер Петро вивів пана на чисту воду. |
У творі використаний фразеологізм. |
|
|
Казка «Дев’ять братів-сіроманців» |
Як сестра і брати допомагали один одному. |
Мати могла побажати нещастя своїм дітям. |
|
У кінці твору заєць прийняв правильне рішення. |
Заєць не цінував свого життя, його поведінка підтверджувала, що у страху великі очі. |
|
|
Притча «Без труда нема плода» |
Розповідь чоловіка про дорогу хліба від лану до столу. |
Протиріччя у персонажі, адже вовки не їдять рослинну їжу. |
|
Багато пестливих слів у творі передають народну любов до козаків. |
Строфи ніби переставлені у часі. |
|
|
Легенда пояснює зміст відомого прислів’я. |
Майстер не знав, що таке воля. |
♦ Написали, які з творів усної народної творчості вважаєш найцікавішими, а які — найпотрібнішими у наш час.
Найцікавішими з творів усної народної творчості вважаю казки.
По-перше, можливо тому, що їх прочитав найбільше. По-друге, мені подобається дивовижний казковий світ. По-третє, ці твори переконують, що добро має перемогти зло.
Казки є найпотрібніші нам, дітям, щоб вирости гарними людьми.
***
Найцікавішими з творів усної народної творчості вважаю притчі, хоч прочитав їх не найбільше.
По-перше, персонажами у цих творах зазвичай виступають люди. По-друге, обставини та проблеми часто нагадують дійсність. По-третє, у моралі притчі читач має готовий висновок для життя.
Притчі корисно читати всім: і дорослим, і малим.