ГДЗ Кравцова Придаток Романова мова 4 клас вправа 174

Серія "Вчимось разом" до підручника "Українська мова та читання 4 клас

Кравцова Н., Придаток О., Романова В."

Вправа 174

2� Прикметники: червоний, білий, блакитний, жовтий, фіолетовий, чорний, швидкий, химерні, смішні.

^{(Який?) червоний, (який?) білий, (який?) блакитний, (який?) жовтий, (який?) фіолетовий, (який?) чорний, (який?) швидкий, (які?) химерні, (які?) смішні.}

Вправа 175 Опис інопланетян на незвіданій планеті.

Одного дня ми потрапили на незвідану планету.

Нас зустріли дивні істоти. Вони були зеленого кольору. На великій голові вони мали дві короткі тонкі антени замість вух. Тіло прямокутної форми трималось на двох округлих ніжках. Дві довгі руки мали по чотири пальці.

Незважаючи на свій дивакуватий вигляд, інопланетяни були люб’язними з гостями.

Вправа 176

Їхав вояк морквяний, коник буряковий, кожушина горіхова, жупан лопуховий.

^{Прикметники: (яка?) горіхова, (який?) буряковий, (який?) морквяний, (який?) лопуховий.}

Вправа 177

У Великому Лісі, серед високих запашних трав, духмяних квітів, у затишній хатинці жили чорна кішка Нічка і білосніжний песик Ранок.

Прикметники: Великому, високих, запашних, духмяних, затишній, чорна, білосніжний.

^{Перевірка орфограм: вели́кому (ненаголошений голосний звук, бо ве́лич), висо́кому (бо вись), духмяний (не пишемо апостроф)}

Вправа 178

Прикметники змінюються за числами: однина і множина.

В однині прикметники змінюються за родами: чоловічий, жіночий, середній.

Вправа 179

^{Тема тексту: розповідь про землян.}

^{Головна думка: «відтоді і звемося ми землянами, бо тут коріння нашого роду».}

^{Мета: заклик бути Людиною.}

^{Заголовок: «Правильне рішення».}

^Зачин	^{Якось у далекій безкінечній Галактиці зібралися на парад планети: чарівна і яскрава Венера, сміливий і войовничий Уран, виважений та спокійний Юпітер, незримий загадковий Мapc, багата й ошатна Земля. Кожна з планет була по-своєму приваблива й особлива.}
^{Основна частина}	^{Перед Людиною постав вибір: де їй краще жити. Подумала Людина, вибрала Землю. Бо тільки на Землі вона може бути щедрою, привітною, доброю, працьовитою.}
^{Кінцівка}	^{Відтоді і звемося ми землянами, бо тут коріння нашого роду.}

На мою думку, Земля була задоволена вибором Людини, адже тепер на ній запанувало життя.

2� Прикметники в однині змінили за родами, позначили закінчення.

Ч. р. (який?)	Ж. р. (яка?)	С. р. (яке?)
чарівн[ий]	чарівн[а]	чарівн[е]
яскрав[ий]	яскрав[а]	яскрав[е]
смілив[ий]	смілив[а]	смілив[е]

Вправа 180 Трейлер до фільму «Земля: один вражаючий день».

2� Прикметниками для опису враження від трейлера: щаслива, чарівний, дика, унікальна, приголомшливе, вражаючий.

^{Щаслива планета, чарівний танець, дика природа, унікальна планета, приголомшливе видовище, вражаючий день.}

3� П'ять пар прикметників в однині та множині для опису тварин, виділили закінчення.

хиж[ий] — хиж[і], велик[ий] — велик[і], довг[ий] — довг[і], дик[ий] — дик[і], повільн[ий] — повільн[і].

Вправа 181

Загадка	Відгадка
^{Біла латка, чорна латка по дереву скаче.}	Сорока
^{Маленьке, сіреньке, а хвостик — як шило.}	Миша
^{Гостроносий і малий, сірий, тихий і незлий.} ^{Удень ховається. Уночі йде шукать собі харчі.}	Їжак

2� П'ять пар прикметників в однині та множині, позначили закінчення.

Біл[а] — біл[і], чорн[а] — чорн[і], маленьк[е] — маленьк[і], сіреньк[е] — сіреньк[і], мал[ий] — мал[і].

^{Прикметники: (яка?) біла, (яка?) чорна, (яке?) маленьке, (яке?) сіреньке, (який?) гостроносий, (який?) малий, (який?) сірий, (який?) тихий, (який?) незлий.}

Вправа 182 Прикметники з основою на твердий приголосний звук:

розумний, розумна, розумне, теплий, тепла, тепле.

^Розум^[н^{]ий, розум}^[н^{]а, розум}^[н^{]е, теп}^[л^{]ий, теп}^[л^{]а, теп}^[л^{]е, худож}^[н'^{]ій, худож}^[н'^{]я, худож}^[н'^{]є, домаш}^[н'^{]ій, домаш}^[н'^{]я, домаш}^[н'^]є.

Вправа 183 Відмінки прикметників

^{Мені подарували (що?) теплий шарф. У мене немає (чого?) теплого шарфа. Я полюбляю прикрашати себе (чим?) теплим шарфом.}

Провідміняли прикметник: теплий (Н. в.), теплого (Р. в.), теплому (Д. в.), теплий (Зн. в.), теплим (Ор. в.), (у) теплому (М. в.).

Вправа 184 Позначили закінчення прикметників.

^{Відмінок}	^{Чоловічий рід}		^{Жіночий рід}		^{Середній рід}
Н. в.	^який?	зелен[ий] листок	^яка?	зелен[а] галявина	^яке?	зелен[е] поле
Р. в.	^якого?	зелен[ого] листка	^якої?	зелен[ої] галявини	^якого?	зелен[ого] поля
Д. в.	^якому?	зелен[ому] листку	^якій?	зелен[ій] галявині	^якому?	зелен[ому] полю
Зн. в.	^який?	зелен[ий] листок	^яку?	зелен[у] галявину	^яке?	зелен[е] поле
Ор. в	^яким?	зелен[им] листком	^якою?	зелен[ою] галявиною	^яким?	зелен[им] полем
М. в.	^{(на) якому?}	(на) зелен[ому] листку	^{(на) якій?}	(на) зелен[ій] галявині	^{(на) якому}	(на) зелен[ому] полі

Вправа 185 Позначили закінчення прикметників, указали відмінок.

Чорн[а] (Н. в.) ворона чорн[ій] (Д. в.) вороні вчора купила чудов[у] (Зн. в.) корону. І тепер ворона чорн[а] (Н. в.) коронован[а] (Н. в.) ворона.

^{Чорна (яка?, Н. в.) ворона (хто?, підмет, Н. в.) чорній (якій?, Д. в.) вороні (кому?, Д. в.) вчора купила чудову (яку?, Зн. в.) корону (що?, другорядний член речення, Зн. в.). І тепер ворона (хто?, підмет, Н. в.) чорна (яка?, Н. в.) – коронована (яка?, Н. в.) ворона (хто?, підмет, Н. в.)}

Вправа 186

^{Жовте пузо, сіра спинка.}^{Пташеня — немов картинка. Крихти й сало їсть та птичка. Люди звуть її.... (синичка).}

2� Завдання на вибір.

1) Провідміняли словосполучення:

сіра спинка, сірої спинки, сірій спинці, сіру спинку, сірою спинкою, (на) сірій спинці;

жовте пузо, жовтого пуза, жовтому пузу, жовте пузо, жовтим пузом, (на) жовтому пузі.

2) Синичка (яка?) маленька, завзята, швидка.

Провідміняли прикметники: маленька, завзята, швидка; маленької, завзятої, швидкої; маленькій, завзятій, швидкій; маленьку, завзяту, швидку; маленькою, завзятою, швидкою; (на) маленькій, завзятій, швидкій.

Вправа 187, 188 Завдання на вибір.

1) Провідміняли і позначили закінчення в прикметниках.

Житн[ій] хліб, житнь[ого] хліба, житнь[ому] хлібу, житн[ій] хліб, житн[ім] хлібом, (у) житнь[ому] хлібі.

Житн[я] булка, житнь[ої] булки, житн[ій] булці, житн[ю] булку, житнь[ою] булкою, (в) житн[ій] булці.

Житн[є] печиво, житнь[ого] печива, житнь[ому] печиву, житн[є] печиво, житн[ім] печивом, (у) житнь[ому] печиві.

2) Провідміняли і позначили закінчення в прикметниках.

Домашн[ій] пиріг, домашнь[ого] пирога, домашнь[ому] пирогу, домашн[ій] пиріг, домашн[ім] пирогом, (у) домашнь[ому] пирогу.

Домашн[я] робота, домашнь[ої] роботи, домашн[ій] роботі, домашн[ю] роботу, домашнь[ою] роботою, (в) домашн[ій] роботі.

Домашн[є] завдання, домашнь[ого] завдання, домашнь[ому] завданні, домашн[є] завдання, домашн[ім] завданням, (в) домашнь[ому] завданні.

Вправа 189 Написали відмінок прикметників.

Синій (Д. в.) киці сниться мишка, що по ліжку ходить пішки. Синя (Н. в.) тінь снує хвостата в синю (Зн. в.) нірку біля хати. Синя (Н. в.) киця, синій (Н. в.) сад, синій (Н. в.) в небі зорепад. Синій (Н. в.) вітер за вікном, синя (Н. в.) мрія за столом. В синє (Зн. в.) дивиться вікно, де ще жовтим все було. Мріє киця в сні про синє — синю (Зн. в.) мишу в синім (М. в.) сіні.

^{Синій (якій?, Д. в.) киці (кому?, Д. в.) сниться мишка, що по ліжку ходить пішки. Синя (яка?, Н. в.) тінь (що?, підмет, Н. в.) снує хвостата в синю (яку?, Зн. в.) нірку (в що?, з прийменником, Зн. в.) біля хати. Синя (яка?, Н. в.) киця (хто?, підмет, Н. в.), синій (який?, Н. в.) сад (що?, підмет, Н. в.), синій (Н. в.) в небі зорепад (що?, підмет, Н. в.). Синій (який?, Н. в.) вітер (що?, підмет, Н. в.) за вікном, синя (яка?, Н. в.) мрія (що?, підмет, Н. в.) за столом. В синє (яке?, Зн. в.) дивиться вікно (що?, з прийменником, Зн. в.), де ще жовтим все було. Мріє киця в сні про синє — синю (яку?, Зн. в.) мишу (що?, другорядний член речення, Зн. в.) в синім (в якім?, М. в.) сіні (в чому?, М. в.).}

Вправа 190

Учені довели, що кішки розрізняють кольори. Але сприйняття кольору в них менш контрастне, і яскраве, ніж у людини. Основні «котячі» відтінки — сірі і блакитні. Кішки розрізняють зелений, синій, і фіолетовий кольори. Червоний, коричневий та оранжевий часто плутають, а жовтий може видатися їм білим.

^{Але сприйняття кольору в них менш (яке?) контрастне, і (яке?) яскраве, ніж у людини. (Які?) основні «котячі» відтінки — (які?) сірі і (які?) блакитні. Кішки розрізняють (який?) зелений, (який?) синій, і (який?) фіолетовий кольори. (Який?) червоний, (який?) коричневий та (який?) оранжевий часто плутають, а (який?) жовтий може видатися їм (яким?) білим.}

Вправа 191

Веселий (ч. р.) друг, весела (ж. р.) подруга, веселе (с. р.) свято.

^{Граматична форма (рід, число, відмінок) прикметника залежить від пов’язаного з ним іменника.}

Вправа 192 Позначили число, рід (в однині), відмінок.

Білим снігом — ч. р., одн., Ор. в.; високі замети — мн. Н. в.; жовтого сонця — с. р., одн., Р. в.; (по) високому дереву — с. р., одн., М. в.; великих лосів — мн., Р. в.

^{Білим (яким?) снігом (чим?) — ч. р., одн., Ор. в.; високі (які?) замети (що?) — мн. Н. в.; жовтого (якого?) сонця (чого?) — с. р., одн., Р. в.; (по) високому (на якому?) дереву (на чому?) — с. р., одн., М. в.; великих (яких?) лосів (кого?) — мн., Р. в.}

Вправа 193

^{Тема: розповідь про Веприка та його домівку.}

^{Головна думка: «могутній бук для смугастого Веприка був найріднішою домівкою».}

^{Мета: кожному домівка найрідніша.}

^{Заголовок: «Веприк», «Найрідніша домівка».}

^Зачин	^{Могутній бук для смугастого Веприка був найріднішою домівкою}
^{Основна частина}	^{Тут він уперше знайшов смачний горішок. Тут він любив качатись у пухкій траві та листі, вчився стрибати через оброслу мохом колоду. Не вгледів малий Веприк, як осінь ліс перефарбувала у свої розкішні кольори, як могутній бук почав своє листя на хвилі трусити.}
^{Кінцівка}	^{А незабаром зима снігу накидала навкруги білого, пухкого і холодного.}

2� Вибрали три послідовно розташовані речення, у словосполученнях прикметника з іменником вказали для рід іменника (в однині), число іменника, відмінок іменника.

могутній бук (ч. р., одн., Н. в.), смугастого Веприка (ч. р., одн., Р. в.), найріднішою домівкою (ж. р., одн. Ор. в.);

смачний горішок (ч. р., одн., Зн. в.);

у пухкій траві (ж. р., одн., М. в.);

малий Веприк (ч. р., одн., Н. в.), розкішні кольори (мн., Зн. в.), могутній бук (ч. р., одн., Н. в.);

снігу білого (ч. р., одн., Р. в.), снігу пухкого (ч. р., одн., Р. в.), снігу холодного (ч. р., одн., Р. в.)

Вправа 194 У словосполученнях в однині вказали рід, число, відмінок прикметника за іменником:

Цікавою книжкою — ж. р., одн., Ор. в.;

веселого сміху — ч. р., одн., Р. в.;

на маленькому курчаткові — с. р., одн., М. в.;

зимової пори — ж. р., одн., Р. в.;

нового смартфона — ч. р., одн., Р. в.;

захоплива гра — ж. р., одн., Н. в.;

захопливою грою — ж. р., одн., Ор. в.

^{(Якою?) цікавою (чим?) книжкою (ж. р., одн., Ор. в.); (які?) розумні (що?) тварини (мн., Н. в.); (якого?) веселого (чого?) сміху (ч. р., одн., Р. в.); (на якому?) на маленькому (на чому?) курчаткові (с. р., одн., М. в.); (якої?) зимової (чого?) пори (ж. р., одн., Р. в.);}

^{(якого?) нового (чого?) смартфона (ч. р., одн., Р. в.); (яка?) захоплива (що?) гра (ж. р., одн., Н. в.); (які?) смачні (що?) апельсини (мн., Н. в.); (яких?) корисних (чого?) фруктів (мн., Р. в.); (якою?) захопливою (чим?) грою (ж. р., одн., Ор. в.); (які?) захопливі (що?) ігри (мн., Н. в.).}

Вправа 195 Ступені порівняння прикметників

Цікава — цікавіша — найцікавіша.

^{В українській мові прикметники не лише називають ознаку предмета, а й виражають різний ступінь прояву певної якості – ступені порівняння.}

Вправа 196

Я гадаю, що ступені порівняння прикметників потрібні для того, щоб виразити ступінь прояву певної якості. Я можу довести це на прикладі: добрий – добріший – найдобріший. Отже, ступені порівняння якісних прикметників потрібні.

Сторінка 197

2� Прикметники у формі ступенів порівняння: біліша, солодша, легша, гарніше, прекрасніше, милішого.

3� Списали речення з прикметниками у формі ступенів порівняння, підкреслили їх, позначили суфікси –іш-(ш) їх утворення.

Ти за молоко, за достиглий золотий виноград, за лебедячий пух. за гірські вершини, зелені ліси, барвисті луги. за місячне сяйво. Нема на світі нічого за море!