© Барна Р., 2022
Серія "Вчимось разом" до підручника
"Українська мова 5 клас Заболотний О., Заболотний В."
(використані цитати з підручника у лапках або прописом)
Примітка: обставину виділяємо оранжевим кольором.
Обставина
Вправа 428
Улітку гриби краще шукати в затінку дерев або між пагорбами.
Коли пройде дощ, гриби починають швидко рости.
Б. Частиною мови виражено виділені обставини: улітку (коли? прислівник), в затінку (де?) іменником з прийменником, між горбами (де?) іменником з прийменником.
В. Обставина — це другорядний член речення, який називає спосіб дії або її місце, час, причину, мету й відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? відколи? чому? для чого? з якою метою? навіщо? тощо.
Вправа 429
І. Довели, що виділені слова – обставини, написали частини мови.
|
Я так люблю, як дощ приходить в місто умити світ, дерева напоїть. Приходить —куди?—> в місто. Обставина виражена іменником з прийменником. |
|
Через хмари вечорові ходить місяць навпрошки. Ходить —як?—> навпрошки. Обставина виражена прислівником. |
|
Чутки про подвиги Сагайдачного невдовзі дійшли до Польщі. Дійшли —коли?—> невдовзі. Обставина виражена прислівником. |
|
На хаті спросоння клацнув дзьобом лелека. Клацнув —як?—> спросоння. Обставина виражена прислівником. |
ІІ. Синоніми шукаємо у словнику синонімів:
навпрошки, навпростець, навпрост, напрямки;
невдовзі, згодом, незабаром, скоро;
спросоння, спросонку, зі сну.
Вправа 430 Виписали з речень словосполучення «присудок + обставина».
|
Велосипедисти їхали повільно. (Хто?) велосипедисти (що робили?) їхали. |
Їхали (як?) повільно. |
|
Рибалки сиділи на березі. (Хто?) рибалки (що робили?) сиділи. |
Сиділи (де?) на березі. |
|
Прокинулися туристи вдосвіта. (Хто?) туристи (що зробили?) прокинулися. |
Прокинулися (коли?) вдосвіта. |
|
Готують смачно наші кухарі. (Хто?) кухарі (що роблять?) готують. |
Готують (як?) смачно. |
|
Шахістки у вересні поїдуть до Англії. (Хто?) шахістки (що зроблять?) поїдуть. |
Поїдуть (коли?) у вересні. Поїдуть (куди?) до Англії. |
Вправа 431 Підкреслили присудки й обставини.
Чого вранці не зробиш, того ввечері не здоженеш.
Не зробиш (коли?) вранці. Не здоженеш (коли?) ввечері.
На рідній землі тепло і вдень, і вночі.
Тепло (коли?) і вдень, і вночі. Тепло (де?) на землі.
Хто влітку співає, той взимку сльози проливає.
Співає (коли?) влітку. Проливає (коли?) взимку.
Гірко поробиш – солодко з'їси.
Поробиш (як?) гірко. З’їси солодко.
ІІ. Пояснили, як ви розуміти значення записаних прислів'їв.
Треба все робити вчасно, щоб не нагромаджувати роботу.
Удома завжди добре.
Щоб мати узимку, треба працювати в теплу пору.
Для результату треба прикласти зусилля.
Вправа 432
Правдива інформація: а згодом футбол увійшов до програми Олімпійських ігор (футбольний турнір є частиною олімпійських ігор), сьогодні люди різного віку шаленіють від футбольних баталій (футбол люблять люди різного віку).
II. Виписали обставини разом із присудками, від яких вони залежать:
|
виник давно, грали спочатку, грали на площах і вуличках, заборонив в королівстві, карали суворо, згодом увійшов. |
виник —коли?—>давно, грали —коли?—> спочатку, грали —де?—> на площах і вуличках, заборонив —де?—> в королівстві, карали —як?—> суворо, згодом <—коли?— увійшов. |
III. Роль обставин у мовленні: увиразнюють мовлення.
Вправа 433
Розказали про ваш улюблений вид спорту…
Розповідь про спортивні змагання…
Вправа 434 Фразеологізми
Наче грім серед ясного неба — несподівано;
аж до самих хмар — високо;
за тридев'ять земель — далеко;
від усієї душі — щиро;
за сімома замками — надійно;
просто неба — надворі;
аж вікна дрижать — гучно;
аби день до вечора — абияк.
ІІ. Склали речення з дібраним прислівником, підкреслили його як другорядний член речення.
Несподівано здійнявся сильний вітер. Високо у небі летіли журавлині ключі. Гостей приймали радісно і щиро. Далеко щось гучно гуркотіло. Завдання було виконане абияк. Діти залюбки пішли надвір.
Вправа 435 Підкреслили члени речення.
Питання, на які виступають обставини: де? як? куди? коли?
Перед глядачами на фестивалі виступили відомі актори.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) актори (що зробили?) виступили; виступили (перед ким?) перед глядачами; виступили (де?) на фестивалі; актори (які?) відомі.
Основа речення: виступили (присудок) актори (підмет).
Другорядні члени речення: перед глядачами (додаток), на фестивалі (обставина), відомі (означення).
Для випускників голосно пролунав останній дзвінок.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) дзвінок (що зробив?) пролунав; пролунав (як?) голосно; пролунав (для кого?) для випускників; дзвінок (який?) останній.
Основа речення: пролунав (присудок) дзвінок (підмет).
Другорядні члени речення: для випускників (додаток), голосно (обставина), останній (означення).
До зупинки під'їхав шкільний автобус за учнями.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) автобус (що зробив?) під’їхав; під’їхав (куди?) до зупинки; під’їхав (за ким?) за учнями; автобус (який?) шкільний.
Основа речення: під’їхав (присудок) автобус (підмет).
Другорядні члени речення: до зупинки (обставина), шкільний (означення), за учнями (додаток).
Одразу до дитини підійшла старша вихователька.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) вихователька (що зробила?) підійшла; підійшла (до кого?) до дитини; підійшла (коли?) одразу; вихователька (яка?) старша.
Основа речення: підійшла (присудок) вихователька (підмет).
Другорядні члени речення: одразу (обставина), до дитини (додаток), старша (означення).
Вправа 436 Склали речення за поданими схемами речень.
Неподалік сиділи веселі пташки.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) пташки (що робили?) сиділи; сиділи (де?) неподалік; пташки (які?) веселі.
Читаємо схему речення: розповідне неокличне речення із чотирьох самостійних частин мови, виражених обставиною, присудком, означенням, підметом.
Веселі пташки швидко злетіли угору.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) пташки (що зробили?) злетіли; пташки (які?) веселі; злетіли (як?) швидко; злетіли (куди?) угору.
Читаємо схему речення: розповідне неокличне речення із п’яти самостійних частин мови, виражених означенням, підметом, обставиною, присудком, обставиною.
Сестричка радісно усміхалася братикові.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) сестричка (що робила?) усміхалася; усміхалася (як?) радісно; усміхалася (кому?) братикові.
Читаємо схему речення: розповідне неокличне речення із чотирьох самостійних частин мови, виражених підметом, обставиною, присудком, додатком.
Вправа 437
І. Підкреслили члени речення.
|
Нашептав чорнявий вечір дивну казочку тобі. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вечір (що зробив?) нашептав; вечір (який?) чорнявий; нашептав (що?) казочку; нашептав (кому?) тобі; казочку (яку?) дивну. Основа речення: нашептав (присудок) вечір (підмет). Другорядні члени речення: чорнявий (означення), дивну (означення), казочку (додаток), тобі (додаток). |
|
Зайду в траву і ляжу горілиць. Зв'язок слів у реченні за питаннями: … (що зроблю?) зайду, ляжу; зайду (куди?) в траву; ляжу (як?) горілиць. Основа речення: зайду (присудок), ляжу (присудок). Однорідні присудки. Другорядні члени речення: в траву (обставина), горілиць (обставина). |
|
Метелик білий в маки залетів. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) метелик (що зробив?) залетів; залетів (куди?) в маки; метелик (який?) білий. Основа речення: метелик (підмет) залетів (присудок). Другорядні члени речення: білий (означення), в маки (обставина). |
|
Ведуть дерева негучну розмову про довгу зиму і про весну пізню. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) дерева (що роблять?) ведуть; ведуть (що?) розмову; розмову (яку? неузгоджене означення) про зиму і про весну; зиму (яку?) довгу; весну (яку?) пізню. Основа речення: дерева (підмет) ведуть (присудок). Другорядні члени речення: негучну (означення), розмову (додаток), довгу (означення), про зиму (додаток), про весну (додаток), пізню (означення). Однорідні додатки: про зиму і про весну. |
|
До мого вікна підійшла весна. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) весна (що зробила?) підійшла; підійшла (куди?) до вікна; вікна (чийого?) мого. Основа речення: підійшла (присудок) весна (підмет). Другорядні члени речення: до вікна (обставина), мого (означення). |
|
У садочках пишно розцвітають вишні. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вишні (що роблять?) розцвітають; розцвітають (де?) у садочках; розцвітають (як?) пишно. Основа речення: розцвітають (присудок) вишні (підмет). Другорядні члени речення: у садочках (обставина), пишно (обставина). |
II. Обставина залежить від слова і на питання відповідає:
зайду (куди?) в траву; ляжу (як?) горілиць; залетів (куди?) в маки; підійшла (куди?) до вікна; розцвітають (де?) у садочках; розцвітають (як?) пишно.
III. Виписали слова з префіксами, виділили їх:
нашептав, зайду, залетів, негучну, розмову, підійшла, розцвітають.
Префікс визначаємо добором спільнокореневого слова: нашептав (бо шептав), зайду (бо йду), залетів (бо летів), негучну (бо гучну), розмову (бо мову), підійшла (бо йшла), розцвітають (бо цвітуть).
Готуємося до тематичного оцінювання
Завдання 1 У рядку всі словосполучення.
А прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч
Б високо в горах, зелений килим, за хатою (іменник з прийменником)
В зошит і книжка (однорідні члени речення), комп'ютерні ігри, іду швидко
Г падає сніг (граматична основа), холодна роса, живу далеко
Завдання 2 Лише один головний член.
А На незабудці бринів рудий джмелик.
(Хто?) метелик (що робив?) бринів.
Б В'їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні.
(Що?) степ (що робить?) в’їжджає.
В З-поміж хмар переблискує місяць.
(Що?) місяць (що робить?) переблискує.
Г Дерева в лісі нагинало до самої землі.
… (що робило?) нагинало.
Завдання 3 Правильно визначено граматичну основу.
А Вітер листям вкриває холодну землю.
(Що?) вітер (що робить?) вкриває.
Б Хмарки сльози гублять.
(Що?) хмарки (що роблять?) гублять.
В Нам життя дарує нові зустрічі.
(Що?) життя (що робить?) дарує.
Г Діти матерям цілують руки.
(Хто?) діти (що роблять?) цілують.
Завдання 4 Три додатки.
А Мороз уночі намалював квіти на холодному склі.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) мороз (що зробив?) намалював; намалював (що?) квіти; намалював (коли?) уночі; намалював (де?) на склі; склі (якому?) холодному.
Б Пролетіли гуси над долиною, над калиною.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) гуси (що зробили?) пролетіли; пролетіли (де?) над долиною, над калиною. Однорідні обставини.
В Вітер з моря розносив прохолоду.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вітер (що робив?) розносив; розносив (що?) прохолоду; розносив (звідки?) з моря.
Г Дітям подарували книжки й фотоальбоми.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: … (що зробили?) подарували; подарували (кому?) дітям; подарували (що?) книжки, фотоальбоми. Однорідні додатки.
Завдання 5 Виділене слово є означенням.
А Теплом дихала земля.
Дихала (чим?) теплом. Теплом — додаток.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) земля (що робила?) дихала; дихала (чим?) теплом.
Б У гаю весело щебетали пташки.
Щебетали (як?) весело. Весело — обставина.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) пташки (що робили?) щебетали; щебетали (де?) у гаю; щебетали (як?) весело.
В Запам'ятав дідусеві слова.
Слова (чиї?) дідусеві. Дідусеві — означення.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: … (що зробив?) запам’ятав; запам’ятав (що?) слова; слова (чиї?) дідусеві.
Г Земля дала мені крила.
Дала (кому?) мені. Мені — додаток.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) земля (що зробила?) дала; дала (що?) крила; дала (кому?) мені.
Завдання 6 Обставина є в усіх реченнях, ОКРІМ
А Опівночі айстри в саду розцвіли...
Розцвіли (коли?) опівночі.
Б На березі річки зібрався гурт людей.
Зібрався (де?) на березі.
В А журавлі летять собі додому ключами.
Летять (куди?) додому.
Г Пісні зігрівають Всесвіт.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) пісні (що роблять?) зігрівають; зігрівають (що?) Всесвіт.
Завдання 7 Обставиною є виділене слово в реченні
А Десь у полях і лісах танули сніги.
Танули (де?) у полях. У полях — обставина.
Б Добре діло роби сміло.
Діло (яке?) добре. Добре — означення.
В Трави вільно підняли свої стебельця вгору.
Підняли (що?) стебельця. Стебельця — додаток.
Г Вітри безжально рвали тендітне вбрання на берізці.
Вбрання (яке?) тендітне. Тендітне — означення.
Завдання 8 Слово вітер є
А підметом В означенням
Б додатком Г обставиною
Сердитий вітер після зливи трусив щосили вишню й сливу. (Що?) вітер (що робив?) трусив.
Завдання 9 НЕправильно визначено синтаксичну роль
Художницю захоплено приймали в Парижі та Лондоні.
А приймали В Парижі, Лондоні
Б захоплено Г художницю
Зв'язок слів у реченні за питаннями: … (що робили?) приймали; приймали (кого?) художницю; приймали (як?) захоплено; приймали (де?) в Парижі, Лондоні.
Основа речення: приймали (присудок).
Другорядні члени речення: художницю (додаток), захоплено (обставина), в Парижі (обставина), Лондоні (обставина).
Завдання 10 Підкресліть члени речення.
У небі вітер кучерявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить.
Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) вітер (що робить?) колише, гойдає, затихає, шумить; вітер (який?) кучерявий; колише (де?) у небі; колише (що?) блакить; блакить (яку?) темную; гойдає (що?) трави; гойдає (де?) на землі; шумить (коли?) знов.
Основа речення: вітер (підмет) колише (присудок), гойдає (присудок), затихає (присудок), шумить (присудок). Однорідні присудки.
Другорядні члени речення: у небі (обставина), кучерявий (означення), темную (означення), блакить (додаток), на землі (обставина), трави (додаток), знов (обставина).